Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ріроріро західний | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Західний ріроріро (підвид G. f. exsul) | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gerygone fusca (Gould, 1838) | ||||||||||||||||||||||||
 Ареал виду: світлішим кольором показано місця проживання без гніздування. | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Ріроріро західний (Gerygone fusca) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.
Опис
Верхня частина тіла птаха сірувато-коричнева, нижня частина тіла білувата, горло і груди світло-сірі. Рульові пера на хвості яскраві, чорно-білі, добре помітні під час польоту.
Таксономія
Західний ріроріро є сестринським видом мангрового ріроріо. Дослідники вважають, що ці два види розділилися в плейстоцені. Ці види тепер повторно контактують в районі Карпентарії, однак мешкають в різних середовищах і не схрещуються.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- G. f. fusca (Gould, 1838) (південний захід Західної Австралії);
- G. f. exsul Mathews, 1912 (схід Австралії; популяції півострова Ейр);
- G. f. mungi Mathews, 1912 (центральна Австралія).
Поширення
Західний ріроріро є ендеміком Австралії. Це найпоширеніший птах роду ріроріро, а також єдиний птах роду, що мешкає в центральних районах Австралії. Живе у відкритих лісах і лісових масивах, в чагарниках, на висоті до 850 м над рівнем моря. Популяції півночі і сходу осілі. Популяції внутрішніх районів можуть мігрувати, реагуючи на посуху. Деякі популяції Західної Австралії взимку мігрують вглиб континенту або на північ.
Раціон
Західні ріроріро харчуються комахами, яких шукають на деревах.
Розмноження
Сезон розмноження зазвичай триває з вересня по січень. Гніздо грушеподібне. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період триває 10-12 днів, пташенята залишаються в гнізді 10-13 днів.
Примітки
- BirdLife International (2012). Gerygone fusca. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Menkhorst, Peter; Rogers, Danny; Clarke, Rohan; Davies, Jeff; Marsack, Peter; Franklin, Kim (2017). The Australian Bird Guide (вид. 1st). Melbourne: CSIRO Publishing. ISBN .
- Higgins, P.J.; Peter, J.M. (2002). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 6: Pardalotes to Shrike-thrushes. Melbourne: Oxford University Press. с. 360—374. ISBN .
- Pizzey, Graham; Knight, Frank (2003). The Field Guide to the Birds of Australia. Sydney: Harper Collins. ISBN .
- Garcia-Navas, Vicente; Rodriguez-Rey, Marta; Marki, Petter Z.; Christidis, Les (2018). Environmental determinism, and not interspecific competition, drives morphological variability in Australasian warblers (Acanthizidae). Ecology and Evolution. 8: 3871—3882.
- Ford, Julian (1986). Phylogeny of the Acanthizid Warbler Genus Gerygone Based on Numerical Analyses of Morphological Characters. Emu - Austral Ornithology. 86 (1): 12—22.
- Nyari, Arpad S.; Joseph, Leo (2012). Evolution in Australasian Mangrove Forests: Multilocus Phylogenetic Analysis of the Gerygone Warblers (Aves: Acanthizidae). PLoS ONE. 7 (2): e31840.
- Ford, Julian (1981). Morphological and Behavioural Evolution in Populations of the Gerygone Fusca Complex. Emu - Austral Ornithology. 2 (81): 57—81.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 January 2019.
- Gregory, P (2020). Western Gerygone (Gerygone fusca) version 1.0. Birds of the World (J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D. A. Christie, and E. de Juana, Editors). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Riroriro zahidnij Zahidnij riroriro pidvid G f exsul Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Nadrodina Meliphagoidea Rodina Shipodzobovi Acanthizidae Pidrodina Shipodzobni Acanthizinae Rid Riroriro Gerygone Vid Riroriro zahidnij Binomialna nazva Gerygone fusca Gould 1838 Areal vidu svitlishim kolorom pokazano miscya prozhivannya bez gnizduvannya Pidvidi G f fusca Gould 1838 G f exsul Mathews 1912 G f mungi Mathews 1912 Posilannya Vikishovishe Gerygone fusca Vikividi Gerygone fusca ITIS 560256 MSOP 22704721 NCBI 117203 Riroriro zahidnij Gerygone fusca vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shipodzobovih Acanthizidae Endemik Avstraliyi OpisVerhnya chastina tila ptaha siruvato korichneva nizhnya chastina tila biluvata gorlo i grudi svitlo siri Rulovi pera na hvosti yaskravi chorno bili dobre pomitni pid chas polotu TaksonomiyaZahidnij riroriro ye sestrinskim vidom mangrovogo rirorio Doslidniki vvazhayut sho ci dva vidi rozdililisya v plejstoceni Ci vidi teper povtorno kontaktuyut v rajoni Karpentariyi odnak meshkayut v riznih seredovishah i ne shreshuyutsya Pidvidi Vidilyayut tri pidvidi G f fusca Gould 1838 pivdennij zahid Zahidnoyi Avstraliyi G f exsul Mathews 1912 shid Avstraliyi populyaciyi pivostrova Ejr G f mungi Mathews 1912 centralna Avstraliya PoshirennyaZahidnij riroriro ye endemikom Avstraliyi Ce najposhirenishij ptah rodu riroriro a takozh yedinij ptah rodu sho meshkaye v centralnih rajonah Avstraliyi Zhive u vidkritih lisah i lisovih masivah v chagarnikah na visoti do 850 m nad rivnem morya Populyaciyi pivnochi i shodu osili Populyaciyi vnutrishnih rajoniv mozhut migruvati reaguyuchi na posuhu Deyaki populyaciyi Zahidnoyi Avstraliyi vzimku migruyut vglib kontinentu abo na pivnich RacionZahidni riroriro harchuyutsya komahami yakih shukayut na derevah RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya zazvichaj trivaye z veresnya po sichen Gnizdo grushepodibne V kladci 2 3 yajcya inkubacijnij period trivaye 10 12 dniv ptashenyata zalishayutsya v gnizdi 10 13 dniv PrimitkiBirdLife International 2012 Gerygone fusca Procitovano 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Menkhorst Peter Rogers Danny Clarke Rohan Davies Jeff Marsack Peter Franklin Kim 2017 The Australian Bird Guide vid 1st Melbourne CSIRO Publishing ISBN 9780643097544 Higgins P J Peter J M 2002 Handbook of Australian New Zealand and Antarctic Birds Volume 6 Pardalotes to Shrike thrushes Melbourne Oxford University Press s 360 374 ISBN 0 19 553762 9 Pizzey Graham Knight Frank 2003 The Field Guide to the Birds of Australia Sydney Harper Collins ISBN 9780732291938 Garcia Navas Vicente Rodriguez Rey Marta Marki Petter Z Christidis Les 2018 Environmental determinism and not interspecific competition drives morphological variability in Australasian warblers Acanthizidae Ecology and Evolution 8 3871 3882 Ford Julian 1986 Phylogeny of the Acanthizid Warbler Genus Gerygone Based on Numerical Analyses of Morphological Characters Emu Austral Ornithology 86 1 12 22 Nyari Arpad S Joseph Leo 2012 Evolution in Australasian Mangrove Forests Multilocus Phylogenetic Analysis of the Gerygone Warblers Aves Acanthizidae PLoS ONE 7 2 e31840 Ford Julian 1981 Morphological and Behavioural Evolution in Populations of the Gerygone Fusca Complex Emu Austral Ornithology 2 81 57 81 Gill Frank Donsker David red 2019 Bristlebirds pardalotes Australasian warblers World Bird List Version 9 1 International Ornithologists Union Procitovano 21 January 2019 Gregory P 2020 Western Gerygone Gerygone fusca version 1 0 Birds of the World J del Hoyo A Elliott J Sargatal D A Christie and E de Juana Editors Cornell Lab of Ornithology Ithaca NY Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi