Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рівка́ Ґу́бер (івр. רבקה גוּבֶּר; 1902 — 10 вересня 1981 року) — ізраїльська соціальна працівниця, вихователька, активістка, яку прозвали «матір'ю синів» (івр. אם הבנים) після того, як вона втратила двох своїх синів у Війні за незалежність. Отримала Премію Ізраїлю (1976) за свою роботу з абсорбції репатріантів.
| Рівка Ґубер | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1902 Нововітебське, Ново-Миколаївська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Померла | 10 вересня 1981 d, Беер-Тувія, Південний округ, Ізраїль |
| Країна |  Ізраїль |
| Діяльність | соціальна працівниця, вихователька, активістка |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Ранні роки
Рівка, уроджена Бумаґіна (івр. בּוּמָגִין), народилася 1902 року в селянській родині в єврейській землеробській колонії Ново-Вітебськ (тепер — Нововітебське), у Херсонському повіті на південному заході тодішньої Російської імперії (тепер — Україна).
Вона була відмінницею, допомагала родині обробляти землю. Вона відвідувала гімназію в Катеринославі (тепер — Дніпро) з наміром продовжити навчання у вищому навчальному закладі, але після Жовтневого перевороту була змушена повернутися до Нововітебська, де працювала вчителькою. 1921 року вийшла заміж за , студента , викладача івриту, активіста сіоністського підпілля, який двічі був ув'язнений. 1925 року обоє несподівано отримали дозвіл на виїзд з Радянського Союзу. Вони переїхали до Палестини та приєдналися до «Південної групи» в Реховоті, де вони готувалися розбудовувати поселення. У 1934 році разом зі своїми друзями вони були одними із засновників поселень (1933) та . Під час Другої світової війни вона записалася до жіночого допоміжного територіального корпусу британської армії для війни проти нацистської Німеччини, і служила там із 1940 по 1942 роки.
У пари було двоє синів — Ефраїм (1927 —1948) і Цві (1931 —1948), а також донька Хая (1938).
«Мати хлопців»
Під час Війни за незалежність її старший син, Ефраїм, був командиром у єврейській партизанській організації «Га-Аґана», і він загинув 26 березня 1948 року під час нападу на мошав , коли йому було 20 років. Через три місяці її другий син, Цві, загинув 8 липня 1948 року у битві за горби села (там була єдина прокладена дорога на Південь), коли йому було 17; тіло Цві знайшли приблизно рік після цього, разом із тілом його бойового товариша Імануель Тухлер (івр. עמנואל טוכלר). Цві похований поруч зі своїм братом на військовому кладовищі в Кфар-Варбурзі.
У 1950-х і 1960-х Ґубер називали «матір'ю синів», коли вона стала в очах багатьох у країні символом матері, яка втратила найцінніше, але не дозволила своєму горю взяти верх над нею, невтомно працюючи над абсорбцією іммігрантів у суспільство. Це прізвисько дав Давид Бен-Ґуріон, який тепло листувався з нею.
Поселення та абсорбція
Після закінчення Війни за незалежність подружжя Ґубер звернулося до Єврейського агентства з проханням привезти нових іммігрантів для поселення в околицях мошава . Мордехай, який був головою регіональної ради Беер-Тувії, займався абсорбцією іммігрантів як частиною своєї роботи, а Рівка Ґубер керувала школою в . Під її керівництвом школа мала честь зберігати «прапор Єрусалиму», знак передового досвіду від Єврейського національного фонду.
У 1955 році Єврейське агентство почало реалізацію великого плану поселення в . Мордехай і Рівка переїхали до регіону Лахіш і були серед засновників іммігрантських поселень у регіоні.
Три роки вони були серед нових іммігрантів і ділили труднощі та успіхи. На другому році проживання в Лахіші, прагнучи бути в усьому рівними з іммігрантами (які приїхали до Ізраїлю ні з чим) вони відписали своє майно в Кфар-Варбурзі організації .
У цей період Мордехай очолював регіональну раду Лахіша, а Рівка була гідом для іммігрантів, вчителькою у таборі абсорбції Кастіна, директоркою школи та волонтеркою. Ґубер заохочувала мошавників із Кфар-Варбурґа та Беер-Тувія наймати іммігрантів. Вона працювала над організацією освітньої бази для іммігрантів і допомагала в створенні освітньої інфраструктури міста Кір'ят-Малахі. 1961 року вона опублікувала книгу «До смолоскипів Лахішу» (івр. אל משואות לכיש, «Ель масу'от Лахіш»), яка описує різні етапи абсорбції іммігрантів і розвитку країни на основі її досвіду та роботи з іммігрантами на Півдні. Книга принесла їй премію імені від організація .
