Са́ссенхейм (нід. Sassenheim; - [ˈsɑsə(n)ɦɛim] ( прослухати)) — село у муніципалітеті Тейлінген, у провінції Південна Голландія, Нідерланди. До 1 січня 2006 року Сассенхейм був окремим муніципалітетом. Село розташоване у так званому «регіоні дюн і тюльпанів» (нід. Duin- en Bollenstreek), у XVII-XIX століттях було відомим центром квітникарства.
Село Сассенхейм Sassenheim
Координати H G O
Сассенхейм у Вікісховищі |
Історія
Територія, де розташований Сассенхейм, була населена однією з перших у Нідерландах. Численні археологічні знахідки підтверджують, що люди мешкали тут ще за кам'яної доби. В ті часи морське узбережжя пролягало далі на схід, тому поселення на місті сучасного Сассенхейма розташовувалося на березі моря. Мешканці займалися полюванням, землеробством і скотарством.
На початку нашої ери цю місцевість заселяли германські племена — батави, фризи, [en]. У Сассенхеймі було знайдено давній колодязь, діаметром 125 см і віком близько 2000 років, що вказує на наявність тут германського поселення. Трохи південніше, по річці Ауде-Рейн, пролягав кордон Римської імперії. Співіснування з римлянами значно вплинула на місцевих германців, тому, коли у IV столітті римляни почали залишати цей регіон, за ними, на південь і південний захід вирушила значна частина романізованих кананефатів. Ще раніше, у середині III століття, цей регіон покинули фризи, через значний підйом рівня моря. Відносна відсутність археологічних знахідок тієї доби непрямо підтверджує збезлюднення регіону.
Середні віки
Наприкінці V — на початку VI століть люди знову заселили цю місцевість. Населення складалося переважно з англів і саксів, і з цього факту випливає одна з версій походження назви «Сассенхейм»: Sassen- означає «сакси», а -heim означає «дім, домівка» старофранкською мовою, тобто Сассенхейм був поселенням, де мешкали сакси, або яке заснували сакси.
У 690 році до Нідерландів, у район сучасного Катвейка, прибула група з 11 англосаксонських ченців на чолі із святим Віллібрордом. Місією останнього було навернення місцевих мешканців-фризів у християнство. Вілліброрд заснував у Нідерландах кілька церков, присвячених Діві Марії. У Сассенхеймі також з'явилася невелика капличка, яка до середини X століття перетворилася на незалежну парафіяльну церкву. Ця капличка, як і інші церкви, засновані Віллібрордом, підпорядковувалася [ru] (територія сучасного Люксембургу), також заснованого Віллібрордом. Навала норманів у Північні Нідерланди завадила провадити належний контроль за місцевими володіннями абатства, у тому числі і за сассенхеймською каплицею. Деякий час єпископ Утрехтський опікувався місцевими церквами, але він також мусив утекти від норманів. Коли згодом володарі новоствореного графства Голландія вигнали норманів і заволоділи цими колишніми церковними землями, єпископ склав так званий Список майна (нід. Goederenlijst), де перерахував усе майно, що колись належало церкві. У цьому списку вперше офіційно згадується поселення Сагне (Sagne), тобто сучасний Сассенхейм. Пізніше, у X столітті, зустрічаються такі назви цього поселення як Сакснем (Saxnem), Зассенем (Zassenem) та Сассем (Sassem).
Після звільнення країни від норманів поселення почало досить швидко зростати. Дерев'яну каплицю замінила кам'яна церква. У XIII столітті біля Сассенхейма з'являються три шляхетські маєтки: на півдні — замок родини ван Алкемаде (зруйнований у 1824 році), на північному сході — маєток Ter Leede (у XVIII на його місці звели особняк), на півночі — . Від останнього походить назва сучасного муніципалітету Тейлінген, а від геральдичних кольорів родини ван Алкемаде — червоного і жовтого — герб і прапор Сассенхейма. У 1369 році в селі було 33 будинки, де мешкало 133 жителя, у 1477 році будинків вже було 63, а населення зросло до 254 осіб. У наступні півтори сотні років Сассенхейм декілька разів страждав від чуми, тому у 1623 році тут було лише 69 будинків із 276 мешканцями. Основним заняттям місцевих жителів було торфовидобування; для осушення заболочених земель було зведено кілька вітряків, жодний з яких не зберігся.
Новий час
Протягом Восьмидесятилітньої війни з Іспанією замок Тейлінген і сільська церква були зруйновані іспанцями. Після перемоги Нідерландської революції починається так званий «Золотий вік Нідерландів», який характеризується розвитком промисловості і торгівлі. Заможні купці з Амстердама, Гарлема, Лейдена та інших сусідніх міст будують у Сассенхеймі, через який проходить торговий шлях з Лейдена на Гарлем, численні заміські маєтки та особняки, мешкаючи тут влітку, а взимку — у містах. Багато таких садиб розташовано вздовж головної вулиці Сассенхейма, а в центрі села у 1790 році купецька родина Харбонів звела садибу Рустхоф (нід. Rusthoof), оточену парком, спланованим у англійському стилі. Від маєтку лишилося лише кілька допоміжних будівель, а парк став громадським парком Сассенхейма.
З XVII століття у Сассенхеймі, завдяки його розташуванню (з одного боку — у «регіоні дюн і тюльпанів», основному місці культивації тюльпанів у Нідерландах, з іншого — на торговому шляху між Лейденом і Гарлемом) починає активно розвиватися квітникарство, особливо вирощування тюльпанів, і Сассенхейм стає одним з епіцентрів нідерландської тюльпаноманії. Втім, пізніше починають розвиватися і інші галузі промисловості. Так, наприклад, у середині XIX століття у Сассенхеймі розташовувався найбільший зерновий млин у даному регіоні. Сассенхейм мав виключне право постачати торф і деревину для опалення до Ліссе і , а також вивозити з цих міст попіл до миловарень Лейдена. Через це сассенхеймців неофіційно називали «попільничками». Також через Сассенхейм пролягав водний торговий шлях каналами із Роттердама через Лейден до Гарлема і Амстердама. Перевезення здійснювалися баржами і трексхейтами — спеціальними човнами, які рухалися як під вітрилами, так і на кінній тязі. У Сассенхеймі розташовувалася одна із станцій, де замінювали коней, що тягнули ці човни.
За даними перепису населення 1899 року в Сассенхеймі мешкало близько 1 950 осіб.
Новітній час
У першій половині XX століття Сассенхейм був переважно сільськогосподарським поселенням, втім, тут розташовувалося кілька виробництв, зокрема, лакофарбова фабрика Sikkens Lakfabriek та м'ясопереробна фабрика ван Малмберга.
Після Другої світової війни сільськогосподарське значення Сассенхейма звелося нанівець. Містечко почало набувати риси приміського поселення, населення Сассенхейма вельми інтенсивно зростало з близько 7 000 осіб у 1946 році до 14 600 осіб у 1991 році. Зростання населення стимулювало будівництво нових житлових кварталів і, водночас, руйнування старих будівель. На півдні містечка виникли нові промислові зони. Сассенхейм майже втратив сільське обличчя.
Державні установи
У Сассенхеймі розташовані муніципальні служби муніципалітету Тейлінген.
На півдні поселення діє Тейлінгенський судовий центр (нід. Forensisch Centrum Teylingereind) — пенітенціарна установа для неповнолітніх правопорушників.
Економіка
Хоча Сассенхейм завдячує своїм розвитком квітникарству, зокрема, вирощуванню тюльпанів, у сучасному селі майже не залишилося плантацій квітів. У селі діє лакофарбова фабрика (колишня фабрика Sikkens Lakfabriek), що належить транснаціональній корпорації AkzoNobel.
Також у Сассенхеймі розташований дистрибуційний центр нідерландської мережі супермаркетів Dirk.
Транспорт
Близько 1850 року у Сассенхеймі діяв паровий трамвай між Гарлемом і Лейденом, у 1933 році його замінив електричний трамвай, якого, у свою чергу, 1949 року замінив автобусний маршрут.
На схід від Сассенхейма пролягає автострада А44, що з'єднує Сассенхейм із Лейденом, Гаагою і Амстердамом, на півночі — регіональний автошлях N208 на Ліссе, Хіллегом і Гарлем.
Повз Сассенхейм проходить залізнична лінія Весп — Лейден (також відома як «Лінія на Схіпгол»). Довгий час мешканці Сассенхейма домагалися відкриття в селі окремої залізничної станції. Керівництво залізниці, у свою чергу, вимагало проведення автобусних маршрутів від передбачуваної станції до центру села. Цьому заважала автострада А44, що пролягала між Сассенхеймом і залізницею. Зрештою, під автострадою пробили тунель і провели автобусний маршрут, а 11 грудня 2011 року відкрили станцію Сассенхейм. На цій станції зупиняються лише приміські поїзди Sprinter, які курсують за двома маршрутами: Лейден — Схіпгол — Весп — Алмере і Утрехт — Гілверсум — Весп — Схіпгол — Лейден — Гаага.
По території Сассенхейма пролягає кілька міжміських автобусних маршрутів:
- № 50 (в один бік — на Лейден, Угстгест, Вармонд, в інший — на Ліссе, Хіллегом, Беннебрук, Гемстеде, Гарлем);
- № 164 (в один бік — на Угстгест, в інший — на Хофдорп і );
- № 250 (в один бік — на Лейден, в інший — на Ліссе);
- № 361 (в один бік — на Нордвейк і Ворхаут, в інший — на Ліссе, Хіллегом, Де-Хук, аеропорт Схіпгол).
Клімат
Клімат Сассенхейма | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,8 | 15,9 | 20,8 | 25,9 | 29,7 | 33,5 | 33,1 | 34,6 | 28,7 | 24,5 | 17,5 | 15,4 | 34,6 |
Середній максимум, °C | 5,6 | 6,0 | 9,0 | 11,8 | 16,3 | 18,4 | 20,6 | 21,2 | 18,1 | 14,1 | 9,5 | 6,9 | 13,1 |
Середня температура, °C | 3,4 | 3,3 | 5,8 | 8,0 | 12,1 | 14,6 | 16,9 | 17,1 | 14,5 | 10,8 | 7,0 | 4,7 | 9,9 |
Середній мінімум, °C | 0,7 | 0,4 | 2,4 | 4,0 | 7,6 | 10,5 | 13,0 | 12,8 | 10,5 | 7,2 | 4,1 | 2,1 | 6,3 |
Абсолютний мінімум, °C | −16,4 | −14 | −11,1 | −4,4 | −1,5 | 1,7 | 5,4 | 5,5 | 1,2 | −4,4 | −7,1 | −10,6 | −16,4 |
Норма опадів, мм | 64.9 | 43.4 | 60.5 | 43.5 | 48.3 | 65.1 | 66.1 | 61.1 | 85.8 | 87.8 | 88.7 | 73.9 | 789.1 |
Спорт
На території Сассенхейма розташований найбільший спортивний комплекс муніципалітету Тейлінген — De Wasbeek. У комплексі є кілька спортивних полів та два басейни. У Сассенхеймі діє багато аматорських спортивних клубів, зокрема футбольні клуби Ter Leede та RKVV Teylingen.
Пам'ятки історії та архітектури
На території Сассенхейма розташовано 22 пам'ятки національного значення, серед яких:
- церква XIII століття,
- садиба Het Oude Koningshuys (укр. «Старий королівський будинок»),
- садиба Huis Ter Leede із парком і допоміжними будівлями (XVIII–XIX століття),
- кілька особняків XIX — початку XX століття.
Також тут є 24 історичні пам'ятки місцевого значення, зведені у XIX–XX століттях.
Галерея
- Замок Тейлінген
- Церква XIII століття
- Садиба Het Oude Koningshuys
- Залишки вітряка (1846 р.)
- Садиба Anna Margaretha
- Садиба Sunbeam
- Будинок № 230 по вулиці Хофдстрат
- Садиба Huis Ter Leede
Видатні мешканці
- Барт Зут — нідерландський велогонщик, золотий призер Олімпійських ігор 1964 року. Народився у Сассенхеймі.
- [en] — нідерландський ковзаняр, бронзовий призер Чемпіонату Європи 1996 року. Народився у Сассенхеймі.
- [en] — шляхтич XV століття, штатгальтер Голландії та Зеландії, четвертий чоловік Якоби Баварської. Мешкав у Сассенхеймі, у замку Тейлінген.
- Якоба Баварська — графиня Ено (Геннегау), донька та спадкоємиця Вільгельма II Баварського, графа Голландії та Геннегау. Мешкала у Сассенхеймі, у замку Тейлінген.
Міста-побратими
- Лагуш ( Португалія) — з 1 січня 2013 року.
- Тілягд ( Румунія) — з 2001 року.
Примітки
- Kerncijfers wijken en buurten 2014. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 1 жовтня 2015. (нід.)
- Postcode van de plaats Sassenheim. www.postcode-adresboek.nl. Процитовано 1 жовтня 2015. (нід.)
- Adriaan Haartsen. Ontgonnen verleden. Regiobeschrijvingen provincie Zuid-Holland. — Directie Kennis, Ministerie van Landbouw, Natuur en Voedselkwaliteit, 2009.(нід.)
- Namen van Nederlandse stammen: Frisii. taaldacht.nl. 13 листопада 2012 року. Процитовано 15 жовтня 2015. (нід.)
- M.F.P. Dijkstra. [http://dare.uva.nl/document/2/100194 8: De Friese factor: tribale verhoudingen en koningschap in het Hollandse kustgebied] // Rondon de mondingen van Rijn & Maas: landschap en bewoning tussen de 3e en 9e eeuw in Zuid-Holland, in het bijzonder de Oude Rijnstreek. — Leiden : Sidestone Press, 2011. — P. 358. (нід.)
- Lijn 50 Leiden Centraal Station - Haarlem Station. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 16 жовтня 2015. (нід.)
- Lijn 164 Hoofddorp Station - Sassenheim Station. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 16 жовтня 2015. (нід.)
- Lijn 250 Leiden Centraal Station - Lisse Keukenhofdreef. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 16 жовтня 2015. (нід.)
- Lijn 361 Noordwijk Picképlein - Schiphol Airport/Plaza. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 16 жовтня 2015. (нід.)
Джерела
- (PDF). www.deteyding.nl. Stichting Oud Sassenheim. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2012. Процитовано 15 жовтня 2015. (нід.)
Посилання
- www.teylingen.nl — офіційний сайт муніципалітету Тейлінген (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa ssenhejm nid Sassenheim ˈsɑse n ɦɛim prosluhati selo u municipaliteti Tejlingen u provinciyi Pivdenna Gollandiya Niderlandi Do 1 sichnya 2006 roku Sassenhejm buv okremim municipalitetom Selo roztashovane u tak zvanomu regioni dyun i tyulpaniv nid Duin en Bollenstreek u XVII XIX stolittyah bulo vidomim centrom kvitnikarstva Selo kategoriya v Commons Sassenhejm Sassenheim d Q19630954 Koordinati 52 13 33 pn sh 4 31 21 sh d H G O Krayina Niderlandi NiderlandiProvinciya Pivdenna GollandiyaMunicipalitet TejlingenPlosha 6 25 km Oficijna mova niderlandskaNaselennya 15550 osib 2014 Katojkonim nid SassenheimerChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 0252Poshtovij indeks 2170 2172Avtomobilnij kod H HZ HXGeoNames 2747751OSM r47385 RSassenhejmSassenhejm Niderlandi SassenhejmSassenhejm Pivdenna Gollandiya Sassenhejm u VikishovishiIstoriyaTeritoriya de roztashovanij Sassenhejm bula naselena odniyeyu z pershih u Niderlandah Chislenni arheologichni znahidki pidtverdzhuyut sho lyudi meshkali tut she za kam yanoyi dobi V ti chasi morske uzberezhzhya prolyagalo dali na shid tomu poselennya na misti suchasnogo Sassenhejma roztashovuvalosya na berezi morya Meshkanci zajmalisya polyuvannyam zemlerobstvom i skotarstvom Na pochatku nashoyi eri cyu miscevist zaselyali germanski plemena batavi frizi en U Sassenhejmi bulo znajdeno davnij kolodyaz diametrom 125 sm i vikom blizko 2000 rokiv sho vkazuye na nayavnist tut germanskogo poselennya Trohi pivdennishe po richci Aude Rejn prolyagav kordon Rimskoyi imperiyi Spivisnuvannya z rimlyanami znachno vplinula na miscevih germanciv tomu koli u IV stolitti rimlyani pochali zalishati cej region za nimi na pivden i pivdennij zahid virushila znachna chastina romanizovanih kananefativ She ranishe u seredini III stolittya cej region pokinuli frizi cherez znachnij pidjom rivnya morya Vidnosna vidsutnist arheologichnih znahidok tiyeyi dobi nepryamo pidtverdzhuye zbezlyudnennya regionu Seredni viki Naprikinci V na pochatku VI stolit lyudi znovu zaselili cyu miscevist Naselennya skladalosya perevazhno z angliv i saksiv i z cogo faktu viplivaye odna z versij pohodzhennya nazvi Sassenhejm Sassen oznachaye saksi a heim oznachaye dim domivka starofrankskoyu movoyu tobto Sassenhejm buv poselennyam de meshkali saksi abo yake zasnuvali saksi Zamok Tejlingen na starovinnij gravyuri U 690 roci do Niderlandiv u rajon suchasnogo Katvejka pribula grupa z 11 anglosaksonskih chenciv na choli iz svyatim Villibrordom Misiyeyu ostannogo bulo navernennya miscevih meshkanciv friziv u hristiyanstvo Villibrord zasnuvav u Niderlandah kilka cerkov prisvyachenih Divi Mariyi U Sassenhejmi takozh z yavilasya nevelika kaplichka yaka do seredini X stolittya peretvorilasya na nezalezhnu parafiyalnu cerkvu Cya kaplichka yak i inshi cerkvi zasnovani Villibrordom pidporyadkovuvalasya ru teritoriya suchasnogo Lyuksemburgu takozh zasnovanogo Villibrordom Navala normaniv u Pivnichni Niderlandi zavadila provaditi nalezhnij kontrol za miscevimi volodinnyami abatstva u tomu chisli i za sassenhejmskoyu kapliceyu Deyakij chas yepiskop Utrehtskij opikuvavsya miscevimi cerkvami ale vin takozh musiv utekti vid normaniv Koli zgodom volodari novostvorenogo grafstva Gollandiya vignali normaniv i zavolodili cimi kolishnimi cerkovnimi zemlyami yepiskop sklav tak zvanij Spisok majna nid Goederenlijst de pererahuvav use majno sho kolis nalezhalo cerkvi U comu spisku vpershe oficijno zgaduyetsya poselennya Sagne Sagne tobto suchasnij Sassenhejm Piznishe u X stolitti zustrichayutsya taki nazvi cogo poselennya yak Saksnem Saxnem Zassenem Zassenem ta Sassem Sassem Pislya zvilnennya krayini vid normaniv poselennya pochalo dosit shvidko zrostati Derev yanu kaplicyu zaminila kam yana cerkva U XIII stolitti bilya Sassenhejma z yavlyayutsya tri shlyahetski mayetki na pivdni zamok rodini van Alkemade zrujnovanij u 1824 roci na pivnichnomu shodi mayetok Ter Leede u XVIII na jogo misci zveli osobnyak na pivnochi Vid ostannogo pohodit nazva suchasnogo municipalitetu Tejlingen a vid geraldichnih koloriv rodini van Alkemade chervonogo i zhovtogo gerb i prapor Sassenhejma U 1369 roci v seli bulo 33 budinki de meshkalo 133 zhitelya u 1477 roci budinkiv vzhe bulo 63 a naselennya zroslo do 254 osib U nastupni pivtori sotni rokiv Sassenhejm dekilka raziv strazhdav vid chumi tomu u 1623 roci tut bulo lishe 69 budinkiv iz 276 meshkancyami Osnovnim zanyattyam miscevih zhiteliv bulo torfovidobuvannya dlya osushennya zabolochenih zemel bulo zvedeno kilka vitryakiv zhodnij z yakih ne zberigsya Novij chas Klod Mone Tyulpanove pole u Sassenhejmi Protyagom Vosmidesyatilitnoyi vijni z Ispaniyeyu zamok Tejlingen i silska cerkva buli zrujnovani ispancyami Pislya peremogi Niderlandskoyi revolyuciyi pochinayetsya tak zvanij Zolotij vik Niderlandiv yakij harakterizuyetsya rozvitkom promislovosti i torgivli Zamozhni kupci z Amsterdama Garlema Lejdena ta inshih susidnih mist buduyut u Sassenhejmi cherez yakij prohodit torgovij shlyah z Lejdena na Garlem chislenni zamiski mayetki ta osobnyaki meshkayuchi tut vlitku a vzimku u mistah Bagato takih sadib roztashovano vzdovzh golovnoyi vulici Sassenhejma a v centri sela u 1790 roci kupecka rodina Harboniv zvela sadibu Rusthof nid Rusthoof otochenu parkom splanovanim u anglijskomu stili Vid mayetku lishilosya lishe kilka dopomizhnih budivel a park stav gromadskim parkom Sassenhejma Sassenhejm na mapi 1867 roku Z XVII stolittya u Sassenhejmi zavdyaki jogo roztashuvannyu z odnogo boku u regioni dyun i tyulpaniv osnovnomu misci kultivaciyi tyulpaniv u Niderlandah z inshogo na torgovomu shlyahu mizh Lejdenom i Garlemom pochinaye aktivno rozvivatisya kvitnikarstvo osoblivo viroshuvannya tyulpaniv i Sassenhejm staye odnim z epicentriv niderlandskoyi tyulpanomaniyi Vtim piznishe pochinayut rozvivatisya i inshi galuzi promislovosti Tak napriklad u seredini XIX stolittya u Sassenhejmi roztashovuvavsya najbilshij zernovij mlin u danomu regioni Sassenhejm mav viklyuchne pravo postachati torf i derevinu dlya opalennya do Lisse i a takozh vivoziti z cih mist popil do milovaren Lejdena Cherez ce sassenhejmciv neoficijno nazivali popilnichkami Takozh cherez Sassenhejm prolyagav vodnij torgovij shlyah kanalami iz Rotterdama cherez Lejden do Garlema i Amsterdama Perevezennya zdijsnyuvalisya barzhami i trekshejtami specialnimi chovnami yaki ruhalisya yak pid vitrilami tak i na kinnij tyazi U Sassenhejmi roztashovuvalasya odna iz stancij de zaminyuvali konej sho tyagnuli ci chovni Za danimi perepisu naselennya 1899 roku v Sassenhejmi meshkalo blizko 1 950 osib Novitnij chas U pershij polovini XX stolittya Sassenhejm buv perevazhno silskogospodarskim poselennyam vtim tut roztashovuvalosya kilka virobnictv zokrema lakofarbova fabrika Sikkens Lakfabriek ta m yasopererobna fabrika van Malmberga Pislya Drugoyi svitovoyi vijni silskogospodarske znachennya Sassenhejma zvelosya nanivec Mistechko pochalo nabuvati risi primiskogo poselennya naselennya Sassenhejma velmi intensivno zrostalo z blizko 7 000 osib u 1946 roci do 14 600 osib u 1991 roci Zrostannya naselennya stimulyuvalo budivnictvo novih zhitlovih kvartaliv i vodnochas rujnuvannya starih budivel Na pivdni mistechka vinikli novi promislovi zoni Sassenhejm majzhe vtrativ silske oblichchya Derzhavni ustanoviU Sassenhejmi roztashovani municipalni sluzhbi municipalitetu Tejlingen Na pivdni poselennya diye Tejlingenskij sudovij centr nid Forensisch Centrum Teylingereind penitenciarna ustanova dlya nepovnolitnih pravoporushnikiv EkonomikaHocha Sassenhejm zavdyachuye svoyim rozvitkom kvitnikarstvu zokrema viroshuvannyu tyulpaniv u suchasnomu seli majzhe ne zalishilosya plantacij kvitiv U seli diye lakofarbova fabrika kolishnya fabrika Sikkens Lakfabriek sho nalezhit transnacionalnij korporaciyi AkzoNobel Takozh u Sassenhejmi roztashovanij distribucijnij centr niderlandskoyi merezhi supermarketiv Dirk TransportZaliznichna stanciya Sassenhejm Blizko 1850 roku u Sassenhejmi diyav parovij tramvaj mizh Garlemom i Lejdenom u 1933 roci jogo zaminiv elektrichnij tramvaj yakogo u svoyu chergu 1949 roku zaminiv avtobusnij marshrut Na shid vid Sassenhejma prolyagaye avtostrada A44 sho z yednuye Sassenhejm iz Lejdenom Gaagoyu i Amsterdamom na pivnochi regionalnij avtoshlyah N208 na Lisse Hillegom i Garlem Povz Sassenhejm prohodit zaliznichna liniya Vesp Lejden takozh vidoma yak Liniya na Shipgol Dovgij chas meshkanci Sassenhejma domagalisya vidkrittya v seli okremoyi zaliznichnoyi stanciyi Kerivnictvo zaliznici u svoyu chergu vimagalo provedennya avtobusnih marshrutiv vid peredbachuvanoyi stanciyi do centru sela Comu zavazhala avtostrada A44 sho prolyagala mizh Sassenhejmom i zalizniceyu Zreshtoyu pid avtostradoyu probili tunel i proveli avtobusnij marshrut a 11 grudnya 2011 roku vidkrili stanciyu Sassenhejm Na cij stanciyi zupinyayutsya lishe primiski poyizdi Sprinter yaki kursuyut za dvoma marshrutami Lejden Shipgol Vesp Almere i Utreht Gilversum Vesp Shipgol Lejden Gaaga Po teritoriyi Sassenhejma prolyagaye kilka mizhmiskih avtobusnih marshrutiv 50 v odin bik na Lejden Ugstgest Varmond v inshij na Lisse Hillegom Bennebruk Gemstede Garlem 164 v odin bik na Ugstgest v inshij na Hofdorp i 250 v odin bik na Lejden v inshij na Lisse 361 v odin bik na Nordvejk i Vorhaut v inshij na Lisse Hillegom De Huk aeroport Shipgol KlimatKlimat SassenhejmaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 13 8 15 9 20 8 25 9 29 7 33 5 33 1 34 6 28 7 24 5 17 5 15 4 34 6Serednij maksimum C 5 6 6 0 9 0 11 8 16 3 18 4 20 6 21 2 18 1 14 1 9 5 6 9 13 1Serednya temperatura C 3 4 3 3 5 8 8 0 12 1 14 6 16 9 17 1 14 5 10 8 7 0 4 7 9 9Serednij minimum C 0 7 0 4 2 4 4 0 7 6 10 5 13 0 12 8 10 5 7 2 4 1 2 1 6 3Absolyutnij minimum C 16 4 14 11 1 4 4 1 5 1 7 5 4 5 5 1 2 4 4 7 1 10 6 16 4Norma opadiv mm 64 9 43 4 60 5 43 5 48 3 65 1 66 1 61 1 85 8 87 8 88 7 73 9 789 1SportNa teritoriyi Sassenhejma roztashovanij najbilshij sportivnij kompleks municipalitetu Tejlingen De Wasbeek U kompleksi ye kilka sportivnih poliv ta dva basejni U Sassenhejmi diye bagato amatorskih sportivnih klubiv zokrema futbolni klubi Ter Leede ta RKVV Teylingen Pam yatki istoriyi ta arhitekturiNa teritoriyi Sassenhejma roztashovano 22 pam yatki nacionalnogo znachennya sered yakih cerkva XIII stolittya sadiba Het Oude Koningshuys ukr Starij korolivskij budinok sadiba Huis Ter Leede iz parkom i dopomizhnimi budivlyami XVIII XIX stolittya kilka osobnyakiv XIX pochatku XX stolittya Takozh tut ye 24 istorichni pam yatki miscevogo znachennya zvedeni u XIX XX stolittyah Galereya Zamok Tejlingen Cerkva XIII stolittya Sadiba Het Oude Koningshuys Zalishki vitryaka 1846 r Sadiba Anna Margaretha Sadiba Sunbeam Budinok 230 po vulici Hofdstrat Sadiba Huis Ter LeedeVidatni meshkanciBart Zut niderlandskij velogonshik zolotij prizer Olimpijskih igor 1964 roku Narodivsya u Sassenhejmi en niderlandskij kovzanyar bronzovij prizer Chempionatu Yevropi 1996 roku Narodivsya u Sassenhejmi en shlyahtich XV stolittya shtatgalter Gollandiyi ta Zelandiyi chetvertij cholovik Yakobi Bavarskoyi Meshkav u Sassenhejmi u zamku Tejlingen Yakoba Bavarska grafinya Eno Gennegau donka ta spadkoyemicya Vilgelma II Bavarskogo grafa Gollandiyi ta Gennegau Meshkala u Sassenhejmi u zamku Tejlingen Mista pobratimiLagush Portugaliya z 1 sichnya 2013 roku Tilyagd Rumuniya z 2001 roku PrimitkiSassenhejm u sestrinskih VikiproyektahInformaciya u Vikidanih Proyekt Niderlandi Sassenhejm u Vikishovishi Kerncijfers wijken en buurten 2014 www cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 1 zhovtnya 2015 nid Postcode van de plaats Sassenheim www postcode adresboek nl Procitovano 1 zhovtnya 2015 nid Adriaan Haartsen Ontgonnen verleden Regiobeschrijvingen provincie Zuid Holland Directie Kennis Ministerie van Landbouw Natuur en Voedselkwaliteit 2009 nid Namen van Nederlandse stammen Frisii taaldacht nl 13 listopada 2012 roku Procitovano 15 zhovtnya 2015 nid M F P Dijkstra http dare uva nl document 2 100194 8 De Friese factor tribale verhoudingen en koningschap in het Hollandse kustgebied Rondon de mondingen van Rijn amp Maas landschap en bewoning tussen de 3e en 9e eeuw in Zuid Holland in het bijzonder de Oude Rijnstreek Leiden Sidestone Press 2011 P 358 nid Lijn 50 Leiden Centraal Station Haarlem Station wiki ovinnederland nl Procitovano 16 zhovtnya 2015 nid Lijn 164 Hoofddorp Station Sassenheim Station wiki ovinnederland nl Procitovano 16 zhovtnya 2015 nid Lijn 250 Leiden Centraal Station Lisse Keukenhofdreef wiki ovinnederland nl Procitovano 16 zhovtnya 2015 nid Lijn 361 Noordwijk Pickeplein Schiphol Airport Plaza wiki ovinnederland nl Procitovano 16 zhovtnya 2015 nid Dzherela PDF www deteyding nl Stichting Oud Sassenheim Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2015 nid Posilannyawww teylingen nl oficijnij sajt municipalitetu Tejlingen nid