Сардинський націоналізм (сард. Indipendentismu sardu) — соціальний, культурний і політичний рух у Сардинії, спрямований на сприяння захисту навколишнього середовища острова та на відновлення сардинської культури. Окрім того, рух має на меті надання Сардинії більшої автономії або навіть незалежності від Італії.
Сардинський рух має свої витоки в лівій частині політичного спектра. Спроби національного самовизначення Сардинії протиставляють італійським націоналізму та фашизму.
Протягом багатьох років з'являлися сардинські партії різних ідеологій. Перші дві партії — (сард. Partidu Sardu, PSd'Az) та (сард. LS) — утворились між Першою та Другою світовими війнами.
«Сардинська партія дії» була досить впливовою в 1920-х (наприклад, набрала 36% голосів виборців у 1921 році на регіональних виборах) та 1940-х роках (наприклад, набрала 14,9% голосів виборців у 1946 році на загальних виборах). У 1980-х роках повернулась до політичного життя, затвердивши себе як головний націоналістичний рух у Сардинії. 1984 року на регіональних виборах партія отримала більше 20% голосів у двох великих містах, а також загалом 13,8% по країні. Завдяки цьому президентом Сардинії став сардист Маріо Меліс (з 1984 по 1989 роки). Цей результат станом на 2014 рік не був подоланий жодною націоналістичною партією.
Опис
Сардинський націоналістичний рух станом на 2010-ті роки розрізнений та необ'єднаний. Він складається в основному з декількох місцевих низових організацій, що діють по всьому острову. Вони не мають єдиного координаційного центру. Крім того, різні націоналістичні підгрупи часто не мають єдиної позиції з багатьох питань.
Рух сардинського націоналізму є мирним, його учасники не підтримують насильницькі революції. Досягнення своїх цілей відбувається в рамках демократичних процесів. Однак у історії були винятки. Вони були пов'язані із сепаратистськими тенденціями. Відзначають три основні такі події. Перша — італійський комуніст у 1968 році запланував перетворити Сардинію в «Кубу Середземномор'я» та «звільнити її від колоніалізму». Він налагодив контакти з кількома місцевими націоналістичними угрупованнями. Намагання зміцнити рух за незалежність Сардинії через бойовиків, розділених на соціалістичну сард. Fronte Nazionale de Liberazione de sa Sardigna (FNLS) і праву сард. Movimentu Nazionalista Sardu (MNS), була зведена нанівець італійською секретною військовою розвідкою. Друга подія відбулася у 1980-х роках. Тоді був розроблений секретний план «сепаратистської змови». Його створили ймовірно місцеві активісти, які спробували досягти незалежності острова у співпраці з Лівією. Третя подія — низка вибухів, найпомімнішим з яких був замах на Сільвіо Берлусконі у 2004 році під час його візиту до Порто Ротондо (Ольбія) з Тоні Блером. Відповідальність взяла невідома сепаратистська група бойовиків, яка після того станом на 2014 рік не заявляла про себе.
У 2014 році ще одна група боротьбистів за незалежність розпочала кампанію під назвою «Кантонмаріттімо» (сард. Cantonmarittimo). Її суть — досягти незалежності Сардинії шляхом її приєднання до Швейцарії як кантона.
Політична підтримка
За даними опитування, проведеного на замовлення Університету Кальярі у співпраці з Единбурзьким університетом, 40% сардинців підтримує незалежність Сардинії, у той час як 48% воліли би мати більшу автономію у складі Італії; тільки 12% населення буде задоволене залишатися частиною Італії без будь-яких статусів «суверенітету» для країни. Ці статистичні дані були оприлюднені Карлом Пала, професором політології в Університеті Сассарі. Однак, електоральна підтримка завжди була набагато менша. Окрім того, націоналістичний рух станом на 2010-ті лишається роздробленим на велику кількість політичних партій, яким в цілому вдається грати лише другорядну роль у політиці Сардинії. До того ж, варто зазначити, що навіть італійські партії включили деякі націоналістичні елементи в свої політичі партії, таким чином вибудовуючи свого роду «регіоналістський фасад».
На сардинських регіональних виборах у 2014 році, наприклад, участь у виборчій кампанії взяли більше десятка просардинських партій. Однак через кількість та політичну розрізненість партій, вони не змогли здобути стільки місць, на яку спочатку сподівалися. Найбільш помилковою вважають тактику партії «Проект Республіка Сардинія». Незважаючи на те, що разом націоналісти узяли близько 26% (не включаючи партію «Сардинські реформатори» та інші окремі партії, що не є повністю сардистами або є навіть прихильниками автономії країни), вони взяли лише вісім місць у місцевому парламенті Сардинії.
