Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сартла́н — безстічне озеро в Росії, розташоване на Барабинській низовині на території Новосибірської області (Барабинський і Здвинський райони). Сартлан має площу 238 км² і є третім за розміром озером Новосибірської області (після озер Чани та ).
| Сартлан | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°00′ пн. ш. 78°35′ сх. д. / 55.000° пн. ш. 78.583° сх. д.Координати: 55°00′ пн. ш. 78°35′ сх. д. / 55.000° пн. ш. 78.583° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Росія[1] | |||
| Регіон | Новосибірська область | |||
| Прибережні країни | Росія: Новосибірська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 238 км² км² | |||
| Висота | 110 м м | |||
| Глибина середня | 3 м м | |||
| Глибина макс. | 6 м м | |||
| Розмір | 25,5 км завдовжки 16 км завширшки | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | ||||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Барабинський район: Кармакла, Красний Яр Здвинський район: , Петропавловський, Малишево | |||
| Geonames | 1492977 | |||
| Код ДВР Росії | 13020000511115200011628 | |||
 | ||||
  Сартлан (Росія) | ||||
| | ||||
 Сартлан у Вікісховищі | ||||
Назва
Згідно з одною з версій назва Сартлан походить від башкирського слова суртан — щука.
Фізіографія
Озеро має 25,5 км завдовжки і 16 завширшки і загальну площу 238 км² , його поверхня лежить на висоті 110 м над рівнем моря. Середня глибина 3 м, максимальна — 6 м. Озеро має майже правильну круглу форму, дещо витягнуту в широтному напрямку; берегова лінія дуже рівна, лише на південному заході існує глибоко врізана затока, відокремлена від решти озера довгим вузьким островом.
В озеро вливаються кілька невеликих річок, з яких найбільша — ; при високому рівні води (як правило, навесні) витікає річка Сарайка, по якій відбувається стік до озера Чани; решту часу озеро безстічне. Розмах коливань рівня озера протягом року становить 1,7 м. Вода в озері солонувата, живлення переважно снігове. Дно мулисте, береги низькі, порослі очеретом. Озеро замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — у травні. Максимальна товщина криги у березні 1,2 м. Заморів риби на Сартлані не трапляється.
Максимальна зареєстрована температура води влітку — 28,7 °C.
Флора і фауна
Сартлан багатий рибою і вважається високопродуктивною водоймою. В озері водиться карась, окунь, короп, пелядь, плотва, в’язь, щука, ялець, лин та інші види риб. Озеро регулярно зарибнюється; проводиться товарне зрощування коропа та пеляді. Короп звичайний — інтродукований вид в озері; він добре акліматизувався, але природний нерест малоефективний, і популяція підтримується в основному за рахунок молоді, яку розводять в . Останнім часом промислові види риб в озері витісняються малоцінними (карась, окунь, плотва).
Кількість водоростей в 1989 році становила 50,2 млн кл./л.
Озеро відрізняється пишністю і різноманітністю берегової навколоводної рослинності.
Інфраструктура
По берегам озера існує кілька сільських поселень. Найбільше з них — село Кармакла (близько 600 осіб), інші — , , Малишево, біля впадіння річки — Красний Яр. У Красному Ярі працюють риборозплідники, розташовані удовж Карапуза на його правому березі.
Інше
Озеро Сартлан дало назву малодослідженій (аліментарно-токсична пароксизмальна міоглобінурія). Спалахи цього захворювання на берегах озера були зареєстровані у 1947–1948 і в 1984 роках. Було встановлено, що загиблі люди та тварини їли рибу (в тому числі піддану термічній обробці) з озера Сартлан. Протягом трьох діб у хворих спостерігались типові ознаки харчового отруєння, після чого починались судоми, а потім припинялося функціонування нирок та печінки. Захворювання закінчувалося смертю в 1–2 % випадків.
