Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Садиба Го́ренки — відома садиба доби класицизму в Московській області з драматичною долею.
| Садиба Горенки Усадьба Горенки | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°47′23″ пн. ш. 37°54′44″ сх. д. / 55.78972222224977173° пн. ш. 37.91222222224977401° сх. д.Координати: 55°47′23″ пн. ш. 37°54′44″ сх. д. / 55.78972222224977173° пн. ш. 37.91222222224977401° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Розташування | , Московська область | |||
| Тип | садиба[d] і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Стиль | класицизм | |||
| Автор проєкту | Адам Адамович Менелас (?) | |||
| Будівельник | Сергій Чернишов (перебудови 1916 р.) | |||
| Засновник | Розумовський Олексій Кирилович | |||
| Перша згадка | 18 століття | |||
| Початок будівництва | 1747 р. | |||
| Побудовано | 1916 р. | |||
| Основні дати: 1747—1798 — 1827—1916 | ||||
| Будівлі: палац, бібліотека, Ботанічний сад (зник), споруда для гербарія та колекції мінералів, Грот (зник), паркові альтанки, лабіринт (зник), кордегардії, пейзажний парк (залишки), курдонер, садибна Успенська церква, оранжереї, садово-паркова скульптура (вивезена в садибу Архангельське) | ||||
| Відомі мешканці | Розумовський Олексій Кирилович, ботаніки Ф. Стевен, Ф. Фішер, | |||
| Стан | задовільний | |||
  Садиба Горенки Садиба Горенки (Росія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (вересень 2019) |
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2019) |
Пустош Горенки
Горенки вперше згадані в писцовій книзі від 1576-1578 рр. Володар Молчан саме тоді продав землі боярину Микиті Романову, той був дідом першого царя Московії — Михайла Федоровича. Земля декілька разів змінила володарів, водночас на Золотиловій пустовщині виникає сільце Горенки. 1678 року Горенки значаться за князем Данилом Черкаським, пізніше перейшли до Хілкова. Князь Юрій Хілков, кімнатний стольник царя Петра І, 1693 року зводить тут дерев'яний двір і віддає його в посаг дочці Прасков'ї.
За часів Долгорукових
Прасков'ю Хілкову 1707 р. видають заміж за князя Олексія Долгорукова. Новий володар збільшив маєток і почав будувати перший великий будинок, практично палац. Син подружжя, Іван Олексійович Долгоруков, зробив вдалу придворну кар'єру і опинився в близькому оточенні малого імператора Петра II. Долгорукови зробили усе можливе, аби закріпити успіх, сприяли руйнації кар'єри Олександра Меншикова, а малого імператора Петра II намагались одружити з Катериною, представницею родини Долгорукових. План не спрацював через несподівану смерть Петра II, котрий помер від віспи. Була стрімко поруйнована і кар'єра Долгорукових: їх видаляють від царського двору і відправляють в заслання. Майно родини конфіскують в державну скарбницю, серед якого і землі та село Горенки.
За часів Олексія Розумовського
Серед щедрот, отриманих фаворитом імператриці Єлизавети — Олексієм Розумовським, було і село Горенки. Він став володарем 1747 року і згодом розпочав будувати кам'яний садибний будинок та садибну церкву в ім'я Спаса. По смерті Олексія майно і садиба перейшли до брата Кирила Розумовського. Горенки він передав синові — Олексію Кириловичу Розумовському.
Унікальне розпланування
Садиба мала 730 га землі. Неподалік проходив сумновідомий , яким гнали до Сибіру. На Владимирський тракт з півночі садиба відкривалась півколом величного почесного двору (курдонеру), оточеного цегляним парканом, валами та ровом. На тракт виходили кордегардії та возовні, облямовуючи парадний в'їзд. Велике півколо перетворили на паркову ділянку зі штучним ставком та сосновим гаєм. Останній слугував звіринцем. За палацом на південь до великого ставка розпланували регулярну частину, рясно прикрашену садово-парковими скульптурами і квітниками. Ця частина парку на південній ділянці поступово переходила в пейзажний парк, перетворений на розкішний ботанічний сад.
