Мохаммед Анвар ас-Садат (араб. محمد أنور السادات, 25 грудня 1918, Міт-Абу-ель-Ком, Султанат Єгипет — 6 жовтня 1981, Єгипет) — третій президент Єгипту, маршал (мушир).
Анвар Садат محمد أنور السادات | |
---|---|
араб. محمد أنور السادات | |
3-й Президент Єгипту | |
17 жовтня 1970 — 6 жовтня 1981 | |
Попередник | Гамаль Абдель Насер |
Наступник | Суфі Хасан Абу Талеб, в.о. |
70-й Прем'єр-міністр Єгипту | |
15 травня 1980 — 6 жовтня 1981 | |
Попередник | Мустафа Халіль |
Наступник | Хосні Мубарак |
66-й Прем'єр-міністр Єгипту | |
26 березня 1973 — 25 вересня 1974 | |
Попередник | Азіз Сидкі |
Наступник | Абдель Азіз Мухаммед Хігазі |
Народився | 25 грудня 1918[1][2][…] d, Мінуфія, Султанат Єгипет |
Помер | 6 жовтня 1981[1][4][…] (62 роки) Каїр, Єгипет |
Похований | Меморіал Невідомому солдату |
Відомий як | політик, офіцер, державний діяч, дипломат, воєначальник |
Громадянство | Єгипет |
Національність | єгипетський араб |
Alma mater | d |
Політична партія | 1) Арабський соціалістичний союз (АСС) (1962—77) 2) Національно-демократична партія (НДП) (з 1978, на основі АСС) |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | 1) Екбель Маді 2) Джихан Рауф (від 1949) |
Діти | d, d, d, d, d, d і d |
Релігія | Іслам сунітської течії |
Нагороди | Нобелівська премія миру (1978) |
anwarsadat.org | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Молодість і шлях до президентства
Дитячі і молоді роки
Народився 25 грудня 1918 року в багатодітній родині у селі Міт-Абуль-Ком північніше Каїра. Він був одним з тринадцяти дітей Мохаммеда аль-Садата, писаря у військовому шпиталі, та Сітт ель-Баррейн. Уся його рідня належала до ревних мусульман. Анвар змалку відвідував початкову (релігійну школу азхар), де вивчав Коран та іслам.
У 1925 родина переїхала в околиці Каїра, де Садат отримав середню освіту.
За його власним пізнішим зізнанням, замолоду на його світогляд найбільше вплинули чотири людини — Захран, учасник антиколоніального заколоту проти британців, який скінчив життя на шибениці за вбивство британського офіцера; Кемаль Ататюрк, який здобув незалежність для Туреччини й ініціював значні економічні та соціальні перетворення в країні; Махатма Ґанді, що пропагував ненасильницький спротив суспільному злу, і Адольф Гітлер, у якому тоді ще юний Садат вбачав єдиного світового лідера, здатного протистояти британській експансії.
Шлях до влади
У 1938 закінчив військове училище й отримав звання лейтенанта.
У 1940 вступив до лав таємного товариства «Ісаба», створеного групою єгипетських офіцерів. Був також близький до націоналістичних організацій «Міср аль-Фатат» і «Браття-мусульмани».
У період Другої Світової війни таємно співпрацював з агентами нацистської Німеччини та фашистської Італії, намагаючись сприяти меті звільнення батьківщини від британського панування. Садат неодноразово піддавався арештам британцями, звинувачувався у колабораціонізмі з Абвером. Так, на прохання німців він спробував переправити звільненого з єгипетської армії генерала до Іраку задля посилення там антибританської діяльності. Справа провалилась, і Садата було заарештовано. Але за браком доказів його звільнили, й Садат знову став співпрацювати з двома нацистськими агентами у Каїрі, які й видали його після того, як їх схопили. У жовтні 1942 року, засудженого трибуналом, його звільнили з армії, й ув'язнили.
Після двох років утримання у в'язниці, Садат розпочав голодування, і його перевели до тюремної лікарні, звідки йому вдалося втекти. Садат відростив бороду і, перебуваючи близько року в підпіллі, постійно змінював зовнішність, адреси й роботу.
У 1946-1949 знову у в'язниці. По звільненню займався журналістською діяльністю, а від 1950 — знову на військовій службі.
Узяв активну участь у створенні таємної організації «Вільні офіцери» на чолі з Насером.
Після державного заколоту в липні 1952 року Садат обіймав різноманітні державні посади. Від 1960 року до 1968-го був Головою Національних зборів, у період 1964—67 років — він один із віцепрезидентів, а від 1969 року — єдиний віцепрезидент. Після смерті Насера в 1970 році Анвара Садата було обрано президентом Єгипту.
