Сади — східне передмістя міста Теребовля. Займають східну частину Теребовлі. Розміщені на Садівській горі. Місцевість горбиста, порізана ярами, балками, покрита фруктовими садками. Саме завдяки останній ознаці виникла і назва «Сади». Це передмістя дуже велике, за розмірами майже як половина міста.
За радянської влади (приблизно до межі 1950их і 1960их років) Сади були окремим селом, мали свою сільраду. 2 червня 1965 року село приєднали до Теребовлі в рамках процесу розширення меж міста. Трохи раніше відбулося відбувся аналогічний процес з селом Боричівка.
Історія
В Садах є три основні вулиці. Перша — Тараса Шевченка, але колись називалась Скалатською (дорога на Скалат). В міжвоєнний період, тобто коли Західна Україна входила до складу Другої Речі Посполитої, частина цієї вулиці вже називалася на честь Шевченка. Вона розпочиналася лише за залізничним переїздом і вже в садах закінчувалася, переходячи в Скалатську. Тепер ця вулиця є частиною асфальтованої траси. Паралельно до неї проходить друга вулиця — Глещавецька. Ця вулиця встановлює межу між Садами і Волицею (теж частина Теребовлі, яка колись була окремим селом). Назва вулиці напевно походить від її напрямку — в сторону села Глещава. Третя — вулиця Миру (колись Зелена).
Радянською владою була проведена колективізація і створений колгосп імені Сталіна. 1961 року його об'єднали з колгоспом «Сталінський шлях» (село Боричівка) і створили радгосп «Сади».
Поблизу садівської школи розміщений пам'ятник полеглим односельчанам у роки Німецько-радянській війні.
В 2000х роках садівська громада УГКЦ завершила будівництво власного храму. До цього жителі села відвідували церкву св. Миколая у Теребовлі.
Населення
Більшість населення Садів — українці. До 1944 року були і поляки, проте вони їх . Натомість в Сади були заселені українці з Лемківщини та Надсяння.
Місцеві топоніми
Грабина — назва походить від маленької ділянки грабового лісу, яку називають Стінка.
Потоки — розташовані в нижній частині Садів, порізані ярами, в яких течуть потічки, притоки потоку Королюха (притока Гнізни).
Королюха — була частиною королівських земель. Простягається від Теребовлянського цвинтару до Садівської школи (Теребовлянська загальноосвітня школа № 3).
Центральна частина — найбільша за розміром, розташована на верху Садівської гори.
Загаї — новобудована частина Садів, «за гаями» на межі поселення.
Див. також
Примітки
- Теребовлянщина. Краєзнавчий альманах-календар. - Тернопіль:Збруч, 2001. - С.261
Джерела
- Ольга Штогрин. Сади — східне передмістя Теребовлі./Історія міст і сіл Теребовлянщини. — Тернопіль: Збруч, 1997
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadi shidne peredmistya mista Terebovlya Zajmayut shidnu chastinu Terebovli Rozmisheni na Sadivskij gori Miscevist gorbista porizana yarami balkami pokrita fruktovimi sadkami Same zavdyaki ostannij oznaci vinikla i nazva Sadi Ce peredmistya duzhe velike za rozmirami majzhe yak polovina mista Za radyanskoyi vladi priblizno do mezhi 1950ih i 1960ih rokiv Sadi buli okremim selom mali svoyu silradu 2 chervnya 1965 roku selo priyednali do Terebovli v ramkah procesu rozshirennya mezh mista Trohi ranishe vidbulosya vidbuvsya analogichnij proces z selom Borichivka IstoriyaPam yatnik poleglim u Velikij Vitchiznyanij vijni V Sadah ye tri osnovni vulici Persha Tarasa Shevchenka ale kolis nazivalas Skalatskoyu doroga na Skalat V mizhvoyennij period tobto koli Zahidna Ukrayina vhodila do skladu Drugoyi Rechi Pospolitoyi chastina ciyeyi vulici vzhe nazivalasya na chest Shevchenka Vona rozpochinalasya lishe za zaliznichnim pereyizdom i vzhe v sadah zakinchuvalasya perehodyachi v Skalatsku Teper cya vulicya ye chastinoyu asfaltovanoyi trasi Paralelno do neyi prohodit druga vulicya Gleshavecka Cya vulicya vstanovlyuye mezhu mizh Sadami i Voliceyu tezh chastina Terebovli yaka kolis bula okremim selom Nazva vulici napevno pohodit vid yiyi napryamku v storonu sela Gleshava Tretya vulicya Miru kolis Zelena Radyanskoyu vladoyu bula provedena kolektivizaciya i stvorenij kolgosp imeni Stalina 1961 roku jogo ob yednali z kolgospom Stalinskij shlyah selo Borichivka i stvorili radgosp Sadi Poblizu sadivskoyi shkoli rozmishenij pam yatnik poleglim odnoselchanam u roki Nimecko radyanskij vijni V 2000h rokah sadivska gromada UGKC zavershila budivnictvo vlasnogo hramu Do cogo zhiteli sela vidviduvali cerkvu sv Mikolaya u Terebovli NaselennyaSadivska shkola Terebovlyanska ZOSh 3 Bilshist naselennya Sadiv ukrayinci Do 1944 roku buli i polyaki prote voni yih Natomist v Sadi buli zaseleni ukrayinci z Lemkivshini ta Nadsyannya Miscevi toponimiGrabina nazva pohodit vid malenkoyi dilyanki grabovogo lisu yaku nazivayut Stinka Potoki roztashovani v nizhnij chastini Sadiv porizani yarami v yakih techut potichki pritoki potoku Korolyuha pritoka Gnizni Korolyuha bula chastinoyu korolivskih zemel Prostyagayetsya vid Terebovlyanskogo cvintaru do Sadivskoyi shkoli Terebovlyanska zagalnoosvitnya shkola 3 Centralna chastina najbilsha za rozmirom roztashovana na verhu Sadivskoyi gori Zagayi novobudovana chastina Sadiv za gayami na mezhi poselennya Div takozhTerebovlyaPrimitkiTerebovlyanshina Krayeznavchij almanah kalendar Ternopil Zbruch 2001 S 261DzherelaOlga Shtogrin Sadi shidne peredmistya Terebovli Istoriya mist i sil Terebovlyanshini Ternopil Zbruch 1997