Самбек — село, адміністративний центр Самбецького сільського поселення Неклинівського району Ростовської області.
Самбек
Самбек у Вікісховищі |
Населення — 2307 осіб (2010 рік).
Історія
За переказами, першими на місці майбутнього поселення зупинилися дві сім'ї селян-утікачів. «І стояли їхні сім'ї з п'яти душ господарів, їх баб і детяті. Загалом, у господарстві мали вони козу та вола. І халупи кам'яні поставили вони там, де річка, розвернувшись, зміцнювалася напрямки до моря». Вперше документально хутір згадано у 1690 році. У період цього часу, розбитий військами турецького султана під Азовом Петро I з військом по незнайомій річці на північ. В хуторі Совєтка, в 25 верстах від гирла річки, відбулася військова рада, на якому Петро говорив: «Йдемо на річку Ворону, будемо будувати кораблі, побудуємо канал, виллємо гармати, річкою, де я сам біг, спустимося на море, розіб'ємо турків, у що б то не стало. На цій же річці, де йде тракт, у малого хутора я бачив поклади каменю. Візьмемо його і побудуємо фортецю Таганий Ріг». Турки у 1698 році були вигнані до Криму. Камінь — черепашник з правого берега річки кріпаки, картожани, солдати ремісники вантажили на баржі, і він доставлявся на мис Таганий Ріг, де й була побудована фортеця. А з легких слів Петра I хутір і річка в народі і назвався Сам біг (Самбек).
На рубежі XVIII сторіччя, тут, потім пролягла стовпова дорога з Дмитро-Ростовської фортеці га Таганріг й далі через річку Міус в урочище Коров'ячий Брід. Біля переправи через річку Самбек перебували поштова станція й хутір на правому березі, що був заселений казенними селянами. Хутір називався Самбек — Кам'яний міст. Через річку тоді був кам'яний міст з трьома арками. У той час у Самбеці налічувалося 30 дворів, але вже 1858 року, через 60 років, було в ньому 162 двори з населенням 1133 осіб. У 1861 році тут була побудована церква в ім'я Преображення Господнього". З цього часу село стали називати Преображенським. Пізніше так називали і волость, де входили хутори Варенівка й Курлацьке, а село Самбек стало її волосним центром.
На початку російсько-турецької війни перший комендант Дежодерас мав при впадінні річки Самбек у море хутір й рибний завод. З грамоти від 10 квітня 1771 року відомо, що він дозволяв купцям та іншого звання людям ловити рибу на «Самбецькій косі», за що з кожного завезення і невода взято було в його хутір, що стоїть на річці Самбек, на все літо по одному працівнику і по парі волів. Річка Самбек була спірною через рибну ловлю між військом Донським й комендантом Таганрозької фортеці, що призвело до заборони урядом рибної ловлі обом сторонам.
На картах кінця XVIII сторіччя на цій території вказані на правій стороні гирла під обривом — шинок, а вище — два рибних заводи. На іншій карті, в тому місці, де нині розташовані залишки колишньої середньовічної круглої фортеці «канатний завод майора Фурсова», на захід до Волової балки — хутори без назв.
Крім головного тракту була тут ще й інша дорога, що проходила недалеко від берегів Озівського моря й Мертвого Дінця через Варенівку. Обидві дороги були прокладені ще за Петра I, коли будувалося місто Таганріг.
У 1771 році Самбек проїжджав майбутній вождь селянської війни Омелян Пугачов, а також вчені Петербурзької академії наук.
6 червня 1820 року Самбек проїжджав Олександр Пушкін.
До 1859 році вже налічувалося 162 двори з населенням в 1133 людини.
У 1861 році у Самбеці побудована церква В ім'я Преображення Господнього, з цього часу Самбек називали Преображеським.
В липні 1875 разом з сестрами, братами й матір'ю в Самбеке робив зупинку Антін Чехов. Ця дорога і степ описані ним у повістях «Степ» й «Вогні».
Околиці села стали місцями запеклих боїв між «червоними» і «білими». На початку конфлікту тут були зосереджені загін білогвардійців у складі 300 чоловік й 2 гармат. Самбек кілька разів переходив з рук у руки.
Радянський період історії Самбека розпочався 9 січня 1920 року, коли РСЧА змусило білогвардійців бігти з Самбеку й Курлацького. Конфлікт забрав життя понад 500 людей.
