Салум (1494—1879) — держава на Заході Африки, що утворилася внаслідок занепаду імперії Волоф. Тривалий час боролася з сусідами за гегмонію. Згодом стало центром ісламізації. Зрештою було підкорено Францією. Втім зберігало певну автономію до 1969 року.
Saluum держава Салум | ||||
| ||||
Держава Салум з сусідами | ||||
Столиця | Каоне | |||
Мови | серер волоф | |||
Релігії | іслам африканські традиційні релігії | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1494 | |||
- Ліквідовано | 1887 | |||
Сьогодні є частиною | Сенегал | |||
Історія
У рамках імперії Волоф існувало державне утворення народу серер Мбей. Наприкінці XV ст. починається поступовий занепад імперії Волоф. Цим скористалися марабути на чолі із Саалумом Суваре з долини річки Гамбія, які допомогли захопити владу в Мбеї. Той перейменував державу на Салум. Також уклав союз з ламане держави Сіне. За іншими відомостями племена сосе з держави Каабу (плато Фута-Джаллон), які захопили Мбей (можливо, також за підтримки марабутів Гамбії), де створили власну державу, скориставшись ослабленням Волоф.
Відносини Салуму з імперією Волоф до кінця не зрозумілі. Втім вважається, що Салум здобув незалежність у 1494 році. З самого початку нові салумські правителі діяли спільно з ламане Сіне. Остаточно домоглися незалежності лише після розпаду імперії Волоф в 1549 році.
Напочатку спільно з Сіне відбивав напади племен тукулерів. Згодом Салум досяг значної влади, ставши володарем земель до Гамбії. З XVII ст. сторіччя Салум став втручатися у справи держави Баол. Також встановлюється зверхність над невеличкими державами барра, Дадібу і Ніані уздовж річки Гамбія.
З XVIII ст. активізовано торгівельні відносини з французькими і британськими компаніями. З початку XIX ст. останні посилюють свою присутність у регіоні. За рахунок ослаблення Салуму та за підтримки британців Барра, Дадібу і Ніані здобувають самостійність від Салуму. Останній до середини XIX ст. втрачає вихід до річки Гамбія, де згодом утворюється британський протекторат.
1861 року було відбито спробу французького загону захопити Салум. 1862 роках в областях Фара-садак і Фара-сандіал почав джихад на чолі із , учнем суфійського лідера Маба Діаху Ба, що 1861 року захопив провінції Бадібу (Ріп). До 1865 року той захопив ще 2 провінції Салуму, погрожуючи столиці, яку втім не зміг захопити. 1867 року Маба Діаху Ба зазнав поразки від французів та військ Сіне. Але його прихильники боролися проти Салуму до 1870 року, що значно послабило державу. За цим посилюється проникнення французьких колоністів та торгівців до Салуму. 1887 року встановлено французький протекторат над Салумомо. Держава стала частиною Французької Західної Африки. Втім остаточно монархію ліквідовано у 1969 році.
Територія і населення
Спочатку держава простягалося від річки до півночї течії річки Гамбія. Столицею було місто Кахоне, але з XVIII ст. найбільшу вагу набув Каолак.
Основу становив народ серер. Згодом відбулася міграція волоф і мандінка. Також значну частину становили фульбе.
Управління
На чолі стояв володар, що мав титули маад-салум (волофи називали його бур). прийнявши його в 1567 році. Він походив з аристократичного роду Гевар, що був дуже розгалуженим. Значним впливом була наділена рада знаті, без рішення якої маад не міг прийняти зовнішніх та військових кроків. Основними службовцями були великий діараф (на кшталт першого міністра), фарба-каба (голова війська). Починаються з початку XIX ст. ламане (правителі) провінцій фактично напівнезалежними, де встановлюється спадковий принцип.
Провінціями Салуми були: Ндукумане, Кулар, Нгаєсиньї, Дйолор, Кайємор, Лог, Кахоне, Гандіає та Ріп (Бадібу).
Маад-салум
- Мбеган Ндур (1493—1513)
- Гіранохап Ндонг (1513—1520)
- Латмінге Ділен Ндіає (1520—1543)
- Самба Ламбур Ндіає (1543—1547)
- Сені Ндіме Ділен Ndiaye (1547—1550)
- Латілор Бадіане (1550—1559)
- Валбумі Ділен Ндіає (1559—1567)
- Салеотане Діуф (1567—1612)
- Самбаре Діоп (1612—1614)
- Бірам Ндієме Кумба Ндіає (1614—1637)
- Ндене Ндіає Мароне Ндао (1637—1639)
- Мбаньє Дімель Ндіає (1639—1645)
- Валдіодіо Ндіає (1645—1654)
- Амакоду Ндіає (1654—1689)
- Амафал Фалл (1689—1690)
- Амадіуф Діуф (1690—1696)
- Сенгане Кеве Ндіає (1696—1726)
- Латілор Ндонг (1726—1730)
- Амасіга Сек Ндіає (1730—1732)
- Бірам Хуредія Тієк Ндао (1732—1734)
- Ндене Ндіає Біге Ндао (1734—1753)
- Мбаньє Діоп (1753—1760)
- Мбаньє Діогоп Ндіає Мбодж (1760—1767)
- Сандене Коду Біге Ндао (1767—1769)
- Сенгане Діогоп Мбодж (1769—1776)
- Ндене Діогоп Мбодж (1776—1778)
- Сегане Деген Ндіає (1778)
- Сандене Коду Фалл Ндао (1778—1787)
- Бірам Ндієме Ніахана Ндіає (1787—1803)
- Макумба Діоґоп Мбодж (1803—1810)
- Ндене Ніахана Ндіає (1810—1817)
- Бірам Хуредія Мбодж Ндіає (1817—1823)
- Нде Мбагу Ндіає (1823)
- Балле Ндунгу Хуредія Ндао (1823—1851)
- Бала Адама Ндіає (1851—1854)
- Соке Біге Ндіає (1854)
- Кумба Ндама Мбодж (1855—1859)
- Самба Лаобе Лацука Фалл (1859—1864)
- Фаха Фалл (1864—1871)
- Ніаут Мбодж (1871—1876)
- Садіука Мбодж (1876—1879)
- Гедель Мбодж (1879—1896)
- Сему Джіміт Діуф (1896—1899)
- Ндієме Ндієнум Ндао (1899—1902)
- Нден Діогоп Діуф (1902—1903)
- Сему Нгує Діуф (1903—1913)
- Горі Тіоро Діуф (1913—1919)
- Махава Сему Діуф (1919—1935)
- Фоде Нгує Діуф (1935—1969)
Економіка
З огляду на вигідне розташування, розмаїття природи в держави було добре розвинені землеробство, тваринництво, рибальство, торгівля. У солончаках уздовж дельти процвітала галузь солеробства. З утворенням європейських факторій важливим напрямком стала торгівля арахісом.
Джерела
- Klein, Martin A. Islam and Imperialism in Senegal Sine-Saloum, 1847—1914. Edinburgh University Press (1968).
