Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ріке-чубчик (фр. Riquet à la houppe) — казка французького письменника Шарля Перро. Твір опубліковано 1697 року на сторінках збірки «Казки Матінки Гуски». Оповідка розповідає про невеликого на зріст принца з чубчиком на голові, якого фея наділила здатністю дарувати розум тій, в кого він закохається.
| Ріке-чубчик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Riquet à la houppe | ||||
 | ||||
| Жанр | літературна казка | |||
| Автор | Шарль Перро | |||
| Мова | французька мова | |||
| Написано | 1697 | |||
| Опубліковано | 1697 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Видання | «Казки Матінки Гуски» | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Персонажі
- Ріке-чубчик» — принц, який народився маленький зростом, некрасивий, але дуже розумний.
- «Старша принцеса» — дурненька красуня.
- «Молодша принцеса» — потворна розумниця.
- «Фея-чарівниця» — хрещена мати принца і двох принцес.
- «1-а королева мати» — матір принца.
- «2-а королева мати» — матір обох принцес.
- Свита принца Ріке-чубчика.
- Два королі.
Сюжет
Давним-давно, в однієї королеви народилася дитина. Багато сліз пролила мати після того, бо виявилося, що її синочок був дуже негарний та незграбний і багато хто сумнівався, чи насправді він є людиною. Однак, фея-чарівниця, яка стала його хрещеною, розраджувала матір такими словами : «принц стане чудовою людиною, бо він буде дуже розумний і вона наділить його здатністю дарувати розум тій кого він покохає». На тому й трішки заспокоїлася королева, бо незабаром хлопчик заговорив, і як тільки це сталося всі побачили який він не по роках розумний та кмітливий. Мама тішилася й дуже любила свого Ріке-чубчика (так вона його називала через чуприну волосся на голові).
Недалеко від цієї місцини, в іншому королівстві, через сім-вісім років у іншої королеви народилися одразу дві дочки. Одна була красива до безтями, що всі довколишні боялися зурочити її, а друга була зовсім некрасива й незграбна, тому матір їхня не знала: чи тішитися, чи плакати. І фея-чарівниця, яку теж запросили на їх хрестини, розказала королеві, що перша буде красунею, яку світ не бачив, але не матиме й крихти розуму, а друга буде потворною, але розумнішою за весь світ. Королева-матір дуже засумувала, тому фея розраджувала її — «щодо розуму, то я тут нічого не можу вдіяти, але врода — це зовсім інша річ, тож я обдарую принцесу здатністю зробити красенем того, кого вона покохає».
Йшли роки, підростав Ріке-чубчик, підростали й дівчата. Всі довкола говорили про небачену красу старшої доньки й ще більше тішилися розуму молодшої. Дівчата почали дорослішати й старша все частіше почала розчаровуватися своєю вродою, бо після першого враження, коли хто-небудь з нею знайомився і пробував з нею заговорити — то одразу ж цурався її. Тоді, як до молодшої розумниці все більше і більше людей приставали й, зачудовано, слухали її розмови, поради та за тим усім навіть не помічали її потворності. Така ситуація дуже засмучувала старшу дочку, ставала вона все сумніша та сумніша, і ладна була все віддати за крихту розуму.
І ось, якось після чергового розчарування подалася вона виплакатися до лісу, аби ніхто не бачив її смутку. Натомість, зустріла вона там маленького чоловічка, надзвичайно потворного і гидкого, але розкішно вбраного — то був принц Ріке-чубчик, який прийшов в її краї, аби побачити цю вродливу принцесу, адже вже давно закохався в неї, наслухавшись хвалебних оповідей про її красу. Після того як вони чемно привіталися один з одним, принц поцікавився щодо великого смутку принцеси й запитав, що могло так вплинути на неї — таку небачену красуню. Та ці слова ще більше засмутили принцесу і побачивши це принц подивувався: «Врода — це величезна перевага, яка варта будь-чого іншого. І я не знаю, що може засмутити того, хто її має». На що принцеса відповіла: «Я б воліла — бути такою потворною, як ви, але мати розум, ніж бути такою красунею і такою дурненькою, як я. Мене вкрай засмучує моя глупота». Це ще більше здивувало принца, тому він сказав, що може допомогти дівчині — і розказав свою історію з розрадою від феї-чарівниці. А оскільки він вже давно безтями закоханий в красуню, то запропонував їй свою руку та серце і, разом з тим, ще й розум. І аби не заскочити її зненацька: дав їй рік часу, аби вона звиклася зі своїм становищем, принцеса зраділа такій пропозиції, і як тільки погодилася — одразу ж стала іншою, звідкілясь узялася говорити про все з надзвичайною легкістю, витончено й просто.
