Свято-Миколаївська церква — мурована церква в ім'я Св. Миколая у Диканці Полтавської області, в Україні. Усипальниця родини Кочубеїв. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 590/1.
Свято-Миколаївська церква | |
---|---|
Свято-Миколаївська церква | |
49°48′29″ пн. ш. 34°32′32″ сх. д. / 49.8079989° пн. ш. 34.542314° сх. д.Координати: 49°48′29″ пн. ш. 34°32′32″ сх. д. / 49.8079989° пн. ш. 34.542314° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Полтавська область, смт. Диканька |
Архітектор | М. О. Львов |
Засновник | Кочубей Віктор Павлович |
Початок будівництва | 1794 |
Кінець будівництва | 1797 |
Належність | Українська православна церква (Московський патріархат) (реєстрація громади 30.06.1992, № 106) |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Епонім | Миколай Чудотворець |
Присвячення | Миколай Чудотворець |
Свято-Миколаївська церква (Диканька) (Полтавська область) | |
Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі |
Історія існування
Перша дерев'яна церква в ім'я Святого Миколая згадується в описі церкви 1912 року. Разом із дерев'яною ж дзвіницею вона була споруджена з благословення Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича, отже ця подія сталася після 1657, але до 1684 року. На 1722 рік церква мала два дзвони, вагою 8 пудів та 2,5 пуда.
Нова церква була зведена П. В. Кочубеєм замість закритої 1751 (або ж 1754) року за рекомендацією київського митрополита Тимофія (Щербацького). Вона теж була дерев'яною й існувала до 1794 (можливо, до 1797) року.
Мурована церква в ім'я Св. Миколая зведена в стилі класицизму у 1794–1797 роках Віктором Павловичем Кочубеєм за проектом свого петербурзького друга Миколи Олександровича Львова і існує донині.
У 1810–1827 роках за проектом архітектора Луїджі Руска збудована двоповерхова дзвіниця.
У 1890 церква володіла 1,5 дес. садибної та 44 1/3 дес. ружної землі, мала три будинки для причту, утримувала будинок для прочан.
1895 володіла 1,5 дес. садибної і 44 1/3 дес. ружної землі, має три будинки для причту, будинок для паломників, діяли земське училище і жіноча церковнопарафіяльна школа.
1901 володіла 44 1578 кв. саж. дес. ружної землі, мала три будинки для причту, будинок для прочан, діяли жіноча церковнопарафіяльна школа і школа грамоти.
1902 володіла 1 дес 1366 кв. саж. садибної та 44 дес. 1578 кв. саж. ружної землі, мала три будинки для квартир причту, будинок для паломників, церковну сторожку, діяли церковна бібліотекака, жіноча церковнопарафіяльна школа, школа грамоти.
1912 володіла 44 дес. ружної землі, мала квартири для священика і псаломщика, діяли церковнопарафіяльна школа і школа грамоти.
Миколаївська церква вистояла після революції 1917.
1930 вирубано ліс навколо церкви, знято огорожу, вивезено кам'яні плити з бруківки.
У 1932–1933 пограбовано склепи.
1963 в приміщенні церкви було відкрито музей атеїзму, який до 1972 діяв як музей на громадських засадах, а згодом, до 1989, як відділ Диканського ІКМ. Багато цінного начиння (ікони 17-18 ст., хрести, підсвічники, книги) зникло.
Опис
Церква була побудована у вигляді ротонди, по фасаду її прикрашають колони, на вході — портик доричного ордера з трикутним фронтоном. При будівництві церкви була застосована система подвійного купола, що поліпшило її акустику та освітлення. Пізніше цю систему використовував архітектор Андрій Вороніхин при будівництві Казанського собору у Санкт-Петербурзі.
Після ремонтних робіт (у 1862 та 1867) церква набула сучасного вигляду: цегляна, майже кругла в плані, однобанна, з виступаючою прямокутною вхідною лоджією, прикрашеною чотирьохколонними портиками доричного ордеру із трикутним фронтоном. Споруда скомпонована у вигляді двох циліндричних об'ємів. Зовнішній перекритий лучковим склепінням, внутрішній — системою подвійного куполу. Обидва куполи спираються на кільце стін, полегшене вісьмома арковими прорізами. Стіни мають двоповерхове членування.
