Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сажи Зайндінівна Умалатова 3 серпня 1953 1953 08 03 Ташкенсаз Алматинська область радянська та російська політична і гро

Сажи Умалатова

Сажи Умалатова

Сажи Зайндінівна Умалатова (3 серпня 1953(1953-08-03), Ташкенсаз, Алматинська область) — радянська та російська політична і громадська діячка.

Сажи Умалатова
image
 
Народження: 3 серпня 1953(1953-08-03) (70 років)
Ташкенсаз, Єнбекшиказахський район, Алматинська область, Казахська РСР, СРСР
Країна: СРСР, Росія і Казахська РСР
Освіта: Московський державний юридичний університет
Партія: d і КПРС
Нагороди:

image Медіафайли у Вікісховищі

Голова «Партії миру та єдності»; засновниця, голова (2001—2015), член центральної ради Всеросійського громадського руху «На підтримку політики Президента Російської Федерації»; була головою « Союзу народного опору».

Народний депутат СРСР (1989—1992), голова громадської організації «Постійна Президія З'їзду народних депутатів СРСР» (з 1992 року).

Життєпис

Походження

Народилася 3 серпня 1953 року в Казахській РСР, куди її батьки були депортовані 1944 року. У 1957 році разом із сім'єю переїхала до міста Грозного . Трудову діяльність розпочала у 1969 році на Грозненському машинобудівному заводі « Червоний молот»; працювала сатураторкою, електрозварювальницею, потім очолила комплексну бригаду машинобудівного заводу «Червоний молот» .

Політична діяльність

У 1971 році у 18-річному віці Сажи Умалатова була обрана депутатом районної ради міста Грозного . Через два роки, закінчивши нафтовий технікум та Ростовську міжобласну вищу партійну школу, стала депутатом міської Ради Грозного . Пізніше закінчила вечірнє відділення Московської державної юридичної академії . Двічі обиралася депутатом Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР, була членом Президії Верховної Ради республіки.

Член КПРС з 1978 по 1992 рік, делегатка XXVI з'їзду КПРС (1981). У 1984 році обрана депутатом Верховної Ради СРСР одинадцятого скликання як представник від м. Грозного . У березні 1989 року її було обрано вже народним депутатом СРСР. У пресі тих років її називали серед активних учасників І З'їзду народних депутатів СРСР, пряму трансляцію із зали засідань якого слухали мільйони громадян країни. З 1989 по 1991 рік працювала у Комітеті управління, самоврядування Верховної Ради СРСР. Активна прихильниця збереження СРСР: у грудні 1990 року на IV З'їзді народних депутатів СРСР виступила за відставку президента СРСР Михайла Горбачова, єдина з депутатів відкрито виступила проти політики, що проводилася ним. У 1991 році вийшла зі складу Комуністичної партії Радянського Союзу. 1991 року була противником обрання Бориса Єльцина на посаду президента Росії.

У грудні 1991 року була однією з тих, хто підписав звернення до Президента СРСР та Верховної Ради СРСР із пропозицією про скликання надзвичайного З'їзду народних депутатів СРСР .

17 березня 1992 року на зібранні ряду колишніх народних депутатів СРСР, які проголосили себе «VI Надзвичайним З'їздом народних депутатів СРСР» (нелегітимним, з погляду влади Російської Федерації і на якому не було кворуму (менше 10 % від загальної кількості депутатів) з точки зору Регламенту СНД та ЗС СРСР), була обрана головою «Постійнодіючої Президії З'їзду народних депутатів СРСР». На відміну від інших органів, які претендували на статус законних спадкоємців радянської влади, Постійна президія практично не займалася законотворчістю, зосереджуючись на нагородах і почесних званнях, пов'язаних з розірваним Союзом.

Брала участь у відновленні діяльності КПРС та 27 березня 1993 року на XXIX з'їзді КПРС була обрана до складу Ради Союзу Комуністичних партій — Комуністичної партії Радянського Союзу (СКП-КПРС) та Політвиконкому Ради СКП-КПРС. З 13 лютого 1994 року по 1 липня 1995 року працювала заступником голови Ради СКП-КПРС .

