Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

С 56 радянський дизель електричний підводний човен типу Середня серії IX біс що входив до складу Військово морського фло

С-56 (підводний човен СРСР)

С-56 (підводний човен СРСР)

С-56 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 24 листопада 1936 року на верфі завод № 194 у Ленінграді під заводським номером 405. У розібраному стані секціями доставлений залізницею на завод № 202 у Владивостокі, де човен остаточно зібрали. 25 грудня 1939 року спущений на воду. 22 грудня 1940 року включений до складу Чорноморського флоту.

С-56
image
Схема підводного човна типу «Середня»
Під прапором image Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Владивосток, Полярний
Закладений 24 листопада 1936
Спуск на воду 25 грудня 1939
Введений до складу флоту 31 жовтня 1941
Сучасний статус 15 вересня 1960 року списаний на брухт
Бойовий досвід Німецько-радянська війна
* Кампанія в Арктиці
Нагороди image image
Проєкт
Тип ПЧ Середній дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту завод № 194, Ленінград
, Владивосток
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19,5 вузлів (36,1 км/год)
Швидкість (підводна) 9,6 вузли (17,77 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 77,7 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,06 м
Водотоннажність надводна 866,1 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни 1Д
2 × електромотори ПГ-72/35
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
ППО 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів)
1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)

Вважається одним із найрезультативніших радянських підводних човнів, за кількістю достовірно потоплених цілей під час Другої світової війни. Перший радянський підводний човен, який здійснив навколосвітнє плавання. За бойові заслуги за часи німецько-радянської війни підводний човен був нагороджений орденом Червоного Прапора та удостоєний почесного звання «Гвардійський». На даний момент встановлена як корабель-музей у Владивостоці.

Історія

4 вересня 1942 року Державний комітет оборони ухвалив рішення про посилення Північного флоту за рахунок переведення з Тихого океану шести підводних човнів. До них увійшли два підводні човни типу «Ленінець» ( і ) і чотири «Сталінці» 3-го дивізіону 1-ї бригади підводних човнів ТОФ, що нещодавно вступили в дію: , , та С-56. Підводні човни вирушали до арктичних вод попарно.

Загалом за час війни підводний човен С-56 здійснив сім бойових походів (125 діб), провів 12 торпедних атак у результаті яких потопив 2 судна (6174 брт) та 2 військові кораблі. Цей підводний човен вважається найефективнішим радянським підводним човном періоду німецько-радянської війни за кількістю достовірно потоплених цілей, при цьому за потопленим тоннажем він значно поступається С-13 (44,1 тис. брт) та Л-3 (не менше 22,5 тис. брт). Екіпажем командував капітан-лейтенант Григорій Іванович Щедрін (18 листопада 1912 — 7 січня 1995), згодом Герой Радянського Союзу, капітан 2 рангу.

Після закінчення війни підводний човен продовжив службу на Півночі. Влітку 1954 року під керівництвом капітана 2 рангу В. І. Харченко Севморшляхом здійснив перехід на Далекий Схід, тим самим завершивши навколосвітнє плавання, яке почалося в 1942 році. 6 листопада 1953 року С-56 знову увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

14 березня 1955 року підводний човен вивели з бойового складу, роззброїли і переробили на плавучу зарядову станцію ПЗЗ-55 (з 12 січня 1957 року ЗАС-8). 20 квітня 1964 року перетворений на навчально-тренувальну станцію з боротьби за живучість УТС-14.

9 травня 1975 року після ремонту С-56 встановлений ​​на Корабельній набережній Владивостока як меморіал та філія музею Тихоокеанського флоту.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. танкер «Ойроштадт» («Eurostadt», 1.118 брт) і транспорт «Heinrich Schulte» (5056 брт)
  2. тральщик «М-346» (551 брт) і сторожовий корабель «NKi 09» («Alan», 466 брт)
Джерела
  1. С-56. на sovboat.ru.(рос.)

Джерела

  • «С-33» подводная лодка IX-бис серии(рос.)
  • S-56. на uboat.net. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: С-56 (підводний човен СРСР)
  • ПЛ С-56, ПЗС-55, ЗАС-8, УТС-14 тип С IX-бис серии(рос.)
  • С-56 (1939)(рос.)

Література

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — (рос.)
  • С. А. Балакин, М. Э. Морозов Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.(рос.)
  • Щедрин Г. И. На борту С-56. — М.: Воениздат, 1959. — С. 21—22.

Координати: 43°06′48″ пн. ш. 131°53′28″ сх. д. / 43.113444° пн. ш. 131.891222° сх. д. / 43.113444; 131.891222

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

S 56 radyanskij dizel elektrichnij pidvodnij choven tipu Serednya seriyi IX bis sho vhodiv do skladu Vijskovo morskogo flotu SRSR za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Zakladenij 24 listopada 1936 roku na verfi zavod 194 u Leningradi pid zavodskim nomerom 405 U rozibranomu stani sekciyami dostavlenij zalizniceyu na zavod 202 u Vladivostoki de choven ostatochno zibrali 25 grudnya 1939 roku spushenij na vodu 22 grudnya 1940 roku vklyuchenij do skladu Chornomorskogo flotu S 56 Shema pidvodnogo chovna tipu Serednya Pid praporom Vijskovo morskij flot SRSR Port pripiski Vladivostok Polyarnij Zakladenij 24 listopada 1936 Spusk na vodu 25 grudnya 1939 Vvedenij do skladu flotu 31 zhovtnya 1941 Suchasnij status 15 veresnya 1960 roku spisanij na bruht Bojovij dosvid Nimecko radyanska vijna Kampaniya v Arktici Nagorodi Proyekt Tip PCh Serednij dizel elektrichnij torpednij DPCh Rozrobnik proyektu zavod 194 Leningrad Vladivostok Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 19 5 vuzliv 36 1 km god Shvidkist pidvodna 9 6 vuzli 17 77 km god Robocha glibina zanurennya 80 m Granichna glibina zanurennya 100 m Avtonomnist plavannya 30 dib Ekipazh 46 osib Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 77 7 m Shirina korpusu najb 6 4 m Serednya osadka po KVL 4 06 m Vodotonnazhnist nadvodna 866 1 t Silova ustanovkadizel elektrichna 2 dizelni dviguni 1D 2 elektromotori PG 72 35Ozbroyennya Torpedno minne ozbroyennya 6 TA kalibru 533 mm 12 torped PPO 1 100 mm 51 garmata B 24 200 snaryadiv 1 45 mm napivavtomatichna garmata 21 K 500 snaryadiv Vvazhayetsya odnim iz najrezultativnishih radyanskih pidvodnih chovniv za kilkistyu dostovirno potoplenih cilej pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pershij radyanskij pidvodnij choven yakij zdijsniv navkolosvitnye plavannya Za bojovi zaslugi za chasi nimecko radyanskoyi vijni pidvodnij choven buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora ta udostoyenij pochesnogo zvannya Gvardijskij Na danij moment vstanovlena yak korabel muzej u Vladivostoci Istoriya4 veresnya 1942 roku Derzhavnij komitet oboroni uhvaliv rishennya pro posilennya Pivnichnogo flotu za rahunok perevedennya z Tihogo okeanu shesti pidvodnih chovniv Do nih uvijshli dva pidvodni chovni tipu Leninec i i chotiri Stalinci 3 go divizionu 1 yi brigadi pidvodnih chovniv TOF sho neshodavno vstupili v diyu ta S 56 Pidvodni chovni virushali do arktichnih vod poparno Zagalom za chas vijni pidvodnij choven S 56 zdijsniv sim bojovih pohodiv 125 dib proviv 12 torpednih atak u rezultati yakih potopiv 2 sudna 6174 brt ta 2 vijskovi korabli Cej pidvodnij choven vvazhayetsya najefektivnishim radyanskim pidvodnim chovnom periodu nimecko radyanskoyi vijni za kilkistyu dostovirno potoplenih cilej pri comu za potoplenim tonnazhem vin znachno postupayetsya S 13 44 1 tis brt ta L 3 ne menshe 22 5 tis brt Ekipazhem komanduvav kapitan lejtenant Grigorij Ivanovich Shedrin 18 listopada 1912 7 sichnya 1995 zgodom Geroj Radyanskogo Soyuzu kapitan 2 rangu Pislya zakinchennya vijni pidvodnij choven prodovzhiv sluzhbu na Pivnochi Vlitku 1954 roku pid kerivnictvom kapitana 2 rangu V I Harchenko Sevmorshlyahom zdijsniv perehid na Dalekij Shid tim samim zavershivshi navkolosvitnye plavannya yake pochalosya v 1942 roci 6 listopada 1953 roku S 56 znovu uvijshov do skladu Tihookeanskogo flotu 14 bereznya 1955 roku pidvodnij choven viveli z bojovogo skladu rozzbroyili i pererobili na plavuchu zaryadovu stanciyu PZZ 55 z 12 sichnya 1957 roku ZAS 8 20 kvitnya 1964 roku peretvorenij na navchalno trenuvalnu stanciyu z borotbi za zhivuchist UTS 14 9 travnya 1975 roku pislya remontu S 56 vstanovlenij na Korabelnij naberezhnij Vladivostoka yak memorial ta filiya muzeyu Tihookeanskogo flotu Div takozhHNoMS B 5 USS Gunnel SS 253 I 56 I 156 U 56 1938 HMS Oswald N58 Alessandro Malaspina 1940 PrimitkiVinoski tanker Ojroshtadt Eurostadt 1 118 brt i transport Heinrich Schulte 5056 brt tralshik M 346 551 brt i storozhovij korabel NKi 09 Alan 466 brt Dzherela S 56 na sovboat ru ros Dzherela S 33 podvodnaya lodka IX bis serii ros S 56 na uboat net angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu S 56 pidvodnij choven SRSR PL S 56 PZS 55 ZAS 8 UTS 14 tip S IX bis serii ros S 56 1939 ros LiteraturaMorozov M E Kulagin K L Eski v boyu Podvodnye lodki Marinesko Shedrina Lisina M Kollekciya Yauza EKSMO 2008 128 s ISBN 978 5 699 25627 3 ros S A Balakin M E Morozov Podvodnye lodki tipa S Moskva Modelist konstruktor 2000 32 s Morskaya kollekciya 2 2000 5000 ekz ros Shedrin G I Na bortu S 56 M Voenizdat 1959 S 21 22 Koordinati 43 06 48 pn sh 131 53 28 sh d 43 113444 pn sh 131 891222 sh d 43 113444 131 891222

Дата публікації:
Топ