Розпланування садиби не мало аналогів в країні і за власними принципами поєднувало розмах бароко з досягненнями класицизму, вдалим прикладом якого був ще Великий Гатчинський палац і парк при ньому під Петербургом. Адже палац доповнювали споруда для гербарію та колекції мінералів, грот (зник), паркові альтанки, (зник), кордегардії, садибна Успенська церква, оранжереї, садово-паркова скульптура (вивезена в садибу Архангельське).
Унікальний ботанічний сад
Володар, Розумовський Олексій Кирилович, був пристрасним ботаніком. Ботанічний сад садиби, один з перших за розмірами та кількістю рослин в ньому, був предметом постійних піклувань володаря. Була налагоджена ціла мережа постачань нових рослин та насіння. Унікальний характер ботанічного саду підтримували десятиліттями, адже сюди звозили рослини та насіння з Сибіру, з Алтаю, з Кавказу і навіть Аляски, ще не проданої на той час Російською імперією. Частку рослин та насіння в садибу привіз І. Ф. Крузенштерн із свого навколоземного плавання. Обслуговували ботанічний сад садівники та відомі ботаніки Ф. Х. Стевен, Ф. Б. Фішер. Ботанічний сад доповнювали величні оранжереї та спеціальна бібліотека, окреме приміщення для гербарія та мінералогічної колекції. Ботанічний сад садиби став базою для досліджень з систематики рослин і фактично обігнав науковий розвиток ботаніки на той час, бо був прообразом майбутніх ботанічних інститутів.
Сад обігнав науковий розвиток ботаніки на той час, але мав драматичну долю. Його розглядали як вельможну примху, оскільки ще не сформувалось уявлення про наукову вартість об'єкту, котрий мав зразки, невідомі навіть в Західній Європі. По смерті володаря сад занепадає і його поспіхом розпродають по частинах.
Садибну бібліотеку, залишки гербарія та якусь кількість унікальних рослин перевезли до Петербурзького ботанічного саду. Частку отримав ботанічний сад Московського університету. Залишки продавали приватним особам роздріб.
Занепад в 19 ст
Ансамбль на очах деградував і збіднювався, бо піклування про дві ділянки парку практично припинили. На деградацію ансамблю могутньо впливали часті зміни володарів та загальна криза дворянської культури в Російській імперії, яка розпочалася в середині 19 ст.і набула нечуваного розміру в 20-му за часів комуністичного СРСР. Величний палац, котрий перейшов до володарів купецького стану, був просто понівечений и перетворений на текстильну фабрику. В колишніх парадних залах із плафонами и вишуканим декором, з коштовними паркетами — обладнали ткацькі верстати і склади.
Відновлення палацу Третьяковими
Пройшли десятиліття, допоки молода генерація освічених і культурних купців з родини , нарешті отямилась і визнала занедбане приміщення палацу — пам'яткою історії та архітектури. Вони таки вивели фабрику із палацу і спромоглися використати великі кошти для відновлення хоча би сплюндрованого палацу. У садибу запросили архітектора Сергія Чернишова, котрий провів ремонти і відновив палац лише в стилістиці класицизму, створивши перебудови. 1916 року до головного будинку-палацу прибудували напівротонди нових галерей та два бічних павільйони, криті куполами. Південний фасад прикрасили довгою лоджією, що зберегла холоднуватий, поміркованій характер вельможної резиденції, переобладнали паркові сходи. Про паркові павільйони не йшлося, вони руйнувались і деградували, як і пейзажний парк.
Санаторій за часів СРСР
Після 1917 року в палаці розташували звичний, радянський . Палацові зали заповнили низками лікарських ліжок. Паркові стежки колишнього парку заросли бур'янами, натомість проклали нові, практично знищивши первісне розпланування. Парк настільки здичавів, що практично втратив усі паркові павільйони. Серед диких рослин стояли обшарпані наскрізні галереї, флігелі з обдертим тинькуванням, були остаточно знищені паркові павільйони та альтанки. Дивом збережені лише павільйон з куполом та залишки гроту біля одного з паркових ставків. Занепад підтримували і атаки дачників з близько розташованих поселень, що перетворювали парк на черговий смітник з кинутими паперами, брудними пакетами і порожніми пляшками.
Ніяких дачників в Горенках і близько не було — садиба знаходиться в межах Балашихи, найбільшого міста Московської області. [[(рос.)Буремні 90-ті]] минули, і сьогодні парк підтримується в дуже хорошому стані. Будівля палацу була повністю відремонтована, за винятком правого портика, якій по всій видимості не піддається реставрації. Штучний грот перебуває в незмінному стані, хіба що трохи підновили вхід.
Див. також
Джерела і посилання
- Куделин П. Г. Вокруг Москвы. Краткий справочник. — М.: Московский рабочий, 1963. — 240 с. — С. 94-96.
- Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки», М. «Наука», 1988, с. 200—203
- Осокин В. Н. Жемчужины Подмосковья. — М., «Реклама», 1972. — 160 с.
- http://vitale2.livejournal.com/1282.html#comments
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadiba Go renki vidoma sadiba dobi klasicizmu v Moskovskij oblasti z dramatichnoyu doleyu lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Sadiba Gorenki Usadba Gorenkisadibnij budinok palac fasadsadibnij budinok palac fasad55 47 23 pn sh 37 54 44 sh d 55 78972222224977173 pn sh 37 91222222224977401 sh d 55 78972222224977173 37 91222222224977401 Koordinati 55 47 23 pn sh 37 54 44 sh d 55 78972222224977173 pn sh 37 91222222224977401 sh d 55 78972222224977173 37 91222222224977401Krayina RosiyaRoztashuvannya Moskovska oblastTip sadiba d i pam yatka arhitekturi d Tip budivli palacStil klasicizmAvtor proyektu Adam Adamovich Menelas Budivelnik Sergij Chernishov perebudovi 1916 r Zasnovnik Rozumovskij Oleksij KirilovichPersha zgadka 18 stolittyaPochatok budivnictva 1747 r Pobudovano 1916 r Osnovni dati 1747 1798 1827 1916Budivli palac biblioteka Botanichnij sad znik sporuda dlya gerbariya ta kolekciyi mineraliv Grot znik parkovi altanki labirint znik kordegardiyi pejzazhnij park zalishki kurdoner sadibna Uspenska cerkva oranzhereyi sadovo parkova skulptura vivezena v sadibu Arhangelske Vidomi meshkanci Rozumovskij Oleksij Kirilovich botaniki F Steven F Fisher Stan zadovilnijSadiba GorenkiSadiba Gorenki Rosiya Mediafajli u VikishovishiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2019 Pustosh GorenkiGorenki vpershe zgadani v piscovij knizi vid 1576 1578 rr Volodar Molchan same todi prodav zemli boyarinu Mikiti Romanovu toj buv didom pershogo carya Moskoviyi Mihajla Fedorovicha Zemlya dekilka raziv zminila volodariv vodnochas na Zolotilovij pustovshini vinikaye silce Gorenki 1678 roku Gorenki znachatsya za knyazem Danilom Cherkaskim piznishe perejshli do Hilkova Knyaz Yurij Hilkov kimnatnij stolnik carya Petra I 1693 roku zvodit tut derev yanij dvir i viddaye jogo v posag dochci Praskov yi Za chasiv DolgorukovihPraskov yu Hilkovu 1707 r vidayut zamizh za knyazya Oleksiya Dolgorukova Novij volodar zbilshiv mayetok i pochav buduvati pershij velikij budinok praktichno palac Sin podruzhzhya Ivan Oleksijovich Dolgorukov zrobiv vdalu pridvornu kar yeru i opinivsya v blizkomu otochenni malogo imperatora Petra II Dolgorukovi zrobili use mozhlive abi zakripiti uspih spriyali rujnaciyi kar yeri Oleksandra Menshikova a malogo imperatora Petra II namagalis odruzhiti z Katerinoyu