Свобо́дний (рос. Свободный, до 1917 — Алексєєвськ) — місто (з 1912) в Амурській області, Російська Федерація. Адміністративний центр Свободненського району. Місто розташоване за 167 км на північ від Благовещенська, на правому березі річки Зея.
місто Свободний | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область | ||||
Муніципальний район | Свободненський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 10430000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 10730000001 | ||||
Основні дані | |||||
Статус міста | 1912 | ||||
Населення | 57 065 осіб (2013) | ||||
Площа | 225 км² | ||||
Поштові індекси | 676450 | ||||
Телефонний код | +7 41643 | ||||
Географічні координати: | 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д.Координати: 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д. | ||||
Вебсторінка | svobnews.amur.ru | ||||
Мапа | |||||
Свободний Свободний | |||||
| |||||
Свободний у Вікісховищі |
Належить до поселень Зеленого Клину.
Історія
Місто було засноване в 1912 році, через будівництво (Транссибірська магістраль обхідний маршрут, який мав забезпечити залізничне сполучення Європейської частини Росії з Тихоокеанським узбережжям Росії, без перетину Північно-Східного Китаю). Місто спочатку називалося Алексіївськ на честь тодішнього принца .
У 1917-1922 — один з головних центрів українського національного руху на Амурщині. Після зречення царя Миколи II після Лютневої революції, місто було перейменовано у Свободний. У місті діяли українські політичні організації. З квітня 1917 в місті існувала Свободненська Українська Громада, у 1918-1922 — Свободненська Українська Окружна Рада, товариство «Просвіта», Спілка української молоді (1921), український споживчий кооператив «Хлібороб».
В 1919—1921 у місті діяла українська школа.
Під час лівого антиколчаківського повстання на Далекому Сході взимку 1920 року місто зайняв український повстанський загін під жовто-блакитним прапором, проте нова більшовицька влада також скоро розпочала репресії проти українських організацій.
У 1921 році у Свободному, який тоді входив до складу Далекосхідної республіки (ДСР), були зібрані корейські партизанські загони для їхнього об'єднання в одну частину та підпорядкування військам ДСР. Частина з цих загонів перейшла на територію Росії після корейських антияпонських повстань 1920 року в Кореї та Маньчжурії; інша частина складалася з місцевих корейців, які брали участь у партизанській війні проти Колчака. У Свободному були зосереджені загони корейських повстанців чисельністю у 4-6 тисяч. Навесні 1921 року більшість з них відмовилася підкорятися нав'язаній їм владі корейських комуністів та військових ДСР, натомість підтримавши Усекорейську національну раду. У червні 1921 року відбулися бої між корейцями та армією ДСР, які закінчилися перемогою останньої.
В період існування Далекосхідньоі Республіки в місті була створена українська учительська семінарія.
В епоху Сталіна, табір БАМлагу було побудовано у Свободному, з метою забезпечення примусової праці для будівництва БАМу. Табір став одним з найбільших у системі ГУЛАГ, з близько 190,300 засуджених на жовтень 1935. У таборі загинули тисячі політичних і духовних ув'язнених. Пізніше біля міста були розташовані Свободлаг та Амурлаг.
У другій половині XX століття біля міста була розміщена 27 Червонознаменна дивізія ракетних військ стратегічного призначення.
Військовий космодром «Свободний» почав діяти у 1996 році на базі 27 дивізії ракетних військ. Його перший керівник стверджував в інтерв'ю, що під час спорудження космодрому ЦРУ намагалося переконати його у тому, що він спілкується з неземними цивілізаціями.
У 2007 році були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництві на його базі цивільного космодрому «Восточний». Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу.
Місто є батьківщиною Леоніда Гайдая.
Населення міста
|
Згідно з переписом населення 1926 року, у Свободному мешкало 10 245 осіб, в тому числі українці — 16,6 %, росіяни — 74,8 %.
Відомі люди
- Гайдай Леонід Іович (1923–1993) — радянський кінорежисер, сценарист, актор українсько-російського походження.
- Замковий Андрій Вікторович (нар. 1987) — російський боксер, олімпійський медаліст.
- Левенець Анатолій Варфоломійович (1933—1999) — український театральний художник.
- Немогай Олександр Сергійович (1956—2016) — український колабораціоніст із Росією, воєначальник терористичної організації ДНР.
- Шудря Катерина Петрівна (нар. 1934) — мистецтвознавець, доктор філософських наук.