Президенство
Фактично від часу приходу до влади Садат розпочав відходити від політики арабського націоналізму й арабського соціалізму, яку провадив Ґамаль Абдель Насер. Після того, як послідовники ідей Насера спробували створити опозицію до нового режиму, у травні 1971 року чимало осіб із оточення колишнього президента були арештовані. Садат відмовився й від панарабських претензій попередника — так 1971 року державу було перейменовано з Об'єднаної Арабської Республіки (ОАР) на Арабську Республіку Єгипет (АРЄ).
Відносини із супердержавами
Розчарувавшись у шляху соціалістичних перетворень і вважаючи допомогу СРСР в протистоянні з Ізраїлем недостатньою, Анвар Садат почав політичне зближення зі США. Водночас стосунки Єгипту з СРСР стрімко погіршувалися — спочатку країна відмовилась від радянської військової допомоги, а в 1972 з Єгипту взагалі було вислано радянських радників. У 1973 Садат ув'язався у війну проти Ізраїлю (Війна Судного дня), однак вкрай невдалий розвиток і результат операції змусив Садата терміново зближуватися зі США й вести мирні переговори з Ізраїлем. 1976 року Єгипет денонсував угоду про дружбу з СРСР.
Жовтнева (Судного дня) війна
- Дивіться основну статтю: Війна Судного дня.
Пріоритетним напрямком своєї політики Анвар Садат вважав відродження Єгипту, посилення позицій країни на світовій арені й реванш за принизливу поразку у війні з Ізраїлем 1967 року. Після невдалих переговорів із Ізраїлем протягом кількох років наприкінці 1972 року Садат став схилятись до воєнної кампанії проти Ізраїлю. Рішення про початок війни Єгипту з Ізраїлем було ухвалено президентом Анваром Садатом та його сирійським колегою Хафезом Асадом улітку 1973 року.
Кемп-Девідські угоди
- Дивіться основну статтю: Кемп-Девідські угоди 1978.
Після війни Садат знову погодився на мирні переговори. Ізраїль та Єгипет підписали проміжний договір, за яким зобов'язувались не застосовувати військову силу, а вирішувати наявний територіальний конфлікт у мирний спосіб. У 1977 році Анвар Садат оголосив про свою готовність прибути до Єрусалима для обговорення умов миру з Ізраїлем.
Цей історичний візит Садата відбувся в листопаді. На запрошення прем'єр-міністра Ізраїля Менахема Беґіна він виступив у кнесеті в Єрусалимі, що викликало різку критику в арабському світі. Викладений Садатом план з 5 пунктів включав, зокрема, і створення самостійної палестинської держави. Виступ єгипетського очільника справив величезне враження на ізраїльське керівництво, адже замайоріла надія на ухвалення мирної угоди з наймогутнішою у військовому плані й однією з найвпливовіших країн арабського світу.
За деякий час ізраїльський прем'єр Беґін здійснив візит у відповідь до Єгипту. Однак тут уже переговори просувались важко.
Саме тому Президент США Джиммі Картер вирішив узяти ініціативу в свої руки, й запросив обидві сторони до себе в Кемп-Девід, — курорт, що правив за місце неформальних зустрічей американських президентів.
І хоча листопадовий візит Садата до Єрусалима, де він зустрічався з Беґіном і виступав у кнесеті, спричинив напруження взаємин Єгипту з арабськими країнами, єгипетський президент ухвалив рішення продовжити мирні переговори з Ізраїлем.
У вересні 1978 на саміті в Кемп-Девіді під головуванням Джиммі Картера Анвар Садат і Менахем Беґін домовилися про укладення миру, взаємне визнання та повернення Синайського півострову до складу Єгипту. Мирну угоду було підписано 26 березня 1979 року. За умовами угоди, Ізраїль зобов'язувався вивести війська й евакуювати єврейські населення з Синаю, окупованого в 1967 році.
У 1978 за підписання мирних угод Анвар Садат і Менахем Беґін отримали Нобелівську премію миру. Нобелівський комітет, зокрема, відзначив:
«Історичний візит Садата до Ізраїлю в листопаді 1977 року зруйнував психологічний бар'єр, що стояв на заваді цілому поколінню мешканців Близького Сходу досягти порозуміння і взаємолюдських контактів». |
Внутрішня політика
Політика «відкритих дверей»
У 1974 узявся до реалізації політики «відкритих дверей» (інфітах). На практиці це означало приваблення іноземних інвесторів шляхом створення для них сприятливих умов ведення бізнесу, зокрема запровадження спрощеної системи оподаткування й надання урядових гарантій про недопущення націоналізації приватного капіталу. Крім того, уряд узяв на себе зобов'язання з модернізації системи комунікацій і транспортної мережі країни. Для отримання зовнішніх позик уряд Єгипту мав піти на скорочення бюджетного дефіциту, урізавши для цього державні субсидії на продукти харчування і паливо, що неминуче вело до зростання цін на товари першої необхідності.
У ході реалізації політики «відкритих дверей» було лібералізовано банківську і валютну сфери економіки. На думку Анвара Садата, це мало сприяти привабленню до країни іноземного капіталу й полегшити експорт єгипетської робочої сили до таких головних нафтовидобувних арабських країн як Лівія та Саудівська Аравія. Темпи економічного зростання прискорились, стан державного платіжного балансу покращився. Безумовними «плюсами» політики Садата стало також те, що саме завдяки їй країна фактично «відкрилась» для світу, лишаючись при тому доволі традиційним суспільством; до речі, якраз на той час припадає започаткування створення широкої туристичної інфраструктури в країні.
Однак внаслідок деякої однобокості веденої економічної політики, неврахування єгипетських реалій і значної корумпованості в країні, економічні потуги Садата призвели, в першу чергу, до швидкого збагачення невеликої частини наближених до керівної верхівки та представників великого бізнесу, тоді як економічне становище переважної більшості населення Єгипту лише погіршувалось.
Партійні зміни
У 1975 ухвалив рішення про створення в рамках Арабського соціалістичного союзу (АСС) трьох політичних платформ: центристської (правляча більшість), лівої та правої. Фактично це означало створення в Єгипті контрольованої багатопартійної системи.
На виборах до Народних зборів у 1976 кандидати від садатівської центристської платформи, що отримала назву Арабської соціалістичної партії (АСП), здобули переконливу перемогу, завоювавши 280 з 352 місць. Після парламентських виборів Садат оголосив, що всі три платформи АСС у подальшому будуть трансформовані у партії.
Економічні та політичні проблеми
У січні 1977 єгипетський уряд під тиском Міжнародного валютного фонду таки ухвалив рішення вдвічі скоротити субсидії на товари першої необхідності. В результаті 18-19 січня усю країну охопив народний протест — у багатьох містах і поселеннях відбулися багатомільйонні демонстрації, що увійшли до історії країни як «хлібні бунти». Відтак, урядове рішення було скасоване.
Коли опозиція почала критикувати економічні провали уряду й висувати офіційним особам звинувачення у корупції, Садат запровадив обмеження політичної діяльності в країні. Невдоволення виявляли й ісламські фундаменталісти, що активізували свої виступи після поразки Єгипту у війні 1967 року. Фундаменталісти завзято відкидали американізацію культурного та ідеологічного життя країни, крім того посилилась міжконфесійна ворожнеча — у т. ч. й, інспіровані ззовні, почастішали сутички ісламістів та представників коптської християнської меншини. В умовах посилення безладдя у країні Садат змушений був піти на деякі обмеження політичних свобод громадян.
Коли ж у 1980 (в умовах погіршення як економічної, так і внутрішньополітичної ситуації) Анвар Садат проголосив себе довічним Президентом Єгипту, всією країною прокотилися масові протести єгипетських громадян. Відповіддю ж офіційної влади на це стали масштабні репресивні заходи, в першу чергу, в середовищі інтелігенції (боротьба з інакодумцями і тими, хто відважувався критикувати владу) та коптського духовенства. Чимало єгипетських діячів культури і громадських активістів у цей час втратили роботу, були затримані і/або змушені виїхати з країни.
Загибель
6 жовтня 1981 року з нагоди чергової річниці арабо-ізраїльської війни 1973 року в Каїрі відбувався військовий парад. Урочистості розпочалися об 11:00 (за місцевим часом). Прийнявши рапорт від командувача параду, президент Єгипту в супроводі групи високих посадовців і військових чинів піднявся на трибуну для почесних гостей, зайнявши центральне місце в першому ряді, праворуч від нього сидів віцепрезидент Мубарак, ліворуч — міністр оборони Абу Газаль.
На параді все відбувалося за планом, але під кінець парадного розрахунку, близько 11:40, артилерійська вантажівка, що рухалась площею в шикуванні військової техніки, зненацька загальмувала. Лейтенант-десантник Халед Ахмед аль-Ісламбулі, що був у машині, зістрибнув з авто й жбурнув у бік трибуни ручну гранату. Вона вибухнула, не долетівши до цілі. За кілька секунд ще п'ятеро десантників зістрибнули з платформи вантажівки й відкрили автоматний вогонь по урядовій трибуні. Зчинилася паніка, у той же час Анвар Садат устав з крісла й вимовив: «Не може бути!» Випроставшись і заціпенівши, Садат виявився мішенню для снайпера: кулі пробили його шию та груди, зачепивши легеневу артерію. Президента Єгипту було вбито за 20 секунд після початку атаки. Існує малоймовірна версія, що Садат сприйняв те, що відбувалось перед його очима, як спробу підрозділу висловити йому особливу відданість, адже раніше на тому ж параді парашутисти приземлилися з неба просто на плац, і начебто президент здійнявся, щоб відсалютувати у відповідь. Садата було доставлено до шпиталю, де він невдовзі помер. У ході перестрілки, що зчинилася під час параду, було вбито або поранено декілька членів уряду й іноземних гостей з числа присутніх (загалом загинуло 7 і було поранено 28 осіб).
Обставини вбивства президента Анвара Садата дотепер лишаються нез'ясованими, так само як не встановлено замовників цієї політичної розправи. Загальновідомим є той факт, що замах на життя Садата, який увінчався успіхом, офіційно влаштували члени групи ісламських фундаменталістів «Аль-Гамаа аль-Ісламія» як помсту за зближення і начебто поступки Ізраїлю, а також проамериканський напрямок зовнішньої політики. Безумовним також є те, що без участі внутрішніх єгипетських спецслужб, а також зовнішнього втручання тут не обійшлося, адже організувати подібний теракт були спроможні винятково висококласні спецслужби. За однією з поширених у світі версій, до вбивства Садата причетний радянський КДБ, за іншою, популярною свого часу в СРСР і тепер у Росії — американські спецслужби.
Поховати Анвара Садата було вирішено на території Каїрського Меморіалу Невідомому солдату, відтак кожний єгиптянин і/або гість країни може віддати шану президенту.
Наступником Садата на посаді очільника країни став віцепрезидент Хосні Мубарак, який керував країною до лютого 2011 року.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Анвар Садат [ 19 грудня 2008 у Wayback Machine.] на www.n-t.ru (Електронна бібліотека «Наука і техніка») [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2005. Процитовано 13 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2007. Процитовано 13 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 13 грудня 2009.
- «Нефтяное оружие», изменившее мир [ 22 березня 2009 у Wayback Machine.] // «Нефтяные Ведомости» (Корпоративное издание «ЛУКОЙЛ Оверсиз Холдинг Лтд.») № 23 (65) за 24 жовтня 2005 року (рос.)
- Розін Олександр 1973. Війна «Судного дня» 1973 року. Протистояння СРСР — США на морі. Часть I на www.belostokskaya.ru(рос.) [ 16 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 13 грудня 2009.
- Новітня історія Ізраїлю на www.egypetturizm.narod.ru [ 17 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Арабо-ізраїльський конфлікт на www.middleeast.org.ua [ 20 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Останній шанс Ольмерта. Прем'єр Ізраїля шукає підтримку в Єгипту на www.vremya.ru [ 7 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 24 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2009.
- Полонський Дмитро З пістолетом наголо. Убивства світових лідерів: від С. Альєнде до А. Садата [ 30 вересня 2008 у Wayback Machine.] // «Закон & Бізнес» № 23 (751) за 10 — 16 червня 2006 року (рос.)
- Рети Э. Смерть на трибуне., стор 9 (рос.)
Література
- В. І. Головченко. Садат Мухаммед Анвар // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mohammed Anvar as Sadat arab محمد أنور السادات 25 grudnya 1918 Mit Abu el Kom Sultanat Yegipet 6 zhovtnya 1981 Yegipet tretij prezident Yegiptu marshal mushir Anvar Sadat محمد أنور الساداتarab محمد أنور السادات Anvar Sadat محمد أنور السادات3 j Prezident Yegiptu17 zhovtnya 1970 6 zhovtnya 1981PoperednikGamal Abdel NaserNastupnikSufi Hasan Abu Taleb v o 70 j Prem yer ministr Yegiptu15 travnya 1980 6 zhovtnya 1981PoperednikMustafa HalilNastupnikHosni Mubarak66 j Prem yer ministr Yegiptu26 bereznya 1973 25 veresnya 1974PoperednikAziz SidkiNastupnikAbdel Aziz Muhammed HigaziNarodivsya25 grudnya 1918 1918 12 25 1 2 d Minufiya Sultanat YegipetPomer6 zhovtnya 1981 1981 10 06 1 4 62 roki Kayir YegipetPohovanijMemorial Nevidomomu soldatuVidomij yakpolitik oficer derzhavnij diyach diplomat voyenachalnikGromadyanstvo YegipetNacionalnistyegipetskij arabAlma materdPolitichna partiya1 Arabskij socialistichnij soyuz ASS 1962 77 2 Nacionalno demokratichna partiya NDP z 1978 na osnovi ASS BatkodMatidU shlyubi z1 Ekbel Madi 2 Dzhihan Rauf vid 1949 Ditid d d d d d i dReligiyaIslam sunitskoyi techiyiNagorodiNobelivska premiya miru 1978 anwarsadat org Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiMolodist i shlyah