Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саркісян.

Арме́н Варда́нович Саркіся́н (вірм. Արմեն Վարդանի Սարգսյան; нар. 23 червня 1953) — Президент Вірменії з 9 квітня 2018 до 1 лютого 2022. Прем'єр-міністр Вірменії з 4 листопада 1996 до 20 березня 1997. Раніше обіймав посаду посла Вірменії у Великій Британії. Працював викладачем у Кембриджському університеті на час, коли Вірменія здобула незалежність від Радянського Союзу. Обіймав посаду одного з директорів організації «».

Армен Саркісян
вірм. Արմեն Վարդանի Սարգսյան

Прапор

4-й Президент Вірменії

9 квітня 2018 — 1 лютого 2022

Прем'єр-міністр:

Серж Саргсян
Нікол Пашинян

Попередник:

Серж Саргсян

Наступник:

^[en] (в. о.)
Ваагн Хачатрян

5-й Прем'єр-міністр Вірменії

4 листопада 1996 — 20 березня 1997

Президент:

Левон Тер-Петросян

Попередник:

Грант Багратян

Наступник:

Роберт Кочарян

Посол Вірменії у Великій Британії

1998 — 8 квітня 2018

Народження:

23 червня 1953 (71 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР

Національність:

Вірменин

Країна:

СРСР, Вірменія, Велика Британія і Сент-Кіттс і Невіс

Релігія:

Вірменська апостольська церква і Вірменська католицька церква

Освіта:

Єреванський державний університет

Ступінь:

кандидат фізико-математичних наук

Партія:

незалежний політик

Батько:

^d

Шлюб:

^d

Автограф:

Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

З 2013 року був довіреною особою Міжнародної школи Діліжана у Вірменії. У січні 2018 року він одержав від вірменського президента Сержа Саргсяна пропозицію стати кандидатом від урядової Республіканської партії на президентських виборах у Вірменії.

Армен Саркісян є членом ^[en]», організації, що працює на підтримку демократичного лідерства та задля запобігання та вирішення конфліктів шляхом посередництва, як і задля сприяння якісному урядуванню у формі демократичних інституцій, відкритих ринків, прав людини та верховенства права. Це вона робить шляхом поширення досвіду від колишніх до нинішніх національних лідерів. «Глобальна фундація лідерства» є неприбутковою організацією, у якій працюють колишні голови урядів, високі посадовці держав і міжнародних організацій, що тісно співпрацюють з головами урядів щодо пов'язаних із урядуванням проблем.

Протягом листопада 2020 проводив політичні консультації у зв'язку з підписанням 10 листопада тристоронньої заяви провів зустрічі з парламентськими і позапарламентськими силами, громадськими організаціями і окремими особами, у тому числі з діаспори. У листопаді 2020 закликав до відставки Прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна і позачергових виборів, оскільки вважав неминучими позачергові вибори, щоб вберегти країну від потрясінь після підписання «карабаського миру».

Біографія

1970–1976 — Єреванський державний університет.
1976–1978 — аспірантура Єреванського державного університету. Кандидат фізико-математичних наук.
1979–1984 — асистент кафедри фізики ЄДУ.
1984–1985 — викладач Кембриджського університету (Велика Британія).
1985–1992 — викладач теоретичної фізики в альма-матер.
1990–1992 — завідувач кафедрою складних технологій і комп'ютерного моделювання.
1992–1993 — посол Вірменії у Великій Британії.
1993–1994 — генеральний посол Вірменії в Європі та Євросоюзі.
1995–1996 — посол Вірменії в королівстві Бельгія, керівник європейської католицької громади Вірменії, посол у Ватикані, посол у Люксембурзі.
1996–1997 — прем'єр-міністр Вірменії.
1998–2000 — надзвичайний та повноважний посол Вірменії у Великій Британії.
2 березня 2018 обраний Президентом Вірменії. Він став першим президентом цієї країни, обраним у парламенті, а не шляхом загальнонародних виборів. Подав у відставку 23 січня 2022 року. 1 лютого 2022 року його повноваження офіційно припинили.

Примітки

Armenia President’s duties to be performed by parliament speaker. news.am (англійською) . 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
У Вірменії погодили відставку президента за його власним бажанням. Європейська правда (українською) . 1 лютого 2022. Процитовано 13 березня 2022.
Президент Вірменії закликав до відставки Пашиняна і позачергових виборів // Європейська правда. — 2020. — 17 лист.
Парламент Вірменії вперше в історії обрав президента // ЄП. — 2020. — 2 березня.
Президент Вірменії подав у відставку. Deutsche Welle (українською) . 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.

Джерела

Біографія (вірм.)

[1] Armenia President’s duties to be performed by parliament speaker. news.am (англійською) . 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.

[повноваження-2] У Вірменії погодили відставку президента за його власним бажанням. Європейська правда (українською) . 1 лютого 2022. Процитовано 13 березня 2022.

[3] Президент Вірменії закликав до відставки Пашиняна і позачергових виборів // Європейська правда. — 2020. — 17 лист.

[4] Парламент Вірменії вперше в історії обрав президента // ЄП. — 2020. — 2 березня.

[відставка-5] Президент Вірменії подав у відставку. Deutsche Welle (українською) . 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.