Саїнчук Василь Васильович

Васи́ль Васи́льович Саїнчу́к (нар. 10 травня 1979(19790510), Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР — пом. 11 березня 2015, м. Краматорськ, Донецька область, Україна) — військовослужбовець військової служби за контрактом, старший сержант Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Саїнчук Василь Васильович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	10 травня 1979(1979-05-10) Якушинці, Вінницька область
Смерть	11 березня 2015(2015-03-11) (35 років) Краматорськ, Донецька область (нещасний випадок)
Поховання	Літинський район
Військова служба
Роки служби	1997—1998, 2001—2015
Приналежність	Україна
Формування
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саїнчук.

Життєвий шлях

Народився 1979 року в селі Якушинці на Вінниччині. Ще в дитинстві переїхав із батьками до села Дашківці Літинського району, де закінчив сільську школу.

Військова служба

З травня 1997 по листопад 1998 проходив строкову військову службу на посаді водія у 93-ій окремій радіотехнічній бригаді особливого призначення, військовій частині А3438, с. Красносілка, Одеська область. В липні 2001 вступив на військову службу за контрактом і повернувся до тієї ж частини. 2002 року на базі бригади створений Регіональний центр радіоелектронної розвідки «Південь».

З березня 2004 проходив службу в автомобільній роті батальйону забезпечення військової частини А0549 в м. Вінниця — 230-та окрема база забезпечення Командування Повітряних сил Збройних сил України: з березня 2004 по серпень 2009 — старший водій автомобільного взводу (легкових автомобілів), з серпня 2009 по вересень 2014 — командир відділення автомобільного взводу, з вересня 2014 — старший водій автомобільного взводу (легкових автомобілів) автомобільної роти батальйону забезпечення, — був водієм начальника штабу. За час служби відзначений почесними грамотами та подяками, нагороджений кількома медалями. Мешкав із сім'єю у Вінниці.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Возив службовим авто офіцерів, пережив артобстріли під Дебальцевим. 5 березня 2015 приїхав до зони бойових дій у своє четверте відрядження.

11 березня 2015 близько 15-ї години загинув в результаті обвалу бетонної плити під час проведення будівельних робіт з укріплення бліндажу на території військового аеродрому Краматорська.

Похований 14 березня на сільському цвинтарі у Дашківцях з військовими почестями. Без Василя лишилися батьки, сестри Наталія і Тетяна, дружина Ірина та 13-річна донька Анастасія.

Нагороди

• Медаль «15 років Збройним Силам України».
• Медаль «За сумлінну службу» III ступеня.

Джерела

• Саїнчук Василь Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Саїнчук Василь Васильович // Український меморіал.
• У АТО під час перемир'я загинув 35-річний вінничан Василь Саінчук // «20 хвилин. Вінниця», 13 березня 2015.
• Літинщина втратила ще одного бійця… // Літинська РДА, 16 березня 2015.
• Анатолій Мельник. // «33-й канал», 18 березня 2015.