Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2018) |
Са́сово — село в Королівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Сасово | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Королівська громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1290(732роки) | ||
Населення | 2281 | ||
Площа | 2,28 км² | ||
Густота населення | 974 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90360 | ||
Телефонний код | +380 03143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°05′40″ пн. ш. 23°04′32″ сх. д. / 48.09444° пн. ш. 23.07556° сх. д.Координати: 48°05′40″ пн. ш. 23°04′32″ сх. д. / 48.09444° пн. ш. 23.07556° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 131 м | ||
Водойми | ставок біля тракторного стану р.Тиса | ||
Найближча залізнична станція | Сасово | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90360, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Сасово, вул. Головна, 144 | ||
Сільський голова | Криванич Іван Васильович | ||
Карта | |||
Сасово | |||
Сасово | |||
Мапа | |||
Сасово у Вікісховищі |
Географія
Межує з селами Теково і Чорнотисів. Відстань до Виноградова 12 км. Відстань до Королева 7 км.
Розташоване на рівнинній безлісій місцевості в басейні річки Тиса та її притоку, малої річки Батар. Абсолютна висота місцевості 135,6 мtnhb.
Через центр села проходить Автотранспортна магістраль Дяково—Виноградово (5 кілометрів до кордону із Румунією) та залізнична магістраль Королево-Дяково.
За національним складом населення - русини(50%), угорці(20%), румуни(20%), українці(10%).
Легенда села Сасово
Колись у Королівському замку жив герцог. Він розводив коней, і були в нього великі конюшні. Мав він одного конюха, який був дуже йому вірний. Коли конюх постарів, то герцог за многорічну і чесну службу подарував йому ті землі, де тепер село. Звали конюха Сас.
Сас женився і оселився на подарованих йому землях. У нього були діти, коли виросли то поженилися і теж стали будувати поряд з батьковою оселею. Затим припросилися й інші сусіди, прикупивши ділянки від Саса. Згодом виросло й ціле село. Його за іменем Саса й назвали Сасовом.
Народні перекази говорять, що Сасово було засновано старшим конюхом Королівського замку, який знаходився в селищі Королево, великим Сасом (Нодь-сас).
Історія
Поселення епохи пізньої бронзи та раннього заліза розташоване в урочищі Сухий Ботар. В урочищі Татар-Нярти — поселення пізньої бронзи (культура Станове) ХІІ — ХІІІ століть до нашої ери.
Перша письмова згадка про село в 1262 році, в описі кордону села Гудя (Гивденьгаза), називає його «землею госпітів». В 1355 році разом з Королевом, Чорним Ардовом і Веряцею, як села підпорядковані Нялабському замку, отримують королівську грамоту про привілеї. Пізніше, в 1379 році, потрапляє у власність великих землевласників і стає простим кріпацьким селом.
До кінця XIII століття мешканці села Сасово були вільними господарями. На початку XIV століття за правління королів Анжуйських селяни втратили своє привілейоване становище і стали кріпаками.
Під час нападу татар велику кількість населення села Сасово було винищено, тому після вигнання татар угорським королем Белом дозволено було поселитися на території Закарпаття Галицькому князеві Корятовичу зі своїми людьми. Частина їх поселилась і в селі Сасово.
У XV—XVI століттях кріпаки-сакси в основній масі змадяризувалися, їх в селі залишилися одиниці. Але в наступних століттях вони безслідно зникли і село, в переважній більшості, стає угорським, населення якого в ХУІ-ХУІІ столітті платило податок реформатським священикам. У другій половині XVII століття через навалу турків і татарів, а також епідемії чуми і холери, угорське населення пішло на спад, його місце зайняли русини.
Про цей процес красномовно свідчать дані архівних матеріалів про появу нових прізвищ жителів села — платників податків. Так, в 1450 році ще є німецькі сім'ї: Гебех, Глешер, Гім, Пітман, Рогман, Чебел, Руфус, Сас, Йоганес Фабіані, Маргінус. В 1563 році — Гелле, Роман, Сендел. Через 50 років появляються угорські і поодинокі русинські прізвища: Кіш, Фодор, Ферко, Ковач, Деяк, Шуба, Варга, Жолдош, Данч, Давід, Ірсун, Сендел, В 1775 році — Гоч, Форкош, Фекете, Беркі, Чука, Світлик, Мондич, Супіл, Дудаш, Фозекош, Мачка, Бідзіля, Двія, Гантюк, Комар, Костроба, Лемак, Марушка, Поляк, Шестак, Варивода, Човбан, Данко, Козьма, Лазар, Олаг, Орос, Роспопа, Товт, Вайнагі.
Що стосується мови, то в 1775 році, згідно доповідної записки, для жителів села звичайна мова (ordinaria lingua) — рутенська, хоч підкреслили, що всі розуміють угорську. Деякі історики підтримують версію, що село Угоча (яке дало назву комітату, про яке є письмові згадки В 1313 і 1332—1337 роках в XIV або XV столітті) злилося з Сасфолу. Про цей процес свідчить тогочасна назва сакського поселення, зокрема, в 1430—1431 роках його називали «Szaszfalu alio nomine Ugocsa». Ця конгломерація двох поселень дає можливість пояснити раптову кількісну перевагу угорського населення в Сасфолу.
В 1717 році татари спустошили село, захопили в полон 19 кріпаків, 5 із них повернулися додому.
В 1930-х роках в межах села утворюється поселення із переселенців з Міжгірського району — Колонія. Чехословацький уряд здійснював аграрну реформу, даючи можливість мало- і безземельним селянам із Верховини за рахунок кредитів викупити землі у великих землевласників, які мали більше 150га орної землі. Уже в радянські часи Колонія, згідно рішення облвиконкому № 431 від 30 липня 1962 року, була приєднана до Сасова. На сьогоднішній день від неї залишилося декілька руїн.
Релігія
В XIV столітті в Сасфолу була церква. Як вказувалося раніше, вона, ймовірно, була католицькою, яка згодом, із прийняттям протестантизму землевласниками Перені, відійшла реформатам. Про неї поки що нічого не вдалося встановити.
Достеменно відомо, що в 1751 році згадується греко-католицька дерев'яна церква святого Михайла з вежею, двома дзвонами, прикрашена малими образами. В 1775 році вказується, що церква тісна для народу. До 1693 року церква була філією Чорного Ардова. У 1847 році згадується уже мурована церква, але, на жаль, відомостей про неї не збереглося.
В 1933 році на пожертви селян розпочато будівництво храму. Урочисте освячення каменя окружним намісником о. Георгієм Кадаром відбулося 10 вересня того ж року. Біля каменя поклали коротку історію села і церкви для майбутніх поколінь.
Проект церкви підготував професор Ужгородської жіночої семінарії Омелян Егрешій. Будівництво церкви планувалося на кінець літа 1934 року. 15 листопада 1936 року місцевий священик Стефан Ільницький освятив надбанний хрест, а на свято св. ар. Михайла — не зовсім готовий храм. На цій стадії вартість робіт становить 350 тисяч корон.
Будівельні роботи відновили в 1938 році. Головні об'єми храму утворюють монументальну хрестову композицію (площа 510 м²). Конструкцію виконано із бетону, а мурована частина — з цегли. Над головним входом облаштовано балкон для святкових проповідей, а всередині церкві додають величності хори на західній і бокових бічних стінах. Могутня вежа, висотою 40 м, завершена відкритим ліхтарем з бароковою головою.
Подібне завершення має і вівтарний об'єм. На 1938 рік витрати общини становили 500 тисяч корон, з яких громада покрила 430 тисяч і 70 тисяч виручили від продажу церковної нерухомості. Для закінчення будівництва храму (зовнішньої штукатурки, встановлення іконостаса, бічних просторів, малювання нави і притвору) потрібно було ще 250 тисяч корон.
Вівтарну частину розмалював Стефан Сарновський за ескізами Йосипа Бокшая. Престол із балдахіном висотою 7 м та іконостас вирізав відомий різьбяр І. Павлишинець.
Великий вівтарний образ «Преображення Господнє» у церкві намалював видатний закарпатський художник Й. Бокшай.
Перед освяченням храму до села були запрошені з місією отці-василіани, серед них Степан Решетило і Себастіан Собол. 19 серпня 1938 року, на свято Преображення, в присутності 6000 вірників, єпископ Олександр Стойка освятив храм. Проповідь для українців виголосив о. Микола Русинко, а для угорців — о. Микола Монді. З дозволу Папи Пія ХІ храмове свято перенесли на Преображення Господнє. Як вдалося встановити, першим греко-католицьким священиком в селі в 1670 році був Оросвийгеші-Андрелла, останнім, до заборони греко-католицької церкви в 1949 році — о. Стефан Ільницький, який піддався тиску влади і перейшов до російського православ'я. На відміну від нього, о. Діонісій Шуба — помічний священик у Сасові — тривалий час відмовлявся від переходу у православ'я. На нього робився шалений тиск, і, зрештою, він 27 червня 1950 року, передостаннім (128-м) серед греко-католицьких священиків, підписав відозву про перехід до російського православ'я, проте не погодився на співпрацю з органами КДБ. Тому 9 жовтня 1950 року його заарештовують і засуджують на 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років і з конфіскацією належного йому майна. 2 грудня 1955 року його звільнено з-під варти.
Присілки
Колонія
Колонія - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.Обєднане з селом Сасово рішенням облвиконкому Закарпатської області №431 від 30.07.1962
В 1930-х роках в межах села утворюється поселення із переселенців з Міжгірського району — Колонія. Чехословацький уряд здійснював аграрну реформу, даючи можливість мало- і безземельним селянам із Верховини за рахунок кредитів викупити землі у великих землевласників, які мали більше 150га орної землі. Щоб прогодувати родини горяни спускалися у низинні райони. Так група чоловіків з Волового (Міжгір’я) та з Горінчева добралися до Сасова. В чотирьох кілометрах за селом викупили орні землі. Намулені від весняних розливів Ботара участки вони засіяли пшеницею житом вівсом, кукурудзою, коноплями та льоном. У відкритий ґрунт люди в перше висадили картоплю, тютюн, городні культури. Поступово переселенці стали обживати місцевість. Нарізали рівну, як стріла вулицю. Виходила вона з одного боку на Холмовець, а з другого – у бік румунського кордону. Люди приступили до будівництва житлових осель. Почали поставати хати криті соломою, а згодом черепицею та шифером. Першими побудувалися тут Дмитро Гінцяк, Михайло Молнар, Василь, Дмитро, Іван та Петро Катуни, Михайло Шекета. Потім Петро та Михайло Головки, Михайло Криванич, Василь та Юрій Бобики, Василь Звір, Петро Петрина, Михайло Рябець… Поселення переселенців з Верховини у Сасові прозвали «колонією». Найтепліші спогади мешканців колонії були пов’язані з будинком Михайла Івашка. Тут знаходилася народна школа. Відвідували її близько 20-ти учнів.
На сьогоднішній день від неї залишилося декілька руїн
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2361 особа, з яких 1121 чоловік та 1240 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2283 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,60 % |
російська | 0,79 % |
угорська | 0,35 % |
білоруська | 0,13 % |
молдовська | 0,4 % |
Дозвілля
Внаслідок повені 2001 року сільський будинок культури був зруйнований. Нині на його місці побудовано новий дитячий садок.
Відомі люди
В селі народилися:
- Шуба Михайло Федорович — український біофізик, академік НАН України.
- Бідзіля Микола Іванович — науковець, космобіолог, політичний діяч.
- Бідзіля Василь Іванович — український археолог, історик.
- Бідзіля Юрій Михайлович — український науковець у галузі літературознавства, журналістики та масової комунікації, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, працює в УжНУ.
- Матій Петро Петрович — український співак і композитор, народний артист України.
- Бідзіля Руслан Юрійович — чемпіон України, майстер спорту з армреслінгу.
- Шуба Володимир Йосипович (нар. 1970) — український лікар-ортопед.
Туристичні місця
- Колонія
- Поселення епохи пізньої бронзи та раннього заліза розташоване в урочищі Сухий Ботар. В урочищі Татар-Нярти — поселення пізньої бронзи (культура Станове) ХІІ — ХІІІ століть до нашої ери.
- церква святого Михайла. Великий вівтарний образ «Преображення Господнє» у церкві намалював видатний закарпатський художник Й. Бокшай.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Сайт села Сасово. sasovo.at.ua. Процитовано 28 травня 2020.
- Сасівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Винорадівського району. sasovo-school.at.ua. Процитовано 28 травня 2020.
- Замок Нелаб у дзеркалі гербу Сас (I частина). sevlush.info. Процитовано 28 травня 2020.
- Замок Нелаб у дзеркалі гербу Сас (2 частина). sevlush.info. Процитовано 28 травня 2020.
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sasovo Sa sovo selo v Korolivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Sasovo Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Korolivska gromada Osnovni dani Zasnovane 1290 732roki Naselennya 2281 Plosha 2 28 km Gustota naselennya 974 osib km Poshtovij indeks 90360 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 05 40 pn sh 23 04 32 sh d 48 09444 pn sh 23 07556 sh d 48 09444 23 07556 Koordinati 48 05 40 pn sh 23 04 32 sh d 48 09444 pn sh 23 07556 sh d 48 09444 23 07556 Serednya visota nad rivnem morya 131 m Vodojmi stavok bilya traktornogo stanu r Tisa Najblizhcha zaliznichna stanciya Sasovo Misceva vlada Adresa radi 90360 Zakarpatska obl Beregivskij r n s Sasovo vul Golovna 144 Silskij golova Krivanich Ivan Vasilovich Karta Sasovo Sasovo Mapa Sasovo u VikishovishiGeografiyaMezhuye z selami Tekovo i Chornotisiv Vidstan do Vinogradova 12 km Vidstan do Koroleva 7 km Roztashovane na rivninnij bezlisij miscevosti v basejni richki Tisa ta yiyi pritoku maloyi richki Batar Absolyutna visota miscevosti 135 6 mtnhb Cherez centr sela prohodit Avtotransportna magistral Dyakovo Vinogradovo 5 kilometriv do kordonu iz Rumuniyeyu ta zaliznichna magistral Korolevo Dyakovo Za nacionalnim skladom naselennya rusini 50 ugorci 20 rumuni 20 ukrayinci 10 Legenda sela SasovoKolis u Korolivskomu zamku zhiv gercog Vin rozvodiv konej i buli v nogo veliki konyushni Mav vin odnogo konyuha yakij buv duzhe jomu virnij Koli konyuh postariv to gercog za mnogorichnu i chesnu sluzhbu podaruvav jomu ti zemli de teper selo Zvali konyuha Sas Sas zhenivsya i oselivsya na podarovanih jomu zemlyah U nogo buli diti koli virosli to pozhenilisya i tezh stali buduvati poryad z batkovoyu oseleyu Zatim priprosilisya j inshi susidi prikupivshi dilyanki vid Sasa Zgodom viroslo j cile selo Jogo za imenem Sasa j nazvali Sasovom Narodni perekazi govoryat sho Sasovo bulo zasnovano starshim konyuhom Korolivskogo zamku yakij znahodivsya v selishi Korolevo velikim Sasom Nod sas IstoriyaPoselennya epohi piznoyi bronzi ta rannogo zaliza roztashovane v urochishi Suhij Botar V urochishi Tatar Nyarti poselennya piznoyi bronzi kultura Stanove HII HIII stolit do nashoyi eri Persha pismova zgadka pro selo v 1262 roci v opisi kordonu sela Gudya Givdengaza nazivaye jogo zemleyu gospitiv V 1355 roci razom z Korolevom Chornim Ardovom i Veryaceyu yak sela pidporyadkovani Nyalabskomu zamku otrimuyut korolivsku gramotu pro privileyi Piznishe v 1379 roci potraplyaye u vlasnist velikih zemlevlasnikiv i staye prostim kripackim selom Do kincya XIII stolittya meshkanci sela Sasovo buli vilnimi gospodaryami Na pochatku XIV stolittya za pravlinnya koroliv Anzhujskih selyani vtratili svoye privilejovane stanovishe i stali kripakami Pid chas napadu tatar veliku kilkist naselennya sela Sasovo bulo vinisheno tomu pislya vignannya tatar ugorskim korolem Belom dozvoleno bulo poselitisya na teritoriyi Zakarpattya Galickomu knyazevi Koryatovichu zi svoyimi lyudmi Chastina yih poselilas i v seli Sasovo U XV XVI stolittyah kripaki saksi v osnovnij masi zmadyarizuvalisya yih v seli zalishilisya odinici Ale v nastupnih stolittyah voni bezslidno znikli i selo v perevazhnij bilshosti staye ugorskim naselennya yakogo v HUI HUII stolitti platilo podatok reformatskim svyashenikam U drugij polovini XVII stolittya cherez navalu turkiv i tatariv a takozh epidemiyi chumi i holeri ugorske naselennya pishlo na spad jogo misce zajnyali rusini Pro cej proces krasnomovno svidchat dani arhivnih materialiv pro poyavu novih prizvish zhiteliv sela platnikiv podatkiv Tak v 1450 roci she ye nimecki sim yi Gebeh Glesher Gim Pitman Rogman Chebel Rufus Sas Joganes Fabiani Marginus V 1563 roci Gelle Roman Sendel Cherez 50 rokiv poyavlyayutsya ugorski i poodinoki rusinski prizvisha Kish Fodor Ferko Kovach Deyak Shuba Varga Zholdosh Danch David Irsun Sendel V 1775 roci Goch Forkosh Fekete Berki Chuka Svitlik Mondich Supil Dudash Fozekosh Machka Bidzilya Dviya Gantyuk Komar Kostroba Lemak Marushka Polyak Shestak Varivoda Chovban Danko Kozma Lazar Olag Oros Rospopa Tovt Vajnagi Sho stosuyetsya movi to v 1775 roci zgidno dopovidnoyi zapiski dlya zhiteliv sela zvichajna mova ordinaria lingua rutenska hoch pidkreslili sho vsi rozumiyut ugorsku Deyaki istoriki pidtrimuyut versiyu sho selo Ugocha yake dalo nazvu komitatu pro yake ye pismovi zgadki V 1313 i 1332 1337 rokah v XIV abo XV stolitti zlilosya z Sasfolu Pro cej proces svidchit togochasna nazva sakskogo poselennya zokrema v 1430 1431 rokah jogo nazivali Szaszfalu alio nomine Ugocsa Cya konglomeraciya dvoh poselen daye mozhlivist poyasniti raptovu kilkisnu perevagu ugorskogo naselennya v Sasfolu V 1717 roci tatari spustoshili selo zahopili v polon 19 kripakiv 5 iz nih povernulisya dodomu V 1930 h rokah v mezhah sela utvoryuyetsya poselennya iz pereselenciv z Mizhgirskogo rajonu Koloniya Chehoslovackij uryad zdijsnyuvav agrarnu reformu dayuchi mozhlivist malo i bezzemelnim selyanam iz Verhovini za rahunok kreditiv vikupiti zemli u velikih zemlevlasnikiv yaki mali bilshe 150ga ornoyi zemli Uzhe v radyanski chasi Koloniya zgidno rishennya oblvikonkomu 431 vid 30 lipnya 1962 roku bula priyednana do Sasova Na sogodnishnij den vid neyi zalishilosya dekilka ruyin ReligiyaV XIV stolitti v Sasfolu bula cerkva Yak vkazuvalosya ranishe vona jmovirno bula katolickoyu yaka zgodom iz prijnyattyam protestantizmu zemlevlasnikami Pereni vidijshla reformatam Pro neyi poki sho nichogo ne vdalosya vstanoviti Dostemenno vidomo sho v 1751 roci zgaduyetsya greko katolicka derev yana cerkva svyatogo Mihajla z vezheyu dvoma dzvonami prikrashena malimi obrazami V 1775 roci vkazuyetsya sho cerkva tisna dlya narodu Do 1693 roku cerkva bula filiyeyu Chornogo Ardova U 1847 roci zgaduyetsya uzhe murovana cerkva ale na zhal vidomostej pro neyi ne zbereglosya V 1933 roci na pozhertvi selyan rozpochato budivnictvo hramu Urochiste osvyachennya kamenya okruzhnim namisnikom o Georgiyem Kadarom vidbulosya 10 veresnya togo zh roku Bilya kamenya poklali korotku istoriyu sela i cerkvi dlya majbutnih pokolin Proekt cerkvi pidgotuvav profesor Uzhgorodskoyi zhinochoyi seminariyi Omelyan Egreshij Budivnictvo cerkvi planuvalosya na kinec lita 1934 roku 15 listopada 1936 roku miscevij svyashenik Stefan Ilnickij osvyativ nadbannij hrest a na svyato sv ar Mihajla ne zovsim gotovij hram Na cij stadiyi vartist robit stanovit 350 tisyach koron Budivelni roboti vidnovili v 1938 roci Golovni ob yemi hramu utvoryuyut monumentalnu hrestovu kompoziciyu plosha 510 m Konstrukciyu vikonano iz betonu a murovana chastina z cegli Nad golovnim vhodom oblashtovano balkon dlya svyatkovih propovidej a vseredini cerkvi dodayut velichnosti hori na zahidnij i bokovih bichnih stinah Mogutnya vezha visotoyu 40 m zavershena vidkritim lihtarem z barokovoyu golovoyu Podibne zavershennya maye i vivtarnij ob yem Na 1938 rik vitrati obshini stanovili 500 tisyach koron z yakih gromada pokrila 430 tisyach i 70 tisyach viruchili vid prodazhu cerkovnoyi neruhomosti Dlya zakinchennya budivnictva hramu zovnishnoyi shtukaturki vstanovlennya ikonostasa bichnih prostoriv malyuvannya navi i pritvoru potribno bulo she 250 tisyach koron Vivtarnu chastinu rozmalyuvav Stefan Sarnovskij za eskizami Josipa Bokshaya Prestol iz baldahinom visotoyu 7 m ta ikonostas virizav vidomij rizbyar I Pavlishinec Velikij vivtarnij obraz Preobrazhennya Gospodnye u cerkvi namalyuvav vidatnij zakarpatskij hudozhnik J Bokshaj Pered osvyachennyam hramu do sela buli zaprosheni z misiyeyu otci vasiliani sered nih Stepan Reshetilo i Sebastian Sobol 19 serpnya 1938 roku na svyato Preobrazhennya v prisutnosti 6000 virnikiv yepiskop Oleksandr Stojka osvyativ hram Propovid dlya ukrayinciv vigolosiv o Mikola Rusinko a dlya ugorciv o Mikola Mondi Z dozvolu Papi Piya HI hramove svyato perenesli na Preobrazhennya Gospodnye Yak vdalosya vstanoviti pershim greko katolickim svyashenikom v seli v 1670 roci buv Orosvijgeshi Andrella ostannim do zaboroni greko katolickoyi cerkvi v 1949 roci o Stefan Ilnickij yakij piddavsya tisku vladi i perejshov do rosijskogo pravoslav ya Na vidminu vid nogo o Dionisij Shuba pomichnij svyashenik u Sasovi trivalij chas vidmovlyavsya vid perehodu u pravoslav ya Na nogo robivsya shalenij tisk i zreshtoyu vin 27 chervnya 1950 roku peredostannim 128 m sered greko katolickih svyashenikiv pidpisav vidozvu pro perehid do rosijskogo pravoslav ya prote ne pogodivsya na spivpracyu z organami KDB Tomu 9 zhovtnya 1950 roku jogo zaareshtovuyut i zasudzhuyut na 10 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu u pravah na 5 rokiv i z konfiskaciyeyu nalezhnogo jomu majna 2 grudnya 1955 roku jogo zvilneno z pid varti PrisilkiKoloniya Koloniya kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Sasovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 431 vid 30 07 1962 V 1930 h rokah v mezhah sela utvoryuyetsya poselennya iz pereselenciv z Mizhgirskogo rajonu Koloniya Chehoslovackij uryad zdijsnyuvav agrarnu reformu dayuchi mozhlivist malo i bezzemelnim selyanam iz Verhovini za rahunok kreditiv vikupiti zemli u velikih zemlevlasnikiv yaki mali bilshe 150ga ornoyi zemli Shob progoduvati rodini goryani spuskalisya u nizinni rajoni Tak grupa cholovikiv z Volovogo Mizhgir ya ta z Gorincheva dobralisya do Sasova V chotiroh kilometrah za selom vikupili orni zemli Namuleni vid vesnyanih rozliviv Botara uchastki voni zasiyali psheniceyu zhitom vivsom kukurudzoyu konoplyami ta lonom U vidkritij grunt lyudi v pershe visadili kartoplyu tyutyun gorodni kulturi Postupovo pereselenci stali obzhivati miscevist Narizali rivnu yak strila vulicyu Vihodila vona z odnogo boku na Holmovec a z drugogo u bik rumunskogo kordonu Lyudi pristupili do budivnictva zhitlovih osel Pochali postavati hati kriti solomoyu a zgodom cherepiceyu ta shiferom Pershimi pobuduvalisya tut Dmitro Gincyak Mihajlo Molnar Vasil Dmitro Ivan ta Petro Katuni Mihajlo Sheketa Potim Petro ta Mihajlo Golovki Mihajlo Krivanich Vasil ta Yurij Bobiki Vasil Zvir Petro Petrina Mihajlo Ryabec Poselennya pereselenciv z Verhovini u Sasovi prozvali koloniyeyu Najteplishi spogadi meshkanciv koloniyi buli pov yazani z budinkom Mihajla Ivashka Tut znahodilasya narodna shkola Vidviduvali yiyi blizko 20 ti uchniv Na sogodnishnij den vid neyi zalishilosya dekilka ruyinNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2361 osoba z yakih 1121 cholovik ta 1240 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2283 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 60 rosijska 0 79 ugorska 0 35 biloruska 0 13 moldovska 0 4 DozvillyaVnaslidok poveni 2001 roku silskij budinok kulturi buv zrujnovanij Nini na jogo misci pobudovano novij dityachij sadok Vidomi lyudiV seli narodilisya Shuba Mihajlo Fedorovich ukrayinskij biofizik akademik NAN Ukrayini Bidzilya Mikola Ivanovich naukovec kosmobiolog politichnij diyach Bidzilya Vasil Ivanovich ukrayinskij arheolog istorik Bidzilya Yurij Mihajlovich ukrayinskij naukovec u galuzi literaturoznavstva zhurnalistiki ta masovoyi komunikaciyi doktor nauk iz socialnih komunikacij profesor pracyuye v UzhNU Matij Petro Petrovich ukrayinskij spivak i kompozitor narodnij artist Ukrayini Bidzilya Ruslan Yurijovich chempion Ukrayini majster sportu z armreslingu Shuba Volodimir Josipovich nar 1970 ukrayinskij likar ortoped Turistichni miscya Koloniya Poselennya epohi piznoyi bronzi ta rannogo zaliza roztashovane v urochishi Suhij Botar V urochishi Tatar Nyarti poselennya piznoyi bronzi kultura Stanove HII HIII stolit do nashoyi eri cerkva svyatogo Mihajla Velikij vivtarnij obraz Preobrazhennya Gospodnye u cerkvi namalyuvav vidatnij zakarpatskij hudozhnik J Bokshaj Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaSajt sela Sasovo sasovo at ua Procitovano 28 travnya 2020 Sasivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Vinoradivskogo rajonu sasovo school at ua Procitovano 28 travnya 2020 Zamok Nelab u dzerkali gerbu Sas I chastina sevlush info Procitovano 28 travnya 2020 Zamok Nelab u dzerkali gerbu Sas 2 chastina sevlush info Procitovano 28 travnya 2020 Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi