Санаб (бактр. Σάναβ) (перша пол. I ст. н. е.) — перший з відомих (виключно з нумізматичних джерел) династів (ябгу) Кушан (у китайських джерелах — Гуйшуан-сіхоу), одного з тохарських аристократичних родів, якого ще за легендами на його монетах (бактр. ΤΥΡΑΝΝΟΥΤΟΣ ΗΙAΟΥ ΣΑΝΑΒ ΚΟϷϷΑΝΟΥ) іменують Герай чи Герай Санаб. Наразі все більшого поширення набирає думка, за якою Герай — не ім'я, а титул ябгу (джаову), а Санаб — скорочення (досить поширена в ті часи практика при карбуванні монет) від Санабар.
Санаб (Санабар (?)) бактр. Σαναβ | |
---|---|
бактр. ΤΥΡΑΝΝΟΥΤΟΣ ΗΙAΟΥ ΣΑΝΑΒ ΚΟϷϷΑΝΟΥ | |
Династія | Кушани |
Держава | Князівство Кушан |
Титул | ябгу |
Форма влади | спадкова автократія |
Попередник | невідомо |
Наступник | Кудзула Кадфіз |
Роки правління | близько 30 — близько 46 р. |
Біографічні дані | |
Рік народження | невідомо |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | невідомо |
дружина | невідомо |
Діти | невідомо |
Медіафайли у Вікісховищі |
Щодо родинних зв'язків Герая Санаба з наступними ябгу кушан Кудзулою Кадфізом будь-які відомості відсутні, але, враховуючи той факт, що й перший, й другий правителі титулують себе ябгу та називають Кушан, нічого не заважає припускати це.
Перші відомості про Кушан датовано посольством Чжана Цяня на захід, до юечжів у 128 р. до н. е. Кушани («Гуйшуан-сіхоу зі ставкою у м. Хуцзао») згадані серед п'яти сіхоу, які отримали контроль над ділянками караванного шляху, заснувавши там власні резиденції, та були зобов'язані забезпечити провіант для китайського посольства. До цього моменту будь-яка інформація щодо кушан відсутня.
Щодо історії Кушан у тохарській спілці протягом I ст. до н. е. також нічого не відомо, але у Тохарському царстві відбулися наступні події:
- близько 100/99 р. до н. е. тохари остаточно заволоділи усією територією Бактрійського Царства, володіння Гуйшуан-сіхоу (як й усіх інших сіхоу) збільшилися та охоплювали область сучасного Бадахшану та, можливо певні території на північ — долини річки Вахш, де згодом будуть побудовані найвідоміші кушанські святилища — , , , Баглан;
- між 61 р. до н. е. та 43 р. до н. е. об'єднання тохари розпалося на декілька окремих володінь.
Єдиним джерелом щодо Санаба Кушана наразі залишаються його монети. Не вдаючись у детальний опис, усі його монетні емісії можна розділити на дві групи: срібні тетрадрахми та оболи та бронзові монети.
1. Срібні тетрадрахми Санаба Кушана наслідують відповідні монети бактрійського царя Євкратида. Це якісні (не менш як 80 % срібла) монети, які карбувалися у східній Бактрії, на північ від Гіндукуша. Мають легенди виключно грецькою абеткою. На монетах однієї з серій замість TΥPANNOΥOTOΣ HAOΥ ΣANAB KOϷϷANOY написано TΥPANNOYNOTOΣ HPAOΥ ANTEIX KOϷϷANOY. Висловлено цікаве, але небезсумнівне припущення, що грец. ANTEIX є елінізованим варіантом бактр. ΣANAB(AR). Наразі виділено 13 груп монет різних чеканів (переважно за написами та формою літер).
2. Бронзові монети Санаба Герая типологічно наслідують монети Гондофара та магакшатрапа м. Чухса Джигуньяси-Зейоніса. Карбувалися на південь від Гіндукуша, на території сучасного північного Пакистану. За хімічнім складом монетна бронза збігається з металом емісій сакського династа Джигуньяси-Зейоніса.
