Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Парк Сарм єнто ісп

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Парк Сарм'єнто (ісп. Parque Sarmiento) — найбільший громадський парк в м. Кордові, столиці однойменної провінції Аргентини.

Сарм'єнто


31°25′49.000008100003″ пд. ш. 64°10′32.000016100023″ зх. д. / 31.43028° пд. ш. 64.17556° зх. д. / -31.43028; -64.17556
Тип	парк
Країна	Аргентина
Розташування	^d
Сарм'єнто Сарм'єнто (Аргентина)


Сарм'єнто у Вікісховищі

Опис

Розвиток південних передмість швидко зростаючої Кордови в кінці XIX століття створив необхідність у новому зеленому просторі для цього району. Головний розробник нового району Мігель Крісоль найняв у 1889 році для цих цілей ландшафтного архітектора Шарля Тая. Прибувши до Кордови, Тай відразу задумав організувати простір на височині з видом на струмок Каньяда на заході й колоніальний кампус Національного університету Кордови на півдні. Це був перший з його більш ніж десятка амбіційних проектів із міського дизайну, які Тай реалізовував на території всієї Аргентини до самої смерті в 1937 році.

Роботи розпочалися 1890 року на території площею 17 гектарів. Парк був відкритий у 1911 році й названий на честь колишньго президента Аргентини Домінго Фаустіно Сарм'єнто, відомого своєю активністю в розвитку національної системи освіти, народженого рівно за 100 років до цього. Парк зі своїм розарієм швидко здобув прихильність серед вищої прошарку аргентинського суспільства, а 1912 року Хуан Феррейра купив прилеглу до парку землю для будівництва свого помешкання.

Згодом у парку почали реалізовуватися й суспільні проєкти. Ініціатива німецького іммігранта Хосе Шерера призвела до створення на його території міського зоопарку в 1915 році. Того ж року місцеві меценати відкрили провінційний музей витончених мистецтв (пізніше назву було змінено на честь художника Еміліо Караффи) з видом на парк, а в 1918 році там з*явились басейн та амфітеатр.

До 2000 року парк Сарм'єнто потерпав від подвійної проблеми: надвисокого використання й бюджетних обмежень. Проте подальша загальнонаціональна економічна реабілітація після кризи призвела до різкої зміни ситуації з парком. Зоопарк знову був відкритий у 2006 році після масштабної реконструкції, палац Феррейра був пристосований для створення музею Образотворчого мистецтва Евіти в 2007 році, а вже існуючому музею Караффа було надано нове крило. Місто охоче поставилося до створення Музею природничих наук у парку 2007 року. У 2011 році на його території було відкрито Маяк двухсотиріччя.