Василь Михайлович Сварика (1 березня 1875, с. Сологубівці, Роменський повіт, Полтавська губернія — 28 квітня 1965 м. , Франція) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
Василь Сварика | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Полковник {7.10.1915} Генерал-хорунжий | ||||||||||
Загальна інформація | ||||||||||
Народження | 1 березня 1875 с. Сологубівці, Роменський повіт, Полтавська губернія | |||||||||
Смерть | 28 квітня 1965 (90 років) м. Везінек, Франція | |||||||||
Військова служба | ||||||||||
Приналежність | УНР | |||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-більшовицька війна | |||||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||||
Життєпис
Народився у селі Сологубівці Роменського повіту Полтавської губернії.
В Російській армії
Закінчив , а у 1895 . Служив підпоручиком у 13-й артилерійській бригаді. З березня 1897 до листопада 1898 у складі своєї бригади брав участь в експедиції на острів Крит.
З 14 березня 1901 служив у 13-му летючому артилерійському парку, а з 6 лютого 1904 у 2-му мортирному артилерійському парку. З 9 жовтня 1906 офіцер-вихователь Суворівського кадетського корпусу. З 21 жовтня 1907 служив у 42-й артилерійській бригаді, а з 3 вересня 1909 у 44-й артилерійській бригаді. З 19 липня 1914 командир 5-ї батареї 42-ї артилерійської бригади. З 6 серпня 1916 командир 2-го дивізіону 42-ї артилерійської бригади.
З 01 жовтня 1917 помічник керуючого артилерійською частиною Особливої армії, а з 16 листопада цього ж року в. о. керуючого артилерійською частиною. За Першу світову війну отримав Георгіївську зброю та всі нагороди до Святої Анни II ступеня з мечами та биндою.
На службі Україні
З 12 березня 1918 служить інспектором артилерії Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. З 7 жовтня 1918 командир 11-го легкого гарматного полку Армії Української Держави. З 27 січня 1919 служить на посаді помічника командира 4-ї гарматної бригади Дієвої армії УНР.
З 15 березня 1919 інспектор артилерії VIII коша Південної групи Дієвої армії УНР. Починаючи з 26 березня 1919 перебував у резерві старшин Дієвої армії УНР. 23 травня 1919 потрапив у місті Радивилові до польського полону.
15 вересня 1919 повернувся до Вінниці у розпорядження штабу Дієвої армії УНР, помічник начальника Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР. З 13 жовтня 1919 в. о. начальника Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР, а з 15 листопада 1919 член ліквідаційної комісії ГАУ.
З 20 січня 1920 лектор Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи. З 30 березня 1920 помічник начальника, а з 6 липня 1920 в.о. начальника Артилерійської управи Військового міністерства УНР.
З 1923 жив на еміграції у Франції. Помер та похований у м. Везінек.
Примітки
- «Ген. Василь Сварика помер у Франції» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Свобода, 19 травня 1965, С. 1
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Сварика Василь Михайлович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Українське військо у XX—XXI сторіччі [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Mihajlovich Svarika 1 bereznya 1875 s Sologubivci Romenskij povit Poltavska guberniya 28 kvitnya 1965 m Franciya ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR Vasil Svarika Polkovnik 7 10 1915 General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya1 bereznya 1875 1875 03 01 s Sologubivci Romenskij povit Poltavska guberniyaSmert28 kvitnya 1965 1965 04 28 90 rokiv m Vezinek FranciyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko bilshovicka vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaGeorgiyivska zbroya Voyennij hrest UNR ZhittyepisNarodivsya u seli Sologubivci Romenskogo povitu Poltavskoyi guberniyi V Rosijskij armiyi Zakinchiv a u 1895 Sluzhiv pidporuchikom u 13 j artilerijskij brigadi Z bereznya 1897 do listopada 1898 u skladi svoyeyi brigadi brav uchast v ekspediciyi na ostriv Krit Z 14 bereznya 1901 sluzhiv u 13 mu letyuchomu artilerijskomu parku a z 6 lyutogo 1904 u 2 mu mortirnomu artilerijskomu parku Z 9 zhovtnya 1906 oficer vihovatel Suvorivskogo kadetskogo korpusu Z 21 zhovtnya 1907 sluzhiv u 42 j artilerijskij brigadi a z 3 veresnya 1909 u 44 j artilerijskij brigadi Z 19 lipnya 1914 komandir 5 yi batareyi 42 yi artilerijskoyi brigadi Z 6 serpnya 1916 komandir 2 go divizionu 42 yi artilerijskoyi brigadi Z 01 zhovtnya 1917 pomichnik keruyuchogo artilerijskoyu chastinoyu Osoblivoyi armiyi a z 16 listopada cogo zh roku v o keruyuchogo artilerijskoyu chastinoyu Za Pershu svitovu vijnu otrimav Georgiyivsku zbroyu ta vsi nagorodi do Svyatoyi Anni II stupenya z mechami ta bindoyu Na sluzhbi Ukrayini Z 12 bereznya 1918 sluzhit inspektorom artileriyi Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi Armiyi UNR Z 7 zhovtnya 1918 komandir 11 go legkogo garmatnogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 27 sichnya 1919 sluzhit na posadi pomichnika komandira 4 yi garmatnoyi brigadi Diyevoyi armiyi UNR Z 15 bereznya 1919 inspektor artileriyi VIII kosha Pivdennoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR Pochinayuchi z 26 bereznya 1919 perebuvav u rezervi starshin Diyevoyi armiyi UNR 23 travnya 1919 potrapiv u misti Radivilovi do polskogo polonu 15 veresnya 1919 povernuvsya do Vinnici u rozporyadzhennya shtabu Diyevoyi armiyi UNR pomichnik nachalnika Golovnogo artilerijskogo upravlinnya Vijskovogo ministerstva UNR Z 13 zhovtnya 1919 v o nachalnika Golovnogo artilerijskogo upravlinnya Vijskovogo ministerstva UNR a z 15 listopada 1919 chlen likvidacijnoyi komisiyi GAU Z 20 sichnya 1920 lektor Kam yanec Podilskoyi spilnoyi yunackoyi shkoli Z 30 bereznya 1920 pomichnik nachalnika a z 6 lipnya 1920 v o nachalnika Artilerijskoyi upravi Vijskovogo ministerstva UNR Z 1923 zhiv na emigraciyi u Franciyi Pomer ta pohovanij u m Vezinek Primitki Gen Vasil Svarika pomer u Franciyi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Svoboda 19 travnya 1965 S 1DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Svarika Vasil Mihajlovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Ukrayinske vijsko u XX XXI storichchi 26 chervnya 2017 u Wayback Machine