Рипуарські франки чи рипуарці (від лат. ripa — берег річки; нім. Rheinfranken) — група племен франків, які жили по берегах Рейну та Майну.
На відміну від салічних франків, що переселилися на берег моря, завоювали Галлію, а потім їх асимілювали , ріпуарські франки залишилися на колишніх місцях проживання. У ріпуарських франків довше зберігався первіснообщинний лад.
Наприкінці V ст. королем рипуарских франків був Сігіберт Кульгавий, а столицею — Кельн. В битві при Толбіаку 498 року ріпуарські франки розбили алеманів, після чого король салічних франків Хлодвіг I почав прагнути до об'єднання всіх франкських племен під своєю владою. Після вбивства Сігіберта і його сина Хлодвіг проголосив себе також королем ріпуарських франків. Фактичне приєднання рипуарских франків до Франкського королівства розтягнулося на VI—VII століття. У цей період записана ріпуарська правда, яка регламентувала звичаєве право.
У результаті розділу Франкської імперії територія ріпуарських франків переважно опинилася у складі Східно-Франкського королівства.
Рипуарські франки зберегли свою мову, що стала основою рейнських та франконських діалектів німецької мови.
Посилання
- Chisholm, Hugh (1910). Franks, InThe Encyclopædia Britannica: A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information, V. 11, pp. 35-36.[1] [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Jordanes (ca 551 AD).Getica, v. 191. Online translation retrieved Nov. 1, 2007.[2] [ 30 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Perry, Walter Copland. (1857) The Franks, from Their First Appearance in History to the Death of King Pepin [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]. Longman, Браун"--, Green: 1857.
- Rivers, Theodore John. (1986) Laws of the Salian and Ripuarian Franks.New York: AMS Press, 1986.
- France: Early Frankish Period, InEncyclopædia Britannica, p. 119. Retrieved Nov. 1, 2007, fromEncyclopædia Britannica Online. [ 10 серпня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ripuarski franki chi ripuarci vid lat ripa bereg richki nim Rheinfranken grupa plemen frankiv yaki zhili po beregah Rejnu ta Majnu Pomaranchevim kolorom pokazano teritoriyu prozhivannya ripuarskih frankiv u drugij polovini 5 go stolittya Na vidminu vid salichnih frankiv sho pereselilisya na bereg morya zavoyuvali Galliyu a potim yih asimilyuvali ripuarski franki zalishilisya na kolishnih miscyah prozhivannya U ripuarskih frankiv dovshe zberigavsya pervisnoobshinnij lad Naprikinci V st korolem ripuarskih frankiv buv Sigibert Kulgavij a stoliceyu Keln V bitvi pri Tolbiaku 498 roku ripuarski franki rozbili alemaniv pislya chogo korol salichnih frankiv Hlodvig I pochav pragnuti do ob yednannya vsih frankskih plemen pid svoyeyu vladoyu Pislya vbivstva Sigiberta i jogo sina Hlodvig progolosiv sebe takozh korolem ripuarskih frankiv Faktichne priyednannya ripuarskih frankiv do Frankskogo korolivstva roztyagnulosya na VI VII stolittya U cej period zapisana ripuarska pravda yaka reglamentuvala zvichayeve pravo U rezultati rozdilu Frankskoyi imperiyi teritoriya ripuarskih frankiv perevazhno opinilasya u skladi Shidno Frankskogo korolivstva Ripuarski franki zberegli svoyu movu sho stala osnovoyu rejnskih ta frankonskih dialektiv nimeckoyi movi PosilannyaChisholm Hugh 1910 Franks InThe Encyclopaedia Britannica A Dictionary of Arts Sciences Literature and General Information V 11 pp 35 36 1 13 listopada 2012 u Wayback Machine Jordanes ca 551 AD Getica v 191 Online translation retrieved Nov 1 2007 2 30 grudnya 2008 u Wayback Machine Perry Walter Copland 1857 The Franks from Their First Appearance in History to the Death of King Pepin 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Longman Braun Green 1857 Rivers Theodore John 1986 Laws of the Salian and Ripuarian Franks New York AMS Press 1986 France Early Frankish Period InEncyclopaedia Britannica p 119 Retrieved Nov 1 2007 fromEncyclopaedia Britannica Online 10 serpnya 2006 u Wayback Machine