Річкові монітори типу «Пара» (порт. Classe Pará) — шість броньованих моніторів з корпусом з дерева, названих на честь бразильських штатів та побудованих для військово-морських сил Бразилії під час Війни Потрійного Альянсу наприкінці 1860-х. Перші три побудованих кораблі, Pará, Alagoas та Rio Grande, брали участь у прориві повз Умаїту у лютому 1868. По тому решта кораблів приєдналася до ескадри і всі вони надавали вогневу підтримку сухопутним силам до завершення війни. Після завершення бойових дій кораблі було розділено між новосформованими флотиліями Верхнього Уругваю та Мату-Гросу. Alagoas був доправлений до Ріо-де-Жанейро у 1890-х і взяв участь повстанні на флоті 1893–94 років.
Річкові монітори типу «Пара» | ||
---|---|---|
Кольорова схема моніторів типу «Пара», робота Жозе да Сільва, (José da Silva), власник авторських прав — військово-морські сили Бразилії | ||
Служба | ||
Тип/клас | Монітор | |
Держава прапора | Бразилія | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 500 т | |
Довжина | 39 м | |
Ширина | 8,54 м | |
Осадка | 1,5 м | |
Бронювання | 51-102 мм (пояс) 76-152 мм (башта) 12,7 мм (палуба) | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 котли 2 парові машини | |
Потужність | 180 к.с. | |
Швидкість | 8 вузлів | |
Екіпаж | 43 чоловіки | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 x 70- або 120-фунтова гармата «Whitworth naval gun» |
Конструювання і опис
Річкові монітори типу «Пара» були створені, аби задовольнити потребу флоту Бразилії у невеликих броньованих кораблях з малою осадкою, спроможних витримувати потужні обстріли. Ця потреба була визначена характеристиками театру бойових дій під час Війни Потрійного Альянсу проти Парагваю. Три побудованих за кордоном монітори, які були у складі бразильського флоту, мали занадто велику осадку, аби діяти на більш мілководних ріках Парагваю. Монітори, як тип корабля були обрані через наявні переваги у маневруванні вогнем баштових кораблів у порівнянні з казематними броненосцями, які також діяли у складі бразильської річкової ескадри. Башта встановлювалась на обертовій платформі, яка оберталась навколо центральної осі. Її обертали чотири члени екіпажу через систему передач. Потрібно було 2.25 хвилини для повного повороту на 360°. Кораблі також отримали бронзовий таран. Корпус був покритий латунню Мунца аби сповільнити його обростанню у тропічних водах.
Кораблі мали у довжину 39 метрів з бімсом у 8,5 метрів. Їх осадка складала приблизно 1,5 метра, а водотоннажність 500 тон. З надводним бортом лише у 30 сантиметрів кораблі мали буксирувати від Ріо-де-Жанейро до району операцій. Їх екіпаж складався з 43 осіб.
Двигуни
Монітори типу «Пара» мали два парових двигуни прямої дії, кожний з яких приводив у рух 1,3 метровий гвинт. Їх потужність складала 180 індикативних кінських сил, що забезпечувало максимальну швидкість у 8 вузлів (15 км/год) у спокійних водах. Запас вугілля на борту був достатній для денного переходу.
Озброєння
Перші три корабля були озброєні кожен однією 70-ти фунтовою дульнозарядною нарізною гарматою Вітворта. Наступні кораблі отримали конструктивно аналогічні, але збільшеного калібру 120-фунтові гармати Вітворта. Семидесятифунтова гармата мала максимальний кут підйому у 15°. У гарматах більшого калібру цей кут зменшився через довший ствол. Тому обидва типи гармат мали однакову максимальну дальність стрільби у 5400 метрів. Семидесятифунтова гармата важила 2892, 7 кілограми (8582 фунти) і стріляла 140 міліметровим снарядом вагою 81 фунт (36,7 кг). 178 міліметровий снаряд стодвадцятифунтової гармати важив 151 фунт (68,5 кг), а сама вона — 7 556,8 кілограм (16 660 фунтів) 16 660 pounds (7 556,8 kg). Незвичайною характеристикою вироблених у Бразилії металевих лафетів була їх здатність повертати стволи гармат вертикально. Це було зроблено для мінімізації розмірів гарматних портів, через які могли потрапити ворожі снаряди чи осколки.
Будівництво
Корабель | Будівник | Закладені | Спущено на воду | Завершено | Доля |
---|---|---|---|---|---|
Pará | Арсенал де Марінья-да-Корт, Ріо-де-Жанейро | 8 грудня 1866 | 21 травня 1867 | 15 червня 1867 | Виведено з експлуатації 1884 року в Ладаріо |
Rio Grande | 17 серпня 1867 | 3 вересня 1867 | Розібрано лютий 1907 р. | ||
Alagoas | 29 жовтня 1867 | Листопад 1867 | Розібрано 1900 | ||
Piauí | 8 січня 1868 | Січень 1868 | Розібрано1893 | ||
Ceara | 22 березня 1868 | Квітень 1868 | Розібрано 1884 | ||
Santa Catharina | 5 травня 1868 | Червень 1868 | потонув 1882 |
Служба
Перші три побудовані кораблі Pará, Alagoas та Rio Grande, взяли участь у прориві повз Умаїту 19 лютого 1868. Під час операції всі монітори були прив'язані до більших броненосців на випадок. якщо двигун якогось з кораблів вийде з ладу через обстріл парагвайської артилерії. Barroso з'єднали з Rio Grande, за ними слідували Bahia з Alagoas та Tamandaré з Pará. І Alagoas, який отримав близько двохсот влучань, і Pará повинні були викинутись на берег після проходу повз фортецю, аби не потонути. Alagoas ремонтували у São José do Cerrito до середини березня, а Pará приєдналась до ескадри під час захоплення міста Laureles 27 лютого. Rio Grande піднялося вгору течією разом з іншими справними кораблями для обстрілу Асунсьону 24 лютого, який втім мав незначний ефект. 23 березня Rio Grande і казематний броненосець Barroso потопили парагвайський пароплав Igurey. Обидва кораблі спробували захопити на абордаж парагвайські солдати вночі 9 червня, але атаку вдалося відбити.
До завершення війни річкові монітори бомбардували парагвайські позиції та артилерійські батареї, підтримуючи сухопутні війська, зокрема у Агностурі, Тімбо, вздовж річок Тебукіарі (Tebicuary) та (Manduvirá). Після війни кораблі розділили між двома новосформованими флотиліями у Верхньому Уругваї та Мату-Гросу. Кораблі були розібрані впродовж останніх двох десятиліть 19 століття. Лише Rio Grande поставили у док для реконструкції 1899. Втім роботи на ньому так і не були завершені і корабель урешті-решт розібрали 1907.
Примітки
- Gratz, p. 153
- Gratz, p. 154
- Gratz, pp. 154–56
- Gratz, pp. 153–54
- Holley, p. 34
- Gratz, p. 155
- Gratz, pp. 149–50, 157
- Gratz, p. 157
Література
- Gratz, George A. (1999). The Brazilian Imperial Navy Ironclads, 1865–1874. У Preston, Antony (ред.). Warship 1999–2000. London: Conway Maritime Press. ISBN .
