Річкова акула гангська | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Glyphis gangeticus (Müller & Henle, 1839) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Річкова акула гангська (Glyphis gangeticus) — акула з рід Річкова акула родини сірі акули. Інші назви «ангар», «тамасі», «довгохвоста акула», «тигрова риба». Тривалий час вважалася підвидом акули-бика. Лише нещодавно, у 1996 році визначено як самостійний вид річкових акул.
Опис
Загальна довжина становить 2,04 м. Зовнішню схожа на акулу-бика. Голова коротка та широка. Очі невеликі з мигательною перетинкою. Рот середнього розміру. На верхній щелепі розташовано 32-37 відносно великих зубів трикутної форми з пильчастою крайкою. На нижній щелепі — 31-34 тонких та прямих зубів. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб обтічний, черево товсте. Осьовий скелет нараховує 169 хребців. Грудні плавці великі, серпоподібної форми. Має 2 спинних плавця, з яких перший значно більше за задній. Передній спинний плавець трохи зігнутий назад, кінчик округлий. Він розташований позаду грудних плавців. Задній спинний плавець — навпроти анального. Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать більш розвинена, має виїмку-«вимпел».
Забарвлення спини сіро-сталеве з коричнюватим відтінком. Черево має попелясто-білий або білий колір.
Спосіб життя
Зустрічається у каламутній воді. Здатна перебувати у прісній воді найбільший проміжок часу серед інших акул. Водночас чудово переносить перебування у морській воді. Полює на здобич завдяки своєї бокової лінії та інших органів відчутів, оскільки має доволі поганий зір. Живиться костистою рибою, скатами, ракоподібними, молюсками.
Статева зрілість настає при розмірах 1,7-1,8 м. Це живородна акула. народжені акуленята сягають 60 см.
Є об'єктом значного вилову місцевими рибалками. М'ясо їстівне, також цінується жир, який з неї добувається. Жир цей використовується в індійській медицині.
Вважається акулою-людожером. Проте достеменних фактів нападу на людину не зафіксовано. На думку низки вчених напади акули-бика вважають атаками гангської акули.
Розповсюдження
Мешкає у гирлі річки Ганг, річкова система Хуглі (Індія, Бангладеш), а також на значні частині цієї річки. Звідси походить назва цієї акули. окрім того зустрічається у притоках Гангу — Брахмапутра та Маханаді у штатах Біхар, Орісса й Ассам.
Джерела
- Fowler, S.L., Cavanagh, R.D., Camhi, M., Burgess, G.H., Cailliet, G.M., Fordham, S.V., Simpfendorfer, C.A. and Musick, J.A. (eds). Sharks, rays and chimaeras: the status of the Chondrichthyan fishes. Gland, Switzerland, and Cambridge, UK.: IUCN Species Survival Commission Shark Specialist Group, IUCN. pp. 305–306.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richkova akula gangska Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Richkova akula Glyphis Vid Richkova akula gangska Binomialna nazva Glyphis gangeticus Muller amp Henle 1839 Posilannya Vikishovishe Glyphis gangeticus Vikividi Glyphis gangeticus EOL 46559841 NCBI 1213683 Richkova akula gangska Glyphis gangeticus akula z rid Richkova akula rodini siri akuli Inshi nazvi angar tamasi dovgohvosta akula tigrova riba Trivalij chas vvazhalasya pidvidom akuli bika Lishe neshodavno u 1996 roci viznacheno yak samostijnij vid richkovih akul Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Rozpovsyudzhennya 4 DzherelaOpisred Zagalna dovzhina stanovit 2 04 m Zovnishnyu shozha na akulu bika Golova korotka ta shiroka Ochi neveliki z migatelnoyu peretinkoyu Rot serednogo rozmiru Na verhnij shelepi roztashovano 32 37 vidnosno velikih zubiv trikutnoyi formi z pilchastoyu krajkoyu Na nizhnij shelepi 31 34 tonkih ta pryamih zubiv U neyi 5 par zyabrovih shilin Tulub obtichnij cherevo tovste Osovij skelet narahovuye 169 hrebciv Grudni plavci veliki serpopodibnoyi formi Maye 2 spinnih plavcya z yakih pershij znachno bilshe za zadnij Perednij spinnij plavec trohi zignutij nazad kinchik okruglij Vin roztashovanij pozadu grudnih plavciv Zadnij spinnij plavec navproti analnogo Hvostovij plavec geterocerkalnij verhnya lopat bilsh rozvinena maye viyimku vimpel Zabarvlennya spini siro staleve z korichnyuvatim vidtinkom Cherevo maye popelyasto bilij abo bilij kolir Sposib zhittyared Zustrichayetsya u kalamutnij vodi Zdatna perebuvati u prisnij vodi najbilshij promizhok chasu sered inshih akul Vodnochas chudovo perenosit perebuvannya u morskij vodi Polyuye na zdobich zavdyaki svoyeyi bokovoyi liniyi ta inshih organiv vidchutiv oskilki maye dovoli poganij zir Zhivitsya kostistoyu riboyu skatami rakopodibnimi molyuskami Stateva zrilist nastaye pri rozmirah 1 7 1 8 m Ce zhivorodna akula narodzheni akulenyata syagayut 60 sm Ye ob yektom znachnogo vilovu miscevimi ribalkami M yaso yistivne takozh cinuyetsya zhir yakij z neyi dobuvayetsya Zhir cej vikoristovuyetsya v indijskij medicini Vvazhayetsya akuloyu lyudozherom Prote dostemennih faktiv napadu na lyudinu ne zafiksovano Na dumku nizki vchenih napadi akuli bika vvazhayut atakami gangskoyi akuli Rozpovsyudzhennyared Meshkaye u girli richki Gang richkova sistema Hugli Indiya Bangladesh a takozh na znachni chastini ciyeyi richki Zvidsi pohodit nazva ciyeyi akuli okrim togo zustrichayetsya u pritokah Gangu Brahmaputra ta Mahanadi u shtatah Bihar Orissa j Assam Dzherelared Fowler S L Cavanagh R D Camhi M Burgess G H Cailliet G M Fordham S V Simpfendorfer C A and Musick J A eds Sharks rays and chimaeras the status of the Chondrichthyan fishes Gland Switzerland and Cambridge UK IUCN Species Survival Commission Shark Specialist Group IUCN pp 305 306 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Richkova akula gangska amp oldid 38718863