Роман Федорович Санґушко (1537 — 12 травня 1571) — руський магнат, князь, староста житомирський у 1557—1571 роках, річицький (від 20 березня 1568 до 1571), воєвода брацлавський у 1566—1571 роках, польний гетьман литовський у 1567—1571 роках. Підписувався як князь на Несухоїжах та Локачах.
Роман Санґушко | |
---|---|
Народився | 1537 |
Помер | 12 травня 1571 [Ру́жан (пол. Różan) — місто в центрально-східній Польщі, на річці Нарев.] |
Поховання | Миколаївський монастир |
Громадянство | Велике князівство Литовське |
Діяльність | воєначальник |
Посада | Брацлавський воєвода[1], польний гетьман литовський[2], d і d |
Військове звання | польний гетьман литовський |
Конфесія | православ'я |
Рід | Санґушки |
Батько | Федір Санґушко |
Мати | Ганна Деспотівна (Бранкович) |
У шлюбі з | Олександра Ходкевич |
Діти | Федір Олександра |
| |
|
Життєпис
Молоді роки
Народився 1537 року. Походив з князівської родини Санґушків. Син старости вінницького, брацлавського, володимирського, маршалка волинського князя Федора Андрійовича Санґушка та його дружини Ганни Деспотівни, доньки сербського деспота Йована Бранковича та його дружини Єлени Якшич. Освіту здобув при дворі короля Польщі Сигізмунда II Августа, був його королівським дворянином.
Військова служба, державна діяльність
У 1555—1556 р. воював разом із почтом проти московитів під командою Миколи Радзивілла Рудого, потім Василя Костянтина Острозького. У жовтні 1556 залишив табір у Дедеркалах за дозволом В. К. Острозького. 1557 року отримав універсал від короля на староство у м. Житомир (перед 20 лютого), де починає укріплювати фортецю для кращого захисту від московських військ, організовує низку вдалих захисних кампаній проти кримських татар. На «виправу інфляндську» послав зібрану собою роту, сам залишився в Житомирі стерегти замок, вербувати нову залогу. У січні 1558 р. під командою Григорія Ходкевича вирушив проти татар, які пройшли між Хмільником та Вінницею до Меджибожа, звідки почали повертатись з ясиром.
Весною 1558 р. молодший брат Ярослав під час перебування Романа на замку в Житомирі поїхав до Вільнюса домагатися покарання винних в смерті брата Дмитра (21 березня була написана скарга). 21 квітня король склав позов на Беату Косьцелецьку як на винну в цьому — це було посмертною реабілітацією брата. Завдяки двом братам було вмуровано таблицю з епітафією в костелі Яромежа.
1563 року брав участь у переможній битві литовських військ біля містечка Чашники (сучасна Вітебська область Білорусі) над московським військом на чолі із князем Петром Шуйським.
Під час перебування на посаді брацлавського воєводи (1566—1571) присвятив багато часу розбудові фортифікаційних укріплень, здійснив ряд вдалих оборонних операцій від навал кримських татар.
У 1567 році призначається польним гетьманом литовським. Протягом 1567—1568 рр. прославився перемогами над військами московського царя Івана IV Грозного під час Лівонської війни (1558—1583). Так, у ніч з 20 на 21 липня 1567 року він на чолі двотисячного відділу завдав поразки московській армії (8 000 чол.) на чолі з князем Петром Оболенським-Серебряним у другій битві при Чашниках. Згодом неподалік фортеці Ула завдав поразки воєводам Осипу Щербатому та Юрієві Боратинському.
Виступав спочатку разом з князями Олександром Чорторийським, Андрієм Вишневецьким, Костянтином Вишневецьким, Андрієм Капустою противником Люблінської унії 1569 року, згодом став її прихильником, мотивуючи це необхідністю збереження незалежності Литовської держави, оскільки дедалі зростала загроза від Московського царства. Підписав Люблінську унію із застереженням, щоб усі привілеї брацлавської і волинської шляхти було збережено.
У подальшому активно брав участь у Лівонській війні, водночас активно цікавився внутрішніми справами створеної Речі Посполитої.
У другій половині лютого 1571 р. разом з В. К. Острозьким перебував у Камені-Каширському, де мали реалізувати заповіт Лева Сангушка, весною обидва були в Польщі. Повертався з Варшави разом з В. К. Острозьким, щоб допомогти йому в процесі через замок у Тарнові. Дорогою захворів, до нього король послав свого лікаря Руперта Фінка. 10 травня написав заповіт. Помер 12 травня 1571 року у м. Ружани, повертаючись після засідання сейму у Варшаві. Згідно із заповітом, був похований у родинному монастирі (церкві) в Мильцях на Волині. Шимон Старовольський вказував на його епітафію в костелі Бодзентина, де, певно, тимчасово був похований.