Повернувшись додому, принцеса здивувала всіх, а згодом і все королівство не могло начудуватися такій дивній переміні дівчини. Навіть сам король часто прибігав до неї, аби почути пораду в якійсь зі своїх справ, одна лиш молодша її сестра засумувала. Тоді він, з часом, задумався: «а чи не видати її заміж», адже багато вже було пропозицій від навколишніх принців. Але, порозумнішавши, дочка всім відмовляла, бо шукала собі рівного по розуму. Але одного разу найшовся й такий: статний, красивий й розумний, який і причарував красуню й вона уже майже погодилася, а король уже почав готуватися до весілля. Тільки от дочка ще мала сумніви, як кожна розумна дівиця, і з тими останніми сумнівами подалася вона з палацу прогулятися, аби розвіяти їх та таки рішитися на цей визначальний крок.
І, неочікувано, вона забрела до лісу, й знову натрапила на ту місцину, де й зустрівся їй Ріке-чубчик.
Передісторія та мораль
Відомо, що свої казки Шарль Перро написав під впливом тогочасних творів та переказів, які розповідали у світському середовищі всієї Європи. Найвідомішими на той час стали збірки італійських казок-оповідок, як-от «Приємні ночі» (Le piacevoli Notti) — двотомне зібрання з 75 оповідок та новел, що базуються на народних сюжетах, видані придворним поетом Джованні Франческо Страпаролом (Giovanni Francesco Straparola) в 1550 і 1553 роках. Саме завдяки цій збірці, Шарль Перро зробив свою версію казки, взявши за основу сюжет оповідки («Le Roi Porc»).
В італійській казці також була королева, яка народила сина розумного і чесного, але з подобою свині, а чародійка сказала, що лише після третього свого шлюбу принц перетвориться в статного красеня. Впродовж всієї казки відбуваються події пов'язані з одруженням принца-свині з дочками однієї королівської служниці. Через накладені чари король-свиня після свого весілля в першу ж ніч забивав двох своїх наречених і лише третій (молодшій дочці) вдалося уникнути такої участі. Опісля здійснилося пророцтво, розсіялися чари й син-принц зумів возз'єднатися зі своєю королівською сім'єю і батьки передали йому свій престол й управління королівством, що він успішно й виконував разом зі своєю молодою чарівною дружиною-королевою.
Казка отримала настільки великий резонанс, що навіть популярний на той час «батько французької трагедії» П'єр Корнель вирішив поставити її на паризькій сцені. Особливо після того, як ця тема любові й краси внутрішньої, а не зовнішньої , заполонила галантні літературні салони Парижу, і така любов/самопожертва ставали предметом запеклих суперечок у світських колах. Очевидно, Ріке є уособленням галантного, з хорошими манерами, красномовством і вишуканістю чоловіка та втілює в собі ідеальну люблячу людину, про яку могла тільки й мріяти тогочасна жінка. А якщо зважити, що часи інквізицій минули століттями раніше й почала розвиватися ера перша жіноча емансипація, пов'язана з романтикою і зацікавленістю фантастичними (казковими) сюжетами, підживленими тогочасними літературними взірцями й залишками куртуазної літератури середньовіччя , то не виникає жодного подиву щодо такої популярності казки про Ріке-чубчика. Слід відзначити, що досвідчений світський лев, письменник та секретар Академії словесності зумів у своєму творі застосувати метод метаморфози: коли наділив своїх героїв можливостями перевтілення, переходу з однієї форми в іншу та набуттям нових зовнішніх ознак. А першопричиною такого перевтілення стає щось високе в людині — кохання, і, все до чого торкається та чиста любов , перетворюється на краще і значуще.
Незважаючи, що казці «Ріко-чубчик» передувала італійська збірка казок, більшість дослідників творчості Шарля Перро вважають її авторською, оскільки сюжет доволі суттєво зазнав видозмін. Та й сам автор черпав для неї героїв-прототипів саме з французького середовища:
- Найперше що відмічають, гру слів «Riquet/Riquet» в словах: Riquet à la houppe та Pierre-Paul Riquet і часткові візуальні збіги між принцом Ріке-чубчиком та героєм тогочасної Франції . Цією персоною захоплювалася вся Франція, адже ця зовсім непримітна особа своїми справами та ідеями могла сколихнути всю країну, тому й Шарль Перро піддався тим «чарам» і увіковічив автора і творця Південного каналу — «10 чуда світу» (за визначенням тогочасних французів).
- Дехто з письменників вважав, що схожий сюжет зустрічався в тогочасної письменниці та драматурга (Catherine Bernard), яка написала свій твір близько 1690 року, нібито за норманськими міфами. Хоча більшість літераторів та дослідників схиляються до того, що це помилково й рік написання набагато пізніший.
Схожі за сюжетом казки
Окрім свого першоджерела («Le Roi Porc» Джованні Франческо Страпарола), казка Шарля Перро «Ріке-чубчик» перегукується своїм сюжетом з кількома народними та літературними казками:
- «Красуня і чудовисько» (La Belle et la Bête) — казка французької казкарки Габріели-Сюзан Барбот де Вільньов (Gabrielle-Suzanne Barbot de Villeneuve)
- «Принц Маркассін» (Prince Marcassin) — казка французької казкарки Мадам д'Онуа (Madame d'Aulnoy)
Видання та адаптації
Казку вперше надруковано 1697 року за участі видавцям (Claude Barbin), завдяки якому в Парижі вийшла збірка казок Шарля Перро під назвою «Казки матінки моєї Гуски, або ж історії та оповідки минулих часів з повчальними висновками». Слід зазначити, що підписана вона була іменем його сина Арманкура. Дослідники вважають, що Шарль Перро так вчинив, оскільки вважав написання дитячих казок не надто серйозним для себе (відомої світської особи) заняттям. Проте, з'являються й інші гіпотези щодо авторства чи співавторства сина й батька Перро.
В силу своєї популярності, «казки Шарля Перро» видавалися неодноразово, як у Франції так і по всіх країнах світу. Також існує значна кількість передруків та перекладів казки в різних збірниках казок. Найзначнішими вважаються перші передруки-збірки:
- «Riquet à la houppe», видання Клода Барбена, (1697)
- «Riquet à la houppe», видання Леона Камера (1843)
- «Riquet à la houppe» (1878)
Крім того, що казка мала значну популярність в 19 столітті під час салонних читань, вона й надалі була представлена як театральна постановка в багатьох французьких театрах 19-20 століть. В часи ери кіно її почали екранізовувати:
- 1908 «Riquet à la houppe» фільм Альберта Капеллані (Albert Capellani), за казками Шарля Перро.
- 1928 «Riquet à la houppe» музична комедія Жоржа Ю (на 3 акти, за мотивами казок Шарля Перро), прем'єра відбулася 17 грудня 1928 року в «Opéra-Comique» (Favart), Париж.
- 2010 «Riquet à la Houppe» аудіопостановка студії «Grikoo Productions», адаптована під африканські мотиви та начитана відомими африканськими персоналіями.
Примітки
Посилання
- Текстівка за переказом (виданням) «Charles Perrault: Contes du temps passé» Léon Curmer (1843)
- Текстівка сучасної версії казки
- Казка Шарля Перро «Ріке-Чубчик» (укр.) — переклад Семенюк В. С.
- «Riquet à la houppe» аудіо-версія казки
- «Ріке-Чубчик» Шарль Перро // Переказ з французької Романа Терещенка.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rike chubchik fr Riquet a la houppe kazka francuzkogo pismennika Sharlya Perro Tvir opublikovano 1697 roku na storinkah zbirki Kazki Matinki Guski Opovidka rozpovidaye pro nevelikogo na zrist princa z chubchikom na golovi yakogo feya nadilila zdatnistyu daruvati rozum tij v kogo vin zakohayetsya Rike chubchikRiquet a la houppeIlyustraciya Gustave Dore do knizhki kazok Sharlya Perro vidanoyi v 1867 rociZhanrliteraturna kazkaAvtorSharl PerroMovafrancuzka movaNapisano1697Opublikovano1697Krayina FranciyaVidannya Kazki Matinki Guski Cej tvir u VikishovishiPersonazhiRike chubchik princ yakij narodivsya malenkij zrostom nekrasivij ale duzhe rozumnij Starsha princesa durnenka krasunya Molodsha princesa potvorna rozumnicya Feya charivnicya hreshena mati princa i dvoh princes 1 a koroleva mati matir