У підвалі влаштовано родинну усипальницю-склеп Кочубеїв
У храмі зберігалася чудотворна ікона св. Миколая.
Позаду вівтаря церкви знаходиться старе кладовище, на якому збереглися поховання священиків, що правили у храмі. За церковною огорожею розміщується сучасний, діючий цвинтар. Неподалік від входу на церковну територію зберігся вітряк кін. 19 — поч. 20 ст.
У вівтарній частині храму знаходиться давній пеньок, на якому сталося чудотворне явлення Миколаївської ікони.
Галерея
- влітку
- взимку
- взимку
- взимку
- Дзвіниця
- Дзвіниця
- Миколаївська церква - Внутрішнє убранство церкви
- Охоронна табличка
Сучасність
У 1981–1982, враховуючи незадовільний стан пам'ятки, за рахунок коштів державного бюджету проведено ремонтно-реставраційні роботи, які виконувалися силами Полтавської дільниці Чернігівської міжобласної спеціальної науково-реставраційної майстерні (нач. дільниці Ф. А. Безус).
1989 року споруду М. ц. передано віруючим. Релігійна громада зареєстрована органами державної влади 30 червня 1992 р. за № 106 як громада УПЦ МП. Релігійні відправи здійснюються в культовому приміщенні.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 березня 2015.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свято-Миколаївська церква (Диканька) |
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009 — С. 200–202.
- «Скарби землі Полтавської». — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — С. 37
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyato Mikolayivska cerkva murovana cerkva v im ya Sv Mikolaya u Dikanci Poltavskoyi oblasti v Ukrayini Usipalnicya rodini Kochubeyiv Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 590 1 Svyato Mikolayivska cerkvaSvyato Mikolayivska cerkva49 48 29 pn sh 34 32 32 sh d 49 8079989 pn sh 34 542314 sh d 49 8079989 34 542314 Koordinati 49 48 29 pn sh 34 32 32 sh d 49 8079989 pn sh 34 542314 sh d 49 8079989 34 542314Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Poltavska oblast smt DikankaArhitektorM O LvovZasnovnikKochubej Viktor PavlovichPochatok budivnictva1794Kinec budivnictva1797NalezhnistUkrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat reyestraciya gromadi 30 06 1992 106 Stanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniEponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecSvyato Mikolayivska cerkva Dikanka Poltavska oblast Svyato Mikolayivska cerkva u VikishovishiIstoriya isnuvannyaPersha derev yana cerkva v im ya Svyatogo Mikolaya zgaduyetsya v opisi cerkvi 1912 roku Razom iz derev yanoyu zh dzviniceyu vona bula sporudzhena z blagoslovennya Chernigivskogo arhiyepiskopa Lazarya Baranovicha otzhe cya podiya stalasya pislya 1657 ale do 1684 roku Na 1722 rik cerkva mala dva dzvoni vagoyu 8 pudiv ta 2 5 puda Nova cerkva bula zvedena P V Kochubeyem zamist zakritoyi 1751 abo zh 1754 roku za rekomendaciyeyu kiyivskogo mitropolita Timofiya Sherbackogo Vona tezh bula derev yanoyu j isnuvala do 1794 mozhlivo do 1797 roku Murovana cerkva v im ya Sv Mikolaya zvedena v stili klasicizmu u 1794 1797 rokah Viktorom Pavlovichem Kochubeyem za proektom svogo peterburzkogo druga Mikoli Oleksandrovicha Lvova i isnuye donini U 1810 1827 rokah za proektom arhitektora Luyidzhi Ruska zbudovana dvopoverhova dzvinicya U 1890 cerkva volodila 1 5 des sadibnoyi ta 44 1 3 des ruzhnoyi zemli mala tri budinki dlya prichtu utrimuvala budinok dlya prochan 