Галерея
- Краєзнавчий музей
- Залізничний вокзал
- Меморіал Слави
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.forbes.ru/tekhnologii/tekhnika-i-biznes/244635-zvezdnye-starty-zachem-rossiya-stroit-novyi-kosmdrom-na-dalnem[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svobo dnij ros Svobodnyj do 1917 Aleksyeyevsk misto z 1912 v Amurskij oblasti Rosijska Federaciya Administrativnij centr Svobodnenskogo rajonu Misto roztashovane za 167 km na pivnich vid Blagoveshenska na pravomu berezi richki Zeya misto Svobodnij Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Amurska oblast Municipalnij rajon Svobodnenskij rajon Kod ZKATU 10430000000 Kod ZKTMO 10730000001 Osnovni dani Status mista 1912 Naselennya 57 065 osib 2013 Plosha 225 km Poshtovi indeksi 676450 Telefonnij kod 7 41643 Geografichni koordinati 51 23 pn sh 128 08 sh d 51 383 pn sh 128 133 sh d 51 383 128 133 Koordinati 51 23 pn sh 128 08 sh d 51 383 pn sh 128 133 sh d 51 383 128 133 Vebstorinka svobnews amur ru Mapa Svobodnij Svobodnij Svobodnij u Vikishovishi Nalezhit do poselen Zelenogo Klinu IstoriyaMisto bulo zasnovane v 1912 roci cherez budivnictvo Transsibirska magistral obhidnij marshrut yakij mav zabezpechiti zaliznichne spoluchennya Yevropejskoyi chastini Rosiyi z Tihookeanskim uzberezhzhyam Rosiyi bez peretinu Pivnichno Shidnogo Kitayu Misto spochatku nazivalosya Aleksiyivsk na chest todishnogo princa U 1917 1922 odin z golovnih centriv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu na Amurshini Pislya zrechennya carya Mikoli II pislya Lyutnevoyi revolyuciyi misto bulo perejmenovano u Svobodnij U misti diyali ukrayinski politichni organizaciyi Z kvitnya 1917 v misti isnuvala Svobodnenska Ukrayinska Gromada u 1918 1922 Svobodnenska Ukrayinska Okruzhna Rada tovaristvo Prosvita Spilka ukrayinskoyi molodi 1921 ukrayinskij spozhivchij kooperativ Hliborob V 1919 1921 u misti diyala ukrayinska shkola Pid chas livogo antikolchakivskogo povstannya na Dalekomu Shodi vzimku 1920 roku misto zajnyav ukrayinskij povstanskij zagin pid zhovto blakitnim praporom prote nova bilshovicka vlada takozh skoro rozpochala represiyi proti ukrayinskih organizacij U 1921 roci u Svobodnomu yakij todi vhodiv do skladu Dalekoshidnoyi respubliki DSR buli zibrani korejski partizanski zagoni dlya yihnogo ob yednannya v odnu chastinu ta pidporyadkuvannya vijskam DSR Chastina z cih zagoniv perejshla na teritoriyu Rosiyi pislya korejskih antiyaponskih povstan 1920 roku v Koreyi ta Manchzhuriyi insha chastina skladalasya z miscevih korejciv yaki brali uchast u partizanskij vijni proti Kolchaka U Svobodnomu buli zoseredzheni zagoni korejskih povstanciv chiselnistyu u 4 6 tisyach Navesni 1921 roku bilshist z nih vidmovilasya pidkoryatisya nav yazanij yim vladi korejskih komunistiv ta vijskovih DSR natomist pidtrimavshi Usekorejsku nacionalnu radu U chervni 1921 roku vidbulisya boyi mizh korejcyami ta armiyeyu DSR yaki zakinchilisya peremogoyu ostannoyi V period isnuvannya Dalekoshidnoi Respubliki v misti bula stvorena ukrayinska uchitelska seminariya V epohu Stalina tabir BAMlagu bulo pobudovano u Svobodnomu z metoyu zabezpechennya primusovoyi praci dlya budivnictva BAMu Tabir stav odnim z najbilshih u sistemi GULAG z blizko 190 300 zasudzhenih na zhovten 1935 U tabori zaginuli tisyachi politichnih i duhovnih uv yaznenih Piznishe bilya mista buli roztashovani Svobodlag ta Amurlag U drugij polovini XX stolittya bilya mista bula rozmishena 27 Chervonoznamenna diviziya raketnih vijsk strategichnogo priznachennya Vijskovij kosmodrom Svobodnij pochav diyati u 1996 roci na bazi 27 diviziyi raketnih vijsk Jogo pershij kerivnik stverdzhuvav v interv yu sho pid chas sporudzhennya kosmodromu CRU namagalosya perekonati jogo u tomu sho vin spilkuyetsya z nezemnimi civilizaciyami U 2007 roci buli prijnyati rishennya pro rozformuvannya Svobodnogo ta budivnictvi na jogo bazi civilnogo kosmodromu Vostochnij Budivnictvo suprovodzhuvalosya korupcijnimi skandalami buli viyavleni kradizhki soten miljoniv rubliv U veresni 2015 roku pislya dostavki raketi yaka pershoyu mala startuvati z kosmodromu viyavilosya sho vona za gabaritami ne pidhodit do viprobuvalnogo kompleksu Misto ye batkivshinoyu Leonida Gajdaya Naselennya mistaRik Naselennya 1939 44 0 1959 56 9 1970 62 9 1989 80 0 2002 63 9 2009 59 3 Zgidno z perepisom naselennya 1926 roku u Svobodnomu meshkalo 10 245 osib v tomu chisli ukrayinci 16 6 rosiyani 74 8 Vidomi lyudiGajdaj Leonid Iovich 1923 1993 radyanskij kinorezhiser scenarist aktor ukrayinsko rosijskogo pohodzhennya Zamkovij Andrij Viktorovich nar 1987 rosijskij bokser olimpijskij medalist Levenec Anatolij Varfolomijovich 1933 1999 ukrayinskij teatralnij hudozhnik Nemogaj Oleksandr Sergijovich 1956 2016 ukrayinskij kolaboracionist iz Rosiyeyu voyenachalnik teroristichnoyi organizaciyi DNR Shudrya Katerina Petrivna nar 1934 mistectvoznavec doktor filosofskih nauk GalereyaKrayeznavchij muzej Zaliznichnij vokzal Memorial SlaviPrimitki Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 21 veresnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 veresnya 2015 Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 21 veresnya 2015 Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 21 veresnya 2015 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www forbes ru tekhnologii tekhnika i biznes 244635 zvezdnye starty zachem rossiya stroit novyi kosmdrom na dalnem nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaZelenij Klin Ukrayinskij Dalekij Shid Enciklopedichnij dovidnik Ukl V Chornomaz Vladivostok 2011 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi