Ряд Дайсона — ряд збурень у , кожен із членів якого можна зобразити у вигляді діаграми Фейнмана. Ряд носить ім'я Фрімена Дайсона і є загалом розбіжним, однак, уже другий член цього ряду в квантовій електродинаміці дозволяє отримати точність до 10−10 завдяки малості сталої тонкої структури.
Побудова ряду Дайсона використовує поняття часового упорядкування.
Система
Вивчається система, що описується гамільтоніаном, який є сумою незбуреної частини й збурення:
У (зображенні взаємодії) оператор еволюції хвильової функції задовольняє рівнянню Томонаги-Швінгера
- ,
де
або інтегродиференціальному рівнянню
Підставляючи оператор еволюції з лівої частини в праву, можна отримати нескінченний ряд:
Пропозиція Дайсона
Дайсон запропонував розширити інтегрування в кожному інтегралі від до , але вимагати, щоб оператори завжди були упорядковані в часі, тобто в добутку , наприклад, завжди було . Тоді кожен із доданків ряду збільшиться в разів.
Як наслідок n-ний член ряду матиме вигляд:
- ,
де - оператор часового упорядкування.
Як наслідок, ряд Дайсона можна записати в компактному вигляді:
Джерела
- А. Г. Ситенко (1971). Лекции по теории рассеяния. Київ: Вища школа.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryad Dajsona ryad zburen u kozhen iz chleniv yakogo mozhna zobraziti u viglyadi diagrami Fejnmana Ryad nosit im ya Frimena Dajsona i ye zagalom rozbizhnim odnak uzhe drugij chlen cogo ryadu v kvantovij elektrodinamici dozvolyaye otrimati tochnist do 10 10 zavdyaki malosti staloyi tonkoyi strukturi Pobudova ryadu Dajsona vikoristovuye ponyattya chasovogo uporyadkuvannya SistemaVivchayetsya sistema sho opisuyetsya gamiltonianom yakij ye sumoyu nezburenoyi chastini j zburennya H H 0 V displaystyle hat H hat H 0 hat V U zobrazhenni vzayemodiyi operator evolyuciyi hvilovoyi funkciyi U t t 0 displaystyle hat U t t 0 zadovolnyaye rivnyannyu Tomonagi Shvingera i ℏ U t t 0 d t V t U t t 0 displaystyle i hbar frac hat U t t 0 dt hat V t hat U t t 0 de V t e i ℏ H 0 t V e i ℏ H 0 t displaystyle hat V t e i hbar hat H 0 t hat V e i hbar hat H 0 t abo integrodiferencialnomu rivnyannyu U t t 0 1 i ℏ t 0 t V t 1 U t 1 t 0 d t 1 displaystyle hat U t t 0 1 frac i hbar int t 0 t hat V t 1 hat U t 1 t 0 dt 1 Pidstavlyayuchi operator evolyuciyi z livoyi chastini v pravu mozhna otrimati neskinchennij ryad U t t 0 1 i ℏ t 0 t V t 1 d t 1 i 2 ℏ 2 t 0 t t 0 t 1 V t 1 V t 2 d t 1 d t 2 displaystyle hat U t t 0 1 frac i hbar int t 0 t hat V t 1 dt 1 frac i 2 hbar 2 int t 0 t int t 0 t 1 hat V t 1 hat V t 2 dt 1 dt 2 ldots Propoziciya DajsonaDajson zaproponuvav rozshiriti integruvannya v kozhnomu integrali vid t 0 displaystyle t 0 do t displaystyle t ale vimagati shob operatori zavzhdi buli uporyadkovani v chasi tobto v dobutku V t 1 V t 2 displaystyle hat V t 1 hat V t 2 napriklad zavzhdi bulo t 1 gt t 2 displaystyle t 1 gt t 2 Todi kozhen iz dodankiv ryadu zbilshitsya v n displaystyle n raziv Yak naslidok n nij chlen ryadu matime viglyad U n i n n ℏ n t 0 t d t 1 t 0 t d t 2 t 0 t d t n T V t 1 V t 2 V t n displaystyle hat U n frac i n n hbar n int t 0 t dt 1 int t 0 t dt 2 cdots int t 0 t dt n mathcal T hat V t 1 hat V t 2 cdots hat V t n de T displaystyle mathcal T operator chasovogo uporyadkuvannya Yak naslidok ryad Dajsona mozhna zapisati v kompaktnomu viglyadi U t t 0 n 0 U n t t 0 T e i ℏ t 0 t d t V t displaystyle hat U t t 0 sum n 0 infty hat U n t t 0 mathcal T e i hbar int t 0 t d tau hat V tau DzherelaA G Sitenko 1971 Lekcii po teorii rasseyaniya Kiyiv Visha shkola