Під час державного перевороту (подій осені 1993 року) в Росії виступила за підтримку Верховної Ради Росії, брала участь у захисті Будинку Рад в Москві.

Після поразки прихильників ЗС на деякий час приєдналася до радикальних рухів лівого спрямування: була одним із лідерів Фронту національного порятунку, очолювала Спілку народного опору. Виступає за «єдину, неподільну, могутню Росію із сильною армією». У книзі «Червона дюжина. Крах СРСР: вони були проти» розповідається про її поїздки до Іраку на особисте запрошення Саддама Хусейна і про небажання Умалатової підтримувати свого земляка Джохара Дудаєва. Партія миру та єдності та особисто Умалатова були згадані в підсумковому звіті про розслідування шахрайства, пов'язаного з програмою ООН «Нафта в обмін на продовольство», оскільки вона нібито брала участь в експорті нафти з Іраку Саддама в обхід санкцій ООН.

1995 року створила блок «Наше майбутнє», який ЦВК не включила до виборчих бюлетенів під приводом «недійсності підписів».

У 1996 році створила та очолила Російську політичну партію миру та єдності. У 1999 та 2003 роках партія брала участь у виборах до Державної Думи Росії. У 1999 році Пермський обласний осередок КПРФ був звинувачений у співпраці з президією Сажи Умалатової в питанні продажу незаконних медалей.

У жовтні 2007 року ЦВК РФ відмовила їй у реєстрації федерального списку кандидатів, висунутого цією партією. Обґрунтуванням цього рішення стало те, що, за даними перевірки ЦВК РФ, недостовірними (недійсними) було визнано 3609 (5,16 %) підписів, зібраних на підтримку партії. Рішення ЦВК було підтверджено Верховним судом Російської Федерації.

В 2007 році в інтерв'ю на питання: «Чи потрібно добиватися Криму?» Сажи Умалатова відповіла:

Ви знаєте, я не прихильниця якихось протистоянь, щось у когось забирати. Але якщо, скажімо, керівництво України поводиться щодо Росії агресивно чи негідно, я думаю, що, чи це Крим чи ще щось, я думаю, що треба застосовувати якісь важелі.

У тому ж 2007 році на запитання: «Ви б підтримали кандидатуру Путіна на третій термін?» Сажи Умалатова відповіла:

'Я не тільки підтримала б. Одна із перших я заявила про це. І ми підтримуємо, і підтримуватимемо, тому що вважаємо, що іншої кандидатури на сьогоднішній день немає.

Обиралася головою загальноросійського громадського руху «На підтримку політики Президента РФ» з 2001 до 2015 року.

15 квітня 2013 року на раді непарламентських партій при спікерові Держдуми Сергію Наришкіну Умалатова запропонувала як покарання за образу почуттів віруючих "відрізати язик .

Підтримала своїм підписом акцію Національно-визвольного руху Росії (НВР) за скликання референдуму щодо зміни Конституції РФ .

У березні 2022 року підписала звернення на підтримку введення російських військ в Україну .

Особисте життя

Одружена, її чоловік Саїд Умалатов, за даними на 2000 рік, працював інженером-механіком заводу « Червоний молот». Умалатова має доньку, юриста за освітою .

Нагороди і премії

У 1985 році скульптор Іван Бекічов створив бронзовий скульптурний портрет Сажи Умалатової .

