Алессандро Пертіні (італ. Sandro Pertini; 25 вересня 1896 — 24 лютого 1990) — італійський політик-соціаліст, президент Італії (1978—1985).
Алессандро Пертіні Sandro Pertini | |
---|---|
італ. Sandro Pertini | |
7-й Президент Італійської республіки | |
9 липня 1978 — 29 червня 1985 | |
Попередник | Джованні Леоне |
Наступник | Франческо Коссіґа |
Народився | 25 вересня 1896[1][2][…] d, Стелла, Провінція Савона, Лігурія, Італія[4] |
Помер | 24 лютого 1990[2][5][…](93 роки) Рим, Італія[7] |
Похований | d |
Відомий як | політик, журналіст, партизан |
Місце роботи | Флорентійський університет |
Громадянство | Італія |
Національність | італієць |
Alma mater | d (1914)[4], Університет Генуї[4], d (1923)[4] і d (1924)[4] |
Політична партія | Італійська соціалістична партія |
У шлюбі з | d |
Релігія | атеїзм |
Нагороди | |
fondazionepertini.it/asp/fondazione.asp?IdSez=1 | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Ранні роки
Народився 25 вересня 1896 року в місті Стелла (провінція Савона). Навчався в коледжі салезіанців у Варацце, а потім — у ліцеї Кьябрера у Савоні. Диплом юриста Пертіні отримав в Університеті Генуї. До ідей соціалізму його долучив учитель філософії, який поділяв погляди соціалістів-реформістів.
1918 року Пертіні вступив до лав Спілки соціалістичних партій Італії, після чого переїхав до Флоренції, де захистив дисертацію з політології. Там же він познайомився з такими видатними італійськими соціалістами, як , братами Карлом і Неллі Росселлі й Ернесто Россі.
Після вбивства фашистами лідера Соціалістичної партії Італії Джакомо Маттеотті, Алессандро Пертіні став затятим прихильником боротьби з тоталітарним режимом. 1923 року його засудили до ув'язнення в концентраційному таборі, але йому вдалось утекти. Згодом він разом із Філіппо Карло Росселлі й Ферруччо Паррі організував втечу Філіппо Тураті, одного з найвідоміших лідерів соціалістів, до Франції, причому супроводжував останнього туди. Там він залишався до 1926 року, працюючи каменярем.
Після повернення до Італії 1926 року його було заарештовано в Пізі та засуджено до 10 років тюремного ув'язнення.
1935 року Пертіні інтернували на острів Санто-Стефано в Тірренському морі, де він залишався до 1943. Був звільнений за місяць після арешту Беніто Муссоліні та приєднався до італійського руху Опору проти німецьких окупантів, а також проти новоствореної Італійської соціальної республіки. Незабаром його заарештували німці й засудили його до смертної кари, але під час одного з антинацистських рейдів був звільнений партизанами. Після цього Пертіні вирушив на північ Італії, де став організатором партизанського руху. За роки війни Алессандро Пертіні дослужився до звання лейтенанта і був нагороджений кількома медалями за хоробрість.
Навесні 1945 Пертіні входив до Комітету національного визволення Північної Італії. Він був противником будь-яких переговорів з Муссоліні. За твердженням одного з керівників антифашистського повстання Лео Вальяні, рішення про розстріл Муссоліні приймали Пертіні, Серені, та Вальяні.
Президентство
1945 року Пертіні був обраний депутатом першого парламенту Італійської республіки. Після війни він став видним діячем Італійської соціалістичної партії. Він критикував усі форми колоніалізму, а також корупцію в італійській державі та навіть усередині соціалістичної партії. 1968 року його було призначено головою Палати депутатів італійського парламенту. 8 липня 1978 року за результатами 16-ти турів голосування Пертіні був обраний президентом Італійської Республіки. На посту глави держави зумів відновити довіру суспільства як до держави в цілому, так і до різних її інституцій. 29 червня 1985 року достроково пішов у відставку.
Від 29 червня 1985 року — довічний сенатор.
Останні роки
У грудні 1988 року в Берліні за видатні заслуги у становленні миру й міжнародного взаєморозуміння був нагороджений Медаллю миру імені Отто Гана.
Помер 24 лютого 1990 року в Римі у віці 93 років. Смерть Алессандро Пертіні розглядалася багатьма як національна трагедія, а про нього самого пізніше говорили як про найуспішнішого політика сучасної Італії.
Нагороди та звання
- Золота медаль «За військову доблесть» (6 серпня 1955)
- Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва» (10 липня 1985)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Silveri U. G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 82.
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- OPAC SBN
Посилання
- Фонд Алессандро Пертіні [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alessandro Pertini ital Sandro Pertini 25 veresnya 1896 24 lyutogo 1990 italijskij politik socialist prezident Italiyi 1978 1985 Alessandro Pertini Sandro Pertiniital Sandro PertiniAlessandro Pertini Sandro Pertini7 j Prezident Italijskoyi respubliki9 lipnya 1978 29 chervnya 1985PoperednikDzhovanni LeoneNastupnikFranchesko KossigaNarodivsya25 veresnya 1896 1896 09 25 1 2 d Stella Provinciya Savona Liguriya Italiya 4 Pomer24 lyutogo 1990 1990 02 24 2 5 93 roki Rim Italiya 7 PohovanijdVidomij yakpolitik zhurnalist partizanMisce robotiFlorentijskij universitetGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecAlma materd 1914 4 Universitet Genuyi 4 d 1923 4 i d 1924 4 Politichna partiyaItalijska socialistichna partiyaU shlyubi zdReligiyaateyizmNagorodiMedal miru imeni Otto Gana 1988 d 1986 d 1985 fondazionepertini it asp fondazione asp IdSez 1 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Narodivsya 25 veresnya 1896 roku v misti Stella provinciya Savona Navchavsya v koledzhi salezianciv u Varacce a potim u liceyi Kyabrera u Savoni Diplom yurista Pertini otrimav v Universiteti Genuyi Do idej socializmu jogo doluchiv uchitel filosofiyi yakij podilyav poglyadi socialistiv reformistiv 1918 roku Pertini vstupiv do lav Spilki socialistichnih partij Italiyi pislya chogo pereyihav do Florenciyi de zahistiv disertaciyu z politologiyi Tam zhe vin poznajomivsya z takimi vidatnimi italijskimi socialistami yak bratami Karlom i Nelli Rosselli j Ernesto Rossi Pislya vbivstva fashistami lidera Socialistichnoyi partiyi Italiyi Dzhakomo Matteotti Alessandro Pertini stav zatyatim prihilnikom borotbi z totalitarnim rezhimom 1923 roku jogo zasudili do uv yaznennya v koncentracijnomu tabori ale jomu vdalos utekti Zgodom vin razom iz Filippo Karlo Rosselli j Ferruchcho Parri organizuvav vtechu Filippo Turati odnogo z najvidomishih lideriv socialistiv do Franciyi prichomu suprovodzhuvav ostannogo tudi Tam vin zalishavsya do 1926 roku pracyuyuchi kamenyarem Pislya povernennya do Italiyi 1926 roku jogo bulo zaareshtovano v Pizi ta zasudzheno do 10 rokiv tyuremnogo uv yaznennya Na vidkritti XIII molodizhnih igor v 1981 1935 roku Pertini internuvali na ostriv Santo Stefano v Tirrenskomu mori de vin zalishavsya do 1943 Buv zvilnenij za misyac pislya areshtu Benito Mussolini ta priyednavsya do italijskogo ruhu Oporu proti nimeckih okupantiv a takozh proti novostvorenoyi Italijskoyi socialnoyi respubliki Nezabarom jogo zaareshtuvali nimci j zasudili jogo do smertnoyi kari ale pid chas odnogo z antinacistskih rejdiv buv zvilnenij partizanami Pislya cogo Pertini virushiv na pivnich Italiyi de stav organizatorom partizanskogo ruhu Za roki vijni Alessandro Pertini dosluzhivsya do zvannya lejtenanta i buv nagorodzhenij kilkoma medalyami za horobrist Navesni 1945 Pertini vhodiv do Komitetu nacionalnogo vizvolennya Pivnichnoyi Italiyi Vin buv protivnikom bud yakih peregovoriv z Mussolini Za tverdzhennyam odnogo z kerivnikiv antifashistskogo povstannya Leo Valyani rishennya pro rozstril Mussolini prijmali Pertini Sereni ta Valyani Prezidentstvo 1945 roku Pertini buv obranij deputatom pershogo parlamentu Italijskoyi respubliki Pislya vijni vin stav vidnim diyachem Italijskoyi socialistichnoyi partiyi Vin kritikuvav usi formi kolonializmu a takozh korupciyu v italijskij derzhavi ta navit useredini socialistichnoyi partiyi 1968 roku jogo bulo priznacheno golovoyu Palati deputativ italijskogo parlamentu 8 lipnya 1978 roku za rezultatami 16 ti turiv golosuvannya Pertini buv obranij prezidentom Italijskoyi Respubliki Na postu glavi derzhavi zumiv vidnoviti doviru suspilstva yak do derzhavi v cilomu tak i do riznih yiyi institucij 29 chervnya 1985 roku dostrokovo pishov u vidstavku Vid 29 chervnya 1985 roku dovichnij senator Ostanni roki U grudni 1988 roku v Berlini za vidatni zaslugi u stanovlenni miru j mizhnarodnogo vzayemorozuminnya buv nagorodzhenij Medallyu miru imeni Otto Gana Pomer 24 lyutogo 1990 roku v Rimi u vici 93 rokiv Smert Alessandro Pertini rozglyadalasya bagatma yak nacionalna tragediya a pro nogo samogo piznishe govorili yak pro najuspishnishogo politika suchasnoyi Italiyi Nagorodi ta zvannyaZolota medal Za vijskovu doblest 6 serpnya 1955 Medal Za vnesok u rozvitok kulturi i mistectva 10 lipnya 1985 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Silveri U G Dizionario Biografico degli Italiani 2015 Vol 82 d Track Q1128537 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 OPAC SBN d Track Q105086090PosilannyaFond Alessandro Pertini 24 grudnya 2010 u Wayback Machine ital