У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сакович Андрій Сакович д н 1465 державний і військовий діяч дипломат В

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сакович.

Андрій Сакович (д/н— 1465) — державний і військовий діяч, дипломат Великого князівства Литовського.

Андрій Сакович

намісник смоленський

1440 — 1440

Попередник:

Ян Гаштольд

Наступник:

Смерть:

1465^[1]

Країна:

Велике князівство Литовське

Рід:

Саковичі гербу Помян

Батько:

^d

Діти:

Богдан Сакович

Життєпис

Походив з литовського роду Саковичів гербу Помян. Син Станіслава Сака, старости дубінківського. Першим взяв прізвище Сакович.

1431 року стає паном радним в господарські раді великого князя Свидригайла Ольгердовича. 1432 року був одним з підписантів мирного договору з Тевтонським орденом. У 1432 році під поразки Свидригайла у битві під Ошмянами перейшов на бік Сигізмунда Кейстутовича. У 1434—1435 роках був дубінківським старостою, за часів правління Казимира Ягеллончика був також старостою мядельським.

1440 року призначено намісником смоленським. Втім згодом в Смоленську почалося повстання проти нового великого князя Литовського Казимира Ягеллончика. Андрій Сакович вимушений був тікати з міста. Спроби захопити виявилися невдалими. Лише 1442 року литовське військо знову підкорило Смоленськ. Тоді ж Андрія Саковича було відновлено на колишній посаді.

1444 року призначено намісником полоцьким. 1445 року очолив військо, що рушило на допомогу Вяземському князівству, яке атакувало московське військо. В битві під Суходровим останньому було завдано поразки й врятовано Вязьму. Зрештою 1449 року активні дії Саковича призвели до відмови Москви продовжувати війну, було укладено мирний договір.

1451 року брав участь у перемовинах з Тевтонським орденом. 1453 року брав участь у посольстві до королівства Богемія. 1459 року призначено троцьким воєводою. Помер 1465 року.

Володіння

Мав у власності частину Неменчинської волості, Дуброва в Мінському повіті, Соли і Мядель в Ошмянському повіті та інші маєтки загальною кількістю близько 500 димів.

Родина

Дружина — невідома

Діти:

Юрій, засновник роду Насиловських
Михайло
Богдан (д/н—1491) — воєвода троцький
донька Ганна

Примітки

https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/andrzej-sakowicz-z-hruzdowa-h-pomian
Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада / пераклад А. Мікус. — 2-е выд. — Смаленск: Інбелкульт, 2014. — . — С. 293.

Джерела

Kelma E. Ród Sakowiczów i jego majętności w XV i pierwszej połowie XVI wieku // Lituano–Slavica Posnaniensia. Studia Historica. — T. 3. — Poznań, 1989. — S. 155—177
Урбан П. Да пытання этнічнай прыналежнасці старажытных ліцьвінаў. Мн., 1994. — С.47-48.
Rimvydas Petrauskas, Lietuvos diduomenė XIV a. pabaigoje — XV a., Vilnius, Aidai, 2003

[[https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/andrzej-sakowicz-z-hruzdowa-h-pomian_https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/andrzej-sakowicz-z-hruzdowa-h-pomian]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/andrzej-sakowicz-z-hruzdowa-h-pomian

[2] Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада / пераклад А. Мікус. — 2-е выд. — Смаленск: Інбелкульт, 2014. — . — С. 293.

[1]