Рутченкове — колишнє робітниче селище в межах міста Донецька, у 1930-х роках органом самоврядування була Рутченківська селищна рада.
селище Рутченкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район/міськрада | Донецька міська рада |
Рада | Кіровський район |
Основні дані | |
Засноване | середина ХІХ сторіччя |
Населення | 0 |
Існувало до | 1938 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Карта | |
Рутченкове | |
Рутченкове | |
Мапа | |
Історія
Назване за прізвищем поміщиків Рутченків, виникло як селище Іванодар'ївка, або «Рутченківка» в середині ХІХ століття. 1859 року в поселенні Рутченкове мешкало 154 жителі.
1860 року поміщик Микола Рутченко закладає перші шахти-«дудки».
У 1872 році через селище пройшла перша черга Костянтинівської залізниці (Костянтинівка — Юзове — Оленівка), збудована станція Руднична (згодом Рутченкове).
У 1896 році всі землі спадкоємці Олексія Рутченка продають французькому гірничопромисловому товариству, названому Рутченківським — шахти № 11, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32.
У 1911 році в робітничому поселенні при Рутченківській копальні мешкало 6 500 жителів.
У Рутченковому працював пивзавод Юза (згодом Рутченковський пивзавод), коксові печі Коппе (Рутченківська ділянка Донецького коксохімзаводу).
1917 року від Рутченкового побудована гілка на Цукуриху та Гришине (за радянських часів Красноармійськ).
Микита Хрущов працював машиністом шахтного підйому на шахті № 31.
У квітні 1920 року бійці РПАУ напали на станцію Рутченкову, на якій знищили телефонний зв'язок, забрали зі станції телефонний і телеграфний апарати.
Після утвердження радянської влади на базі Рутченківських рудників створено Краснотворчеське рудоуправління (дещо пізніше перейменовано на Рутченківське). 1925 року закладено шахту № 17-17-біс.
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 3382 осіб.
1938 року Рутченківську рудраду включено до складу міста Сталіне (сучасний Донецьк). Станом на 2010-ті роки колишнє Рутченкове — це центральна та східна частини Кіровського району, також селища шахт № 29 й 32, схід Петровського району.
Відомі люди
- Задорожній Анатолій Маркович (нар. 1937 р.) — педагог, краєзнавець.
Галерея
- Вокзал станції Рутченкове
- Меморіальна дошка на фасаді вокзалу
- Дизель-поїзд до станції Цукуриха
Примітки
- Володимир, Куліков (24 квітня 2019). Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр (укр.). Kharkiv University Press. ISBN .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2016. Процитовано 25 червня 2016.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|url-архіву=
та|archiveurl=
(); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=
та|archivedate=
(); Вказано більш, ніж один|статус-url=
та|deadurl=
()
Посилання
- Вікімапія [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rutchenkove kolishnye robitniche selishe v mezhah mista Donecka u 1930 h rokah organom samovryaduvannya bula Rutchenkivska selishna rada selishe RutchenkoveKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon miskrada Donecka miska radaRada Kirovskij rajonOsnovni daniZasnovane seredina HIH storichchyaNaselennya 0Isnuvalo do 1938Geografichni daniGeografichni koordinati 47 57 56 pn sh 37 42 19 sh d H G OKartaRutchenkoveRutchenkoveMapaDiv takozh Rutchenkove znachennya IstoriyaNazvane za prizvishem pomishikiv Rutchenkiv viniklo yak selishe Ivanodar yivka abo Rutchenkivka v seredini HIH stolittya 1859 roku v poselenni Rutchenkove meshkalo 154 zhiteli 1860 roku pomishik Mikola Rutchenko zakladaye pershi shahti dudki U 1872 roci cherez selishe projshla persha cherga Kostyantinivskoyi zaliznici Kostyantinivka Yuzove Olenivka zbudovana stanciya Rudnichna zgodom Rutchenkove U 1896 roci vsi zemli spadkoyemci Oleksiya Rutchenka prodayut francuzkomu girnichopromislovomu tovaristvu nazvanomu Rutchenkivskim shahti 11 15 16 18 19 21 22 26 27 28 29 30 31 32 U 1911 roci v robitnichomu poselenni pri Rutchenkivskij kopalni meshkalo 6 500 zhiteliv U Rutchenkovomu pracyuvav pivzavod Yuza zgodom Rutchenkovskij pivzavod koksovi pechi Koppe Rutchenkivska dilyanka Doneckogo koksohimzavodu 1917 roku vid Rutchenkovogo pobudovana gilka na Cukurihu ta Grishine za radyanskih chasiv Krasnoarmijsk Mikita Hrushov pracyuvav mashinistom shahtnogo pidjomu na shahti 31 U kvitni 1920 roku bijci RPAU napali na stanciyu Rutchenkovu na yakij znishili telefonnij zv yazok zabrali zi stanciyi telefonnij i telegrafnij aparati Pislya utverdzhennya radyanskoyi vladi na bazi Rutchenkivskih rudnikiv stvoreno Krasnotvorcheske rudoupravlinnya desho piznishe perejmenovano na Rutchenkivske 1925 roku zakladeno shahtu 17 17 bis Selishe postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu vchinenogo uryadom SRSR u 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv 3382 osib 1938 roku Rutchenkivsku rudradu vklyucheno do skladu mista Staline suchasnij Doneck Stanom na 2010 ti roki kolishnye Rutchenkove ce centralna ta shidna chastini Kirovskogo rajonu takozh selisha shaht 29 j 32 shid Petrovskogo rajonu Vidomi lyudiZadorozhnij Anatolij Markovich nar 1937 r pedagog krayeznavec GalereyaVokzal stanciyi Rutchenkove Memorialna doshka na fasadi vokzalu Dizel poyizd do stanciyi CukurihaPrimitkiVolodimir Kulikov 24 kvitnya 2019 Pidpriyemstva j suspilstvo v zavodskih i shahtarskih poselennyah Donbasu ta Pridniprovʼya v 1870 1917 rr ukr Kharkiv University Press ISBN 978 966 285 573 9 PDF Arhiv originalu PDF za 11 serpnya 2016 Procitovano 25 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin url arhivu ta archiveurl dovidka Vkazano bilsh nizh odin data arhivu ta archivedate dovidka Vkazano bilsh nizh odin status url ta deadurl dovidka PosilannyaVikimapiya 31 lipnya 2016 u Wayback Machine