1962 року Кастінську школу перейменували на «Братську» школу в пам'ять про її двох загиблих синів. Ґубер дуже поважала іммігрантів-жителів тимчасових наметів і говорила, що: «Більше, ніж держава поглинула її — ця алія поглинула державу» (івр. יותר מאשר המדינה קלטה אותה – קלטה עלייה זו את המדינה).
У 1968 році подружжя Ґубер переїхало до Кфар-Ахіма, названого на честь їхніх двох убитих синів. Ґубер опублікувала «Книгу братів» (івр. ספר האחים), яка містить збірку творів її двох синів, а також книгу «З синами» (івр. עם הבנים), в якій вона писала про своє життя та своїх синів. «Ця книжка не була написана — вона була зроблена, — написала вона у передмові до книги, — зроблена серед усіх інших занять і численних обов'язків, якими матері в усьому світі вміють займатися разом, одночасно» (івр. נעשה בין כל שאר העשיות והמלאכות המרובות אשר אמהות בעולם כולו יודעות לעשותן יחד, בעת ובעונה אחת). Книга вийшла англійською (1966), японською (1973) і російською (1976) мовами.
Останні роки
1976 року вона отримала Премію Ізраїлю за її особливий внесок у суспільство та Державу Ізраїль, за її працю в освіті та абсорбції репатріантів.
У вересні 1978 року помер Мордехай, її чоловік.
У березні 1979 року прем'єр-міністр Менахем Беґін запросив Ґубер як почесну гостю на церемонію підписання мирної угоди з Єгиптом у Кемп-Девіді.
У вересні 1981 року Ґубер вчинила самогубство. Її поховали поруч із синами на кладовищі в Кфар-Варбурзі. Тисячі людей відвідали її похорон, у тому числі президент Іцхак Навон, спікер Кнесету , головний рабин Ізраїлю Шломо Ґорен, члени Кнесету, голови громад, письменники та художники. Вона залишила доньку Хаю та маленького онука Йонатана.
Ґубери заповіли усе своє майно державі.
Її іменем названо школу в місті та вулиці в містах Тель-Авів, Раанана, Кфар-Сава, Петах-Тіква та Кір'ят-Малахі. У 1992 році гербова служба випустила марку на її честь, на якій зображено три портрети Рівки Ґубер і пейзаж регіону Лахіш.
-
![image]()
Відзначення п'ятиріччя регіону Лахіш (1959) -
![image]()
Рівка Ґубер у Кір'ят-Ґат (1964) -
![image]()
Рівка Ґубер у Кір'ят-Ґат (1964) -
![image]()
Рівка Ґубер у Кір'ят-Ґат (1964)
Праці
- «Книга братів: Неопубліковані твори Ефраїма та Цві Ґуберів» (івр. ספר האחים: מעזבונם של אפרים וצבי גובר)
- «З синами» (івр. עם הבנים)
- «До смолоскипів Лахішу» (івр. אל משואות לכיש)
- «Лахіш: історична літературна антологія» (івр. לכיש: מקראה ספרותית היסטורית, לעשור ההתנחלות בחבל)
- «Тільки стежка» (івр. רק שביל)
- «Історія Кфар-Ахім» (івр. אלה תולדות כפר-אחים: לפי סיפוריהם המוקלטים של חברי כפר-אחים)
- «Історії для майбутніх поколінь» (івр. מורשה להנחיל)
- «Лахіш: 25 років» (івр. לכיש: במחצית היובל להתנחלות בחבל (תשט"ו-תש"מ))
- Тексти її авторства
- הפואימה הפדגוגית שלי, מעריב, 11 באפריל 1960 (מתוך «אל משואות לכיש»)
- אל משואות לכיש: הימים הראשונים בנוגה, מעריב, 21 בספטמבר 1960 (מתוך הספר)