Див. також
Примітки
- Entrevista a Marcel Farinelli: «Córcega y Cerdeña forman un archipiélago invisible al tener sus islas nacionalismos de signo opuesto»
- The Polarisation and De-polarisation of Sardinian Nationalism — by Eve Hepburn
- Regional Council of Sardinia
- Giuliano Cabitza — Sardegna: rivolta contro la colonizzazione (італ.). Мілан. Фельтринеллі (видання).
- Cultura e identitade — Sardinna, ghennalzu. Квітень 2002.
- Morto Pugliese, l' ex ufficiale del Sid che «fermò» nel '60 il latitante Mesina. Corriere della Sera.
- Agguati, guerriglia, sequestri: ecco il complotto separatista sardo (італ.). La Repubblica.
- Separatismo sardo, condannati i capi (італ.). La Repubblica.
- OIr: «la bomba era nostra». RaiNews24.
- Sardegna, blitz antiterrorismo: in manette dieci indipendentisti (італ.). La Repubblica.
- Cantonmarittimo [ 2014-10-11 у Wayback Machine.]. Вебсайт руху.
- Separatisten auf Vormarsch in Europa. Arte.
- Identità e autonomia in Sardegna [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. FocuSardegna.
- La Sardegna vuole l'indipendenza, favorevoli quattro sardi su dieci. Controcampus.it.
- Il 40% dei sardi è per l'indipendenza; il resto è per la la sovranità. Gianfranco Pintore.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2014.
- Italian centre-left wins Sardinian election, Murgia's pro-sovereignty coalition left outside Council (англ.). Nationalia.com. 18.02.2014.
- Abbiamo un sogno di bellezza e libertà [ 2014-11-01 у Wayback Machine.]. Sardegna Possibile. 21.02.2014.
- Sardegna Possibile non esiste! Le amministrative svelano il bluff (e Michela Murgia tiene tutti in ostaggio). vitobiolchini.it. 27.04.2014.
- Galassia sardista al 26 per cento. La Nuova Sardegna. 19.02.2014.
- El independentismo, fuerza al alza en Sardinia. Sortu. 20.02.2014.
- Vuit diputats sobiranistes entren per sorpresa al parlament sard. VilaWeb. 19.02.2014.
- L'independentisme sard fa un bon paper però guanya el centreesquerra. El Punt Avui. 18.02.2014.
- Tèrratrem en Sardenha. Jornalet, Gaseta Occitana d'informacions. 23.02.2014.
Література
- Simon-Mossa (A.), Le ragioni dell’indipendentismo, Quartu Sant’Elena, Alfa, 2008 (original edition: 1969).
- Sergio Salvi - (1973) Le nazioni proibite, Vallecchi, Firenze
- Farnè (R.) - (1975) La Sardegna che non vuole essere una colonia, Milano, Jaca Book.
- Antonio Lepori, Antonello Satta e Giovanni Lilliu Sardigna on MINORANZE num. 4, Milan, trimestre 1976.
- Antonello Satta - (1977) L'autonomia della Sardigna come mistificazione.
- Imma Tubella i Casadevall e Eduard Vinyamata Camp - (1978) Les nacions de l'Europa capitalista - La Magrana, Barcelona.
- Melis (G.) - (1979) Dal sardismo al neosardismo: crisi autonomistica e mitologia locale, Il Mulino, XXXVIII, n° 263.
- Стейн Роккан та Urwin (D.W.) - (1982) The Politics of territorial identity : studies in European regionalism, London, Sage.
- Стейн Роккан та Urwin (D.W.) - (1983) Economy, territory, identity : politics of West European peripheries, Лондон, Sage.
- Rolando del Guerra e Genoveva Gómez - (1986) Llengua, dialecte, nació, ètnia (Llengua i poder a Itàlia) - La Magrana, Col. Alliberament, 19 Barcelona.
- Valle (N.) - (1988), L’idea autonomistica in Sardegna, Cagliari, Il Convegno.