do prezidentstvaDityachi i molodi roki Narodivsya 25 grudnya 1918 roku v bagatoditnij rodini u seli Mit Abul Kom pivnichnishe Kayira Vin buv odnim z trinadcyati ditej Mohammeda al Sadata pisarya u vijskovomu shpitali ta Sitt el Barrejn Usya jogo ridnya nalezhala do revnih musulman Anvar zmalku vidviduvav pochatkovu religijnu shkolu azhar de vivchav Koran ta islam U 1925 rodina pereyihala v okolici Kayira de Sadat otrimav serednyu osvitu Za jogo vlasnim piznishim ziznannyam zamolodu na jogo svitoglyad najbilshe vplinuli chotiri lyudini Zahran uchasnik antikolonialnogo zakolotu proti britanciv yakij skinchiv zhittya na shibenici za vbivstvo britanskogo oficera Kemal Atatyurk yakij zdobuv nezalezhnist dlya Turechchini j iniciyuvav znachni ekonomichni ta socialni peretvorennya v krayini Mahatma Gandi sho propaguvav nenasilnickij sprotiv suspilnomu zlu i Adolf Gitler u yakomu todi she yunij Sadat vbachav yedinogo svitovogo lidera zdatnogo protistoyati britanskij ekspansiyi Shlyah do vladi U 1938 zakinchiv vijskove uchilishe j otrimav zvannya lejtenanta U 1940 vstupiv do lav tayemnogo tovaristva Isaba stvorenogo grupoyu yegipetskih oficeriv Buv takozh blizkij do nacionalistichnih organizacij Misr al Fatat i Brattya musulmani U period Drugoyi Svitovoyi vijni tayemno spivpracyuvav z agentami nacistskoyi Nimechchini ta fashistskoyi Italiyi namagayuchis spriyati meti zvilnennya batkivshini vid britanskogo panuvannya Sadat neodnorazovo piddavavsya areshtam britancyami zvinuvachuvavsya u kolaboracionizmi z Abverom Tak na prohannya nimciv vin sprobuvav perepraviti zvilnenogo z yegipetskoyi armiyi generala do Iraku zadlya posilennya tam antibritanskoyi diyalnosti Sprava provalilas i Sadata bulo zaareshtovano Ale za brakom dokaziv jogo zvilnili j Sadat znovu stav spivpracyuvati z dvoma nacistskimi agentami u Kayiri yaki j vidali jogo pislya togo yak yih shopili U zhovtni 1942 roku zasudzhenogo tribunalom jogo zvilnili z armiyi j uv yaznili Pislya dvoh rokiv utrimannya u v yaznici Sadat rozpochav goloduvannya i jogo pereveli do tyuremnoyi likarni zvidki jomu vdalosya vtekti Sadat vidrostiv borodu i perebuvayuchi blizko roku v pidpilli postijno zminyuvav zovnishnist adresi j robotu U 1946 1949 znovu u v yaznici Po zvilnennyu zajmavsya zhurnalistskoyu diyalnistyu a vid 1950 znovu na vijskovij sluzhbi Uzyav aktivnu uchast u stvorenni tayemnoyi organizaciyi Vilni oficeri na choli z Naserom Pislya derzhavnogo zakolotu v lipni 1952 roku Sadat obijmav riznomanitni derzhavni posadi Vid 1960 roku do 1968 go buv Golovoyu Nacionalnih zboriv u period 1964 67 rokiv vin odin iz viceprezidentiv a vid 1969 roku yedinij viceprezident Pislya smerti Nasera v 1970 roci Anvara Sadata bulo obrano prezidentom Yegiptu PrezidenstvoFaktichno vid chasu prihodu do vladi Sadat rozpochav vidhoditi vid politiki arabskogo nacionalizmu j arabskogo socializmu yaku provadiv Gamal Abdel Naser Pislya togo yak poslidovniki idej Nasera sprobuvali stvoriti opoziciyu do novogo rezhimu u travni 1971 roku chimalo osib iz otochennya kolishnogo prezidenta buli areshtovani Sadat vidmovivsya j vid panarabskih pretenzij poperednika tak 1971 roku derzhavu bulo perejmenovano z Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki OAR na Arabsku Respubliku Yegipet ARYe Vidnosini iz superderzhavami Anvar Sadat i prezident SShA Dzhimmi Karter Rozcharuvavshis u shlyahu socialistichnih peretvoren i vvazhayuchi dopomogu SRSR v protistoyanni z Izrayilem nedostatnoyu Anvar Sadat pochav politichne zblizhennya zi SShA Vodnochas stosunki Yegiptu z SRSR strimko pogirshuvalisya spochatku krayina vidmovilas vid radyanskoyi vijskovoyi dopomogi a v 1972 z Yegiptu vzagali bulo vislano radyanskih radnikiv U 1973 Sadat uv yazavsya u vijnu proti Izrayilyu Vijna Sudnogo dnya odnak vkraj nevdalij rozvitok i rezultat operaciyi zmusiv Sadata