1895 volodila 1 5 des sadibnoyi i 44 1 3 des ruzhnoyi zemli maye tri budinki dlya prichtu budinok dlya palomnikiv diyali zemske uchilishe i zhinocha cerkovnoparafiyalna shkola 1901 volodila 44 1578 kv sazh des ruzhnoyi zemli mala tri budinki dlya prichtu budinok dlya prochan diyali zhinocha cerkovnoparafiyalna shkola i shkola gramoti 1902 volodila 1 des 1366 kv sazh sadibnoyi ta 44 des 1578 kv sazh ruzhnoyi zemli mala tri budinki dlya kvartir prichtu budinok dlya palomnikiv cerkovnu storozhku diyali cerkovna bibliotekaka zhinocha cerkovnoparafiyalna shkola shkola gramoti 1912 volodila 44 des ruzhnoyi zemli mala kvartiri dlya svyashenika i psalomshika diyali cerkovnoparafiyalna shkola i shkola gramoti Mikolayivska cerkva vistoyala pislya revolyuciyi 1917 1930 virubano lis navkolo cerkvi znyato ogorozhu vivezeno kam yani pliti z brukivki U 1932 1933 pograbovano sklepi 1963 v primishenni cerkvi bulo vidkrito muzej ateyizmu yakij do 1972 diyav yak muzej na gromadskih zasadah a zgodom do 1989 yak viddil Dikanskogo IKM Bagato cinnogo nachinnya ikoni 17 18 st hresti pidsvichniki knigi zniklo OpisCerkva bula pobudovana u viglyadi rotondi po fasadu yiyi prikrashayut koloni na vhodi portik dorichnogo ordera z trikutnim frontonom Pri budivnictvi cerkvi bula zastosovana sistema podvijnogo kupola sho polipshilo yiyi akustiku ta osvitlennya Piznishe cyu sistemu vikoristovuvav arhitektor Andrij Voronihin pri budivnictvi Kazanskogo soboru u Sankt Peterburzi Pislya remontnih robit u 1862 ta 1867 cerkva nabula suchasnogo viglyadu ceglyana majzhe krugla v plani odnobanna z vistupayuchoyu pryamokutnoyu vhidnoyu lodzhiyeyu prikrashenoyu chotirohkolonnimi portikami dorichnogo orderu iz trikutnim frontonom Sporuda skomponovana u viglyadi dvoh cilindrichnih ob yemiv Zovnishnij perekritij luchkovim sklepinnyam vnutrishnij sistemoyu podvijnogo kupolu Obidva kupoli spirayutsya na kilce stin polegshene vismoma arkovimi prorizami Stini mayut dvopoverhove chlenuvannya U pidvali vlashtovano rodinnu usipalnicyu sklep Kochubeyiv U hrami zberigalasya chudotvorna ikona sv Mikolaya Pozadu vivtarya cerkvi znahoditsya stare kladovishe na yakomu zbereglisya pohovannya svyashenikiv sho pravili u hrami Za cerkovnoyu ogorozheyu rozmishuyetsya suchasnij diyuchij cvintar Nepodalik vid vhodu na cerkovnu teritoriyu zberigsya vitryak kin 19 poch 20 st U vivtarnij chastini hramu znahoditsya davnij penok na yakomu stalosya chudotvorne yavlennya Mikolayivskoyi ikoni Galereyavlitku vzimku vzimku vzimku Dzvinicya Dzvinicya Mikolayivska cerkva Vnutrishnye ubranstvo cerkvi Ohoronna tablichkaSuchasnistU 1981 1982 vrahovuyuchi nezadovilnij stan pam yatki za rahunok koshtiv derzhavnogo byudzhetu provedeno remontno restavracijni roboti yaki vikonuvalisya silami Poltavskoyi dilnici Chernigivskoyi mizhoblasnoyi specialnoyi naukovo restavracijnoyi majsterni nach dilnici F A Bezus 1989 roku sporudu M c peredano viruyuchim Religijna gromada zareyestrovana organami derzhavnoyi vladi 30 chervnya 1992 r za 106 yak gromada UPC MP Religijni vidpravi zdijsnyuyutsya v kultovomu primishenni Primitki Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 13 bereznya 2015 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svyato Mikolayivska cerkva Dikanka Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 S 200 202 Skarbi zemli Poltavskoyi Poltava TOV ASMI 2013 S 37 ros