Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бразильське повстання військово-морського флоту (порт. Revolta da Armada) — повстання офіцерів військово-морського флоту Бразилії у початковому періоді Бразильської Старої республіки (вересень 1893 — квітень 1894 року), спричинене протистоянням військовій диктатурі президента Флоріану Пейшоту.
Історія
Після падіння імперії спокій в країніпродовжилась політична криза. Між армією, відданою президенту, маршалу Флоріану Пейшоту, та флотом, під командуванням адмірала Кастодіо да Мелло, відбувались конфлікти. 6 вересня 1893 року да Мелло оголосив президента зрадником конституції й підбурив повстання. До нього приєднались кораблі, які стояли в Ріо-де-Жанейро: єдиний сучасний корабель, броненосець «Аквідаба» (Aquidaban), старий монітор «Жаварі», річковий монітор «Алаґоас», крейсери «Републіка» й «Альміранче Тамандаре» із пошкодженою машиною, 3 великих міноносці й 4 малих, а також багато озброєних комерційних суден. Да Мелло сподівався, окрім того, сформувати на півдні країни сильне військо. У президента залишилось кілька кораблів, які не мали бойового значення, проте на його боці були сухопутні війська та берегові укріплення, а головне, він мав грошові кошти, яких не було у інсургентів. За значної довжини берегової лінії Бразилії й малого розвитку залізниці, головні шляхи сполучення (морські) перебували в руках інсургентів, і завдання президента полягало у створенні флоту, щоб заволодіти морем.
Перші тижні пройшли в безрезультатних перестрілках між суднами та фортами в Ріо-де-Жанейро. У ніч на 12 жовтня пароплав з інсургентами, що виходив з гавані, був обстріляний фортами та втратив багатьох людей. За кілька днів крейсер Republica протаранив пароплав із солдатами президента, при цьому загинуло до 500 чоловік. 22 листопада пострілами фортів був потоплений інсургентський міноносець, а старий броненосець Javary, розхитаний власними пострілами, перевернувся й затонув. Спроби да Мелло організувати на півдні війська не мали успіху, оскільки, хоч там і було багато інсургентів, але їхні предводителі сварились і суперничали одне з одним. Між тим засоби да Мелло танули, й у лютому почала відчуватись нестача запасів. За цей час Пейшоту встиг придбати невелику кількість суден. Він купив у США підводний канонерський човен Destroyer, озброєний 30-фунтовою міною, 2 швидкохідних парових баркаси та 5 міноносців виробництва Шихау; були озброєні 6 пароплавів та захоплений міноносець у 480 тонн, збудований Армстронгом, який ішов з Великої Британії до інсургентів.
10 березня кораблі президента з'явились поблизу гавані Ріо-де-Жанейро, маючи намір атакувати інсургентів. Да Мелло на броненосці «Аквідаба» з кількома озброєними пароплавами був на півдні, а адмірал Гама, який його заміщав, висадив команду на берег, а сам із більшістю офіцерів сховався на португальському крейсері, що стояв у гавані. Не знаючи про залишення кораблів інсургентами, сили президента обстріляли їх та, не отримавши відповіді, захопив їх усі. Отримавши відмову від португальського крейсера щодо видачі офіцерів, він припинив дипломатичні відносини з Португалією. Цей розрив, однак, подальших наслідків не мав.
Залишалось покінчити із ватажком повстання да Мелло. Для цього була відряджена вся флотилія на пошуки «Аквідаба»; броненосець було знайдено в бухті святої Катерини й потоплено 15 квітня двома мінами. За кілька днів до цього адмірал да Мелло, залишивши на Аквідабані 50—60 чоловік команди, з озброєними пароплавами пішов до Буенос-Айреса та здав кораблі аргентинському уряду, знайшовши там притулок як політичний біженець.
Після придушення окремих спалахів повстання на суші Пейшоту вдалось відновити спокій у країні.
Література
- Військова енциклопедія Ситіна. Частина 5
- Штенцель Альфред. Історія війн на морі = A.Stenzel - H.Kirchoff, Seekriegsgeschichte in ihren wichtingsten Abschnitten mit Berucksichtigung der Seetaktik, sv. I-VI, Hannover, 1907.-1911. — у 2-х томах. — Москва : Изографус, ЭКСМО-Пресс, 2002. — 704, 800 с. — 5000 прим.
- Вільсон, Герберт. Броненосці в бою = wilson h. w. ironclads in action. — london.: s. low, marston and company, 1896. — Москва : Изографус, ЭКСМО, 2003. — 784 с. — 5000 прим. — ISBN 5–94661–077–5.
Посилання
- Громадянська війна в Бразилії (вересень 1893 — квітень 1894 років)[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brazilske povstannya vijskovo morskogo flotu port Revolta da Armada povstannya oficeriv vijskovo morskogo flotu Braziliyi u pochatkovomu periodi Brazilskoyi Staroyi respubliki veresen 1893 kviten 1894 roku sprichinene protistoyannyam vijskovij diktaturi prezidenta Florianu Pejshotu IstoriyaBronenosec Akvidaban Fortifikacijni sporudi brazilskoyi armiyi 1894 Pislya padinnya imperiyi spokij v krayiniprodovzhilas politichna kriza Mizh armiyeyu viddanoyu prezidentu marshalu Florianu Pejshotu ta flotom pid komanduvannyam admirala Kastodio da Mello vidbuvalis konflikti 6 veresnya 1893 roku da Mello ogolosiv prezidenta zradnikom konstituciyi j pidburiv povstannya Do nogo priyednalis korabli yaki stoyali v Rio de Zhanejro yedinij suchasnij korabel bronenosec Akvidaba Aquidaban starij monitor Zhavari richkovij monitor Alagoas krejseri Republika j Almiranche Tamandare iz poshkodzhenoyu mashinoyu 3 velikih minonosci j 4 malih a takozh bagato ozbroyenih komercijnih suden Da Mello spodivavsya okrim togo sformuvati na pivdni krayini silne vijsko U prezidenta zalishilos kilka korabliv yaki ne mali bojovogo znachennya prote na jogo boci buli suhoputni vijska ta beregovi ukriplennya a golovne vin mav groshovi koshti yakih ne bulo u insurgentiv Za znachnoyi dovzhini beregovoyi liniyi Braziliyi j malogo rozvitku zaliznici golovni shlyahi spoluchennya morski perebuvali v rukah insurgentiv i zavdannya prezidenta polyagalo u stvorenni flotu shob zavoloditi morem Pershi tizhni projshli v bezrezultatnih perestrilkah mizh sudnami ta fortami v Rio de Zhanejro U nich na 12 zhovtnya paroplav z insurgentami sho vihodiv z gavani buv obstrilyanij fortami ta vtrativ bagatoh lyudej Za kilka dniv krejser Republica protaraniv paroplav iz soldatami prezidenta pri comu zaginulo do 500 cholovik 22 listopada postrilami fortiv buv potoplenij insurgentskij minonosec a starij bronenosec Javary rozhitanij vlasnimi postrilami perevernuvsya j zatonuv Sprobi da Mello organizuvati na pivdni vijska ne mali uspihu oskilki hoch tam i bulo bagato insurgentiv ale yihni predvoditeli svarilis i supernichali odne z odnim Mizh tim zasobi da Mello tanuli j u lyutomu pochala vidchuvatis nestacha zapasiv Za cej chas Pejshotu vstig pridbati neveliku kilkist suden Vin kupiv u SShA pidvodnij kanonerskij choven Destroyer ozbroyenij 30 funtovoyu minoyu 2 shvidkohidnih parovih barkasi ta 5 minonosciv virobnictva Shihau buli ozbroyeni 6 paroplaviv ta zahoplenij minonosec u 480 tonn zbudovanij Armstrongom yakij ishov z Velikoyi Britaniyi do insurgentiv 10 bereznya korabli prezidenta z yavilis poblizu gavani Rio de Zhanejro mayuchi namir atakuvati insurgentiv Da Mello na bronenosci Akvidaba z kilkoma ozbroyenimi paroplavami buv na pivdni a admiral Gama yakij jogo zamishav visadiv komandu na bereg a sam iz bilshistyu oficeriv shovavsya na portugalskomu krejseri sho stoyav u gavani Ne znayuchi pro zalishennya korabliv insurgentami sili prezidenta obstrilyali yih ta ne otrimavshi vidpovidi zahopiv yih usi Otrimavshi vidmovu vid portugalskogo krejsera shodo vidachi oficeriv vin pripiniv diplomatichni vidnosini z Portugaliyeyu Cej rozriv odnak podalshih naslidkiv ne mav Zalishalos pokinchiti iz vatazhkom povstannya da Mello Dlya cogo bula vidryadzhena vsya flotiliya na poshuki Akvidaba bronenosec bulo znajdeno v buhti svyatoyi Katerini j potopleno 15 kvitnya dvoma minami Za kilka dniv do cogo admiral da Mello zalishivshi na Akvidabani 50 60 cholovik komandi z ozbroyenimi paroplavami pishov do Buenos Ajresa ta zdav korabli argentinskomu uryadu znajshovshi tam pritulok yak politichnij bizhenec Pislya pridushennya okremih spalahiv povstannya na sushi Pejshotu vdalos vidnoviti spokij u krayini LiteraturaVijskova enciklopediya Sitina Chastina 5 Shtencel Alfred Istoriya vijn na mori A Stenzel H Kirchoff Seekriegsgeschichte in ihren wichtingsten Abschnitten mit Berucksichtigung der Seetaktik sv I VI Hannover 1907 1911 u 2 h tomah Moskva Izografus EKSMO Press 2002 704 800 s 5000 prim Vilson Gerbert Bronenosci v boyu wilson h w ironclads in action london s low marston and company 1896 Moskva Izografus EKSMO 2003 784 s 5000 prim ISBN 5 94661 077 5 PosilannyaGromadyanska vijna v Braziliyi veresen 1893 kviten 1894 rokiv nedostupne posilannya z chervnya 2019