Маєтності
Мав двір у Вінниці з селами Літин, , Салаші (1566); Чорногород (Чорногородок) і села Козленичі, Руди, Бруховичі (1567 р., мусив її викупити за 4 000 кіп литовських грошей від Фальчевських) в Луцькому повіті, Річицьке староство (1568 р.).
Сім'я
Дружина — Олександра Григорівна Ходкевич, донька київського воєводи, великого гетьмана литовського Григорія Ходкевича. Діти:
- Олександра — перша дружина князя Януша Заславського
- Федора (Теодора) — дружина: 1) підляського воєводи Станіслава гербу Бродзіч; 2) князя Олександра (Фридерика) Пронського; 3) бжесць-куявського воєводи Анджея Лещинського.
Примітки
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 7.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 155.
- Niesuchojeże // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 117. (пол.) — S. 117. (пол.)
- Machynia M. Sanguszko (Sanguszkowicz) Roman Aleksandrowicz, kniaź z linii niesuchojesko-łokackiej (ok. 1537—1571)… — S. 500—501. (пол.)
- Machynia M. Sanguszko (Sanguszkowicz) Roman Aleksandrowicz, kniaź z linii niesuchojesko-łokackiej (ok. 1537—1571)… — S. 504.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 806. (пол.)
Джерела
- Український портрет. — К., 2004. — С. 114—115.
- Machynia M. Sanguszko (Sanguszkowicz) Roman, kniaź z linii niesuchojesko-łokackiej (ok. 1537—1571) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — T. XXXIV/4. — Zeszyt 143. — S. 500—505. (пол.).
- Spórna M. Słownik najsłynniejszych wodzów i dowódców polskich. — Kraków, 2006. — (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роман Сангушко |
- Roman ks. Sanguszko h. Pogoń Litewska (ID: 3.55.138). (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sangushko Roman Fedorovich Sangushko 1537 12 travnya 1571 ruskij magnat knyaz starosta zhitomirskij u 1557 1571 rokah richickij vid 20 bereznya 1568 do 1571 voyevoda braclavskij u 1566 1571 rokah polnij getman litovskij u 1567 1571 rokah Pidpisuvavsya yak knyaz na Nesuhoyizhah ta Lokachah Roman SangushkoNarodivsya 1537 1537 Pomer 12 travnya 1571 1571 05 12 Ru zhan pol Rozan misto v centralno shidnij Polshi na richci Narev Pohovannya Mikolayivskij monastirGromadyanstvo Velike knyazivstvo LitovskeDiyalnist voyenachalnikPosada Braclavskij voyevoda 1 polnij getman litovskij 2 d i dVijskove zvannya polnij getman litovskijKonfesiya pravoslav yaRid SangushkiBatko Fedir SangushkoMati Ganna Despotivna Brankovich U shlyubi z Oleksandra HodkevichDiti Fedir OleksandraGerb Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Roman Sangushko ZhittyepisMolodi roki Narodivsya 1537 roku Pohodiv z knyazivskoyi rodini Sangushkiv Sin starosti vinnickogo braclavskogo volodimirskogo marshalka volinskogo knyazya Fedora Andrijovicha Sangushka ta jogo druzhini Ganni Despotivni donki serbskogo despota Jovana Brankovicha ta jogo druzhini Yeleni Yakshich Osvitu zdobuv pri dvori korolya Polshi Sigizmunda II Avgusta buv jogo korolivskim dvoryaninom Vijskova sluzhba derzhavna diyalnist U 1555 1556 r voyuvav razom iz pochtom proti moskovitiv pid komandoyu Mikoli Radzivilla Rudogo potim Vasilya Kostyantina Ostrozkogo U zhovtni 1556 zalishiv tabir u Dederkalah za dozvolom V K Ostrozkogo 1557 roku otrimav universal vid korolya na starostvo u m Zhitomir pered 20 lyutogo de pochinaye ukriplyuvati fortecyu dlya krashogo zahistu vid moskovskih vijsk organizovuye nizku vdalih zahisnih kampanij proti krimskih tatar Na vipravu inflyandsku poslav zibranu soboyu rotu sam zalishivsya v Zhitomiri steregti zamok verbuvati novu zalogu U sichni 1558 r pid komandoyu Grigoriya Hodkevicha virushiv proti tatar yaki projshli mizh Hmilnikom ta Vinniceyu do Medzhibozha zvidki pochali povertatis z yasirom Vesnoyu 1558 r molodshij brat Yaroslav pid chas perebuvannya Romana na zamku v Zhitomiri poyihav do Vilnyusa domagatisya pokarannya vinnih v smerti brata