Рут Зенаїда Буендіа Местокьярі (нар. 1977 р.) — перуанська активістка ашанінка та перша жінка-президент організації «Центральна Ашанінка дель Ріо Ене», яка має на меті юридично представляти та легітимізувати 18 корінних громад народу ашанінка навколо річки Ене та 33 додатки навколо нього. У 2014 році вона була нагороджена екологічною премією Goldman за те, що вона керувала кампанією від імені народу ашанінки проти великомасштабних дамб, які витіснили б корінні громади та загрожували довкіллю.
Рут Буендіа | |
---|---|
Народилася | 1977 |
Країна | Перу |
Національність | Ашанінка |
Діяльність | захисниця довкілля, пацифістка |
Знання мов | іспанська |
Роки активності | 2003 — тепер. час |
Нагороди | |
|
Буендіа також була обрана серед 100 глобальних мислителів 2014 року журналом Foreign Policy за її протидію будівництву великомасштабних дамб, які загрожували б довкіллю, що охоплює корінні громади Ашанінки. Вона є видатною екологічною активісткою, яка боролася за права корінного населення Латинської Америки.
Біографія
Рут Буендіа народилася в громаді Ашанінка в Кутівірені в провінції Сатіпо в департаменті Хунін у 1977 році. У той час значно посилилося насильство через суперечку між урядом штату та Комуністичною партією Перу. Це призвело до дерацинації громад у центральній частині країни.
Проживши важке дитинство, коли її батько був убитий своїми людьми за те, що її вважали членом терористичної групи, в 1991 році вона з матір’ю та братами втекла до Сатіпо. Кілька років до 2003 року вона працювала офіціанткою в Лімі та Сатіпо, коли вирішила приєднатися до організації Central asháninka del Río Ene (CARE). Після кількох років політичної та екологічної діяльності вона стала президентом організації у 2005 році, а у 2009 та 2013 роках була переобрана.
Участь у CARE
У 1995 році Буендіа зі своєю сім'єю повернулася до Сатіпо. Вона повернула документи і записалася на перший курс вечірньої школи. Під час подорожей між двома містами вона мала нагоду зустрітися з ашаніками, які мають відношення до CARE, також відомих її батьком, який потім запросив її взяти участь як волонтера. У 2003 році вона почала займатися підготовкою та доставкою документів, що засвідчують особу, людям, які проживали в громадах навколо річки Ене, яким необхідно було втекти з цього району через наявність Сяючої стежки. Таким чином Буендіа могла відновити свій контакт з рештою ашанінських громад та співчувати їхнім проблемам, які, окрім загального соціального насильства, яке обтяжувало їх протягом 1980-х і 1990-х, включало відсутність представництва на державному рівні регіонів перуанської Амазонії, посилену імміграцію з Анд, жителі яких привезли з собою виробництво та торгівлю кокаїном, а також передачу своїх комунальних земель гідроелектростанціям і нафтовим компаніям від імені уряду. За цей час вона також зустріла свого нинішнього партнера, з яким у неї було четверо дітей.
На той час CARE не була організацією, яка б дуже добре представляла інтереси ашанінків. Вона була заснована у 1994 році для того, щоб представляти 17 корінних громад, розташованих у басейні річки Ене. Проте, інші громади не визнавали її існування, і вона не була офіційно зареєстрована в публічних записах, через що організація не могла офіційно спілкуватися з центральним урядом чи іншими організаціями з потенційно подібними цілями в міському контексті. Ці проблеми були розкриті на асамблеї CARE у 2005 році. Тоді було вирішено, що буде обрано перехідну Раду директорів з метою розширення руху. Після двох років глибокої роботи в громадах і за підтримки жінок у них, Рут Буендіа була обрана президентом попередньої ради директорів CARE, одночасно будучи першою жінкою-кандидатом і жінкою-президентом. На початку її каденції чоловіки-члени ашанінки не схвалювали, що їх очолювала Буендіа. Але дуже швидко вона завоювала довіру та повагу свого народу. Як вона сама каже,
Деякі чоловіки спочатку лаяли мене за моє обрання. Вони сказали, що ми, жінки, некомпетентні в таких справах. Це найшкідливіша група мого народу. На щастя, у мене є серце воїна, і я показав його їм. — Рут Буендіа
Через рік після асамблеї Буендіа була обрана президентом постійної ради CARE і був переобраний у 2009 та 2013 роках, будучи головною представницею від 10 000 до 12 000 людей у басейні річки Ене.
