Княжна Марія Олександрівна Салтикова, в шлюбі графиня Потоцька (пол. Marie Potocka; 4 лютого (16)1806, Санкт-Петербург, Росія — 9 січня (21 січня) 1845, Париж, Франція) — світська дама в 1820-х і 1830-х рр., якій присвячували вірші російські поети «золотого століття» і яку зобразив на своєму останньому портреті О. Кіпренський. Дружина Болеслава Потоцького. Дочка князя і його дружини , останньої графині Головкіної.
Салтикова Марія Олександрівна | |
---|---|
Народилася | 23 січня (4 лютого) 1807 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла | 9 (21) січня 1845 (37 років) Париж, Франція ·туберкульоз |
Поховання | Цвинтар Монмартр |
Країна | Російська імперія |
Рід | Салтикови |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | Бореслав Потоцький |
Діти | d |
|
Біографія
З народження належала до верхівки петербурзького суспільства, була онукою найбільших сановників — графа (по матері) і ясновельможного князя Н. І. Салтикова (по батькові). У січні 1826 року взяла в шлюб з графом Болеславом Потоцьким (1805—1893), шістнадцятим нащадком польського магната Станіслава Щенсного Потоцького, народженим вже після його смерті. З приводу їхнього шлюбу одна з сучасниць писала: «Судячи з рішення Потоцької вийти заміж за таку обмежену людину, як її чоловік, ця маленька жінка повинна мати чимало марнославства, надію виправити становище нікчемності, в якому знаходиться людина без засобів; вона бачить своє щастя в придбанні ґудзиків на сорочках то в формі метеликів, то стріл, і ця її пристрасть дивна».
Перші роки після одруження жила в Петербурзі, давала в своєму будинку і танцювальні вечори, які вірізнялись «смаком і розкішшю декорування». Через туберкульоз з 1832 року була вимушена майже постійно жити за кордоном.
Графиня брала участь в вечорах-зібраннях у О. Кіпренського в Римі. В 1835 році художник виконав портрет Марії Потоцької на фоні південного моря поряд з її сестрою графинею (1806—1841) і ефіопкою. Це останній закінчений твір Кіпренського. Портрет був замовлений художнику Потоцькою за 1000 скудо і залишився невикупленим. До сьогоднішнього часу між мистецтвознавцями ведеться дискусія з приводу атрибуції зображеної дами.
За останніми версіями, Потоцька зображена з мандоліною (О. Кіпренський зробив окремо ескіз Потоцької, ця робота знаходиться в Алупкінському палаці-музеї). Графиню Потоцьку любили і оспівували поети. Сліпий поет І. І. Козлов присвятив їй вірш «Перше побачення» і писав про неї в 1837 році в своєму щоденнику:
Я был в восхищении от неё. Она будет также звездой для моего сердца: она высказала ко мне самое мило участие. Говорят, что она очень хороша собой, — сколько я могу судить, она очень умна, соединяет большую чувствительность с пылкой душой... Она спела мне чудную арию и романс. Она ученица госпожи . |
До кола її спілкування входили Жуковський, О. Тургенєв, який писав, що не одним «гострим носиком і важкими очима Потоцька всім подобається». Князь П. А. Вяземський написав для неї на віллі д'Есте вірш «Роза і кипарис». Доллі Фікельмон ускладнювалась дати їй однозначну оцінку:
Красивая, болезненная, грациозная, лишенная естественности, сентиментальная, полуувядшая кокетка, со сверкающими глазами и вялым голосом, танцующая живо и вдохновенно; соблазнительная, в высшей степени умеющая владеть собой; вычурная, рассчитанная на эффект манера одеваться; без склонности к мнимой сердечности! |
Останні роки графиня Потоцька жила окремо від чоловіка. Важка хвороба позначалася на її психологічному стані. У 1842 році Тургенєв писав О. Булгакову, що графиня Потоцька збожеволіла в Монпельє, вона там одна з дитиною і допомогти їй нікому. У 1844 році графиня Потоцька, вже невиліковно хвора, оселилася в фешенебельному районі Парижа, на Вандомській площі. У січні 1845 року вона померла. В. П. Балабін, секретар посольства Росії у Франції, записав у своєму щоденнику:
Мы видели как в эти дни после двухлетней агонии угасала эта бедная Мария Потоцкая. Накануне своей смерти она выехала в экипаже на прогулку и чуть не умерла, пока её осторожно прогуливали по . |
Похована на невеликому кладовищі на Монмартрі. Граф Потоцький звів над її могилою каплицю, а надгробний пам'ятник замовив скульптору Ф. Дюре. У шлюбі мала одну доньку:
- Марія Болеславівна (1 серпня 1839 — 18 березня 1882), народилася в Римі, з 1856 року дружина графа Григорія Сергійовича Строганова (1829—1910).