predstavniceyu rodini Dolgorukovih Plan ne spracyuvav cherez nespodivanu smert Petra II kotrij pomer vid vispi Bula strimko porujnovana i kar yera Dolgorukovih yih vidalyayut vid carskogo dvoru i vidpravlyayut v zaslannya Majno rodini konfiskuyut v derzhavnu skarbnicyu sered yakogo i zemli ta selo Gorenki Za chasiv Oleksiya RozumovskogoSered shedrot otrimanih favoritom imperatrici Yelizaveti Oleksiyem Rozumovskim bulo i selo Gorenki Vin stav volodarem 1747 roku i zgodom rozpochav buduvati kam yanij sadibnij budinok ta sadibnu cerkvu v im ya Spasa Po smerti Oleksiya majno i sadiba perejshli do brata Kirila Rozumovskogo Gorenki vin peredav sinovi Oleksiyu Kirilovichu Rozumovskomu Unikalne rozplanuvannyaSadiba mala 730 ga zemli Nepodalik prohodiv sumnovidomij yakim gnali do Sibiru Na Vladimirskij trakt z pivnochi sadiba vidkrivalas pivkolom velichnogo pochesnogo dvoru kurdoneru otochenogo ceglyanim parkanom valami ta rovom Na trakt vihodili kordegardiyi ta vozovni oblyamovuyuchi paradnij v yizd Velike pivkolo peretvorili na parkovu dilyanku zi shtuchnim stavkom ta sosnovim gayem Ostannij sluguvav zvirincem Za palacom na pivden do velikogo stavka rozplanuvali regulyarnu chastinu ryasno prikrashenu sadovo parkovimi skulpturami i kvitnikami Cya chastina parku na pivdennij dilyanci postupovo perehodila v pejzazhnij park peretvorenij na rozkishnij botanichnij sad Rozplanuvannya sadibi ne malo analogiv v krayini i za vlasnimi principami poyednuvalo rozmah baroko z dosyagnennyami klasicizmu vdalim prikladom yakogo buv she Velikij Gatchinskij palac i park pri nomu pid Peterburgom Adzhe palac dopovnyuvali sporuda dlya gerbariyu ta kolekciyi mineraliv grot znik parkovi altanki znik kordegardiyi sadibna Uspenska cerkva oranzhereyi sadovo parkova skulptura vivezena v sadibu Arhangelske Unikalnij botanichnij sadVolodar Rozumovskij Oleksij Kirilovich buv pristrasnim botanikom Botanichnij sad sadibi odin z pershih za rozmirami ta kilkistyu roslin v nomu buv predmetom postijnih pikluvan volodarya Bula nalagodzhena cila merezha postachan novih roslin ta nasinnya Unikalnij harakter botanichnogo sadu pidtrimuvali desyatilittyami adzhe syudi zvozili roslini ta nasinnya z Sibiru z Altayu z Kavkazu i navit Alyaski she ne prodanoyi na toj chas Rosijskoyu imperiyeyu Chastku roslin ta nasinnya v sadibu priviz I F Kruzenshtern iz svogo navkolozemnogo plavannya Obslugovuvali botanichnij sad sadivniki ta vidomi botaniki F H Steven F B Fisher Botanichnij sad dopovnyuvali velichni oranzhereyi ta specialna biblioteka okreme primishennya dlya gerbariya ta mineralogichnoyi kolekciyi Botanichnij sad sadibi stav bazoyu dlya doslidzhen z sistematiki roslin i faktichno obignav naukovij rozvitok botaniki na toj chas bo buv proobrazom majbutnih botanichnih institutiv Sad obignav naukovij rozvitok botaniki na toj chas ale mav dramatichnu dolyu Jogo rozglyadali yak velmozhnu primhu oskilki she ne sformuvalos uyavlennya pro naukovu vartist ob yektu kotrij mav zrazki nevidomi navit v Zahidnij Yevropi Po smerti volodarya sad zanepadaye i jogo pospihom rozprodayut po chastinah Sadibnu biblioteku zalishki gerbariya ta yakus kilkist unikalnih roslin perevezli do Peterburzkogo botanichnogo sadu Chastku otrimav botanichnij sad Moskovskogo universitetu Zalishki prodavali privatnim osobam rozdrib Zanepad v 19 stAnsambl na ochah degraduvav i zbidnyuvavsya bo pikluvannya pro dvi dilyanki parku praktichno pripinili Na degradaciyu ansamblyu mogutno vplivali chasti zmini volodariv ta zagalna kriza dvoryanskoyi kulturi v Rosijskij imperiyi yaka rozpochalasya v seredini 19 st i nabula nechuvanogo rozmiru v 20 mu za chasiv komunistichnogo SRSR Velichnij palac kotrij perejshov do volodariv kupeckogo stanu buv prosto ponivechenij i peretvorenij na tekstilnu fabriku V kolishnih paradnih zalah iz plafonami i vishukanim dekorom z koshtovnimi parketami obladnali tkacki verstati i skladi Vidnovlennya palacu TretyakovimiProjshli desyatilittya dopoki moloda generaciya osvichenih i kulturnih kupciv z rodini nareshti otyamilas i viznala zanedbane primishennya palacu pam yatkoyu istoriyi ta arhitekturi Voni taki viveli fabriku iz palacu i spromoglisya vikoristati veliki koshti dlya vidnovlennya hocha bi splyundrovanogo palacu U sadibu zaprosili arhitektora Sergiya Chernishova kotrij proviv remonti i vidnoviv palac lishe v stilistici klasicizmu stvorivshi perebudovi 1916 roku do golovnogo budinku palacu pribuduvali napivrotondi novih galerej ta dva bichnih paviljoni kriti kupolami Pivdennij fasad prikrasili dovgoyu lodzhiyeyu sho zberegla holodnuvatij pomirkovanij harakter velmozhnoyi rezidenciyi pereobladnali parkovi shodi Pro parkovi paviljoni ne jshlosya voni rujnuvalis i degraduvali yak i pejzazhnij park Sanatorij za chasiv SRSRPislya 1917 roku v palaci roztashuvali zvichnij radyanskij Palacovi zali zapovnili nizkami likarskih lizhok Parkovi stezhki kolishnogo parku zarosli bur yanami natomist proklali novi praktichno znishivshi pervisne rozplanuvannya Park nastilki zdichaviv sho praktichno vtrativ usi parkovi paviljoni Sered dikih roslin stoyali obsharpani naskrizni galereyi fligeli z obdertim tinkuvannyam buli ostatochno znisheni parkovi paviljoni ta altanki Divom zberezheni lishe paviljon z kupolom ta zalishki grotu bilya odnogo z parkovih stavkiv Zanepad pidtrimuvali i ataki dachnikiv z blizko roztashovanih poselen sho peretvoryuvali park na chergovij smitnik z kinutimi paperami brudnimi paketami i porozhnimi plyashkami Niyakih dachnikiv v Gorenkah i blizko ne bulo sadiba znahoditsya v mezhah Balashihi najbilshogo mista Moskovskoyi oblasti ros Buremni 90 ti minuli i sogodni park pidtrimuyetsya v duzhe horoshomu stani Budivlya palacu bula povnistyu vidremontovana za vinyatkom pravogo portika yakij po vsij vidimosti ne piddayetsya restavraciyi Shtuchnij grot perebuvaye v nezminnomu stani hiba sho trohi pidnovili vhid Div takozhKripactvo Klasicizm Sadiba Botanichnij sad Pam yatka arhitekturi Sadovo parkova skulpturaDzherela i posilannyaKudelin P G Vokrug Moskvy Kratkij spravochnik M Moskovskij rabochij 1963 240 s S 94 96 Vergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 s 200 203 Osokin V N Zhemchuzhiny Podmoskovya M Reklama 1972 160 s http vitale2 livejournal com 1282 html comments