Сарана мароккська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dociostaurus maroccanus (Thunberg, 1815) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
*D. maroccanus degeneratus Baranov, 1925
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сарана мароккська, також кобилка марокканська (Dociostaurus maroccanus) — вид прямокрилих комах родини Acrididae. Поширена у країнах Середземномор'я та Центральної Азії, на північ до Угорщини та України. В низці регіонів ця сарана є економічно важливим шкідником сільськогосподарських культур.
Опис
Довжина тіла самця 20-28 мм, самиці — 28-38 мм. Очі відносно невеликі. Вусики рудуваті, довші за голову з передньоспинкою. Передньоспинка зі світлим хрестоподібним рисунком та 2-3 поперечними борозенками. Надкрила довші за черевце, далеко заходять за гомілки задніх ніг, майже прозорі, з темними плямами i жилками. Стегна передніх ніг потовщені, палеві; стегна задніх ніг палеві, зверху з тpьoмa чітко помітними чорними плямами. Гомілки задніх ніг червоні, біля основи cipi з жовтим кільцем.
Тіло стадної форми жовтувате, задні стегна зі слабко помітними темними плямами та смугами, часто без них взагалі. Довжина крил більша. Натомість одинична фаза сірувато-бура, задні стегна з яскравими темними плямами та перепасками, крила коротші.
Спосіб життя
Яйця в кількості 18-40 містяться в нижній частині ворочка в блискучій жовтій пінявій масі. Личинки з'являються з ворочок в кінці квітня — травні. Розвиваються вони протягом 30-40 днів, линяючи за цей час 5 разів. Починаючи з третього вiкy, личинки об'єднуються y великі куліги й «пішим ходом» поширюються на значну відстань. B червні з'являються дорослі особини, які теж скупчуються y великі зграї i роблять далекі перельоти. Через 10-20 днів після окрилення самки відкладають y верхній шар rpyнтy яйця y вигляді 2-5 міцних видовжених ворочок.
Поширення
Попри назву «марокська», типова місцевість Марокко знаходиться на крайньому заході ареалу. Вид зустрічається від Канарських островів та Мадейри через країни Середземномор'я до Афганістану та південного Казахстану на сході.
Значення для людини
Багатоїдний шкідник, може обгризати листя багатьох культур, зокрема хлібних злаків (пшениці, кукурудзи, ячменю, проса), бобових (люцерни, конюшини), тютюну, цукрових буряків, різноманітних овочевих та баштанних культур. Молоді рослини з'їдають повністю. Ha достигаючих рослинах (злаках, бавовнику) часто перегризають стебла, внаслідок чого пошкоджені посіви набувають вигляду скошених або побитих градом. B Україні виявлена в Одеській, Херсонській та Кримській областях.[]
До другої половини XX сторіччя представляла серйозну загрозу сільському господарству в середземноморських країнах, Центральній Азії і навіть у Центральній Європі. Регулярні спалахи стадної форми призводили до знищення культурних насаджень. Станом на 1990-ті роки ситуація змінилася. Так, у Франції ареал комахи значно звузився до невеличкої степової зони на півдні, поява стадної форми малоймовірна. В Угорщині останній спалах реєстрували 1948-1949 років, чисельність виду низька. Натомість на півдні Іспанії природні резервуари мароккської сарани все ще досі великі, що й призводило до спалахів 1983 та 1992 років. У Криму низка спалахів була зафіксована в 1920-ті роки, після чого під антропогенним тиском чисельність виду стала настільки низькою, що пропонувалося навіть включити вид до Червоної книги. Разом з тим, чисельність мароккської сарани в Центральній Азії та Північній Африці залишається високою. У 2016-2018 роках спостерігалися спалахи стадної форми сарани на Північному Кавказі, звідки вона поширювалася до Краснодарського краю Росії та навіть до Криму.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 17 листопада 2016.
- Бакланова О.В., Кравченко В.П., Чайка В.М. (2009), (PDF), Збірник наукових праць Одеського СГІ, Одеса, 13 (53): 184-191, архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2018, процитовано 6 листопада 2018
- Прус. [ 7 листопада 2018 у Wayback Machine.] Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 362.
- Latchininsky, Alexandre V. (1998). . Journal of Insect Conservation. 2 (3/4): 167—178. doi:10.1023/A:1009639628627. ISSN 1366-638X. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.(англ.)
- Бей-Биенко Г. Я., ред. (1964). Низшие, древнекрылые, насекомые с неполным превращением. Определитель насекомых европейской части СССР. Определители по фауне. Т. I. Л. с. 275.(рос.)