Хворобу розглядають як токсикоз аліментарної природи, тобто викликаний споживанням риби, яка тимчасово набула токсичних властивостей. Гіпотези про інфекційно-бактеріальну, вірусну або паразитарну захворювання не підтвердились. Припускають, що риба могла стати токсичною, споживаючи планктон, заражений отруйними речовинами, вимитими з ґрунту. Не виключена можливість заковтування рибою декотрих видів ріжок (Claviceps spp.), що потрапляє у воду з прибережних очеретів при підвищенні рівня води в озері, а також синьо-зелених водоростей, які набули токсичних властивостей. Окрім Новосибірської області спалахи хвороби реєструвалися у Ленінградській, Курганській, Тюменській і Харківській областях, а також у Швеції.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Топонимика Новосибирской области (рос.)
- Велика Радянська Енциклопедія: Сартлан[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Атлас: Новосибирская область 2005. — Н-ск: ФГПУ «ПО Инжгеодезия», 2005. — 128 с — (рос.)
- Иллюстрированный атлас «Охота, рыбалка, туризм — Новосибирская область». — Новосибирск: Издательство «Арта», 2004. — 128 с. — (рос.)
- Ермолаев В. И. Особенности фитопланктона озёр юга Западной Сибири // Антропог. изм. экосистем мал. озёр: (причины, последствия, возможность упр.): Матер. Всес. совещ., Ленинград, 27-29 марта, 1990. — С.-Петербург, 1991. — Кн. 2. — С. 229—232. — ISSN 1561-7114 (рос.)
- Юксовско-сартланская болезнь[недоступне посилання з травня 2019] // Малая медицинская энциклопедия: В 6 т. — М.: Медицинская энциклопедия, 1991—1996 (рос.)
Посилання
- Зловещее озеро приготовило новый сюрприз (рос.)
- Сартланский мор (рос.)
- О причинах возникновения гаффской болезни в Тюменской области (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sartla n bezstichne ozero v Rosiyi roztashovane na Barabinskij nizovini na teritoriyi Novosibirskoyi oblasti Barabinskij i Zdvinskij rajoni Sartlan maye ploshu 238 km i ye tretim za rozmirom ozerom Novosibirskoyi oblasti pislya ozer Chani ta SartlanSartlan v yasnij den Sartlan v yasnij den55 00 pn sh 78 35 sh d 55 000 pn sh 78 583 sh d 55 000 78 583 Koordinati 55 00 pn sh 78 35 sh d 55 000 pn sh 78 583 sh d 55 000 78 583Roztashuvannya Krayina Rosiya 1 Region Novosibirska oblastPriberezhni krayini Rosiya Novosibirska oblastGeologichni dani Rozmiri Plosha poverhni 238 km km Visota 110 m mGlibina serednya 3 m mGlibina maks 6 m mRozmir 25 5 km zavdovzhki 16 km zavshirshkiVoda Basejn VlivayutsyaInshe Mista ta poselennya Barabinskij rajon Karmakla Krasnij Yar Zdvinskij rajon Petropavlovskij MalishevoGeonames 1492977Kod DVR Rosiyi 13020000511115200011628Sartlan v nepogodu Sartlan v nepogodu Sartlan Rosiya Sartlan u VikishovishiNazvaZgidno z odnoyu z versij nazva Sartlan pohodit vid bashkirskogo slova surtan shuka FiziografiyaOzero maye 25 5 km zavdovzhki i 16 zavshirshki i zagalnu ploshu 238 km jogo poverhnya lezhit na visoti 110 m nad rivnem morya Serednya glibina 3 m maksimalna 6 m Ozero maye majzhe pravilnu kruglu formu desho vityagnutu v shirotnomu napryamku beregova liniya duzhe rivna lishe na pivdennomu zahodi isnuye gliboko vrizana zatoka vidokremlena vid reshti ozera dovgim vuzkim ostrovom V ozero vlivayutsya kilka nevelikih richok z yakih najbilsha pri visokomu rivni vodi yak pravilo navesni vitikaye richka Sarajka po yakij vidbuvayetsya stik do ozera Chani reshtu chasu ozero bezstichne Rozmah kolivan rivnya ozera protyagom roku stanovit 1 7 m Voda