terminovo zblizhuvatisya zi SShA j vesti mirni peregovori z Izrayilem 1976 roku Yegipet denonsuvav ugodu pro druzhbu z SRSR Zhovtneva Sudnogo dnya vijna Divitsya osnovnu stattyu Vijna Sudnogo dnya Prioritetnim napryamkom svoyeyi politiki Anvar Sadat vvazhav vidrodzhennya Yegiptu posilennya pozicij krayini na svitovij areni j revansh za prinizlivu porazku u vijni z Izrayilem 1967 roku Pislya nevdalih peregovoriv iz Izrayilem protyagom kilkoh rokiv naprikinci 1972 roku Sadat stav shilyatis do voyennoyi kampaniyi proti Izrayilyu Rishennya pro pochatok vijni Yegiptu z Izrayilem bulo uhvaleno prezidentom Anvarom Sadatom ta jogo sirijskim kolegoyu Hafezom Asadom ulitku 1973 roku Kemp Devidski ugodi Divitsya osnovnu stattyu Kemp Devidski ugodi 1978 Pislya vijni Sadat znovu pogodivsya na mirni peregovori Izrayil ta Yegipet pidpisali promizhnij dogovir za yakim zobov yazuvalis ne zastosovuvati vijskovu silu a virishuvati nayavnij teritorialnij konflikt u mirnij sposib U 1977 roci Anvar Sadat ogolosiv pro svoyu gotovnist pributi do Yerusalima dlya obgovorennya umov miru z Izrayilem Cej istorichnij vizit Sadata vidbuvsya v listopadi Na zaproshennya prem yer ministra Izrayilya Menahema Begina vin vistupiv u kneseti v Yerusalimi sho viklikalo rizku kritiku v arabskomu sviti Vikladenij Sadatom plan z 5 punktiv vklyuchav zokrema i stvorennya samostijnoyi palestinskoyi derzhavi Vistup yegipetskogo ochilnika spraviv velichezne vrazhennya na izrayilske kerivnictvo adzhe zamajorila nadiya na uhvalennya mirnoyi ugodi z najmogutnishoyu u vijskovomu plani j odniyeyu z najvplivovishih krayin arabskogo svitu Za deyakij chas izrayilskij prem yer Begin zdijsniv vizit u vidpovid do Yegiptu Odnak tut uzhe peregovori prosuvalis vazhko Kemp Devidska ugoda Sadat livoruch tisne ruku Beginu v prisutnosti Kartera Same tomu Prezident SShA Dzhimmi Karter virishiv uzyati iniciativu v svoyi ruki j zaprosiv obidvi storoni do sebe v Kemp Devid kurort sho praviv za misce neformalnih zustrichej amerikanskih prezidentiv I hocha listopadovij vizit Sadata do Yerusalima de vin zustrichavsya z Beginom i vistupav u kneseti sprichiniv napruzhennya vzayemin Yegiptu z arabskimi krayinami yegipetskij prezident uhvaliv rishennya prodovzhiti mirni peregovori z Izrayilem U veresni 1978 na samiti v Kemp Devidi pid golovuvannyam Dzhimmi Kartera Anvar Sadat i Menahem Begin domovilisya pro ukladennya miru vzayemne viznannya ta povernennya Sinajskogo pivostrovu do skladu Yegiptu Mirnu ugodu bulo pidpisano 26 bereznya 1979 roku Za umovami ugodi Izrayil zobov yazuvavsya vivesti vijska j evakuyuvati yevrejski naselennya z Sinayu okupovanogo v 1967 roci U 1978 za pidpisannya mirnih ugod Anvar Sadat i Menahem Begin otrimali Nobelivsku premiyu miru Nobelivskij komitet zokrema vidznachiv Istorichnij vizit Sadata do Izrayilyu v listopadi 1977 roku zrujnuvav psihologichnij bar yer sho stoyav na zavadi cilomu pokolinnyu meshkanciv Blizkogo Shodu dosyagti porozuminnya i vzayemolyudskih kontaktiv Vnutrishnya politika Politika vidkritih dverej U 1974 uzyavsya do realizaciyi politiki vidkritih dverej infitah Na praktici ce oznachalo privablennya inozemnih investoriv shlyahom stvorennya dlya nih spriyatlivih umov vedennya biznesu zokrema zaprovadzhennya sproshenoyi sistemi opodatkuvannya j nadannya uryadovih garantij pro nedopushennya nacionalizaciyi privatnogo kapitalu Krim togo uryad uzyav na sebe zobov yazannya z modernizaciyi sistemi komunikacij i transportnoyi merezhi krayini Dlya otrimannya zovnishnih pozik uryad Yegiptu mav piti na skorochennya byudzhetnogo deficitu urizavshi dlya cogo derzhavni subsidiyi na produkti harchuvannya i palivo sho neminuche velo do zrostannya cin na tovari pershoyi neobhidnosti U hodi realizaciyi politiki vidkritih dverej bulo liberalizovano bankivsku i valyutnu sferi ekonomiki Na dumku Anvara Sadata ce malo spriyati privablennyu do krayini inozemnogo kapitalu j polegshiti eksport yegipetskoyi robochoyi sili do takih golovnih naftovidobuvnih arabskih krayin yak Liviya ta Saudivska Araviya Tempi ekonomichnogo zrostannya priskorilis stan derzhavnogo platizhnogo balansu pokrashivsya Bezumovnimi plyusami politiki Sadata stalo takozh te sho same zavdyaki yij krayina faktichno vidkrilas dlya svitu lishayuchis pri tomu dovoli tradicijnim suspilstvom do rechi yakraz na toj chas pripadaye zapochatkuvannya stvorennya shirokoyi turistichnoyi infrastrukturi v krayini Odnak vnaslidok deyakoyi odnobokosti vedenoyi ekonomichnoyi politiki nevrahuvannya yegipetskih realij i znachnoyi korumpovanosti v krayini ekonomichni potugi Sadata prizveli v pershu chergu do shvidkogo zbagachennya nevelikoyi chastini nablizhenih do kerivnoyi verhivki ta predstavnikiv velikogo biznesu todi yak ekonomichne stanovishe perevazhnoyi bilshosti naselennya Yegiptu lishe pogirshuvalos Partijni zmini U 1975 uhvaliv rishennya pro stvorennya v ramkah Arabskogo socialistichnogo soyuzu ASS troh politichnih platform centristskoyi pravlyacha bilshist livoyi ta pravoyi Faktichno ce oznachalo stvorennya v Yegipti kontrolovanoyi bagatopartijnoyi sistemi Na viborah do Narodnih zboriv u 1976 kandidati vid sadativskoyi centristskoyi platformi sho otrimala nazvu Arabskoyi socialistichnoyi partiyi ASP zdobuli perekonlivu peremogu zavoyuvavshi 280 z 352 misc Pislya parlamentskih viboriv Sadat ogolosiv sho vsi tri platformi ASS u podalshomu budut transformovani u partiyi Ekonomichni ta politichni problemi U sichni 1977 yegipetskij uryad pid tiskom Mizhnarodnogo valyutnogo fondu taki uhvaliv rishennya vdvichi skorotiti subsidiyi na tovari pershoyi neobhidnosti V rezultati 18 19 sichnya usyu krayinu ohopiv narodnij protest u bagatoh mistah i poselennyah vidbulisya bagatomiljonni demonstraciyi sho uvijshli do istoriyi krayini yak hlibni bunti Vidtak uryadove rishennya bulo skasovane Koli opoziciya pochala kritikuvati ekonomichni provali uryadu j visuvati oficijnim osobam zvinuvachennya u korupciyi Sadat zaprovadiv obmezhennya politichnoyi diyalnosti v krayini Nevdovolennya viyavlyali j islamski fundamentalisti sho aktivizuvali svoyi vistupi pislya porazki Yegiptu u vijni 1967 roku Fundamentalisti zavzyato vidkidali amerikanizaciyu kulturnogo ta ideologichnogo zhittya krayini krim togo posililas mizhkonfesijna vorozhnecha u t ch j inspirovani zzovni pochastishali sutichki islamistiv ta predstavnikiv koptskoyi hristiyanskoyi menshini V umovah posilennya bezladdya u krayini Sadat zmushenij buv piti na deyaki obmezhennya politichnih svobod gromadyan Koli zh u 1980 v umovah pogirshennya yak ekonomichnoyi tak i vnutrishnopolitichnoyi situaciyi Anvar Sadat progolosiv sebe dovichnim Prezidentom Yegiptu vsiyeyu krayinoyu prokotilisya masovi protesti yegipetskih gromadyan Vidpoviddyu zh oficijnoyi vladi na ce stali masshtabni represivni zahodi v pershu chergu v seredovishi inteligenciyi borotba z inakodumcyami i timi hto vidvazhuvavsya kritikuvati vladu ta koptskogo duhovenstva Chimalo yegipetskih diyachiv kulturi i gromadskih aktivistiv u cej chas vtratili robotu buli zatrimani i abo zmusheni viyihati z krayini Zagibel6 zhovtnya 1981 roku z nagodi chergovoyi richnici arabo izrayilskoyi vijni 1973 roku v Kayiri vidbuvavsya vijskovij parad Urochistosti rozpochalisya ob 11 00 za miscevim chasom Prijnyavshi raport vid komanduvacha paradu prezident Yegiptu v suprovodi grupi visokih posadovciv i vijskovih chiniv pidnyavsya na tribunu dlya pochesnih gostej zajnyavshi centralne misce v pershomu ryadi pravoruch vid nogo sidiv viceprezident Mubarak livoruch ministr oboroni Abu Gazal Na paradi vse vidbuvalosya za planom ale pid kinec paradnogo rozrahunku blizko 11 40 artilerijska vantazhivka sho ruhalas plosheyu v shikuvanni vijskovoyi tehniki znenacka zagalmuvala Lejtenant desantnik Haled Ahmed al Islambuli sho buv u mashini zistribnuv z avto j zhburnuv u bik tribuni ruchnu granatu Vona vibuhnula ne doletivshi do cili Za kilka sekund she p yatero desantnikiv zistribnuli z platformi vantazhivki j vidkrili avtomatnij vogon po uryadovij tribuni Zchinilasya panika u toj zhe chas Anvar Sadat ustav z krisla j vimoviv Ne mozhe buti Viprostavshis i zacipenivshi Sadat viyavivsya mishennyu dlya snajpera kuli probili jogo shiyu ta grudi zachepivshi legenevu arteriyu Prezidenta Yegiptu bulo vbito za 20 sekund pislya pochatku ataki Isnuye malojmovirna versiya sho Sadat sprijnyav te sho vidbuvalos pered jogo ochima yak sprobu pidrozdilu visloviti jomu osoblivu viddanist adzhe ranishe na tomu zh paradi parashutisti prizemlilisya z neba prosto na plac i nachebto prezident zdijnyavsya shob vidsalyutuvati u vidpovid Sadata bulo dostavleno do shpitalyu de vin nevdovzi pomer U hodi perestrilki sho zchinilasya pid chas paradu bulo vbito abo poraneno dekilka chleniv uryadu j inozemnih gostej z chisla prisutnih zagalom zaginulo 7 i bulo poraneno 28 osib Obstavini vbivstva prezidenta Anvara Sadata doteper lishayutsya nez yasovanimi tak samo yak ne vstanovleno zamovnikiv ciyeyi politichnoyi rozpravi Zagalnovidomim ye toj fakt sho zamah na zhittya Sadata yakij uvinchavsya uspihom oficijno vlashtuvali chleni grupi islamskih fundamentalistiv Al Gamaa al Islamiya yak pomstu za zblizhennya i nachebto postupki Izrayilyu a takozh proamerikanskij napryamok zovnishnoyi politiki Bezumovnim takozh ye te sho bez uchasti vnutrishnih yegipetskih specsluzhb a takozh zovnishnogo vtruchannya tut ne obijshlosya adzhe organizuvati podibnij terakt buli spromozhni vinyatkovo visokoklasni specsluzhbi Za odniyeyu z poshirenih u sviti versij do vbivstva Sadata prichetnij radyanskij KDB za inshoyu populyarnoyu svogo chasu v SRSR i teper u Rosiyi amerikanski specsluzhbi Pohovati Anvara Sadata bulo virisheno na teritoriyi Kayirskogo Memorialu Nevidomomu soldatu vidtak kozhnij yegiptyanin i abo gist krayini mozhe viddati shanu prezidentu Nastupnikom Sadata na posadi ochilnika krayini stav viceprezident Hosni Mubarak yakij keruvav krayinoyu do lyutogo 2011 roku PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Anvar Sadat 19 grudnya 2008 u Wayback Machine na www n t ru Elektronna biblioteka Nauka i tehnika 27 travnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 25 lyutogo 2005 Procitovano 13 grudnya 2009 Arhiv originalu za 5 bereznya 2007 Procitovano 13 grudnya 2009 Arhiv originalu za 31 grudnya 2009 Procitovano 13 grudnya 2009 Neftyanoe oruzhie izmenivshee mir 22 bereznya 2009 u Wayback Machine Neftyanye Vedomosti Korporativnoe izdanie LUKOJL Oversiz Holding Ltd 23 65 za 24 zhovtnya 2005 roku ros Rozin Oleksandr 1973 Vijna Sudnogo dnya 1973 roku Protistoyannya SRSR SShA na mori Chast I na www belostokskaya ru ros 16 veresnya 2008 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 kvitnya 2008 Procitovano 13 grudnya 2009 Novitnya istoriya Izrayilyu na www egypetturizm narod ru 17 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Arabo izrayilskij konflikt na www middleeast org ua 20 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Ostannij shans Olmerta Prem yer Izrayilya shukaye pidtrimku v Yegiptu na www vremya ru 7 veresnya 2009 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 24 bereznya 2010 Procitovano 13 grudnya 2009 Arhiv originalu za 24 bereznya 2010 Procitovano 13 grudnya 2009 Polonskij Dmitro Z pistoletom nagolo Ubivstva svitovih lideriv vid S Alyende do A Sadata 30 veresnya 2008 u Wayback Machine Zakon amp Biznes 23 751 za 10 16 chervnya 2006 roku ros Reti E Smert na tribune stor 9 ros LiteraturaV I Golovchenko Sadat Muhammed Anvar Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4