Див. також

Примітки

  1. 1984г. Грозный. Сажи Умалатова. завод "Красный молот" (ru-RU) . оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  2. Сажи, Умалатова. Российская политическая партия Мира и Единства — Сажи Умалатова — Есть такая партия — Эхо Москвы, 24.09.2007. Эхо Москвы (рос.). Процитовано 17 листопада 2022.
  3. Президент должен уйти в отставку Сажи Умалатова 1990 год на YouTube
  4. Власюк, Анатолій (9 лютого 2012). Сажі Умалатова проти Михайла Горбачова. https://www.obozrevatel.com (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
  5. Из истории создания Конституции Российской Федерации. Конституционная комиссия: стенограммы, материалы, документы (1990—1993 гг.) Т. 6: Дополнительные, мемуарные, справочные материалы, с. 543—552. М., Фонд конституционных реформ. 2010.
  6. Постановление Президиума ВС РФ от 11 марта 1992 года № 2493-1 «О намерении ряда бывших народных депутатов СССР воссоздать структуры распавшегося Союза ССР[недоступне посилання]» // Ведомости СНД и ВС РФ. — 1992. — № 12. — 19 марта. — ст. 655.
  7. до 25 декабря 1993 года действовала Конституция РФ-России (РСФСР) 1978 года, в которой после декабря 1991 года продолжали упоминаться Конституция СССР и законы СССР
  8. ОРДЕНА И МЕДАЛИ. БАЗА ДАННЫХ - КАТАЛОГ, ОПРЕДЕЛИТЕЛЬ НАГРАД. nagrada.moscow (рос.). Процитовано 17 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  9. КПСС в наши дни. kpss.net.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 29 жовтня 2017.
  10. «Красная дюжина. Крах СССР: они были против» , стр. 84-93
  11. Independent Inquiry Committee into the United Nations Oil-for-Food programme (2005). (PDF). с. 35. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2013.
  12. Интервью с Сажи Умалатовой 30 июля 2019 года (англ.), процитовано 17 листопада 2022
  13. Пермский обком КПРФ торгует орденами [Perm Regional Committee of the CPRF sells orders]. Kommersant (рос.). 10 березня 1999.
  14. Решение Верховного суда РФ от 02.11.2007 г. № ГКПИ07-1387 (DOC). ИЗБИРАТЕЛЬНАЯ КОМИССИЯ НОВОСИБИРСКОЙ ОБЛАСТИ. оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
  15. ЕСТЬ ТАКАЯ ПАРТИЯ. Российская политическая партия Мира и Единства. оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  16. Обращение председателя Общероссийского общественного движения в поддержку политики Президента Российской Федерации С.З. Умалатовой. ЦИК России. оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 липня 2014.
  17. Оскорблению чувств верующих подбирают сроки. www.kommersant.ru (рос.). 16 квітня 2013. оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  18. Интервью с Сажи Умалатовой 30 июля 2019 года — YouTube. оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 2 листопада 2019.
  19. «Готовы вместе создавать честное правовое и социальное государство». оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  20. Умалатова, Сажи. оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  21. Бойцова Т. И. Изобразительное искусство Чеченской Республики / Хабарова М. В. — Гр. : АО Издательско-полиграфический комплекс «Грозненский рабочий», 2018. — С. 92—93. — 256 с. — 500 прим. — .

Посилання

  • Біографія Сажи Умалатової на офіційному сайті Російської політичної партії Світу та Єдності
  • Сажи Умалатова на сайті LiveJournal
  • Сторінка Сажи Умалатової у мережі ВКонтакте
  • у соціальній мережі Гайдпарк
  • Умалатова, Сажи — стаття в Лентапедії. 2012 р. (рос.)
  • Сажи Умалатова в «Школі лихослів'я»
  • https://www.youtube.com/user/sajiumalatova