- Ba, Abdou Bouri, «Essai sur l'histoire du Saloum et du Rip»(avant-propos par Charles Becker et Victor Martin), Bulletin de l'IFAN, tome 38, série B, numéro 4, octobre 1976
- Sarr, Alioune. «Histoire du Sine-Saloum», Introduction, bibliographie et Notes par Charles Becker. BIFAN. vol. 46, Serie B, number 3–4, 1986—1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salum 1494 1879 derzhava na Zahodi Afriki sho utvorilasya vnaslidok zanepadu imperiyi Volof Trivalij chas borolasya z susidami za gegmoniyu Zgodom stalo centrom islamizaciyi Zreshtoyu bulo pidkoreno Franciyeyu Vtim zberigalo pevnu avtonomiyu do 1969 roku Saluum derzhava Salum 1494 1887 Salum istorichni kordoni na kartiDerzhava Salum z susidami Stolicya Kaone Movi serer volof Religiyi islam afrikanski tradicijni religiyi Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1494 Likvidovano 1887 Sogodni ye chastinoyu SenegalIstoriyaU ramkah imperiyi Volof isnuvalo derzhavne utvorennya narodu serer Mbej Naprikinci XV st pochinayetsya postupovij zanepad imperiyi Volof Cim skoristalisya marabuti na choli iz Saalumom Suvare z dolini richki Gambiya yaki dopomogli zahopiti vladu v Mbeyi Toj perejmenuvav derzhavu na Salum Takozh uklav soyuz z lamane derzhavi Sine Za inshimi vidomostyami plemena sose z derzhavi Kaabu plato Futa Dzhallon yaki zahopili Mbej mozhlivo takozh za pidtrimki marabutiv Gambiyi de stvorili vlasnu derzhavu skoristavshis oslablennyam Volof Vidnosini Salumu z imperiyeyu Volof do kincya ne zrozumili Vtim vvazhayetsya sho Salum zdobuv nezalezhnist u 1494 roci Z samogo pochatku novi salumski praviteli diyali spilno z lamane Sine Ostatochno domoglisya nezalezhnosti lishe pislya rozpadu imperiyi Volof v 1549 roci Napochatku spilno z Sine vidbivav napadi plemen tukuleriv Zgodom Salum dosyag znachnoyi vladi stavshi volodarem zemel do Gambiyi Z XVII st storichchya Salum stav vtruchatisya u spravi derzhavi Baol Takozh vstanovlyuyetsya zverhnist nad nevelichkimi derzhavami barra Dadibu i Niani uzdovzh richki Gambiya Z XVIII st aktivizovano torgivelni vidnosini z francuzkimi i britanskimi kompaniyami Z pochatku XIX st ostanni posilyuyut svoyu prisutnist u regioni Za rahunok oslablennya Salumu ta za pidtrimki britanciv Barra Dadibu i Niani zdobuvayut samostijnist vid Salumu Ostannij do seredini XIX st vtrachaye vihid do richki Gambiya de zgodom utvoryuyetsya britanskij protektorat 1861 roku bulo vidbito sprobu francuzkogo zagonu zahopiti Salum 1862 rokah v oblastyah Fara sadak i Fara sandial pochav dzhihad na choli iz uchnem sufijskogo lidera Maba Diahu Ba sho 1861 roku zahopiv provinciyi Badibu Rip Do 1865 roku toj zahopiv she 2 provinciyi Salumu pogrozhuyuchi stolici yaku vtim ne zmig zahopiti 1867 roku Maba Diahu Ba zaznav porazki vid francuziv ta vijsk Sine Ale jogo prihilniki borolisya proti Salumu do 1870 roku sho znachno poslabilo derzhavu Za cim posilyuyetsya proniknennya francuzkih kolonistiv ta torgivciv do Salumu 1887 roku vstanovleno francuzkij protektorat nad Salumomo Derzhava stala chastinoyu Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki Vtim ostatochno monarhiyu likvidovano u 1969 roci Teritoriya i naselennyaSpochatku derzhava prostyagalosya vid richki do pivnochyi techiyi richki Gambiya Stoliceyu bulo misto Kahone ale z XVIII st najbilshu vagu nabuv Kaolak Osnovu stanoviv narod serer Zgodom vidbulasya migraciya volof i mandinka Takozh znachnu chastinu stanovili fulbe UpravlinnyaNa choli stoyav volodar sho mav tituli maad salum volofi nazivali jogo bur prijnyavshi jogo v 1567 roci Vin pohodiv z aristokratichnogo rodu Gevar sho buv duzhe rozgaluzhenim Znachnim vplivom bula nadilena rada znati bez rishennya yakoyi maad ne mig prijnyati zovnishnih ta vijskovih krokiv Osnovnimi sluzhbovcyami buli velikij diaraf na kshtalt pershogo ministra farba kaba golova vijska Pochinayutsya z pochatku XIX st lamane praviteli provincij faktichno napivnezalezhnimi de vstanovlyuyetsya spadkovij princip Provinciyami Salumi buli Ndukumane Kular Ngayesinyi Djolor Kajyemor Log Kahone Gandiaye ta Rip Badibu Maad salum Mbegan Ndur 1493 1513 Giranohap Ndong 1513 1520 Latminge Dilen Ndiaye 1520 1543 Samba Lambur Ndiaye 1543 1547 Seni Ndime Dilen Ndiaye 1547 1550 Latilor Badiane 1550 1559 Valbumi Dilen Ndiaye 1559 1567 Saleotane Diuf 1567 1612 Sambare Diop 1612 1614 Biram Ndiyeme Kumba Ndiaye 1614 1637 Ndene Ndiaye Marone Ndao 1637 1639 Mbanye Dimel Ndiaye 1639 1645 Valdiodio Ndiaye 1645 1654 Amakodu Ndiaye 1654 1689 Amafal Fall 1689 1690 Amadiuf Diuf 1690 1696 Sengane Keve Ndiaye 1696 1726 Latilor Ndong 1726 1730 Amasiga Sek Ndiaye 1730 1732 Biram Hurediya Tiyek Ndao 1732 1734 Ndene Ndiaye Bige Ndao 1734 1753 Mbanye Diop 1753 1760 Mbanye Diogop Ndiaye Mbodzh 1760 1767 Sandene Kodu Bige Ndao 1767 1769 Sengane Diogop Mbodzh 1769 1776 Ndene Diogop Mbodzh 1776 1778 Segane Degen Ndiaye 1778 Sandene Kodu Fall Ndao 1778 1787 Biram Ndiyeme Niahana Ndiaye 1787 1803 Makumba Diogop Mbodzh 1803 1810 Ndene Niahana Ndiaye 1810 1817 Biram Hurediya Mbodzh Ndiaye 1817 1823 Nde Mbagu Ndiaye 1823 Balle Ndungu Hurediya Ndao 1823 1851 Bala Adama Ndiaye 1851 1854 Soke Bige Ndiaye 1854 Kumba Ndama Mbodzh 1855 1859 Samba Laobe Lacuka Fall 1859 1864 Faha Fall 1864 1871 Niaut Mbodzh 1871 1876 Sadiuka Mbodzh 1876 1879 Gedel Mbodzh 1879 1896 Semu Dzhimit Diuf 1896 1899 Ndiyeme Ndiyenum Ndao 1899 1902 Nden Diogop Diuf 1902 1903 Semu Nguye Diuf 1903 1913 Gori Tioro Diuf 1913 1919 Mahava Semu Diuf 1919 1935 Fode Nguye Diuf 1935 1969 EkonomikaZ oglyadu na vigidne roztashuvannya rozmayittya prirodi v derzhavi bulo dobre rozvineni zemlerobstvo tvarinnictvo ribalstvo torgivlya U solonchakah uzdovzh delti procvitala galuz solerobstva Z utvorennyam yevropejskih faktorij vazhlivim napryamkom stala torgivlya arahisom DzherelaKlein Martin A Islam and Imperialism in Senegal Sine Saloum 1847 1914 Edinburgh University Press 1968 Ba Abdou Bouri Essai sur l histoire du Saloum et du Rip avant propos par Charles Becker et Victor Martin Bulletin de l IFAN tome 38 serie B numero 4 octobre 1976 Sarr Alioune Histoire du Sine Saloum Introduction bibliographie et Notes par Charles Becker BIFAN vol 46 Serie B number 3 4 1986 1987