v ozeri solonuvata zhivlennya perevazhno snigove Dno muliste beregi nizki porosli ocheretom Ozero zamerzaye naprikinci zhovtnya pochatku listopada skresaye naprikinci kvitnya u travni Maksimalna tovshina krigi u berezni 1 2 m Zamoriv ribi na Sartlani ne traplyayetsya Maksimalna zareyestrovana temperatura vodi vlitku 28 7 C Flora i faunaSartlan bagatij riboyu i vvazhayetsya visokoproduktivnoyu vodojmoyu V ozeri voditsya karas okun korop pelyad plotva v yaz shuka yalec lin ta inshi vidi rib Ozero regulyarno zaribnyuyetsya provoditsya tovarne zroshuvannya koropa ta pelyadi Korop zvichajnij introdukovanij vid v ozeri vin dobre aklimatizuvavsya ale prirodnij nerest maloefektivnij i populyaciya pidtrimuyetsya v osnovnomu za rahunok molodi yaku rozvodyat v Ostannim chasom promislovi vidi rib v ozeri vitisnyayutsya malocinnimi karas okun plotva Kilkist vodorostej v 1989 roci stanovila 50 2 mln kl l Ozero vidriznyayetsya pishnistyu i riznomanitnistyu beregovoyi navkolovodnoyi roslinnosti InfrastrukturaPo beregam ozera isnuye kilka silskih poselen Najbilshe z nih selo Karmakla blizko 600 osib inshi Malishevo bilya vpadinnya richki Krasnij Yar U Krasnomu Yari pracyuyut riborozplidniki roztashovani udovzh Karapuza na jogo pravomu berezi InsheOzero Sartlan dalo nazvu malodoslidzhenij alimentarno toksichna paroksizmalna mioglobinuriya Spalahi cogo zahvoryuvannya na beregah ozera buli zareyestrovani u 1947 1948 i v 1984 rokah Bulo vstanovleno sho zagibli lyudi ta tvarini yili ribu v tomu chisli piddanu termichnij obrobci z ozera Sartlan Protyagom troh dib u hvorih sposterigalis tipovi oznaki harchovogo otruyennya pislya chogo pochinalis sudomi a potim pripinyalosya funkcionuvannya nirok ta pechinki Zahvoryuvannya zakinchuvalosya smertyu v 1 2 vipadkiv Hvorobu rozglyadayut yak toksikoz alimentarnoyi prirodi tobto viklikanij spozhivannyam ribi yaka timchasovo nabula toksichnih vlastivostej Gipotezi pro infekcijno bakterialnu virusnu abo parazitarnu zahvoryuvannya ne pidtverdilis Pripuskayut sho riba mogla stati toksichnoyu spozhivayuchi plankton zarazhenij otrujnimi rechovinami vimitimi z gruntu Ne viklyuchena mozhlivist zakovtuvannya riboyu dekotrih vidiv rizhok Claviceps spp sho potraplyaye u vodu z priberezhnih ocheretiv pri pidvishenni rivnya vodi v ozeri a takozh sino zelenih vodorostej yaki nabuli toksichnih vlastivostej Okrim Novosibirskoyi oblasti spalahi hvorobi reyestruvalisya u Leningradskij Kurganskij Tyumenskij i Harkivskij oblastyah a takozh u Shveciyi PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Toponimika Novosibirskoj oblasti ros Velika Radyanska Enciklopediya Sartlan nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Atlas Novosibirskaya oblast 2005 N sk FGPU PO Inzhgeodeziya 2005 128 s ISBN 5 85120 062 6 ros Illyustrirovannyj atlas Ohota rybalka turizm Novosibirskaya oblast Novosibirsk Izdatelstvo Arta 2004 128 s ISBN 5 902700 01 9 ros Ermolaev V I Osobennosti fitoplanktona ozyor yuga Zapadnoj Sibiri Antropog izm ekosistem mal ozyor prichiny posledstviya vozmozhnost upr Mater Vses sovesh Leningrad 27 29 marta 1990 S Peterburg 1991 Kn 2 S 229 232 ISSN 1561 7114 ros Yuksovsko sartlanskaya bolezn nedostupne posilannya z travnya 2019 Malaya medicinskaya enciklopediya V 6 t M Medicinskaya enciklopediya 1991 1996 ros PosilannyaZloveshee ozero prigotovilo novyj syurpriz ros Sartlanskij mor ros O prichinah vozniknoveniya gaffskoj bolezni v Tyumenskoj oblasti ros