Пакіцапанго і міжнародне визнання
У 2009 та 2010 роках Рут Буендіа та CARE очолювали протести проти будівництва дамби гідроелектростанції в Пакіцапанго, проєкту, який поставив під загрозу добробут громади Ашанінка на вододілі річки Ене. В результаті цього уряд Перу був змушений скасувати гранти компанії, відповідальної за будівництво, Pakitzapango Energía SAC, блокуючи проєкт до сьогодні. Буендіа, як представниця CARE, у 2014 році отримала премію Goldman, а також інші нагороди, завдяки яким її вважають одним із найважливіших екологів у Південній Америці.
Посилання
- Uri Friedman (2014-04-30). "The Woman Who Breaks Mega-Dams". The Atlantic. Retrieved 2014-04-30.
- Ruth Buendía - 2014 Goldman Prize Recipient South and Central America. Goldman Environmental Foundation. 2014.
- Goldman Environmental Prize (2014-04-22). "Introducing to the 2014 Goldman Environmental Prize Winners". Goldman Staff.
- Francis, David (26 серпня 2015). Public Advocates Accuse House Ethics Committee of Undermining House Ethics. Foreign Policy.
- Ruth Buendía Mestoquiari: La mujer asháninka más allá del premio obtenido. RPP Noticias. 29 квітня 2014.
- Ruiz-Gonzalez, Cristina. [Ruth Zenaida Buendía Mestoquiari - life and career] (PDF) (ісп.). Zurich: Incomindios - Comité Internacional para los Pueblos Indígenas de América [International Committee for the Indigenous People of America]. Архів оригіналу (PDF) за 4 October 2018.
- Anderson, Jeanine (2011). Mujer rural: cambios y persistencias en América Latina (PDF) (ісп.). CEPES. с. 189. ISBN . OCLC 775574335.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rut Zenayida Buendia Mestokyari nar 1977 r peruanska aktivistka ashaninka ta persha zhinka prezident organizaciyi Centralna Ashaninka del Rio Ene yaka maye na meti yuridichno predstavlyati ta legitimizuvati 18 korinnih gromad narodu ashaninka navkolo richki Ene ta 33 dodatki navkolo nogo U 2014 roci vona bula nagorodzhena ekologichnoyu premiyeyu Goldman za te sho vona keruvala kampaniyeyu vid imeni narodu ashaninki proti velikomasshtabnih damb yaki vitisnili b korinni gromadi ta zagrozhuvali dovkillyu Rut BuendiaNarodilasya1977Krayina PeruNacionalnistAshaninkaDiyalnistzahisnicya dovkillya pacifistkaZnannya movispanskaRoki aktivnosti2003 teper chasNagorodiEkologichna premiya Goldman 2014 Mediafajli u Vikishovishi Buendia takozh bula obrana sered 100 globalnih misliteliv 2014 roku zhurnalom Foreign Policy za yiyi protidiyu budivnictvu velikomasshtabnih damb yaki zagrozhuvali b dovkillyu sho ohoplyuye korinni gromadi Ashaninki Vona ye vidatnoyu ekologichnoyu aktivistkoyu yaka borolasya za prava korinnogo naselennya Latinskoyi Ameriki BiografiyaRut Buendia narodilasya v gromadi Ashaninka v Kutivireni v provinciyi Satipo v departamenti Hunin u 1977 roci U toj chas znachno posililosya nasilstvo cherez superechku mizh uryadom shtatu ta Komunistichnoyu partiyeyu Peru Ce prizvelo do deracinaciyi gromad u centralnij chastini krayini Prozhivshi vazhke ditinstvo koli yiyi batko buv ubitij svoyimi lyudmi za te sho yiyi vvazhali chlenom teroristichnoyi grupi v 1991 roci vona z matir yu ta bratami vtekla do Satipo Kilka rokiv do 2003 roku vona pracyuvala oficiantkoyu v Limi ta Satipo koli virishila priyednatisya do organizaciyi Central ashaninka del Rio Ene CARE Pislya kilkoh rokiv politichnoyi ta ekologichnoyi diyalnosti vona stala prezidentom organizaciyi u 2005 roci a u 2009 ta 2013 rokah bula pereobrana Uchast u CARE U 1995 roci Buendia zi svoyeyu sim yeyu povernulasya do Satipo Vona povernula dokumenti i zapisalasya na pershij kurs vechirnoyi shkoli Pid chas podorozhej mizh dvoma mistami vona mala nagodu zustritisya z ashanikami yaki mayut vidnoshennya do CARE takozh vidomih yiyi batkom yakij potim zaprosiv yiyi vzyati uchast