princa 2 a koroleva mati matir oboh princes Svita princa Rike chubchika Dva koroli SyuzhetDavnim davno v odniyeyi korolevi narodilasya ditina Bagato sliz prolila mati pislya togo bo viyavilosya sho yiyi sinochok buv duzhe negarnij ta nezgrabnij i bagato hto sumnivavsya chi naspravdi vin ye lyudinoyu Odnak feya charivnicya yaka stala jogo hreshenoyu rozradzhuvala matir takimi slovami princ stane chudovoyu lyudinoyu bo vin bude duzhe rozumnij i vona nadilit jogo zdatnistyu daruvati rozum tij kogo vin pokohaye Na tomu j trishki zaspokoyilasya koroleva bo nezabarom hlopchik zagovoriv i yak tilki ce stalosya vsi pobachili yakij vin ne po rokah rozumnij ta kmitlivij Mama tishilasya j duzhe lyubila svogo Rike chubchika tak vona jogo nazivala cherez chuprinu volossya na golovi Nedaleko vid ciyeyi miscini v inshomu korolivstvi cherez sim visim rokiv u inshoyi korolevi narodilisya odrazu dvi dochki Odna bula krasiva do beztyami sho vsi dovkolishni boyalisya zurochiti yiyi a druga bula zovsim nekrasiva j nezgrabna tomu matir yihnya ne znala chi tishitisya chi plakati I feya charivnicya yaku tezh zaprosili na yih hrestini rozkazala korolevi sho persha bude krasuneyu yaku svit ne bachiv ale ne matime j krihti rozumu a druga bude potvornoyu ale rozumnishoyu za ves svit Koroleva matir duzhe zasumuvala tomu feya rozradzhuvala yiyi shodo rozumu to ya tut nichogo ne mozhu vdiyati ale vroda ce zovsim insha rich tozh ya obdaruyu princesu zdatnistyu zrobiti krasenem togo kogo vona pokohaye Jshli roki pidrostav Rike chubchik pidrostali j divchata Vsi dovkola govorili pro nebachenu krasu starshoyi donki j she bilshe tishilisya rozumu molodshoyi Divchata pochali doroslishati j starsha vse chastishe pochala rozcharovuvatisya svoyeyu vrodoyu bo pislya pershogo vrazhennya koli hto nebud z neyu znajomivsya i probuvav z neyu zagovoriti to odrazu zh curavsya yiyi Todi yak do molodshoyi rozumnici vse bilshe i bilshe lyudej pristavali j zachudovano sluhali yiyi rozmovi poradi ta za tim usim navit ne pomichali yiyi potvornosti Taka situaciya duzhe zasmuchuvala starshu dochku stavala vona vse sumnisha ta sumnisha i ladna bula vse viddati za krihtu rozumu I os yakos pislya chergovogo rozcharuvannya podalasya vona viplakatisya do lisu abi nihto ne bachiv yiyi smutku Natomist zustrila vona tam malenkogo cholovichka nadzvichajno potvornogo i gidkogo ale rozkishno vbranogo to buv princ Rike chubchik yakij prijshov v yiyi krayi abi pobachiti cyu vrodlivu princesu adzhe vzhe davno zakohavsya v neyi nasluhavshis hvalebnih opovidej pro yiyi krasu Pislya togo yak voni chemno privitalisya odin z odnim princ pocikavivsya shodo velikogo smutku princesi j zapitav sho moglo tak vplinuti na neyi taku nebachenu krasunyu Ta ci slova she bilshe zasmutili princesu i pobachivshi ce princ podivuvavsya Vroda ce velichezna perevaga yaka varta bud chogo inshogo I ya ne znayu sho mozhe zasmutiti togo hto yiyi maye Na sho princesa vidpovila Ya b volila buti takoyu potvornoyu yak vi ale mati rozum nizh buti takoyu krasuneyu i takoyu durnenkoyu yak ya Mene vkraj zasmuchuye moya glupota Ce she bilshe zdivuvalo princa tomu vin skazav sho mozhe dopomogti divchini i rozkazav svoyu istoriyu z rozradoyu vid feyi charivnici A oskilki vin vzhe davno beztyami zakohanij v krasunyu to zaproponuvav yij svoyu ruku ta serce i razom z tim she j rozum I abi ne zaskochiti yiyi znenacka dav yij rik chasu abi vona zviklasya zi svoyim stanovishem princesa zradila takij propoziciyi i yak tilki pogodilasya odrazu zh stala inshoyu zvidkilyas uzyalasya govoriti pro vse z nadzvichajnoyu legkistyu vitoncheno j prosto Povernuvshis dodomu princesa zdivuvala vsih a zgodom i vse korolivstvo ne moglo nachuduvatisya takij divnij peremini divchini Navit sam korol chasto pribigav do neyi abi pochuti poradu v yakijs zi svoyih sprav odna lish molodsha yiyi sestra zasumuvala Todi vin z chasom zadumavsya a chi ne vidati yiyi zamizh adzhe bagato vzhe bulo propozicij vid navkolishnih princiv Ale porozumnishavshi dochka vsim vidmovlyala bo shukala sobi rivnogo po rozumu Ale odnogo razu najshovsya j takij statnij krasivij j rozumnij yakij i pricharuvav krasunyu j vona uzhe majzhe pogodilasya a korol uzhe pochav gotuvatisya do vesillya Tilki ot dochka she mala sumnivi yak kozhna rozumna divicya i z timi ostannimi sumnivami podalasya vona z palacu progulyatisya abi rozviyati yih ta taki rishitisya na cej viznachalnij krok I neochikuvano vona zabrela do lisu j znovu natrapila na tu miscinu de j zustrivsya yij Rike chubchik Peredistoriya ta moralVidomo sho svoyi kazki Sharl Perro napisav pid vplivom togochasnih tvoriv ta perekaziv yaki rozpovidali u svitskomu seredovishi vsiyeyi Yevropi Najvidomishimi na toj chas stali zbirki italijskih kazok opovidok yak ot Priyemni nochi Le piacevoli Notti dvotomne zibrannya z 75 opovidok ta novel sho bazuyutsya na narodnih syuzhetah vidani pridvornim poetom Dzhovanni Franchesko Straparolom Giovanni Francesco Straparola v 1550 i 1553 rokah Same zavdyaki cij zbirci Sharl Perro zrobiv svoyu versiyu kazki vzyavshi za osnovu syuzhet opovidki Le Roi Porc V italijskij kazci takozh bula koroleva yaka narodila sina rozumnogo i chesnogo ale z podoboyu svini a charodijka skazala sho lishe pislya tretogo svogo shlyubu princ peretvoritsya v statnogo krasenya Vprodovzh vsiyeyi kazki vidbuvayutsya podiyi pov yazani z odruzhennyam princa svini z dochkami odniyeyi korolivskoyi sluzhnici Cherez nakladeni chari korol svinya pislya svogo vesillya v pershu zh nich zabivav dvoh svoyih narechenih i lishe tretij molodshij dochci vdalosya uniknuti takoyi uchasti Opislya zdijsnilosya proroctvo rozsiyalisya chari j sin princ zumiv vozz yednatisya zi svoyeyu korolivskoyu sim yeyu i batki peredali jomu svij prestol j upravlinnya korolivstvom sho vin uspishno j vikonuvav razom zi svoyeyu molodoyu charivnoyu druzhinoyu korolevoyu Kazka otrimala nastilki velikij rezonans sho navit populyarnij na toj chas batko francuzkoyi tragediyi P yer Kornel virishiv postaviti yiyi na parizkij sceni Osoblivo pislya togo yak cya tema lyubovi j krasi vnutrishnoyi a ne zovnishnoyi zapolonila galantni literaturni saloni Parizhu i taka lyubov samopozhertva stavali predmetom zapeklih superechok u svitskih kolah Ochevidno Rike ye uosoblennyam galantnogo z horoshimi manerami krasnomovstvom i vishukanistyu cholovika ta vtilyuye v sobi idealnu lyublyachu lyudinu pro yaku mogla tilki j mriyati togochasna zhinka A yaksho zvazhiti sho chasi inkvizicij minuli stolittyami ranishe j pochala rozvivatisya era persha zhinocha emansipaciya pov yazana z romantikoyu i zacikavlenistyu fantastichnimi kazkovimi syuzhetami pidzhivlenimi togochasnimi literaturnimi vzircyami j zalishkami kurtuaznoyi literaturi serednovichchya to ne vinikaye zhodnogo podivu shodo takoyi populyarnosti kazki pro Rike chubchika Slid vidznachiti sho dosvidchenij svitskij lev pismennik ta sekretar Akademiyi slovesnosti zumiv u svoyemu tvori zastosuvati metod metamorfozi koli nadiliv svoyih geroyiv mozhlivostyami perevtilennya perehodu z odniyeyi formi v inshu ta nabuttyam novih zovnishnih oznak A pershoprichinoyu takogo perevtilennya staye shos visoke v lyudini kohannya i vse do chogo torkayetsya ta chista lyubov peretvoryuyetsya na krashe i znachushe Nezvazhayuchi sho kazci Riko chubchik pereduvala italijska zbirka kazok bilshist doslidnikiv tvorchosti Sharlya Perro vvazhayut yiyi avtorskoyu oskilki syuzhet dovoli suttyevo zaznav vidozmin Ta j sam avtor cherpav dlya neyi geroyiv prototipiv same z francuzkogo seredovisha Najpershe sho vidmichayut gru sliv Riquet Riquet v slovah Riquet a la houppe ta Pierre Paul Riquet i chastkovi vizualni zbigi mizh princom Rike chubchikom ta geroyem togochasnoyi Franciyi Ciyeyu personoyu zahoplyuvalasya vsya Franciya adzhe cya zovsim neprimitna osoba svoyimi spravami ta ideyami mogla skolihnuti vsyu krayinu tomu j Sharl Perro piddavsya tim charam i uvikovichiv avtora i tvorcya Pivdennogo kanalu 10 chuda svitu za viznachennyam togochasnih francuziv Dehto z pismennikiv vvazhav sho shozhij syuzhet zustrichavsya v togochasnoyi pismennici ta dramaturga Catherine Bernard yaka napisala svij tvir blizko 1690 roku nibito za normanskimi mifami Hocha bilshist literatoriv ta doslidnikiv shilyayutsya do togo sho ce pomilkovo j rik napisannya nabagato piznishij Shozhi za syuzhetom kazkiOkrim svogo pershodzherela Le Roi Porc Dzhovanni Franchesko Straparola kazka Sharlya Perro Rike chubchik peregukuyetsya svoyim syuzhetom z kilkoma narodnimi ta literaturnimi kazkami Krasunya i chudovisko La Belle et la Bete kazka francuzkoyi kazkarki Gabrieli Syuzan Barbot de Vilnov Gabrielle Suzanne Barbot de Villeneuve Princ Markassin Prince Marcassin kazka francuzkoyi kazkarki Madam d Onua Madame d Aulnoy Vidannya ta adaptaciyiKazku vpershe nadrukovano 1697 roku za uchasti vidavcyam Claude Barbin zavdyaki yakomu v Parizhi vijshla zbirka kazok Sharlya Perro pid nazvoyu Kazki matinki moyeyi Guski abo zh istoriyi ta opovidki minulih chasiv z povchalnimi visnovkami Slid zaznachiti sho pidpisana vona bula imenem jogo sina Armankura Doslidniki vvazhayut sho Sharl Perro tak vchiniv oskilki vvazhav napisannya dityachih kazok ne nadto serjoznim dlya sebe vidomoyi svitskoyi osobi zanyattyam Prote z yavlyayutsya j inshi gipotezi shodo avtorstva chi spivavtorstva sina j batka Perro V silu svoyeyi populyarnosti kazki Sharlya Perro vidavalisya neodnorazovo yak u Franciyi tak i po vsih krayinah svitu Takozh isnuye znachna kilkist peredrukiv ta perekladiv kazki v riznih zbirnikah kazok Najznachnishimi vvazhayutsya pershi peredruki zbirki Riquet a la houppe vidannya Kloda Barbena 1697 Riquet a la houppe vidannya Leona Kamera 1843 Riquet a la houppe 1878 Krim togo sho kazka mala znachnu populyarnist v 19 stolitti pid chas salonnih chitan vona j nadali bula predstavlena yak teatralna postanovka v bagatoh francuzkih teatrah 19 20 stolit V chasi eri kino yiyi pochali ekranizovuvati 1908 Riquet a la houppe film Alberta Kapellani Albert Capellani za kazkami Sharlya Perro 1928 Riquet a la houppe muzichna komediya Zhorzha Yu na 3 akti za motivami kazok Sharlya Perro prem yera vidbulasya 17 grudnya 1928 roku v Opera Comique Favart Parizh 2010 Riquet a la Houppe audiopostanovka studiyi Grikoo Productions adaptovana pid afrikanski motivi ta nachitana vidomimi afrikanskimi personaliyami PrimitkiPosilannyaTekstivka za perekazom vidannyam Charles Perrault Contes du temps passe Leon Curmer 1843 Tekstivka suchasnoyi versiyi kazki Kazka Sharlya Perro Rike Chubchik ukr pereklad Semenyuk V S Riquet a la houppe audio versiya kazki Rike Chubchik Sharl Perro Perekaz z francuzkoyi Romana Tereshenka