Позашлюбна дочка, Софія Ідль (Zofia Idl; 1842—1900), була вихована в будинку графа Болеслава разом з його рідною донькою Марією. У 1858 році стала дружиною подільського землевласника Владислава Володковича (1832—1889). У 1860-му у сімейства Володковичів народився син Болеслав, названий на честь графа Потоцького, хрещеним якого той теж був. Софія, відома в Кракові благодійниця, була пограбована і вбита в поїзді «Одеса-Київ». Похована в Кракові у спільній могилі з сином і чоловіком.
Примітки
- С. Мрочковская-Балашова. . Сайт Светланы Мрочковской-Балашовой. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 17 січня 2014.
- В биографии вероятно ошибка. По записи в метрической книге церкви при дворце Салтыковых (ЦГИА СПб. Фонд 19. Опись 111. Дело 144 Лист 425 об. — 426) М. А. Салтыкова родилась 4(16) февраля 1806 г.
- Федорченко В. И. {{{Заголовок}}}. — С. 372. — .
- Дневник княгини М. А. Гагариной // Дамы императорского двора. Рукописное наследие. 1809—1835. — М.: Кучково поле, 2017. — С. 241.
- Долли Фикельмон. Дневник 1829—1837. Весь пушкинский Петербург. — М.: Минувшее, 2009. — 1002 с.
- К. Я. Грот. Дневник И. И. Козлова. Сб. «Старина и новизна».— СПБ., 1906.— С.23.
- Остафьевский архив князей Вяземских. Том 3. ч.1. — СПб., 1899. — С. 185.
- Письма Александра Тургенева к Булгаковым. — М., 1939. — С. 257.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.1. Метрическая запись о смерти Потоцкой.
- Дневник Виктора Балабина, секретаря посольства России [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.].
- Дата свадьбы предположительная. См.: Мрочковская-Балашова С. . Сайт Светланы Мрочковской-Балашовой. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 7 лютого 2014.
- Elżbieta Wojtałowa, Barbara Małkiewicz, Halina Blak. Polish Painting of the 19th Century. Muzeum Narodowe w Krakowie, 2001. . P. 13.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 січня 2020.
Посилання
- Мрочковська-Балашова С. . Сайт Світлани Мрочковської-Балашової. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 17 січня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazhna Mariya Oleksandrivna Saltikova v shlyubi grafinya Potocka pol Marie Potocka 4 lyutogo 16 1806 Sankt Peterburg Rosiya 9 sichnya 21 sichnya 1845 Parizh Franciya svitska dama v 1820 h i 1830 h rr yakij prisvyachuvali virshi rosijski poeti zolotogo stolittya i yaku zobraziv na svoyemu ostannomu portreti O Kiprenskij Druzhina Boleslava Potockogo Dochka knyazya i jogo druzhini ostannoyi grafini Golovkinoyi Saltikova Mariya OleksandrivnaNarodilasya23 sichnya 4 lyutogo 1807 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla9 21 sichnya 1845 37 rokiv Parizh Franciya tuberkulozPohovannyaCvintar MonmartrKrayina Rosijska imperiyaRidSaltikoviBatkodMatidU shlyubi zBoreslav PotockijDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ narodzhennya nalezhala do verhivki peterburzkogo suspilstva bula onukoyu najbilshih sanovnikiv grafa po materi i yasnovelmozhnogo knyazya N I Saltikova po batkovi U sichni 1826 roku vzyala v shlyub z grafom Boleslavom Potockim 1805 1893 shistnadcyatim nashadkom polskogo magnata Stanislava Shensnogo Potockogo narodzhenim vzhe pislya jogo smerti Z privodu yihnogo shlyubu odna z suchasnic pisala Sudyachi z rishennya Potockoyi vijti zamizh za taku obmezhenu lyudinu yak yiyi cholovik cya malenka zhinka povinna mati chimalo marnoslavstva nadiyu vipraviti stanovishe nikchemnosti v yakomu znahoditsya lyudina bez zasobiv vona bachit svoye shastya v pridbanni gudzikiv na sorochkah to v formi metelikiv to stril i cya yiyi pristrast divna Pershi roki pislya odruzhennya zhila v Peterburzi davala v svoyemu budinku i tancyuvalni vechori yaki viriznyalis smakom i rozkishshyu dekoruvannya Cherez tuberkuloz z 1832 roku bula vimushena majzhe postijno zhiti za kordonom Grafinya brala uchast v vechorah zibrannyah u O Kiprenskogo v Rimi V 1835 roci hudozhnik vikonav portret Mariyi Potockoyi na foni pivdennogo morya poryad z yiyi sestroyu grafineyu 1806 1841 i efiopkoyu Ce ostannij zakinchenij tvir Kiprenskogo Portret buv zamovlenij hudozhniku Potockoyu za 1000 skudo i zalishivsya nevikuplenim Do sogodnishnogo chasu mizh mistectvoznavcyami vedetsya diskusiya