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sazhi Zajndinivna Umalatova 3 serpnya 1953 1953 08 03 Tashkensaz Almatinska oblast radyanska ta rosijska politichna i gromadska diyachka Sazhi Umalatova Narodzhennya 3 serpnya 1953 1953 08 03 70 rokiv Tashkensaz Yenbekshikazahskij rajon Almatinska oblast Kazahska RSR SRSRKrayina SRSR Rosiya i Kazahska RSROsvita Moskovskij derzhavnij yuridichnij universitetPartiya d i KPRSNagorodi premiya Radi Ministriv SRSR Mediafajli b u Vikishovishi Golova Partiyi miru ta yednosti zasnovnicya golova 2001 2015 chlen centralnoyi radi Vserosijskogo gromadskogo ruhu Na pidtrimku politiki Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi bula golovoyu Soyuzu narodnogo oporu Narodnij deputat SRSR 1989 1992 golova gromadskoyi organizaciyi Postijna Prezidiya Z yizdu narodnih deputativ SRSR z 1992 roku ZhittyepisPohodzhennya Narodilasya 3 serpnya 1953 roku v Kazahskij RSR kudi yiyi batki buli deportovani 1944 roku U 1957 roci razom iz sim yeyu pereyihala do mista Groznogo Trudovu diyalnist rozpochala u 1969 roci na Groznenskomu mashinobudivnomu zavodi Chervonij molot pracyuvala saturatorkoyu elektrozvaryuvalniceyu potim ocholila kompleksnu brigadu mashinobudivnogo zavodu Chervonij molot Politichna diyalnist U 1971 roci u 18 richnomu vici Sazhi Umalatova bula obrana deputatom rajonnoyi radi mista Groznogo Cherez dva roki zakinchivshi naftovij tehnikum ta Rostovsku mizhoblasnu vishu partijnu shkolu stala deputatom miskoyi Radi Groznogo Piznishe zakinchila vechirnye viddilennya Moskovskoyi derzhavnoyi yuridichnoyi akademiyi Dvichi obiralasya deputatom Verhovnoyi Radi Checheno Inguskoyi ARSR bula chlenom Prezidiyi Verhovnoyi Radi respubliki Chlen KPRS z 1978 po 1992 rik delegatka XXVI z yizdu KPRS 1981 U 1984 roci obrana deputatom Verhovnoyi Radi SRSR odinadcyatogo sklikannya yak predstavnik vid m Groznogo U berezni 1989 roku yiyi bulo obrano vzhe narodnim deputatom SRSR U presi tih rokiv yiyi nazivali sered aktivnih uchasnikiv I Z yizdu narodnih deputativ SRSR pryamu translyaciyu iz zali zasidan yakogo sluhali miljoni gromadyan krayini Z 1989 po 1991 rik pracyuvala u Komiteti upravlinnya samovryaduvannya Verhovnoyi Radi SRSR Aktivna prihilnicya zberezhennya SRSR u grudni 1990 roku na IV Z yizdi narodnih deputativ SRSR vistupila za vidstavku prezidenta SRSR Mihajla Gorbachova yedina z deputativ vidkrito vistupila proti politiki sho provodilasya nim U 1991 roci vijshla zi skladu Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu 1991 roku bula protivnikom obrannya Borisa Yelcina na posadu prezidenta Rosiyi U grudni 1991 roku bula odniyeyu z tih hto pidpisav zvernennya do Prezidenta SRSR ta Verhovnoyi Radi SRSR iz propoziciyeyu pro sklikannya nadzvichajnogo Z yizdu narodnih deputativ SRSR 17 bereznya 1992 roku na zibranni ryadu kolishnih narodnih deputativ SRSR yaki progolosili sebe VI Nadzvichajnim Z yizdom narodnih deputativ SRSR nelegitimnim z poglyadu vladi Rosijskoyi Federaciyi i na yakomu ne bulo kvorumu menshe 10 vid zagalnoyi kilkosti deputativ z tochki zoru Reglamentu SND ta ZS SRSR bula obrana golovoyu Postijnodiyuchoyi Prezidiyi Z yizdu narodnih deputativ SRSR Na vidminu vid inshih organiv yaki pretenduvali na status zakonnih spadkoyemciv radyanskoyi vladi Postijna prezidiya praktichno ne zajmalasya zakonotvorchistyu zoseredzhuyuchis na nagorodah i pochesnih zvannyah pov yazanih z rozirvanim Soyuzom Brala uchast u vidnovlenni diyalnosti KPRS ta 27 bereznya 1993 roku na XXIX z yizdi KPRS bula obrana do skladu Radi Soyuzu Komunistichnih partij Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu SKP KPRS ta Politvikonkomu Radi SKP KPRS Z 13 lyutogo 1994 roku po 1 lipnya 1995 roku pracyuvala zastupnikom golovi Radi SKP KPRS Pid chas derzhavnogo perevorotu podij oseni 1993 roku v Rosiyi vistupila za pidtrimku Verhovnoyi Radi Rosiyi brala uchast u zahisti Budinku Rad v Moskvi Pislya porazki prihilnikiv ZS na deyakij chas priyednalasya do radikalnih ruhiv livogo spryamuvannya bula odnim iz lideriv Frontu nacionalnogo poryatunku ocholyuvala Spilku narodnogo oporu Vistupaye za yedinu nepodilnu mogutnyu Rosiyu iz silnoyu armiyeyu U knizi Chervona dyuzhina Krah SRSR voni buli proti rozpovidayetsya pro yiyi poyizdki do Iraku na osobiste zaproshennya Saddama Husejna i pro nebazhannya Umalatovoyi pidtrimuvati svogo zemlyaka Dzhohara Dudayeva Partiya miru ta yednosti ta osobisto Umalatova buli zgadani v pidsumkovomu zviti pro rozsliduvannya shahrajstva pov yazanogo z programoyu OON Nafta v obmin na prodovolstvo oskilki vona nibito brala uchast v eksporti nafti z Iraku Saddama v obhid sankcij OON 1995 roku stvorila blok Nashe majbutnye yakij CVK ne vklyuchila do viborchih byuleteniv pid privodom nedijsnosti pidpisiv U 1996 roci stvorila ta ocholila Rosijsku politichnu partiyu miru ta yednosti U 1999 ta 2003 rokah partiya brala uchast u viborah do Derzhavnoyi Dumi Rosiyi U 1999 roci Permskij oblasnij oseredok KPRF buv zvinuvachenij u spivpraci z prezidiyeyu Sazhi Umalatovoyi v pitanni prodazhu nezakonnih medalej U zhovtni 2007 roku CVK RF vidmovila yij u reyestraciyi federalnogo spisku kandidativ visunutogo ciyeyu partiyeyu Obgruntuvannyam cogo rishennya stalo te sho za danimi perevirki CVK RF nedostovirnimi nedijsnimi bulo viznano 3609 5 16 pidpisiv zibranih na pidtrimku partiyi Rishennya CVK bulo pidtverdzheno Verhovnim sudom Rosijskoyi Federaciyi V 2007 roci v interv yu na pitannya Chi potribno dobivatisya Krimu Sazhi Umalatova vidpovila Vi znayete ya ne prihilnicya yakihos protistoyan shos u kogos zabirati Ale yaksho skazhimo kerivnictvo Ukrayini povoditsya shodo Rosiyi agresivno chi negidno ya dumayu sho chi ce Krim chi she shos ya dumayu sho treba zastosovuvati yakis vazheli U tomu zh 2007 roci na zapitannya Vi b pidtrimali kandidaturu Putina na tretij termin Sazhi Umalatova vidpovila Ya ne tilki pidtrimala b Odna iz pershih ya zayavila pro ce I mi pidtrimuyemo i pidtrimuvatimemo tomu sho vvazhayemo sho inshoyi kandidaturi na sogodnishnij den nemaye Obiralasya golovoyu zagalnorosijskogo gromadskogo ruhu Na pidtrimku politiki Prezidenta RF z 2001 do 2015 roku 15 kvitnya 2013 roku na radi neparlamentskih partij pri spikerovi Derzhdumi Sergiyu Narishkinu Umalatova zaproponuvala yak pokarannya za obrazu pochuttiv viruyuchih vidrizati yazik Pidtrimala svoyim pidpisom akciyu Nacionalno vizvolnogo ruhu Rosiyi NVR za sklikannya referendumu shodo zmini Konstituciyi RF U berezni 2022 roku pidpisala zvernennya na pidtrimku vvedennya rosijskih vijsk v Ukrayinu Osobiste zhittyaOdruzhena yiyi cholovik Sayid Umalatov za danimi na 2000 rik pracyuvav inzhenerom mehanikom zavodu Chervonij molot Umalatova maye donku yurista za osvitoyu Nagorodi i premiyiorden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 10 06 1986 orden Znak Poshani 13 05 1977 medali Zolotij Znak CK VLKSM 1981 Premiya Leninskogo komsomolu Premiya Radi Ministriv SRSR 1982 U 1985 roci skulptor Ivan Bekichov stvoriv bronzovij skulpturnij portret Sazhi Umalatovoyi Div takozhNagorodi UmalatovoyiPrimitki1984g Groznyj Sazhi Umalatova zavod Krasnyj molot ru RU originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Sazhi Umalatova Rossijskaya politicheskaya partiya Mira i Edinstva Sazhi Umalatova Est takaya partiya Eho Moskvy 24 09 2007 Eho Moskvy ros Procitovano 17 listopada 2022 Prezident dolzhen ujti v otstavku Sazhi Umalatova 1990 god na YouTube Vlasyuk Anatolij 9 lyutogo 2012 Sazhi Umalatova proti Mihajla Gorbachova https www obozrevatel com ukr Procitovano 14 listopada 2022 Iz istorii sozdaniya Konstitucii Rossijskoj Federacii Konstitucionnaya komissiya stenogrammy materialy dokumenty 1990 1993 gg T 6 Dopolnitelnye memuarnye spravochnye materialy s 543 552 M Fond konstitucionnyh reform 2010 ISBN 978 5 9901889 2 1 Postanovlenie Prezidiuma VS RF ot 11 marta 1992 goda 2493 1 O namerenii ryada byvshih narodnyh deputatov SSSR vossozdat struktury raspavshegosya Soyuza SSR nedostupne posilannya Vedomosti SND i VS RF 1992 12 19 marta st 655 do 25 dekabrya 1993 goda dejstvovala Konstituciya RF Rossii RSFSR 1978 goda v kotoroj posle dekabrya 1991 goda prodolzhali upominatsya Konstituciya SSSR i zakony SSSR ORDENA I MEDALI BAZA DANNYH KATALOG OPREDELITEL NAGRAD nagrada moscow ros Procitovano 17 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya KPSS v nashi dni kpss net ru Arhiv originalu za 7 sichnya 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2017 Krasnaya dyuzhina Krah SSSR oni byli protiv ISBN 978 5 470 00173 3 str 84 93 Independent Inquiry Committee into the United Nations Oil for Food programme 2005 PDF s 35 Arhiv originalu PDF za 23 serpnya 2013 Intervyu s Sazhi Umalatovoj 30 iyulya 2019 goda angl procitovano 17 listopada 2022 Permskij obkom KPRF torguet ordenami Perm Regional Committee of the CPRF sells orders Kommersant ros 10 bereznya 1999 Reshenie Verhovnogo suda RF ot 02 11 2007 g GKPI07 1387 DOC IZBIRATELNAYa KOMISSIYa NOVOSIBIRSKOJ OBLASTI originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 14 lipnya 2014 EST TAKAYa PARTIYa Rossijskaya politicheskaya partiya Mira i Edinstva originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 22 serpnya 2016 Obrashenie predsedatelya Obsherossijskogo obshestvennogo dvizheniya v podderzhku politiki Prezidenta Rossijskoj Federacii S Z Umalatovoj CIK Rossii originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 14 lipnya 2014 Oskorbleniyu chuvstv veruyushih podbirayut sroki www kommersant ru ros 16 kvitnya 2013 originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 5 sichnya 2022 Intervyu s Sazhi Umalatovoj 30 iyulya 2019 goda YouTube originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 2 listopada 2019 Gotovy vmeste sozdavat chestnoe pravovoe i socialnoe gosudarstvo originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2022 Umalatova Sazhi originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 22 serpnya 2016 Bojcova T I Izobrazitelnoe iskusstvo Chechenskoj Respubliki Habarova M V Gr AO Izdatelsko poligraficheskij kompleks Groznenskij rabochij 2018 S 92 93 256 s 500 prim ISBN 978 5 4314 0326 2 PosilannyaBiografiya Sazhi Umalatovoyi na oficijnomu sajti Rosijskoyi politichnoyi partiyi Svitu ta Yednosti Sazhi Umalatova na sajti LiveJournal Storinka Sazhi Umalatovoyi u merezhi VKontakte u socialnij merezhi Gajdpark Umalatova Sazhi stattya v Lentapediyi 2012 r ros Sazhi Umalatova v Shkoli lihosliv ya https www youtube com user sajiumalatova

Дата публікації:
Топ