За підсумками перепису 1920 року, населення склало 3014 осіб.
Німецькі війська займали Самбек двічі: восени 1941 року й влітку 1942 року. Звільнення формально почалася з наступу на Міус-фронті 18 серпня 1943 року, остаточно Самбек було звільнений 30 серпня. З Самбека й Курлацького на фронт пішло 1130, а повернулося 350 осіб.
Вулична мережа
|
|
|
Відомі жителі
- Бондаренко, Михайло Маркович (1905—1938) — радянський державний і партійний працівник, другий секретар міськкому ВКП(б) Таганрога.
- Мещеряков, Михайло Григорович (1910—1994) — радянський і російський фізик, організатор науки, видатна фігура Атомного проекту.
- Петляков, Володимир Михайлович (1891—1942) — радянський авіаконструктор.
- Сарьян, Мартірос Сергійович (1880—1972) — радянський художник. Дитинство художника пройшло в Самбеке.
Примітки
- Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения Ростовской области]
- Російський перепис 2010 року.
Посилання
- Самбек (село)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Книга Пам'яті України 1941—1945 [ 16 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sambek selo administrativnij centr Sambeckogo silskogo poselennya Neklinivskogo rajonu Rostovskoyi oblasti Sambek Koordinati 47 19 51 pn sh 39 01 17 sh d 47 33083333336077203 pn sh 39 02138888891677482 sh d 47 33083333336077203 39 02138888891677482 Koordinati 47 19 51 pn sh 39 01 17 sh d 47 33083333336077203 pn sh 39 02138888891677482 sh d 47 33083333336077203 39 02138888891677482 Krayina Rosiya RosiyaAdminodinicya Sambecke silske poselennyaNaselennya 2307 osib 2010 1 Telefonnij kod 86347Poshtovij indeks 346872 SambekSambek Rosiya Sambek u Vikishovishi Naselennya 2307 osib 2010 rik IstoriyaZa perekazami pershimi na misci majbutnogo poselennya zupinilisya dvi sim yi selyan utikachiv I stoyali yihni sim yi z p yati dush gospodariv yih bab i detyati Zagalom u gospodarstvi mali voni kozu ta vola I halupi kam yani postavili voni tam de richka rozvernuvshis zmicnyuvalasya napryamki do morya Vpershe dokumentalno hutir zgadano u 1690 roci U period cogo chasu rozbitij vijskami tureckogo sultana pid Azovom Petro I z vijskom po neznajomij richci na pivnich V hutori Sovyetka v 25 verstah vid girla richki vidbulasya vijskova rada na yakomu Petro govoriv Jdemo na richku Voronu budemo buduvati korabli pobuduyemo kanal villyemo garmati richkoyu de ya sam big spustimosya na more rozib yemo turkiv u sho b to ne stalo Na cij zhe richci de jde trakt u malogo hutora ya bachiv pokladi kamenyu Vizmemo jogo i pobuduyemo fortecyu Taganij Rig Turki u 1698 roci buli vignani do Krimu Kamin cherepashnik z pravogo berega richki kripaki kartozhani soldati remisniki vantazhili na barzhi i vin dostavlyavsya na mis Taganij Rig de j bula pobudovana fortecya A z legkih sliv Petra I hutir i richka v narodi i nazvavsya Sam big Sambek Na rubezhi XVIII storichchya tut potim prolyagla stovpova doroga z Dmitro Rostovskoyi forteci ga Taganrig j dali cherez richku Mius v urochishe Korov yachij Brid Bilya perepravi cherez richku Sambek perebuvali poshtova stanciya j hutir na pravomu berezi sho buv zaselenij kazennimi selyanami Hutir nazivavsya Sambek Kam yanij mist Cherez richku todi buv kam yanij mist z troma arkami U toj chas u Sambeci nalichuvalosya 30 dvoriv ale vzhe 1858 roku cherez 60 rokiv bulo v nomu 162 dvori z naselennyam 1133 osib U 1861 roci tut bula pobudovana cerkva v im ya Preobrazhennya Gospodnogo Z cogo chasu selo stali nazivati Preobrazhenskim Piznishe tak nazivali i volost de vhodili hutori Varenivka j Kurlacke a selo Sambek stalo yiyi volosnim centrom Na pochatku rosijsko tureckoyi vijni pershij komendant Dezhoderas mav pri vpadinni richki Sambek u more hutir j ribnij zavod Z gramoti vid 10 kvitnya 1771 roku vidomo sho vin dozvolyav kupcyam ta inshogo zvannya lyudyam loviti ribu na Sambeckij kosi za sho z kozhnogo zavezennya i nevoda vzyato bulo v jogo hutir sho stoyit na richci Sambek na vse lito po odnomu pracivniku i po pari voliv Richka Sambek bula spirnoyu cherez ribnu lovlyu mizh vijskom Donskim j komendantom Taganrozkoyi forteci sho prizvelo do zaboroni uryadom ribnoyi lovli obom storonam Na kartah kincya XVIII storichchya na cij teritoriyi vkazani na pravij storoni girla pid obrivom shinok a vishe dva ribnih zavodi Na inshij karti v tomu misci de nini roztashovani zalishki kolishnoyi serednovichnoyi krugloyi forteci kanatnij zavod majora Fursova na zahid do Volovoyi balki hutori bez nazv Krim golovnogo traktu bula tut she j insha doroga sho prohodila nedaleko vid beregiv Ozivskogo morya j Mertvogo Dincya cherez Varenivku Obidvi dorogi buli prokladeni she za Petra I koli buduvalosya misto Taganrig U 1771 roci Sambek proyizhdzhav majbutnij vozhd selyanskoyi vijni Omelyan Pugachov a takozh vcheni Peterburzkoyi akademiyi nauk 6 chervnya 1820 roku Sambek proyizhdzhav Oleksandr Pushkin Do 1859 roci vzhe nalichuvalosya 162 dvori z naselennyam v 1133 lyudini U 1861 roci u Sambeci pobudovana cerkva V im ya Preobrazhennya Gospodnogo z cogo chasu Sambek nazivali Preobrazheskim V lipni 1875 razom z sestrami bratami j matir yu v Sambeke robiv zupinku Antin Chehov Cya doroga i step opisani nim u povistyah Step j Vogni Okolici sela stali miscyami zapeklih boyiv mizh chervonimi i bilimi Na pochatku konfliktu tut buli zoseredzheni zagin bilogvardijciv u skladi 300 cholovik j 2 garmat Sambek kilka raziv perehodiv z ruk u ruki Radyanskij period istoriyi Sambeka rozpochavsya 9 sichnya 1920 roku koli RSChA zmusilo bilogvardijciv bigti z Sambeku j Kurlackogo Konflikt zabrav zhittya ponad 500 lyudej Za pidsumkami perepisu 1920 roku naselennya sklalo 3014 osib Nimecki vijska zajmali Sambek dvichi voseni 1941 roku j vlitku 1942 roku Zvilnennya formalno pochalasya z nastupu na Mius fronti 18 serpnya 1943 roku ostatochno Sambek bulo zvilnenij 30 serpnya Z Sambeka j Kurlackogo na front pishlo 1130 a povernulosya 350 osib Vulichna merezhavul Beregova vul Blagodatna vul Vishneva vul Shidna vul Zahidna vul Kolgospna vul Kooperativna vul Chervonoarmijska vul Molodizhna vul Morska vul Pershotravneva vul Pidgirna vul Stepova vul Tehnichna vul Centralna prov Veselij prov Shkilnij prov Klubnij prov Mirnij prov PivnichnijVidomi zhiteliBondarenko Mihajlo Markovich 1905 1938 radyanskij derzhavnij i partijnij pracivnik drugij sekretar miskkomu VKP b Taganroga Mesheryakov Mihajlo Grigorovich 1910 1994 radyanskij i rosijskij fizik organizator nauki vidatna figura Atomnogo proektu Petlyakov Volodimir Mihajlovich 1891 1942 radyanskij aviakonstruktor Saryan Martiros Sergijovich 1880 1972 radyanskij hudozhnik Ditinstvo hudozhnika projshlo v Sambeke PrimitkiItogi Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Tom 1 Chislennost i razmeshenie naseleniya Rostovskoj oblasti Rosijskij perepis 2010 roku PosilannyaSambek selo nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kniga Pam yati Ukrayini 1941 1945 16 kvitnya 2017 u Wayback Machine