Отже, у другій чверті першого століття ще один ябгу-сіхоу тохарів-юечжів почав бити власну монету, на якій досить красномовно задекларував свій статус — владарюючий ябгу Санаб Кушан та вступив у боротьбу за гегемонію у Бактрії. Ймовірно, саме цей династ, декларуючи власну політичну незалежність, заклав той фундамент, на якому ґрунтувалися подальші розбудови царства Кушан його наступниками, хоча, судячи з його монетних емісій та відсутності його імені у Рабатакському написі Канішки Великого, ця боротьба для нього не була вдалою. Ймовірно, саме у 42/43р. Вардан Аршак підкорив весь Тохарістан своїй владі. Серед нумізматичних пам'яток середини I ст. відома низка монет з легендами «maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa» та «maharajasa rajarajasa mahatasa Arṣakasa tratarasa» — «великий цар, цар царів Великий Аршак, захисник, переможець». Як відомо, Аршак — тронне ім'я усіх без виключення парфянських царів. Й ці емісії, найімовірніше, підтверджують оповідь Тацита щодо подій у Парфії у 42-43 р.р., а саме:
«(3) …Вардан, після низки вдалих битв, підкорив народи, що мешкали між названою річкою та річкою Сіндом, яка відокремлює дагів від аріїв… (5) Отже, встановивши пам'ятники та написавши на них написи, що славили його могутність й те, що жоден Аршакід до нього не обкладав ці племена даниною, Вардан повертається у Парфію, овіяний гучною славою, й тому ще нестриманіший та нестерпніший для власних підданих. Проти нього змовилися та під час полювання його вбили…»
Останні монети Санаба билися за межами Бактрії, на південь від Гіндукушу.
Примітки. Джерела. Посилання
- (англ.) The coins gallery: Sanab.
- (англ.) H. Falk. Names and Titles from kuṣāṇa Τimes to the Hūṇas The Indian Material. Coins, Art and Chronology II. The First Millennium C.E. in the Indo-Iranian Borderlands. 2010
- Сіхоу (ліхоу) — спеціальний китайський титул, який використовувався виключно для позначення вищого суспільного прошарку кочовиків (в першу чергу усунь та юечжі), представників найвищої родової верхівки, близький за рівнем до китайського «ван» — князь. На території Хань його надавали двічі: у 147 р. до н. е. Ханданю та у 131 р. до н. е. Чжао Сіню, які перейшли від хунну до Хань й, можливо, були юечжами, що залишились в Ганьсу та стали васалами шаньюя. Докладніше:(англ.) Nicholas Sims-Williams and E´tienne De la Vaissière. Jabḡuya, Arabo-persian form of the Central Asian title yabḡu. 2007.
- (англ.) John E. Hill. The Western Regions according to the Hou Hanshu. Second Edition. University of Washington. 2003.
- (рос.) Ртвеладзе Э. В. К истории становления Кушанского государства в Бактрии и Гандхаре. India and Central Asia. Tashkent, 2000.
- (англ.) Zhang Defang. Discussion on Some Documents Concerning the Western Region (Xi Yü;) in the Inscribed Slips of Han Dynasty from Xuan Quan. History of Relationship between China and Foreign Countries: New Sources and New Problems . (Ed.) Rong Xinjiang, Li Xiaocong. Beijing, 2004 (德芳. 懸泉漢簡中若干西域資料考論 中外關係史:新史料與新問題;).
- окремо виділено долину річки Вахш, як ареал їхнього найбільшого поширення: Encyclopædia Iranica. Heraus
- (рос.) Ртвеладзе Э. В. К интерпретации слов «Σαναβ» и «Αντειχ» на тетрадрахмах Херая/Хиайя. НЦА. Вып. II. Ташкент, 1997.
- (англ.) Cribb J. The «Heraus» coins: their attributions to the Kushan king Kujula Kadphises, c. AD 30–80. Essays in honour of Robert Carson and Kenneth Jenkins. L., 1993. Слід зазначити, що у цій праці автор після вельми системного аналізу робить досить несподіваний висновок — всі монети Санаба, Антеїха та навіть анонімні емісії з легендою ΣΩTHP MEΓAΣ належать Кудзулі Кадфізу.
- (англ.) Cornelius Tacitus, The Annals
- щодо опису Корнелієм Тацитом подій на Сході вичерпно висловився Нельсон Дібвойз: «Його знання подій на Сході було досить точним, але його знання східної географії — ні.» (англ. «His knowledge of eastern affairs was fairly accurate, but his knowledge of eastern geography was not.»). N. C. Debevoise. A Political History of Parthia. University of Chicago Press, 1938.