Dmitra 21 bereznya bula napisana skarga 21 kvitnya korol sklav pozov na Beatu Koscelecku yak na vinnu v comu ce bulo posmertnoyu reabilitaciyeyu brata Zavdyaki dvom bratam bulo vmurovano tablicyu z epitafiyeyu v kosteli Yaromezha 1563 roku brav uchast u peremozhnij bitvi litovskih vijsk bilya mistechka Chashniki suchasna Vitebska oblast Bilorusi nad moskovskim vijskom na choli iz knyazem Petrom Shujskim Pid chas perebuvannya na posadi braclavskogo voyevodi 1566 1571 prisvyativ bagato chasu rozbudovi fortifikacijnih ukriplen zdijsniv ryad vdalih oboronnih operacij vid naval krimskih tatar U 1567 roci priznachayetsya polnim getmanom litovskim Protyagom 1567 1568 rr proslavivsya peremogami nad vijskami moskovskogo carya Ivana IV Groznogo pid chas Livonskoyi vijni 1558 1583 Tak u nich z 20 na 21 lipnya 1567 roku vin na choli dvotisyachnogo viddilu zavdav porazki moskovskij armiyi 8 000 chol na choli z knyazem Petrom Obolenskim Serebryanim u drugij bitvi pri Chashnikah Zgodom nepodalik forteci Ula zavdav porazki voyevodam Osipu Sherbatomu ta Yuriyevi Boratinskomu Vistupav spochatku razom z knyazyami Oleksandrom Chortorijskim Andriyem Vishneveckim Kostyantinom Vishneveckim Andriyem Kapustoyu protivnikom Lyublinskoyi uniyi 1569 roku zgodom stav yiyi prihilnikom motivuyuchi ce neobhidnistyu zberezhennya nezalezhnosti Litovskoyi derzhavi oskilki dedali zrostala zagroza vid Moskovskogo carstva Pidpisav Lyublinsku uniyu iz zasterezhennyam shob usi privileyi braclavskoyi i volinskoyi shlyahti bulo zberezheno U podalshomu aktivno brav uchast u Livonskij vijni vodnochas aktivno cikavivsya vnutrishnimi spravami stvorenoyi Rechi Pospolitoyi U drugij polovini lyutogo 1571 r razom z V K Ostrozkim perebuvav u Kameni Kashirskomu de mali realizuvati zapovit Leva Sangushka vesnoyu obidva buli v Polshi Povertavsya z Varshavi razom z V K Ostrozkim shob dopomogti jomu v procesi cherez zamok u Tarnovi Dorogoyu zahvoriv do nogo korol poslav svogo likarya Ruperta Finka 10 travnya napisav zapovit Pomer 12 travnya 1571 roku u m Ruzhani povertayuchis pislya zasidannya sejmu u Varshavi Zgidno iz zapovitom buv pohovanij u rodinnomu monastiri cerkvi v Milcyah na Volini Shimon Starovolskij vkazuvav na jogo epitafiyu v kosteli Bodzentina de pevno timchasovo buv pohovanij MayetnostiMav dvir u Vinnici z selami Litin Salashi 1566 Chornogorod Chornogorodok i sela Kozlenichi Rudi Bruhovichi 1567 r musiv yiyi vikupiti za 4 000 kip litovskih groshej vid Falchevskih v Luckomu poviti Richicke starostvo 1568 r Sim yaDruzhina Oleksandra Grigorivna Hodkevich donka kiyivskogo voyevodi velikogo getmana litovskogo Grigoriya Hodkevicha Diti Oleksandra persha druzhina knyazya Yanusha Zaslavskogo Fedora Teodora druzhina 1 pidlyaskogo voyevodi Stanislava gerbu Brodzich 2 knyazya Oleksandra Friderika Pronskogo 3 bzhesc kuyavskogo voyevodi Andzheya Leshinskogo PrimitkiSenatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 7 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 155 d Track Q123243396 Niesuchojeze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 117 pol S 117 pol Machynia M Sanguszko Sanguszkowicz Roman Aleksandrowicz kniaz z linii niesuchojesko lokackiej ok 1537 1571 S 500 501 pol Machynia M Sanguszko Sanguszkowicz Roman Aleksandrowicz kniaz z linii niesuchojesko lokackiej ok 1537 1571 S 504 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 S 806 pol DzherelaUkrayinskij portret K 2004 S 114 115 Machynia M Sanguszko Sanguszkowicz Roman kniaz z linii niesuchojesko lokackiej ok 1537 1571 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1993 T XXXIV 4 Zeszyt 143 S 500 505 pol Sporna M Slownik najslynniejszych wodzow i dowodcow polskich Krakow 2006 ISBN 83 7435 094 6 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Roman SangushkoRoman ks Sanguszko h Pogon Litewska ID 3 55 138 pol