- Holley, Alexander Lyman (1865). A Treatise on Ordnance and Armor. New York: D. Van Nostrand.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richkovi monitori tipu Para port Classe Para shist bronovanih monitoriv z korpusom z dereva nazvanih na chest brazilskih shtativ ta pobudovanih dlya vijskovo morskih sil Braziliyi pid chas Vijni Potrijnogo Alyansu naprikinci 1860 h Pershi tri pobudovanih korabli Para Alagoas ta Rio Grande brali uchast u prorivi povz Umayitu u lyutomu 1868 Po tomu reshta korabliv priyednalasya do eskadri i vsi voni nadavali vognevu pidtrimku suhoputnim silam do zavershennya vijni Pislya zavershennya bojovih dij korabli bulo rozdileno mizh novosformovanimi flotiliyami Verhnogo Urugvayu ta Matu Grosu Alagoas buv dopravlenij do Rio de Zhanejro u 1890 h i vzyav uchast povstanni na floti 1893 94 rokiv Richkovi monitori tipu Para Kolorova shema monitoriv tipu Para robota Zhoze da Silva Jose da Silva vlasnik avtorskih prav vijskovo morski sili Braziliyi Sluzhba Tip klas Monitor Derzhava prapora Braziliya Identifikaciya Parametri Tonnazh 500 t Dovzhina 39 m Shirina 8 54 m Osadka 1 5 m Bronyuvannya 51 102 mm poyas 76 152 mm bashta 12 7 mm paluba Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 kotli 2 parovi mashini Potuzhnist 180 k s Shvidkist 8 vuzliv Ekipazh 43 choloviki Ozbroyennya Artileriya 1 x 70 abo 120 funtova garmata Whitworth naval gun Konstruyuvannya i opisRichkovi monitori tipu Para buli stvoreni abi zadovolniti potrebu flotu Braziliyi u nevelikih bronovanih korablyah z maloyu osadkoyu spromozhnih vitrimuvati potuzhni obstrili Cya potreba bula viznachena harakteristikami teatru bojovih dij pid chas Vijni Potrijnogo Alyansu proti Paragvayu Tri pobudovanih za kordonom monitori yaki buli u skladi brazilskogo flotu mali zanadto veliku osadku abi diyati na bilsh milkovodnih rikah Paragvayu Monitori yak tip korablya buli obrani cherez nayavni perevagi u manevruvanni vognem bashtovih korabliv u porivnyanni z kazematnimi bronenoscyami yaki takozh diyali u skladi brazilskoyi richkovoyi eskadri Bashta vstanovlyuvalas na obertovij platformi yaka obertalas navkolo centralnoyi osi Yiyi obertali chotiri chleni ekipazhu cherez sistemu peredach Potribno bulo 2 25 hvilini dlya povnogo povorotu na 360 Korabli takozh otrimali bronzovij taran Korpus buv pokritij latunnyu Munca abi spovilniti jogo obrostannyu u tropichnih vodah Korabli mali u dovzhinu 39 metriv z bimsom u 8 5 metriv Yih osadka skladala priblizno 1 5 metra a vodotonnazhnist 500 ton Z nadvodnim bortom lishe u 30 santimetriv korabli mali buksiruvati vid Rio de Zhanejro do rajonu operacij Yih ekipazh skladavsya z 43 osib Dviguni Monitori tipu Para mali dva parovih dviguni pryamoyi diyi kozhnij z yakih privodiv u ruh 1 3 metrovij gvint Yih potuzhnist skladala 180 indikativnih kinskih sil sho zabezpechuvalo maksimalnu shvidkist u 8 vuzliv 15 km god u spokijnih vodah Zapas vugillya na bortu buv dostatnij dlya dennogo perehodu Ozbroyennya Pershi tri korablya buli ozbroyeni kozhen odniyeyu 70 ti funtovoyu dulnozaryadnoyu nariznoyu garmatoyu Vitvorta Nastupni korabli otrimali konstruktivno analogichni ale zbilshenogo kalibru 120 funtovi garmati Vitvorta Semidesyatifuntova garmata mala maksimalnij kut pidjomu u 15 U garmatah bilshogo kalibru cej kut zmenshivsya cherez dovshij stvol Tomu obidva tipi garmat mali odnakovu maksimalnu dalnist strilbi u 5400 metriv Semidesyatifuntova garmata vazhila 2892 7 kilogrami 8582 funti i strilyala 140 milimetrovim snaryadom vagoyu 81 funt 36 7 kg 178 milimetrovij snaryad stodvadcyatifuntovoyi garmati vazhiv 151 funt 68 5 kg a sama vona 7 556 8 kilogram 16 660 funtiv 16 660 pounds 7 556 8 kg Nezvichajnoyu harakteristikoyu viroblenih u Braziliyi metalevih lafetiv bula yih zdatnist povertati stvoli garmat vertikalno Ce bulo zrobleno dlya minimizaciyi rozmiriv garmatnih portiv cherez yaki mogli potrapiti vorozhi snaryadi chi oskolki BudivnictvoKorabel Budivnik Zakladeni Spusheno na vodu Zaversheno Dolya Para Arsenal de Marinya da Kort Rio de Zhanejro 8 grudnya 1866 21 travnya 1867 15 chervnya 1867 Vivedeno z ekspluataciyi 1884 roku v Ladario Rio Grande 17 serpnya 1867 3 veresnya 1867 Rozibrano lyutij 1907 r Alagoas 29 zhovtnya 1867 Listopad 1867 Rozibrano 1900 Piaui 8 sichnya 1868 Sichen 1868 Rozibrano1893 Ceara 22 bereznya 1868 Kviten 1868 Rozibrano 1884 Santa Catharina 5 travnya 1868 Cherven 1868 potonuv 1882SluzhbaKartina zobrazhuye proriv povz Umayitu de monitor tipu Para priv yazanij do odnogo z bilshih bronenosciv Sproba abordazhu bronenoscya Barrozo ta monitora Rio Grande na kartini hudozhnika Eduardo De Martino Edoardo De Martino Pershi tri pobudovani korabli Para Alagoas ta Rio Grande vzyali uchast u prorivi povz Umayitu 19 lyutogo 1868 Pid chas operaciyi vsi monitori buli priv yazani do bilshih bronenosciv na vipadok yaksho dvigun yakogos z korabliv vijde z ladu cherez obstril paragvajskoyi artileriyi Barroso z yednali z Rio Grande za nimi sliduvali Bahia z Alagoas ta Tamandare z Para I Alagoas yakij otrimav blizko dvohsot vluchan i Para povinni buli vikinutis na bereg pislya prohodu povz fortecyu abi ne potonuti Alagoas remontuvali u Sao Jose do Cerrito do seredini bereznya a Para priyednalas do eskadri pid chas zahoplennya mista Laureles 27 lyutogo Rio Grande pidnyalosya vgoru techiyeyu razom z inshimi spravnimi korablyami dlya obstrilu Asunsonu 24 lyutogo yakij vtim mav neznachnij efekt 23 bereznya Rio Grande i kazematnij bronenosec Barroso potopili paragvajskij paroplav Igurey Obidva korabli sprobuvali zahopiti na abordazh paragvajski soldati vnochi 9 chervnya ale ataku vdalosya vidbiti Do zavershennya vijni richkovi monitori bombarduvali paragvajski poziciyi ta artilerijski batareyi pidtrimuyuchi suhoputni vijska zokrema u Agnosturi Timbo vzdovzh richok Tebukiari Tebicuary ta Manduvira Pislya vijni korabli rozdilili mizh dvoma novosformovanimi flotiliyami u Verhnomu Urugvayi ta Matu Grosu Korabli buli rozibrani vprodovzh ostannih dvoh desyatilit 19 stolittya Lishe Rio Grande postavili u dok dlya rekonstrukciyi 1899 Vtim roboti na nomu tak i ne buli zaversheni i korabel ureshti resht rozibrali 1907 PrimitkiGratz p 153 Gratz p 154 Gratz pp 154 56 Gratz pp 153 54 Holley p 34 Gratz p 155 Gratz pp 149 50 157 Gratz p 157LiteraturaGratz George A 1999 The Brazilian Imperial Navy Ironclads 1865 1874 U Preston Antony red Warship 1999 2000 London Conway Maritime Press ISBN 0 85177 724 4 Holley Alexander Lyman 1865 A Treatise on Ordnance and Armor New York D Van Nostrand