- קורות ספר אחד: להופעת «ספר האחים» בתרגום אנגלי, מעריב, 29 באפריל 1966
- שמונים שנה לאדריכל המדינה: כתר דוד, דבר, 5 באוקטובר 1966
Переклади
- The Signal Fires of Lachish; Translated by Margalit Benaya, Tel Aviv: Massadah, 1964. (אנגלית: אל משואות לכיש)
- Las hogueras de Lajish; traducción de Etty Elkin de Gitrik, Buenos Aires: Editorial Israel (Biblioteca Israel), 1964 5724. (ספרדית: אל משואות לכיש)
- Two Brothers: From the Posthumous Papers of Ephraim and Zvi Guber; ’The Mother reminisces’ [by Rivka Guber] and ’Ephraim's Writings’ were translated by Elsie Chomsky; ’Zvi's writings’ were translated by M. Lask, Tel Aviv: Massada, 1966. (אנגלית: ספר האחים)
- Only a Path; Translated from the Hebrew by , Ramat Gan: Massada, 1972. (אנגלית: רק שביל)
- Yukiaru hitobito; [by] Ephraim Guber; [compiled by] Rivka Guber; [translated by] Taguchi Sachiko, Tokyo: Dokuritsu Shuppan, 1973. (יפנית: ספר האחים)
- Die Feuerzeichen von Lachisch. aus den Lebenserinnerungen einer Pionierin; Aus dem Englischen übertragen von Lore Hartmann-v. Monakow, Zürich: Freunde des Schweizer Kinderdorfs (Kirjath Jearim), 1974. (גרמנית: אל משואות לכיש)
- Костры Лахиша; [пер. с иврита: Ривка Рабинович], Тель-Авив: Ам-Асефер, 1975. (רוסית: אל משואות לכיש)
- Книга братьев Эфраим и Цеви Губер; пер.: Ривка Рабинович, ; ред., А. Элинсон-Белов, Тель-Авив: Ам-Асефер, 1976. (רוסית: ספר האחים)
- Village of the Brothers: Memoirs of the Members of Kfar Ahim; compiled by Rivka Guber; foreword by Yitzhak Navon; introd. by Elie Wiesel, New York: Shengold Publishers, 1979. (אנגלית: אלה תולדות כפר-אחים)
Див. також
Виноски
- Rivka Guber (англ.) . jwa.org.
- סיפור חייו (івр.) . www.izkor.gov.il.
- לויה צבאית לצבי גובר ולעמנואל טורלר (івр.) . Давар. 03.07.1949.
- דגל ירושלים לבי"ס לילדי עולים (івр.) . Давар. 19.10.1952.
- מסיבה לרבקה גובר להופעת ספרה "אל משואות לכיש" (івр.) . Давар. 14.05.1961.
- פרס חיים גרינברג לרבקה גובר על ספרה "אל משואות לכיש" (івр.) . Давар. 01.06.1962.
- . Israel Prize Official Site. Архів оригіналу за 30.12.2011.
- פרס-ישראל לקליטת עליה לרבקה גובר ויעקב מימון (івр.) . Давар. 29.01.1976.
- חתני פרס ישראל תשל"ו: קליטת עליה: רבקה גובר (івр.) . Давар. 03.05.1976.
- מי ייהנה מהפרס (івр.) . Давар. 26.05.1976.
- מתה רבקה גובר (івр.) . Давар. 11.09.1981.
- רבקה גובר היום למנוחות בכפר-ורבורג (івр.) . Давар. 13.09.1981.
- אלפים בלוויית רבקה גובר (івр.) . Давар. 14.09.1981.
- Famous Women on Stamps -Israel 1992 (англ.) . stampdigest.in. 18.10.2018.
- דוד לאזר (17.06.1950). מעט לעט: בחייהם ובמותם: אפרים גובר; צבי גובר (івр.) . Маарів.
- עמנואל בן גריון (26.06.1953). עם הבנים (івр.) . Давар.
- הופיע "אל משואות לכיש" מאת רבקה גובר (івр.) . Давар. 24.03.1961.
- ספרי רבקה גובר תורגמו ליפאנית (івр.) . Давар. 18.09.1973.
- דוד לאזר (05.06.1970). יומן ספרותי: קצת אוויר לנשימה (івр.) . Маарів.
- תעודה: רבקה גובר: מורשה להנחיל (івр.) . Маарів. 06.07.1979.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivka Gu ber ivr רבקה גו ב ר 1902 10 veresnya 1981 roku izrayilska socialna pracivnicya vihovatelka aktivistka yaku prozvali matir yu siniv ivr אם הבנים pislya togo yak vona vtratila dvoh svoyih siniv u Vijni za nezalezhnist Otrimala Premiyu Izrayilyu 1976 za svoyu robotu z absorbciyi repatriantiv Rivka GuberNarodilasya1902 Novovitebske Novo Mikolayivska volost Hersonskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomerla10 veresnya 1981 1981 09 10 d Beer Tuviya Pivdennij okrug IzrayilKrayina IzrayilDiyalnistsocialna pracivnicya vihovatelka aktivistkaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Guber BiografiyaRivka ta Mordehaj Guberi 1959 Ranni roki Rivka urodzhena Bumagina ivr ב ו מ ג ין narodilasya 1902 roku v selyanskij rodini v yevrejskij zemlerobskij koloniyi Novo Vitebsk teper Novovitebske u Hersonskomu poviti na pivdennomu zahodi todishnoyi Rosijskoyi imperiyi teper Ukrayina Vona bula vidminniceyu dopomagala rodini obroblyati zemlyu Vona vidviduvala gimnaziyu v Katerinoslavi teper Dnipro z namirom prodovzhiti navchannya u vishomu navchalnomu zakladi ale pislya Zhovtnevogo perevorotu bula zmushena povernutisya do Novovitebska de pracyuvala vchitelkoyu 1921 roku vijshla zamizh za studenta vikladacha ivritu aktivista sionistskogo pidpillya yakij dvichi buv uv yaznenij 1925 roku oboye nespodivano otrimali dozvil na viyizd z Radyanskogo Soyuzu Voni pereyihali do Palestini ta priyednalisya do Pivdennoyi grupi v Rehovoti de voni gotuvalisya rozbudovuvati poselennya U 1934 roci razom zi svoyimi druzyami voni buli odnimi iz zasnovnikiv poselen 1933 ta Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona zapisalasya do zhinochogo dopomizhnogo teritorialnogo korpusu britanskoyi armiyi dlya vijni proti nacistskoyi Nimechchini i sluzhila tam iz 1940 po 1942 roki U pari bulo dvoye siniv Efrayim 1927 1948 i Cvi 1931 1948 a takozh donka Haya 1938 Mati hlopciv Pam yatnik poleglim u poselenni u verhnij chastini spisku Cvi ta Efrayim Guberi Pid chas Vijni za nezalezhnist yiyi starshij sin Efrayim buv komandirom u yevrejskij partizanskij organizaciyi Ga Agana i vin zaginuv 26 bereznya 1948 roku pid chas napadu na moshav koli jomu bulo 20 rokiv Cherez tri misyaci yiyi drugij sin Cvi zaginuv 8 lipnya 1948 roku u bitvi za gorbi sela tam bula yedina prokladena doroga na Pivden koli jomu bulo 17 tilo Cvi znajshli priblizno rik pislya cogo razom iz tilom jogo bojovogo tovarisha Imanuel Tuhler ivr עמנואל טוכלר Cvi pohovanij poruch zi svoyim bratom na vijskovomu kladovishi v Kfar Varburzi U 1950 h i 1960 h Guber nazivali matir yu siniv koli vona stala v ochah bagatoh u krayini simvolom materi yaka vtratila najcinnishe ale ne dozvolila svoyemu goryu vzyati verh nad neyu nevtomno pracyuyuchi nad absorbciyeyu immigrantiv u suspilstvo Ce prizvisko dav David Ben Gurion yakij teplo listuvavsya z neyu Poselennya ta absorbciya Rivka Guber za volonterskoyu robotoyu u regioni Lahish 1954 Pislya zakinchennya Vijni za nezalezhnist podruzhzhya Guber zvernulosya do Yevrejskogo agentstva z prohannyam privezti novih immigrantiv dlya poselennya v okolicyah moshava Mordehaj yakij buv golovoyu regionalnoyi radi Beer Tuviyi zajmavsya absorbciyeyu immigrantiv yak chastinoyu svoyeyi roboti a Rivka Guber keruvala shkoloyu v Pid yiyi kerivnictvom shkola mala chest zberigati prapor Yerusalimu znak peredovogo dosvidu vid Yevrejskogo nacionalnogo fondu U 1955 roci Yevrejske agentstvo pochalo realizaciyu velikogo planu poselennya v Mordehaj i Rivka pereyihali do regionu Lahish i buli sered zasnovnikiv immigrantskih poselen u regioni Tri roki voni buli sered novih immigrantiv i dilili trudnoshi ta uspihi Na drugomu roci prozhivannya v Lahishi pragnuchi buti v usomu rivnimi z immigrantami yaki priyihali do Izrayilyu ni z chim voni vidpisali svoye majno v Kfar Varburzi organizaciyi U cej period Mordehaj ocholyuvav regionalnu radu Lahisha a Rivka bula gidom dlya immigrantiv vchitelkoyu u tabori absorbciyi Kastina direktorkoyu shkoli ta volonterkoyu Guber zaohochuvala moshavnikiv iz Kfar Varburga ta Beer Tuviya najmati immigrantiv Vona pracyuvala nad organizaciyeyu osvitnoyi bazi dlya immigrantiv i dopomagala v stvorenni osvitnoyi infrastrukturi mista Kir yat Malahi 1961 roku vona opublikuvala knigu Do smoloskipiv Lahishu ivr אל משואות לכיש El masu ot Lahish yaka opisuye rizni etapi absorbciyi immigrantiv i rozvitku krayini na osnovi yiyi dosvidu ta roboti z immigrantami na Pivdni Kniga prinesla yij premiyu imeni vid organizaciya 1962 roku Kastinsku shkolu perejmenuvali na Bratsku shkolu v pam yat pro yiyi dvoh zagiblih siniv Guber duzhe povazhala immigrantiv zhiteliv timchasovih nametiv i govorila sho Bilshe nizh derzhava poglinula yiyi cya aliya poglinula derzhavu ivr יותר מאשר המדינה קלטה אותה קלטה עלייה זו את המדינה U 1968 roci podruzhzhya Guber pereyihalo do Kfar Ahima nazvanogo na chest yihnih dvoh ubitih siniv Guber opublikuvala Knigu brativ ivr ספר האחים yaka mistit zbirku tvoriv yiyi dvoh siniv a takozh knigu Z sinami ivr עם הבנים v yakij vona pisala pro svoye zhittya ta svoyih siniv Cya knizhka ne bula napisana vona bula zroblena napisala vona u peredmovi do knigi zroblena sered usih inshih zanyat i chislennih obov yazkiv yakimi materi v usomu sviti vmiyut zajmatisya razom odnochasno ivr נעשה בין כל שאר העשיות והמלאכות המרובות אשר אמהות בעולם כולו יודעות לעשותן יחד בעת ובעונה אחת Kniga vijshla anglijskoyu 1966 yaponskoyu 1973 i rosijskoyu 1976 movami Ostanni roki 1976 roku vona otrimala Premiyu Izrayilyu za yiyi osoblivij vnesok u suspilstvo ta Derzhavu Izrayil za yiyi pracyu v osviti ta absorbciyi repatriantiv U veresni 1978 roku pomer Mordehaj yiyi cholovik U berezni 1979 roku prem yer ministr Menahem Begin zaprosiv Guber yak pochesnu gostyu na ceremoniyu pidpisannya mirnoyi ugodi z Yegiptom u Kemp Devidi U veresni 1981 roku Guber vchinila samogubstvo Yiyi pohovali poruch iz sinami na kladovishi v Kfar Varburzi Tisyachi lyudej vidvidali yiyi pohoron u tomu chisli prezident Ichak Navon spiker Knesetu golovnij rabin Izrayilyu Shlomo Goren chleni Knesetu golovi gromad pismenniki ta hudozhniki Vona zalishila donku Hayu ta malenkogo onuka Jonatana Guberi zapovili use svoye majno derzhavi Yiyi imenem nazvano shkolu v misti ta vulici v mistah Tel Aviv Raanana Kfar Sava Petah Tikva ta Kir yat Malahi U 1992 roci gerbova sluzhba vipustila marku na yiyi chest na yakij zobrazheno tri portreti Rivki Guber i pejzazh regionu Lahish Vidznachennya p yatirichchya regionu Lahish 1959 Rivka Guber u Kir yat Gat 1964 Rivka Guber u Kir yat Gat 1964 Rivka Guber u Kir yat Gat 1964 Praci Kniga brativ Neopublikovani tvori Efrayima ta Cvi Guberiv ivr ספר האחים מעזבונם של אפרים וצבי גובר Z sinami ivr עם הבנים Do smoloskipiv Lahishu ivr אל משואות לכיש Lahish istorichna literaturna antologiya ivr לכיש מקראה ספרותית היסטורית לעשור ההתנחלות בחבל Tilki stezhka ivr רק שביל Istoriya Kfar Ahim ivr אלה תולדות כפר אחים לפי סיפוריהם המוקלטים של חברי כפר אחים Istoriyi dlya majbutnih pokolin ivr מורשה להנחיל Lahish 25 rokiv ivr לכיש במחצית היובל להתנחלות בחבל תשט ו תש מ Teksti yiyi avtorstva הפואימה הפדגוגית שלי מעריב 11 באפריל 1960 מתוך אל משואות לכיש אל משואות לכיש הימים הראשונים בנוגה מעריב 21 בספטמבר 1960 מתוך הספר קורות ספר אחד להופעת ספר האחים בתרגום אנגלי מעריב 29 באפריל 1966 שמונים שנה לאדריכל המדינה כתר דוד דבר 5 באוקטובר 1966 Perekladi The Signal Fires of Lachish Translated by Margalit Benaya Tel Aviv Massadah 1964 אנגלית אל משואות לכיש Las hogueras de Lajish traduccion de Etty Elkin de Gitrik Buenos Aires Editorial Israel Biblioteca Israel 1964 5724 ספרדית אל משואות לכיש Two Brothers From the Posthumous Papers of Ephraim and Zvi Guber The Mother reminisces by Rivka Guber and Ephraim s Writings were translated by Elsie Chomsky Zvi s writings were translated by M Lask Tel Aviv Massada 1966 אנגלית ספר האחים Only a Path Translated from the Hebrew by Ramat Gan Massada 1972 אנגלית רק שביל Yukiaru hitobito by Ephraim Guber compiled by Rivka Guber translated by Taguchi Sachiko Tokyo Dokuritsu Shuppan 1973 יפנית ספר האחים Die Feuerzeichen von Lachisch aus den Lebenserinnerungen einer Pionierin Aus dem Englischen ubertragen von Lore Hartmann v Monakow Zurich Freunde des Schweizer Kinderdorfs Kirjath Jearim 1974 גרמנית אל משואות לכיש Kostry Lahisha per s ivrita Rivka Rabinovich Tel Aviv Am Asefer 1975 רוסית אל משואות לכיש Kniga bratev Efraim i Cevi Guber per Rivka Rabinovich red A Elinson Belov Tel Aviv Am Asefer 1976 רוסית ספר האחים Village of the Brothers Memoirs of the Members of Kfar Ahim compiled by Rivka Guber foreword by Yitzhak Navon introd by Elie Wiesel New York Shengold Publishers 1979 אנגלית אלה תולדות כפר אחים Div takozhMir yam PerecVinoskiRivka Guber angl jwa org סיפור חייו ivr www izkor gov il לויה צבאית לצבי גובר ולעמנואל טורלר ivr Davar 03 07 1949 דגל ירושלים לבי ס לילדי עולים ivr Davar 19 10 1952 מסיבה לרבקה גובר להופעת ספרה אל משואות לכיש ivr Davar 14 05 1961 פרס חיים גרינברג לרבקה גובר על ספרה אל משואות לכיש ivr Davar 01 06 1962 Israel Prize Official Site Arhiv originalu za 30 12 2011 פרס ישראל לקליטת עליה לרבקה גובר ויעקב מימון ivr Davar 29 01 1976 חתני פרס ישראל תשל ו קליטת עליה רבקה גובר ivr Davar 03 05 1976 מי ייהנה מהפרס ivr Davar 26 05 1976 מתה רבקה גובר ivr Davar 11 09 1981 רבקה גובר היום למנוחות בכפר ורבורג ivr Davar 13 09 1981 אלפים בלוויית רבקה גובר ivr Davar 14 09 1981 Famous Women on Stamps Israel 1992 angl stampdigest in 18 10 2018 דוד לאזר 17 06 1950 מעט לעט בחייהם ובמותם אפרים גובר צבי גובר ivr Maariv עמנואל בן גריון 26 06 1953 עם הבנים ivr Davar הופיע אל משואות לכיש מאת רבקה גובר ivr Davar 24 03 1961 ספרי רבקה גובר תורגמו ליפאנית ivr Davar 18 09 1973 דוד לאזר 05 06 1970 יומן ספרותי קצת אוויר לנשימה ivr Maariv תעודה רבקה גובר מורשה להנחיל ivr Maariv 06 07 1979