yak volontera U 2003 roci vona pochala zajmatisya pidgotovkoyu ta dostavkoyu dokumentiv sho zasvidchuyut osobu lyudyam yaki prozhivali v gromadah navkolo richki Ene yakim neobhidno bulo vtekti z cogo rajonu cherez nayavnist Syayuchoyi stezhki Takim chinom Buendia mogla vidnoviti svij kontakt z reshtoyu ashaninskih gromad ta spivchuvati yihnim problemam yaki okrim zagalnogo socialnogo nasilstva yake obtyazhuvalo yih protyagom 1980 h i 1990 h vklyuchalo vidsutnist predstavnictva na derzhavnomu rivni regioniv peruanskoyi Amazoniyi posilenu immigraciyu z And zhiteli yakih privezli z soboyu virobnictvo ta torgivlyu kokayinom a takozh peredachu svoyih komunalnih zemel gidroelektrostanciyam i naftovim kompaniyam vid imeni uryadu Za cej chas vona takozh zustrila svogo ninishnogo partnera z yakim u neyi bulo chetvero ditej Na toj chas CARE ne bula organizaciyeyu yaka b duzhe dobre predstavlyala interesi ashaninkiv Vona bula zasnovana u 1994 roci dlya togo shob predstavlyati 17 korinnih gromad roztashovanih u basejni richki Ene Prote inshi gromadi ne viznavali yiyi isnuvannya i vona ne bula oficijno zareyestrovana v publichnih zapisah cherez sho organizaciya ne mogla oficijno spilkuvatisya z centralnim uryadom chi inshimi organizaciyami z potencijno podibnimi cilyami v miskomu konteksti Ci problemi buli rozkriti na asambleyi CARE u 2005 roci Todi bulo virisheno sho bude obrano perehidnu Radu direktoriv z metoyu rozshirennya ruhu Pislya dvoh rokiv glibokoyi roboti v gromadah i za pidtrimki zhinok u nih Rut Buendia bula obrana prezidentom poperednoyi radi direktoriv CARE odnochasno buduchi pershoyu zhinkoyu kandidatom i zhinkoyu prezidentom Na pochatku yiyi kadenciyi choloviki chleni ashaninki ne shvalyuvali sho yih ocholyuvala Buendia Ale duzhe shvidko vona zavoyuvala doviru ta povagu svogo narodu Yak vona sama kazhe Deyaki choloviki spochatku layali mene za moye obrannya Voni skazali sho mi zhinki nekompetentni v takih spravah Ce najshkidlivisha grupa mogo narodu Na shastya u mene ye serce voyina i ya pokazav jogo yim Rut Buendia Cherez rik pislya asambleyi Buendia bula obrana prezidentom postijnoyi radi CARE i buv pereobranij u 2009 ta 2013 rokah buduchi golovnoyu predstavniceyu vid 10 000 do 12 000 lyudej u basejni richki Ene Pakicapango i mizhnarodne viznannyaU 2009 ta 2010 rokah Rut Buendia ta CARE ocholyuvali protesti proti budivnictva dambi gidroelektrostanciyi v Pakicapango proyektu yakij postaviv pid zagrozu dobrobut gromadi Ashaninka na vododili richki Ene V rezultati cogo uryad Peru buv zmushenij skasuvati granti kompaniyi vidpovidalnoyi za budivnictvo Pakitzapango Energia SAC blokuyuchi proyekt do sogodni Buendia yak predstavnicya CARE u 2014 roci otrimala premiyu Goldman a takozh inshi nagorodi zavdyaki yakim yiyi vvazhayut odnim iz najvazhlivishih ekologiv u Pivdennij Americi PosilannyaUri Friedman 2014 04 30 The Woman Who Breaks Mega Dams The Atlantic Retrieved 2014 04 30 Ruth Buendia 2014 Goldman Prize Recipient South and Central America Goldman Environmental Foundation 2014 Goldman Environmental Prize 2014 04 22 Introducing to the 2014 Goldman Environmental Prize Winners Goldman Staff Francis David 26 serpnya 2015 Public Advocates Accuse House Ethics Committee of Undermining House Ethics Foreign Policy Ruth Buendia Mestoquiari La mujer ashaninka mas alla del premio obtenido RPP Noticias 29 kvitnya 2014 Ruiz Gonzalez Cristina Ruth Zenaida Buendia Mestoquiari life and career PDF isp Zurich Incomindios Comite Internacional para los Pueblos Indigenas de America International Committee for the Indigenous People of America Arhiv originalu PDF za 4 October 2018 Anderson Jeanine 2011 Mujer rural cambios y persistencias en America Latina PDF isp CEPES s 189 ISBN 978 9972 722 18 9 OCLC 775574335