Салачик — історичний район Бахчисарая, де до його заснування розташовувалася (1469—1532) друга столиця Кримського ханства. У цьому місці з'єднуються чотири ущелини: верхів'я Чурук-Су, Мар'ям-Дере, Ашлама-Дере (Біюк-Ашлама) і балка (північно-західний район Салачика). На рубежі XV і XVI ст., під час правління хана Менглі Ґерея, тут звели столичний архітектурний комплекс, що налічував п'ять будівель. До них належали: ханський палац Девлет-Сарай; ханська мечеть (до нашого часу збереглися фрагменти стін); родова усипальниця кримських ханів, навчальний заклад Зинджирли-медресе та громадські лазні (розкопані лише 2008 р.)
Салачик
Координати 44°44′50″ пн. ш. 33°54′25″ сх. д. / 44.74722222224977486° пн. ш. 33.90694444447177602° сх. д.Координати: 44°44′50″ пн. ш. 33°54′25″ сх. д. / 44.74722222224977486° пн. ш. 33.90694444447177602° сх. д.
Салачик у Вікісховищі |
Турецький мандрівник Евлія Челебі 1666 р. пише про Салачик як про місто, у якому триста чудових будинків і ще безліч печерних приміщень у підніжжі скель, наголошуючи таку їхню особливість, що влітку в них холодно, а взимку, навпаки, тепло. Деякі з цих приміщень і сьогодні використовують як сараї або хліви. До речі, чимало штучних печер є на території старого Бахчисарая, нині їх поглинула сучасна забудова. У XIX ст. Салачик заселяли здебільшого цигани, прозвані «елетсчи», тобто «виробники сит». Практично всі вони вимерли під час страшного голоду 1922 р. Сьогодні Салачик — околиця Бахчисарая на шляху від Ханського палацу до Успенського собору і Чуфут-Кале. На його території розташовані відреставровані Зинджирли-медресе, ханський мавзолей, могила Ісмаїла Гаспринського, розкопані ханські лазні.
Примітки
- Байцар Андрій Любомирович. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 303.
- Байцар Андрій. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 303.
Джерела
- Байцар Андрій. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 358 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salachik istorichnij rajon Bahchisaraya de do jogo zasnuvannya roztashovuvalasya 1469 1532 druga stolicya Krimskogo hanstva U comu misci z yednuyutsya chotiri ushelini verhiv ya Churuk Su Mar yam Dere Ashlama Dere Biyuk Ashlama i balka pivnichno zahidnij rajon Salachika Na rubezhi XV i XVI st pid chas pravlinnya hana Mengli Gereya tut zveli stolichnij arhitekturnij kompleks sho nalichuvav p yat budivel Do nih nalezhali hanskij palac Devlet Saraj hanska mechet do nashogo chasu zbereglisya fragmenti stin rodova usipalnicya krimskih haniv navchalnij zaklad Zindzhirli medrese ta gromadski lazni rozkopani lishe 2008 r Salachik Koordinati 44 44 50 pn sh 33 54 25 sh d 44 74722222224977486 pn sh 33 90694444447177602 sh d 44 74722222224977486 33 90694444447177602 Koordinati 44 44 50 pn sh 33 54 25 sh d 44 74722222224977486 pn sh 33 90694444447177602 sh d 44 74722222224977486 33 90694444447177602 Krayina Rosiya i Ukrayina Rosiya i UkrayinaPersha zgadka 1667Chasovij poyas UTC 3 SalachikSalachik Avtonomna Respublika Krim Salachik u Vikishovishi Tureckij mandrivnik Evliya Chelebi 1666 r pishe pro Salachik yak pro misto u yakomu trista chudovih budinkiv i she bezlich pechernih primishen u pidnizhzhi skel nagoloshuyuchi taku yihnyu osoblivist sho vlitku v nih holodno a vzimku navpaki teplo Deyaki z cih primishen i sogodni vikoristovuyut yak sarayi abo hlivi Do rechi chimalo shtuchnih pecher ye na teritoriyi starogo Bahchisaraya nini yih poglinula suchasna zabudova U XIX st Salachik zaselyali zdebilshogo cigani prozvani eletschi tobto virobniki sit Praktichno vsi voni vimerli pid chas strashnogo golodu 1922 r Sogodni Salachik okolicya Bahchisaraya na shlyahu vid Hanskogo palacu do Uspenskogo soboru i Chufut Kale Na jogo teritoriyi roztashovani vidrestavrovani Zindzhirli medrese hanskij mavzolej mogila Ismayila Gasprinskogo rozkopani hanski lazni PrimitkiBajcar Andrij Lyubomirovich Geografiya Krimu navch metod posibnik A L Bajcar Lviv LNU imeni Ivana Franka 2017 s 303 Bajcar Andrij Geografiya Krimu navch metod posibnik A L Bajcar Lviv LNU imeni Ivana Franka 2017 s 303 DzherelaBajcar Andrij Geografiya Krimu navch metod posibnik A L Bajcar Lviv LNU imeni Ivana Franka 2017 358 s