- Gianfranco Contu - (1990) La questione nazionale sarda - Quartu Sant'Elena, Alfa Editrice
- Hechter (M.) - (1992) The Dynamics of Secession, Acta Sociologica, vol. 35
- Petrosino (D.) - (1992), National and regional movements in Italy : the case of Sardinia, in Coakley (J.), The social origins of nationalist movements, London, Sage
- Contu (A.) - (1996), Il pensiero federalista in Sardegna, Cagliari, Condaghes
- Xosé M. Núñez Seixas - (1998) Movimientos nacionalistas en Europa en el siglo XX - Ed. Síntesis, Col. Historia Universal Contemporánea, 26 Madrid.
- Eve Hepburn - (2007). The New Politics of Autonomy: Territorial Strategies and the Uses of European Integration by Political Parties in Scotland, Bavaria and Sardinia 1979-2005. European University Institute, Department of Political and Social Sciences.
- Eve Hepburne - (2008) Island Nations in a ‘Europe of the Peoples’: Corsica and Sardinia compared
- Pala (C.) - (2008) La sopravvivenza prima di tutto : voti ed eletti di due partiti etnoregionalisti in Sardegna e Bretagna, Quaderni dell’Osservatorio Elettorale, vol. 60, n° 2.
- Bachisio Bandinu - (2010) Pro s'Indipendentzia - Edizioni il Maestrale
- Pala (C.) - (2010), Quando il cleavage etnoterritoriale si addormenta : la “connessione disorganica” degli attori regionalisti in Sardegna e Bretagna, Partecipazione e Conflitto, vol. 2, n° 2
- Elias (A.) et Tronconi (F.), - (2011) From protest to power. Autonomist parties and the challenges of representation, Vienna, Braumüller
- Ilenia Ruggiu, Francesco Mola, Gianmario Demuro - (2013) Identità e Autonomia in Sardegna e Scozia - Maggioli Editore
- Roux (C.) - (2013) La nationalisation des périphéries. Fragments du processus de construction nationale en Corse et Sardaigne, Paris, L’Harmattan
- Adriano Bomboi - (2014) L'indipendentismo sardo. Le ragioni, la storia, i protagonisti - Cagliari, Edizioni Condaghes
Це незавершена стаття про Сардинію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sardinskij nacionalizm sard Indipendentismu sardu socialnij kulturnij i politichnij ruh u Sardiniyi spryamovanij na spriyannya zahistu navkolishnogo seredovisha ostrova ta na vidnovlennya sardinskoyi kulturi Okrim togo ruh maye na meti nadannya Sardiniyi bilshoyi avtonomiyi abo navit nezalezhnosti vid Italiyi Tradicijnij prapor Sardiniyi Sardinskij ruh maye svoyi vitoki v livij chastini politichnogo spektra Sprobi nacionalnogo samoviznachennya Sardiniyi protistavlyayut italijskim nacionalizmu ta fashizmu Protyagom bagatoh rokiv z yavlyalisya sardinski partiyi riznih ideologij Pershi dvi partiyi sard Partidu Sardu PSd Az ta sard LS utvorilis mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami Sardinska partiya diyi bula dosit vplivovoyu v 1920 h napriklad nabrala 36 golosiv viborciv u 1921 roci na regionalnih viborah ta 1940 h rokah napriklad nabrala 14 9 golosiv viborciv u 1946 roci na zagalnih viborah U 1980 h rokah povernulas do politichnogo zhittya zatverdivshi sebe yak golovnij nacionalistichnij ruh u Sardiniyi 1984 roku na regionalnih viborah partiya otrimala bilshe 20 golosiv u dvoh velikih mistah a takozh zagalom 13 8 po krayini Zavdyaki comu prezidentom Sardiniyi stav sardist Mario Melis z 1984 po 1989 roki Cej rezultat stanom na 2014 rik ne buv podolanij zhodnoyu nacionalistichnoyu partiyeyu OpisSardinskij nacionalistichnij ruh stanom na 2010 ti roki rozriznenij ta neob yednanij Vin skladayetsya v osnovnomu z dekilkoh miscevih nizovih organizacij sho diyut po vsomu ostrovu Voni ne mayut yedinogo koordinacijnogo centru Krim togo rizni nacionalistichni pidgrupi chasto ne mayut yedinoyi poziciyi z bagatoh pitan Ruh sardinskogo nacionalizmu ye mirnim jogo uchasniki ne pidtrimuyut nasilnicki revolyuciyi Dosyagnennya svoyih cilej vidbuvayetsya v ramkah