Більше
Encyclopœdia Iranica. Heraus
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sanab baktr Sanab persha pol I st n e pershij z vidomih viklyuchno z numizmatichnih dzherel dinastiv yabgu Kushan u kitajskih dzherelah Gujshuan sihou odnogo z toharskih aristokratichnih rodiv yakogo she za legendami na jogo monetah baktr TYRANNOYTOS HIAOY SANAB KOϷϷANOY imenuyut Geraj chi Geraj Sanab Narazi vse bilshogo poshirennya nabiraye dumka za yakoyu Geraj ne im ya a titul yabgu dzhaovu a Sanab skorochennya dosit poshirena v ti chasi praktika pri karbuvanni monet vid Sanabar Sanab Sanabar baktr Sanabbaktr TYRANNOYTOS HIAOY SANAB KOϷϷANOYDinastiyaKushaniDerzhavaKnyazivstvo KushanTitulyabguForma vladispadkova avtokratiyaPoperedniknevidomoNastupnikKudzula KadfizRoki pravlinnyablizko 30 blizko 46 r Biografichni daniRik narodzhennyanevidomoBatkonevidomoMatinevidomoBrati sestrinevidomodruzhinanevidomoDitinevidomo Mediafajli u Vikishovishi Shodo rodinnih zv yazkiv Geraya Sanaba z nastupnimi yabgu kushan Kudzuloyu Kadfizom bud yaki vidomosti vidsutni ale vrahovuyuchi toj fakt sho j pershij j drugij praviteli tituluyut sebe yabgu ta nazivayut Kushan nichogo ne zavazhaye pripuskati ce Pershi vidomosti pro Kushan datovano posolstvom Chzhana Cyanya na zahid do yuechzhiv u 128 r do n e Kushani Gujshuan sihou zi stavkoyu u m Huczao zgadani sered p yati sihou yaki otrimali kontrol nad dilyankami karavannogo shlyahu zasnuvavshi tam vlasni rezidenciyi ta buli zobov yazani zabezpechiti proviant dlya kitajskogo posolstva Do cogo momentu bud yaka informaciya shodo kushan vidsutnya Mapa arheologichnih pam yatok kushanskogo chasu u Baktriyi Shodo istoriyi Kushan u toharskij spilci protyagom I st do n e takozh nichogo ne vidomo ale u Toharskomu carstvi vidbulisya nastupni podiyi blizko 100 99 r do n e tohari ostatochno zavolodili usiyeyu teritoriyeyu Baktrijskogo Carstva volodinnya Gujshuan sihou yak j usih inshih sihou zbilshilisya ta ohoplyuvali oblast suchasnogo Badahshanu ta mozhlivo pevni teritoriyi na pivnich dolini richki Vahsh de zgodom budut pobudovani najvidomishi kushanski svyatilisha Baglan mizh 61 r do n e ta 43 r do n e ob yednannya tohari rozpalosya na dekilka okremih volodin Yedinim dzherelom shodo Sanaba Kushana narazi zalishayutsya jogo moneti Ne vdayuchis u detalnij opis usi jogo monetni emisiyi mozhna rozdiliti na dvi grupi sribni tetradrahmi ta oboli ta bronzovi moneti 1 Sribni tetradrahmi Sanaba Kushana nasliduyut vidpovidni moneti baktrijskogo carya Yevkratida Ce yakisni ne mensh yak 80 sribla moneti yaki karbuvalisya u shidnij Baktriyi na pivnich vid Gindukusha Mayut legendi viklyuchno greckoyu abetkoyu Na monetah odniyeyi z serij zamist TYPANNOYOTOS HAOY SANAB KOϷϷANOY napisano TYPANNOYNOTOS HPAOY ANTEIX KOϷϷANOY Vislovleno cikave ale nebezsumnivne pripushennya sho grec ANTEIX ye elinizovanim variantom baktr SANAB AR Narazi vidileno 13 grup monet riznih chekaniv perevazhno za napisami ta formoyu liter 2 Bronzovi moneti Sanaba Geraya tipologichno nasliduyut moneti Gondofara ta magakshatrapa m Chuhsa Dzhigunyasi Zejonisa Karbuvalisya na pivden vid Gindukusha na teritoriyi suchasnogo pivnichnogo Pakistanu Za himichnim skladom monetna bronza zbigayetsya z metalom emisij sakskogo dinasta Dzhigunyasi Zejonisa Otzhe u drugij chverti pershogo stolittya she odin yabgu sihou tohariv yuechzhiv pochav biti vlasnu monetu na yakij dosit krasnomovno zadeklaruvav svij status vladaryuyuchij yabgu Sanab Kushan ta vstupiv u borotbu za gegemoniyu u Baktriyi Jmovirno same cej dinast deklaruyuchi vlasnu politichnu nezalezhnist zaklav toj fundament na yakomu gruntuvalisya podalshi rozbudovi carstva Kushan jogo nastupnikami hocha sudyachi z jogo monetnih emisij ta vidsutnosti jogo imeni u Rabatakskomu napisi Kanishki Velikogo cya borotba dlya nogo ne bula vdaloyu Jmovirno same u 42 43r Vardan Arshak pidkoriv ves Toharistan svoyij vladi Sered numizmatichnih pam yatok seredini I st vidoma nizka monet z legendami maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa ta maharajasa rajarajasa mahatasa Arṣakasa tratarasa velikij car car cariv Velikij Arshak zahisnik peremozhec Yak vidomo Arshak tronne im ya usih bez viklyuchennya parfyanskih cariv J ci emisiyi najimovirnishe pidtverdzhuyut opovid Tacita shodo podij u Parfiyi u 42 43 r r a same 3 Var dan pislya nizki vdalih bitv pidkoriv narodi sho meshkali mizh nazvanoyu richkoyu ta richkoyu Sindom yaka vidokremlyuye dagiv vid ariyiv 5 Otzhe vstanovivshi pam yatniki ta napisavshi na nih napisi sho slavili jogo mogutnist j te sho zhoden Arshakid do nogo ne obkladav ci plemena daninoyu Vardan povertayetsya u Parfiyu oviyanij guchnoyu slavoyu j tomu she nestrimanishij ta nesterpnishij dlya vlasnih piddanih Proti nogo zmovilisya ta pid chas polyuvannya jogo vbili Ostanni moneti Sanaba bilisya za mezhami Baktriyi na pivden vid Gindukushu Primitki Dzherela Posilannya angl The coins gallery Sanab angl H Falk Names and Titles from kuṣaṇa Times to the Huṇas The Indian Material Coins Art and Chronology II The First Millennium C E in the Indo Iranian Borderlands 2010 Sihou lihou specialnij kitajskij titul yakij vikoristovuvavsya viklyuchno dlya poznachennya vishogo suspilnogo prosharku kochovikiv v pershu chergu usun ta yuechzhi predstavnikiv najvishoyi rodovoyi verhivki blizkij za rivnem do kitajskogo van knyaz Na teritoriyi Han jogo nadavali dvichi u 147 r do n e Handanyu ta u 131 r do n e Chzhao Sinyu yaki perejshli vid hunnu do Han j mozhlivo buli yuechzhami sho zalishilis v Gansu ta stali vasalami shanyuya Dokladnishe angl Nicholas Sims Williams and E tienne De la Vaissiere Jabḡuya Arabo persian form of the Central Asian title yabḡu 2007 angl John E Hill The Western Regions according to the Hou Hanshu Second Edition University of Washington 2003 ros Rtveladze E V K istorii stanovleniya Kushanskogo gosudarstva v Baktrii i Gandhare India and Central Asia Tashkent 2000 angl Zhang Defang Discussion on Some Documents Concerning the Western Region Xi Yu in the Inscribed Slips of Han Dynasty from Xuan Quan History of Relationship between China and Foreign Countries New Sources and New Problems Ed Rong Xinjiang Li Xiaocong Beijing 2004 德芳 懸泉漢簡中若干西域資料考論 中外關係史 新史料與新問題 okremo vidileno dolinu richki Vahsh yak areal yihnogo najbilshogo poshirennya Encyclopaedia Iranica Heraus ros Rtveladze E V K interpretacii slov Sanab i Anteix na tetradrahmah Heraya Hiajya NCA Vyp II Tashkent 1997 angl Cribb J The Heraus coins their attributions to the Kushan king Kujula Kadphises c AD 30 80 Essays in honour of Robert Carson and Kenneth Jenkins L 1993 Slid zaznachiti sho u cij praci avtor pislya velmi sistemnogo analizu robit dosit nespodivanij visnovok vsi moneti Sanaba Anteyiha ta navit anonimni emisiyi z legendoyu SWTHP MEGAS nalezhat Kudzuli Kadfizu angl Cornelius Tacitus The Annals shodo opisu Korneliyem Tacitom podij na Shodi vicherpno vislovivsya Nelson Dibvojz Jogo znannya podij na Shodi bulo dosit tochnim ale jogo znannya shidnoyi geografiyi ni angl His knowledge of eastern affairs was fairly accurate but his knowledge of eastern geography was not N C Debevoise A Political History of Parthia University of Chicago Press 1938 BilsheEncyclopœdia Iranica Heraus