пам ятка архітектури місцевого значення Садиба ЮковськогоСучасний вигляд садиби47 05 55 пн ш 30 25 01 сх д 47 098778 пн

пам'ятка архітектури (місцевого значення)

Садиба Юковського



Сучасний вигляд садиби

47°05′55″ пн. ш. 30°25′01″ сх. д. / 47.098778° пн. ш. 30.417194° сх. д. / 47.098778; 30.417194
Тип	маєток
Статус спадщини	пам'ятка культурної спадщини України
Країна	Україна
Розташування	Михайлопіль, Березівський район, Одеська область
Архітектурний стиль	еклектизм, бароко, мавританський
Засновник	Леонід Юковський
Будівництво	— 1903
Відомі мешканці	Леонід Юковський
Стан	використовується як школа
Адреса	вул. Центральна, 37
Садиба Юковського (Україна)

Садиба Юковського у Вікісховищі

Садиба Юковського — пам'ятка архітектури, резиденція повітового провідника дворянства Леоніда Юковського в селі Михайлопіль Березівського району Одеської області.

Історія

Село Михайлопіль Тираспольського повіту Херсонської губернії було засновано на початку XIX століття кріпаками-втікачами з Правобережної України. Спочатку тут було кілька сіл: Мале Жеребкове, Жеребкове (мешканці цього села називали його Михайлополем, в той час, як населення інших сіл іменувало Мале Жеребкове та Жеребкове просто «Жеребкове») і Андріївка, яка була у власності Юковських.У середині XIX століття село Жеребкове належало роду — найбільших землевласників півдня України.

Плутанина з назвами, пов'язана з тим фактом, що , власник Михайлополя, був родом з села Жеребкове (яке отримало свою назву від колишніх власників — поміщиків Жеребко) Ананьївського повіту Херсонської губернії, де й був похований у 1905 році в сімейному склепі в огорожі Іоанно-Богословського храму. Після смерті Степана Олександровича маєток Жеребкове в Тираспольському повіті було продано . У 1926 році кілька сіл злилися в одне з назвою «Михайлопіль».

Леонід Людвігович Юковський отримав село Андріївку у спадок від батька — губернського секретаря Людвіга Францевича Юковського. Як представник якогось титулованого дворянського роду він зробив кар'єру фактично з нуля. У 1901 році він в чині титулярного радника був земським начальником четвертої ділянки Тираспольського повіту. До 1904 року Леонід Юковський є вже гласним від дворян у земській управі. У 1911 році Юковський — надвірний радник, обирається повітовим головою дворянства. У 1914 році переобирається на другий термін.

Якби не революція 1917 року, то по закінченню третього терміну як повітовий предводитель дворянства, згідно з табелем про ранги, Юковський автоматично отримав би чин статського радника, що відповідало посадам віце-директора міністерського департаменту або віце-губернатора.

Опис садиби

У 1903 році Юковський побудував у батьківському селі свою резиденцію — красиву будівлю з химерними архітектурними елементами і вікнами в мавританському стилі. У будівлі немає певного архітектурного стилю, мішанина й еклектика — мавританські арки, балясини, колони без пропорцій, частково проглядається бароко. Але сама будівля як об'єкт туристичного огляду є привабливою. В 1926 році в резиденції Юковського відкрили школу, що і врятувало будівлю від руйнування. Школа там діє по теперішній час.

Садиба Юковського — справжній зразок високої архітектури у мальовничому природному оазисі в долині річки Великий Куяльник.

Галерея

Примітки

Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. К, 1969
Х. Глошинский Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. Одесса, 1907
Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. Тирасполь, 1892 год
Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — ХЛ, 352 с.
Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. Т.1-2. — 1911. — 963 с.
Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914
http://dumskaya.net/news/odesskaya-glubinka-rodovoe-pomeste-v-sele-aistov-037957/

Джерела

Глошинский Х. Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. — Одесса, 1907. (рос.)
Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. — Тирасполь, 1892 год. (рос.)
Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — ХЛ, 352 с. (рос.)
Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. — Т. 1—2. — 1911. — 963 с. (рос.)
Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914. — 572 с. (рос.)
Одесская глубинка: родовое поместье в царстве аистов. dumskaya.net. Думская. 4 августа 2014. Процитовано 25 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т / Гол. редколегія: П. Т. Тронько (голова) та ін. АН УРСР. Інститут історії.
Ред. кол. тому: Гладка Л. В. (голова), (заст.), Бачинський А. Д., Боровой С. Я., , , Каришовський П. Й., Касьян Я. Г., Коваленко К. С., , Коломійчук В. Т., Коновалов В. Г., Коншина В. А., Курносов Ю. О., Лопата П. П., , Некрасов П. А., Першина 3. В., Раковський М. Ю., Смирнов О. М., Цвілюк С. А. (відп. секр.), Цимбал Є. I., Чижевський М. Т., Чухрій П. Г. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — Т. 16. Одеська область. — 930 с.

[:0-1] Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. К, 1969

[:1-2] Х. Глошинский Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. Одесса, 1907

[3] Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. Тирасполь, 1892 год

[4] Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — ХЛ, 352 с.

[5] Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. Т.1-2. — 1911. — 963 с.

[6] Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914

[7] ttp://dumskaya.net/news/odesskaya-glubinka-rodovoe-pomeste-v-sele-aistov-037957/