demokratichnih procesiv Odnak u istoriyi buli vinyatki Voni buli pov yazani iz separatistskimi tendenciyami Vidznachayut tri osnovni taki podiyi Persha italijskij komunist u 1968 roci zaplanuvav peretvoriti Sardiniyu v Kubu Seredzemnomor ya ta zvilniti yiyi vid kolonializmu Vin nalagodiv kontakti z kilkoma miscevimi nacionalistichnimi ugrupovannyami Namagannya zmicniti ruh za nezalezhnist Sardiniyi cherez bojovikiv rozdilenih na socialistichnu sard Fronte Nazionale de Liberazione de sa Sardigna FNLS i pravu sard Movimentu Nazionalista Sardu MNS bula zvedena nanivec italijskoyu sekretnoyu vijskovoyu rozvidkoyu Druga podiya vidbulasya u 1980 h rokah Todi buv rozroblenij sekretnij plan separatistskoyi zmovi Jogo stvorili jmovirno miscevi aktivisti yaki sprobuvali dosyagti nezalezhnosti ostrova u spivpraci z Liviyeyu Tretya podiya nizka vibuhiv najpomimnishim z yakih buv zamah na Silvio Berluskoni u 2004 roci pid chas jogo vizitu do Porto Rotondo Olbiya z Toni Blerom Vidpovidalnist vzyala nevidoma separatistska grupa bojovikiv yaka pislya togo stanom na 2014 rik ne zayavlyala pro sebe U 2014 roci she odna grupa borotbistiv za nezalezhnist rozpochala kampaniyu pid nazvoyu Kantonmarittimo sard Cantonmarittimo Yiyi sut dosyagti nezalezhnosti Sardiniyi shlyahom yiyi priyednannya do Shvejcariyi yak kantona Politichna pidtrimkaZa danimi opituvannya provedenogo na zamovlennya Universitetu Kalyari u spivpraci z Edinburzkim universitetom 40 sardinciv pidtrimuye nezalezhnist Sardiniyi u toj chas yak 48 volili bi mati bilshu avtonomiyu u skladi Italiyi tilki 12 naselennya bude zadovolene zalishatisya chastinoyu Italiyi bez bud yakih statusiv suverenitetu dlya krayini Ci statistichni dani buli oprilyudneni Karlom Pala profesorom politologiyi v Universiteti Sassari Odnak elektoralna pidtrimka zavzhdi bula nabagato mensha Okrim togo nacionalistichnij ruh stanom na 2010 ti lishayetsya rozdroblenim na veliku kilkist politichnih partij yakim v cilomu vdayetsya grati lishe drugoryadnu rol u politici Sardiniyi Do togo zh varto zaznachiti sho navit italijski partiyi vklyuchili deyaki nacionalistichni elementi v svoyi politichi partiyi takim chinom vibudovuyuchi svogo rodu regionalistskij fasad Na sardinskih regionalnih viborah u 2014 roci napriklad uchast u viborchij kampaniyi vzyali bilshe desyatka prosardinskih partij Odnak cherez kilkist ta politichnu rozriznenist partij voni ne zmogli zdobuti stilki misc na yaku spochatku spodivalisya Najbilsh pomilkovoyu vvazhayut taktiku partiyi Proekt Respublika Sardiniya Nezvazhayuchi na te sho razom nacionalisti uzyali blizko 26 ne vklyuchayuchi partiyu Sardinski reformatori ta inshi okremi partiyi sho ne ye povnistyu sardistami abo ye navit prihilnikami avtonomiyi krayini voni vzyali lishe visim misc u miscevomu parlamenti Sardiniyi Div takozhSardinciPrimitkiEntrevista a Marcel Farinelli Corcega y Cerdena forman un archipielago invisible al tener sus islas nacionalismos de signo opuesto The Polarisation and De polarisation of Sardinian Nationalism by Eve Hepburn Regional Council of Sardinia Giuliano Cabitza Sardegna rivolta contro la colonizzazione ital Milan Feltrinelli vidannya Cultura e identitade Sardinna ghennalzu Kviten 2002 Morto Pugliese l ex ufficiale del Sid che fermo nel 60 il latitante Mesina Corriere della Sera Agguati guerriglia sequestri ecco il complotto separatista sardo ital La Repubblica Separatismo sardo condannati i capi ital La Repubblica OIr la bomba era nostra RaiNews24 Sardegna blitz antiterrorismo in manette dieci indipendentisti ital La Repubblica Cantonmarittimo 2014 10 11 u Wayback Machine Vebsajt ruhu Separatisten auf Vormarsch in Europa Arte Identita e autonomia in Sardegna 14 lipnya 2014 u Wayback Machine FocuSardegna La Sardegna vuole l indipendenza favorevoli quattro sardi su dieci Controcampus it Il 40 dei sardi e per l indipendenza il resto e per la la sovranita Gianfranco Pintore Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 1 listopada 2014 Italian centre left wins Sardinian election Murgia s pro sovereignty coalition left outside Council angl Nationalia com 18 02 2014 Abbiamo un sogno di bellezza e liberta 2014 11 01 u Wayback Machine Sardegna Possibile 21 02 2014 Sardegna Possibile non esiste Le amministrative svelano il bluff e Michela Murgia tiene tutti in ostaggio vitobiolchini it 27 04 2014 Galassia sardista al 26 per cento La Nuova Sardegna 19 02 2014 El independentismo fuerza al alza en Sardinia Sortu 20 02 2014 Vuit diputats sobiranistes entren per sorpresa al parlament sard VilaWeb 19 02 2014 L independentisme sard fa un bon paper pero guanya el centreesquerra El Punt Avui 18 02 2014 Terratrem en Sardenha Jornalet Gaseta Occitana d informacions 23 02 2014 LiteraturaSimon Mossa A Le ragioni dell indipendentismo Quartu Sant Elena Alfa 2008 original edition 1969 Sergio Salvi 1973 Le nazioni proibite Vallecchi Firenze Farne R 1975 La Sardegna che non vuole essere una colonia Milano Jaca Book Antonio Lepori Antonello Satta e Giovanni Lilliu Sardigna on MINORANZE num 4 Milan trimestre 1976 Antonello Satta 1977 L autonomia della Sardigna come mistificazione Imma Tubella i Casadevall e Eduard Vinyamata Camp 1978 Les nacions de l Europa capitalista La Magrana Barcelona Melis G 1979 Dal sardismo al neosardismo crisi autonomistica e mitologia locale Il Mulino XXXVIII n 263 Stejn Rokkan ta Urwin D W 1982 The Politics of territorial identity studies in European regionalism London Sage Stejn Rokkan ta Urwin D W 1983 Economy territory identity politics of West European peripheries London Sage Rolando del Guerra e Genoveva Gomez 1986 Llengua dialecte nacio etnia Llengua i poder a Italia La Magrana Col Alliberament 19 Barcelona Valle N 1988 L idea autonomistica in Sardegna Cagliari Il Convegno Gianfranco Contu 1990 La questione nazionale sarda Quartu Sant Elena Alfa Editrice Hechter M 1992 The Dynamics of Secession Acta Sociologica vol 35 Petrosino D 1992 National and regional movements in Italy the case of Sardinia in Coakley J The social origins of nationalist movements London Sage Contu A 1996 Il pensiero federalista in Sardegna Cagliari Condaghes Xose M Nunez Seixas 1998 Movimientos nacionalistas en Europa en el siglo XX Ed Sintesis Col Historia Universal Contemporanea 26 Madrid Eve Hepburn 2007 The New Politics of Autonomy Territorial Strategies and the Uses of European Integration by Political Parties in Scotland Bavaria and Sardinia 1979 2005 European University Institute Department of Political and Social Sciences Eve Hepburne 2008 Island Nations in a Europe of the Peoples Corsica and Sardinia compared Pala C 2008 La sopravvivenza prima di tutto voti ed eletti di due partiti etnoregionalisti in Sardegna e Bretagna Quaderni dell Osservatorio Elettorale vol 60 n 2 Bachisio Bandinu 2010 Pro s Indipendentzia Edizioni il Maestrale Pala C 2010 Quando il cleavage etnoterritoriale si addormenta la connessione disorganica degli attori regionalisti in Sardegna e Bretagna Partecipazione e Conflitto vol 2 n 2 Elias A et Tronconi F 2011 From protest to power Autonomist parties and the challenges of representation Vienna Braumuller Ilenia Ruggiu Francesco Mola Gianmario Demuro 2013 Identita e Autonomia in Sardegna e Scozia Maggioli Editore Roux C 2013 La nationalisation des peripheries Fragments du processus de construction nationale en Corse et Sardaigne Paris L Harmattan Adriano Bomboi 2014 L indipendentismo sardo Le ragioni la storia i protagonisti Cagliari Edizioni Condaghes Ce nezavershena stattya pro Sardiniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi