Сади ба Шта мма за мок Шта мма колишня дача радника правління Києво Ковельської лінії Південно Західної залізниці Євгена

Сади́ба Шта́мма (за́мок Шта́мма) — колишня дача радника правління Києво-Ковельської лінії Південно-Західної залізниці Євгена Штамма на Києво-Мироцькій вулиці,133, що в місті Буча. На території садиби розташовані псевдозамок у неороманському стилі й парк.

Садиба Штамма

50°33′27″ пн. ш. 30°11′09″ сх. д. / 50.55766666669444476° пн. ш. 30.185927777805556360° сх. д.Координати: 50°33′27″ пн. ш. 30°11′09″ сх. д. / 50.55766666669444476° пн. ш. 30.185927777805556360° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Буча
Тип	будівля
Стиль	неороманський стиль




Садиба Штамма Садиба Штамма (Київська область)

Медіафайли у Вікісховищі

Садиба Штамма — зразок вишуканої дачної архітектури початку XX сторіччя. Внесена до переліку щойновиявлених пам'яток культурної спадщини місцевого значення. Будівля перебуває в аварійному стані.

Історія садиби

Після відкриття у 1903—1908 роках Києво-Ковельської лінії Південно-Західної залізниці заснували дачні селища в Ірпені, Бучі, Ворзелі, Немішаєвому. Тоді ж радник правління Києво-Ковельської залізниці, інженер шляхів сполучення Штамм Євген Львович (1874—1953) придбав на хуторі Ястремщина біля Бучі ділянку площею понад 19 гектарів. Близько 1909 року він збудував тут головний будинок у вигляді замка площею 676 квадратних метрів, а також п'ять менших споруд.

На хуторі Штамм займався благодійністю. В одній із будівель він організував школу для сільських дітей.

Після приходу до влади більшовиків садибу націоналізували. Тут розмістили дитячий будинок. Після Німецько-радянської війни це був дитячий будинок № 5 відділу охорони здоров'я. 1982 року в садибних будинках провели капітальний ремонт і передали їх дитячому санаторію «Дружний». У ньому лікувалися діти з психоневрологічними захворюваннями. Заклад проіснував до пожежі 2004 року.

Пожежа

У ніч проти 14 січня 2004 року через займання невимкнутої електроплитки сталася пожежа. У приміщенні головного будинку — двоповерховому спальному корпусі — перебувало 23 дівчинки віком від 6 до 15 років. З палаючої будівлі дітей виводили чергові санітарка і медсестра. Вогонь приборкали за кілька годин. Усіх дітей і працівників евакуювали рятувальники. Десятьох дітей доправили до київської дитячої лікарні Охматдит. У них було легке інгаляційне отруєння димом. Дві тринадцятирічні дівчата, які вистрибнули з другого поверху, рятуючися від вогню, зламали собі ноги. Ще двох працівниць санаторію з опіками обличчя, рогівки очей, дихальних шляхів і рук, а також димовою токсичною інгаляцією госпіталізували в клінічну лікарню.

Відновлення замка

16 січня міський голова Олександр Омельченко підписав розпорядження про реконструкцію санаторію. Однак ремонтні роботи через брак коштів не провели.

2014 року міський голова Бучі Анатолій Федорук і забудовник, згодом мер Ірпеня, Володимир Карплюк неодноразово зверталися до КМДА з проханням передати п'ять гектарів санаторію місту. Громадськість висловила занепокоєння тим, що будівлю без охоронного статусу продадуть і зруйнують, а на території садиби зведуть багатоповерхові комплекси. У 2015 році, лише через 10 років після пожежі, провели аудиторську перевірку.

25 липня 2019 року управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації своїм наказом № 67 внесли садибу Штамма до переліку щойновиявлених пам'яток культурної спадщини.

Архітектура

Двоповерхову будівлю оформлено в неороманському стилі. Чоловий фасад фланковано круглими вежами, які декоровано отворами у вигляді бійниць. Вежі увінчують шатрові завершення. Під бійницями пролягає аркатурний фриз. Площини стін прикрашає також складний цегляний декор.

Примітки

Роман Титикало (27 декабря 2019). . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 9 травня 2021.
. Київська правда. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 9 травня 2021.
. Хрещатик. 15 січня 2004. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
. Факти. 15 січня 2004. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
. Закони України. 16 січня 2004. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 9 травня 2021.
. Бучанский сайт. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 9 травня 2021.

[С-1] Роман Титикало (27 декабря 2019). . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 9 травня 2021.

[Ш-2] . Київська правда. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 9 травня 2021.

[3] . Хрещатик. 15 січня 2004. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.

[4] . Факти. 15 січня 2004. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 9 травня 2021.

[5] . Закони України. 16 січня 2004. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 9 травня 2021.

[6] . Бучанский сайт. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 9 травня 2021.