Свято-Миколаївська церква (Веприк)

Свято-Миколаївська церква — цегляна церква УПЦ МП у селі Веприк Гадяцького району Полтавської області. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 586.

Свято-Миколаївська церква
50°22′10″ пн. ш. 34°09′47″ сх. д. / 50.36944° пн. ш. 34.16306° сх. д. / 50.36944; 34.16306Координати: 50°22′10″ пн. ш. 34°09′47″ сх. д. / 50.36944° пн. ш. 34.16306° сх. д. / 50.36944; 34.16306
Тип споруди	церква і пам'ятка архітектури^[d]
Розташування	Україна, с. Веприк Гадяцького р-ну, Полтавська область
Початок будівництва	1823
Належність	УПЦ МП
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Свято-Миколаївська церква (Веприк) (Полтавська область)
Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі

Опис

Споруда цегляна, хрещата в плані, однобанна, з подовженою західною частиною. Горизонтальним пояском стіни розділені на два яруси, верх стін відмічений карнизом із модульйонами. Центральний простір середохрестя завершується круглим світловим барабаном, що має 8 аркових вікон і перекритий напівсферичним куполом із восьмигранним декоративним ліхтариком. Північний, південний і західний фасади прикрашені чотириколонними тосканськими портиками з трикутними фронтонами. Віконні отвори оздоблені кованими металевими решітками 1 пол. 19 ст.

Квадратна у плані дзвіниця має дзвоновий поверх на другому ярусі й завершується невеликим напівсферичним куполом з високим шпилем, що увінчувався хрестом.

Церква мала настінні розписи олійними фарбани (втрачені). Центральне місце підкупольного простору займало зображення Святої Трійці – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого; у міжвіконних площинах центрального барабану – зображення давньозаповітних пророків на повен зріст. Сюжети ін. розписів невідомі.

З історії храму

У 1823 поряд із дерев’яним збудовано мурований, у стилі ампір, храм, а старий після закінчення робіт розібрано.

У 1860 споруду капітально відремонтували.

З 1901 діяла школа грамоти.

1902 до парафії входила частина м-ка Веприк та хут. Бабин.

У 1930-х релігійну громаду було знято з реєстрації, а церкву закрито.

Під час німецької окупації (у кін. 1941 чи на поч. 1942.) релігійна громада відновила свою діяльність.

У 1952 офіційно знята з державного обліку через аварійний стан церковної будівлі. Протягом кількох наступних років споруда використовувалася як склад для посівного матеріалу.

1959 силами Науково-дослідного і проектного сектору Республіканських спеціалізованих науково-реставраційних виробничих майстерень була виготовлена проектно-кошторисна документація на реставрацію споруди та пристосування її під навчальні механічні та швейні майстерні Веприцької СШ (авт. проекту – арх. П. Є. Захаренко).

У 1968–1969 будівля церкви була відреставрована без пристосування під навчальні класи.

Сучасність

Після реставрації (1968-1969) споруда понад 30 років не використовувалася і не мала господаря, внаслідок чого поступово руйнувалася. Хоча споруда довгий час перебувала в занедбаному стані, та в останні роки активно ведуться роботи з її реставрації. Навіть відновлені безцінні малюнки на стінах в інтер`єрі.

Джерела

ВЕПРИК с., Гадяцький р-н. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Миколаївська церква. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 12 березня 2015.