z privodu atribuciyi zobrazhenoyi dami Za ostannimi versiyami Potocka zobrazhena z mandolinoyu O Kiprenskij zrobiv okremo eskiz Potockoyi cya robota znahoditsya v Alupkinskomu palaci muzeyi Grafinyu Potocku lyubili i ospivuvali poeti Slipij poet I I Kozlov prisvyativ yij virsh Pershe pobachennya i pisav pro neyi v 1837 roci v svoyemu shodenniku Ya byl v voshishenii ot neyo Ona budet takzhe zvezdoj dlya moego serdca ona vyskazala ko mne samoe milo uchastie Govoryat chto ona ochen horosha soboj skolko ya mogu sudit ona ochen umna soedinyaet bolshuyu chuvstvitelnost s pylkoj dushoj Ona spela mne chudnuyu ariyu i romans Ona uchenica gospozhi Kaplicya nad mogiloyu Potockoyi Do kola yiyi spilkuvannya vhodili Zhukovskij O Turgenyev yakij pisav sho ne odnim gostrim nosikom i vazhkimi ochima Potocka vsim podobayetsya Knyaz P A Vyazemskij napisav dlya neyi na villi d Este virsh Roza i kiparis Dolli Fikelmon uskladnyuvalas dati yij odnoznachnu ocinku Krasivaya boleznennaya gracioznaya lishennaya estestvennosti sentimentalnaya poluuvyadshaya koketka so sverkayushimi glazami i vyalym golosom tancuyushaya zhivo i vdohnovenno soblaznitelnaya v vysshej stepeni umeyushaya vladet soboj vychurnaya rasschitannaya na effekt manera odevatsya bez sklonnosti k mnimoj serdechnosti Ostanni roki grafinya Potocka zhila okremo vid cholovika Vazhka hvoroba poznachalasya na yiyi psihologichnomu stani U 1842 roci Turgenyev pisav O Bulgakovu sho grafinya Potocka zbozhevolila v Monpelye vona tam odna z ditinoyu i dopomogti yij nikomu U 1844 roci grafinya Potocka vzhe nevilikovno hvora oselilasya v feshenebelnomu rajoni Parizha na Vandomskij ploshi U sichni 1845 roku vona pomerla V P Balabin sekretar posolstva Rosiyi u Franciyi zapisav u svoyemu shodenniku My videli kak v eti dni posle dvuhletnej agonii ugasala eta bednaya Mariya Potockaya Nakanune svoej smerti ona vyehala v ekipazhe na progulku i chut ne umerla poka eyo ostorozhno progulivali po Pohovana na nevelikomu kladovishi na Monmartri Graf Potockij zviv nad yiyi mogiloyu kaplicyu a nadgrobnij pam yatnik zamoviv skulptoru F Dyure U shlyubi mala odnu donku Mariya Boleslavivna 1 serpnya 1839 18 bereznya 1882 narodilasya v Rimi z 1856 roku druzhina grafa Grigoriya Sergijovicha Stroganova 1829 1910 Budinok Volodkovicha v Krakovi Pozashlyubna dochka Sofiya Idl Zofia Idl 1842 1900 bula vihovana v budinku grafa Boleslava razom z jogo ridnoyu donkoyu Mariyeyu U 1858 roci stala druzhinoyu podilskogo zemlevlasnika Vladislava Volodkovicha 1832 1889 U 1860 mu u simejstva Volodkovichiv narodivsya sin Boleslav nazvanij na chest grafa Potockogo hreshenim yakogo toj tezh buv Sofiya vidoma v Krakovi blagodijnicya bula pograbovana i vbita v poyizdi Odesa Kiyiv Pohovana v Krakovi u spilnij mogili z sinom i cholovikom PrimitkiS Mrochkovskaya Balashova Sajt Svetlany Mrochkovskoj Balashovoj Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2014 V biografii veroyatno oshibka Po zapisi v metricheskoj knige cerkvi pri dvorce Saltykovyh CGIA SPb Fond 19 Opis 111 Delo 144 List 425 ob 426 M A Saltykova rodilas 4 16 fevralya 1806 g Fedorchenko V I Zagolovok S 372 ISBN 9785170244607 Dnevnik knyagini M A Gagarinoj Damy imperatorskogo dvora Rukopisnoe nasledie 1809 1835 M Kuchkovo pole 2017 S 241 Dolli Fikelmon Dnevnik 1829 1837 Ves pushkinskij Peterburg M Minuvshee 2009 1002 s K Ya Grot Dnevnik I I Kozlova Sb Starina i novizna SPB 1906 S 23 Ostafevskij arhiv knyazej Vyazemskih Tom 3 ch 1 SPb 1899 S 185 Pisma Aleksandra Turgeneva k Bulgakovym M 1939 S 257 CGIA SPb f 19 op 123 d 1 Metricheskaya zapis o smerti Potockoj Dnevnik Viktora Balabina sekretarya posolstva Rossii 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Data svadby predpolozhitelnaya Sm Mrochkovskaya Balashova S Sajt Svetlany Mrochkovskoj Balashovoj Arhiv originalu za 28 veresnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2014 Elzbieta Wojtalowa Barbara Malkiewicz Halina Blak Polish Painting of the 19th Century Muzeum Narodowe w Krakowie 2001 ISBN 9788387312657 P 13 Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2020 PosilannyaMrochkovska Balashova S Sajt Svitlani Mrochkovskoyi Balashovoyi Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2014