Руме ї румейськ руме юс від дав гр Ῥωμαῖος римлянин візантієць одна з двох етнолінгвістічних груп приазовських греків Ру

Руме́ї (румейськ. руме́юс, від дав.-гр. Ῥωμαῖος — римлянин, візантієць) — одна з двох етнолінгвістічних груп приазовських греків.

Румеї
Кількість	77,5 тисіч осіб разом з урумами
Ареал	Північне Приазов'я, Україна
Близькі до:	понтійські греки, греки, уруми
Мова	румейська мова
Релігія	православ’я

На відміну від урумів — носіїв тюркських діалектів, румеї розмовляють румейською мовою, що походить від середньовічної грецької мови Візантії і погано зрозуміла жителям сучасної Греції.

Мовознавець Олена Всеволодівна Перехвальська відзначає, що для румеїв на сучасному етапі домінуючою мовою — письмовою та мовою спілкування на виробництві, у школі та в громадських місцях є російська мова, і спілкуючись своєю етнічною мовою носій румейської не може вийти за вузькі рамки повсякденних тем. Загалом румейська мова функціонує і, відповідно, передається виключно як мова діалогічної мови. Дослідниця припускає, що румейська мова передається і запам'ятовується як набір формул «питання = відповідь», які спочатку запам'ятовуються як цілісні кліше. Саме з цим пов'язаний той факт, що більшості інформантів під час польових досліджень було важко перекладати окремі лексеми — їм доводилось відтворювати цілі фрази, які включають у себе дану лексему, і тільки після цього вони називали необхідне слово.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 12 березня 2010.
. Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 12 березня 2010.

Джерела

Наулко В. Хто і відколи живе в Україні., К., 1998 (укр.)

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 12 березня 2010.

[2] . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 12 березня 2010.