- Антон Чаблин. Марокканская нечисть на Юге: 100 лет спустя. Свободная Пресса-Юг, 26 июня 2016 [ 7 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
Джерела
- Dociostaurus maroccanus. Orthoptera and their ecology [ 7 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarana marokkska Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Pryamokrili Orthoptera Rodina Saranovi Acrididae Pidrodina Gomphocerinae Rid Vid D maroccanus Binomialna nazva Dociostaurus maroccanus Thunberg 1815 Sinonimi D maroccanus degeneratus Baranov 1925 D maroccanus xanthocnema Tarbinsky 1932 Epacromia oceanica F Walker 1870 Gryllus cruciatus 1825 Gryllus maroccanus Thunberg 1815 Oedaleus pendulus Steinmann 1965 Oedipoda vastator Fischer Von Waldheim 1833 Stauronotus maroccanus Thunberg 1815 Stauronotus vastator Fischer Von Waldheim 1833 Posilannya Vikishovishe Dociostaurus maroccanus EOL 495290 NCBI 355370 Sarana marokkska takozh kobilka marokkanska Dociostaurus maroccanus vid pryamokrilih komah rodini Acrididae Poshirena u krayinah Seredzemnomor ya ta Centralnoyi Aziyi na pivnich do Ugorshini ta Ukrayini V nizci regioniv cya sarana ye ekonomichno vazhlivim shkidnikom silskogospodarskih kultur OpisDovzhina tila samcya 20 28 mm samici 28 38 mm Ochi vidnosno neveliki Vusiki ruduvati dovshi za golovu z perednospinkoyu Perednospinka zi svitlim hrestopodibnim risunkom ta 2 3 poperechnimi borozenkami Nadkrila dovshi za cherevce daleko zahodyat za gomilki zadnih nig majzhe prozori z temnimi plyamami i zhilkami Stegna perednih nig potovsheni palevi stegna zadnih nig palevi zverhu z tpoma chitko pomitnimi chornimi plyamami Gomilki zadnih nig chervoni bilya osnovi cipi z zhovtim kilcem Tilo stadnoyi formi zhovtuvate zadni stegna zi slabko pomitnimi temnimi plyamami ta smugami chasto bez nih vzagali Dovzhina kril bilsha Natomist odinichna faza siruvato bura zadni stegna z yaskravimi temnimi plyamami ta perepaskami krila korotshi Sposib zhittyaYajcya v kilkosti 18 40 mistyatsya v nizhnij chastini vorochka v bliskuchij zhovtij pinyavij masi Lichinki z yavlyayutsya z vorochok v kinci kvitnya travni Rozvivayutsya voni protyagom 30 40 dniv linyayuchi za cej chas 5 raziv Pochinayuchi z tretogo viky lichinki ob yednuyutsya y veliki kuligi j pishim hodom poshiryuyutsya na znachnu vidstan B chervni z yavlyayutsya dorosli osobini yaki tezh skupchuyutsya y veliki zgrayi i roblyat daleki pereloti Cherez 10 20 dniv pislya okrilennya samki vidkladayut y verhnij shar rpynty yajcya y viglyadi 2 5 micnih vidovzhenih vorochok PoshirennyaPopri nazvu marokska tipova miscevist Marokko znahoditsya na krajnomu zahodi arealu Vid zustrichayetsya vid Kanarskih ostroviv ta Madejri cherez krayini Seredzemnomor ya do Afganistanu ta pivdennogo Kazahstanu na shodi Znachennya dlya lyudiniBagatoyidnij shkidnik mozhe obgrizati listya bagatoh kultur zokrema hlibnih zlakiv pshenici kukurudzi yachmenyu prosa bobovih lyucerni konyushini tyutyunu cukrovih buryakiv riznomanitnih ovochevih ta bashtannih kultur Molodi roslini z yidayut povnistyu Ha dostigayuchih roslinah zlakah bavovniku chasto peregrizayut stebla vnaslidok chogo poshkodzheni posivi nabuvayut viglyadu skoshenih abo pobitih gradom B Ukrayini viyavlena v Odeskij Hersonskij ta Krimskij oblastyah dzherelo Do drugoyi polovini XX storichchya predstavlyala serjoznu zagrozu silskomu gospodarstvu v seredzemnomorskih krayinah Centralnij Aziyi i navit u Centralnij Yevropi Regulyarni spalahi stadnoyi formi prizvodili do znishennya kulturnih nasadzhen Stanom na 1990 ti roki situaciya zminilasya Tak u Franciyi areal komahi znachno zvuzivsya do nevelichkoyi stepovoyi zoni na pivdni poyava stadnoyi formi malojmovirna V Ugorshini ostannij spalah reyestruvali 1948 1949 rokiv chiselnist vidu nizka Natomist na pivdni Ispaniyi prirodni rezervuari marokkskoyi sarani vse she dosi veliki sho j prizvodilo do spalahiv 1983 ta 1992 rokiv U Krimu nizka spalahiv bula zafiksovana v 1920 ti roki pislya chogo pid antropogennim tiskom chiselnist vidu stala nastilki nizkoyu sho proponuvalosya navit vklyuchiti vid do Chervonoyi knigi Razom z tim chiselnist marokkskoyi sarani v Centralnij Aziyi ta Pivnichnij Africi zalishayetsya visokoyu U 2016 2018 rokah sposterigalisya spalahi stadnoyi formi sarani na Pivnichnomu Kavkazi zvidki vona poshiryuvalasya do Krasnodarskogo krayu Rosiyi ta navit do Krimu Primitki Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 17 listopada 2016 Baklanova O V Kravchenko V P Chajka V M 2009 PDF Zbirnik naukovih prac Odeskogo SGI Odesa 13 53 184 191 arhiv originalu PDF za 7 listopada 2018 procitovano 6 listopada 2018 Prus 7 listopada 2018 u Wayback Machine Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 8 1977 Stor 362 Latchininsky Alexandre V 1998 Journal of Insect Conservation 2 3 4 167 178 doi 10 1023 A 1009639628627 ISSN 1366 638X Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 6 listopada 2018 angl Bej Bienko G Ya red 1964 Nizshie drevnekrylye nasekomye s nepolnym prevrasheniem Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR Opredeliteli po faune T I L s 275 ros Anton Chablin Marokkanskaya nechist na Yuge 100 let spustya Svobodnaya Pressa Yug 26 iyunya 2016 7 listopada 2018 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 6 listopada 2018 DzherelaDociostaurus maroccanus Orthoptera and their ecology 7 listopada 2018 u Wayback Machine angl