Володимир Михайлович Ружин 28 липня 1919 Хлистунівка 26 липня 1946 радянський військовий льотчик Герой Радянського Союзу

Володимир Михайлович Ружин (28 липня 1919, Хлистунівка — 26 липня 1946) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 367-го Червонопрапорного бомбардувального авіаційного полку (188-я бомбардувальна авіаційна дивізія, 15-а повітряна армія, 2-й Прибалтійський фронт), старший лейтенант.

Володимир Михайлович Ружин

Народження

28 липня 1919
с. Хлистунівка

Смерть

26 липня 1946 (26 років)
Грузія

Поховання

Країна

Приналежність

Бомбардувальна авіація

Роки служби

1938—1946

Звання

Старший лейтенант авіації

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

(№ 8600)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ружин.

Біографія

Народився 28 липня 1919 року в селі Хлистунівка (нині Городищенського району Черкаської області) в сім'ї селянина. Українець. Закінчивши 8 класів, працював шахтарем в місті Красний Луч Луганської області на шахті № 16-біс ім. «Известий». Закінчив місцевий аероклуб.

У Червоній Армії з 1938 року. Закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів у 1941 році. На фронтах радянсько-німецької війни з вересня 1941 року. Воював на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому та 2-му Прибалтійському фронтах. Був командиром ланки, заступником командира ескадрильї.

25 серпня 1944 року старший лейтенант Ружин отримав наказ знищити техніку та живу силу ворога в одного з населених пунктів на території Латвії. На чолі дев'ятки Пе-2 він піднявся у повітря. У районі цілі група радянських літаків була зустрінута сильним вогнем ворожої зенітної артилерії і атакована дванадцятьма літаками ворога. Не маючи прикриття, радянські бомбардувальники у вмілому маневрі ланки прикрили ведучого кулеметним вогнем, відбили всі атаки і підбили один винищувач. У цьому бою були знищені склад з боєприпасами, п'ять автомашин, придушений вогонь п'яти гармат.

У районі (Латвія) ланка бомбардувальників Ружина знищила чотири ворожі склади з боєприпасами і шість автомашин. Вже над ціллю бомбардування літак Ружина осколками снарядів був сильно пошкоджений, виведений з ладу лівий двигун. Дуже добре володіючи технікою пілотування, Ружин привів машину на свій аеродром.

27 грудня 1944 року група старшого лейтенанта Ружина знищила ще три артилерійські батареї, два доти і десять автомашин.

До січня 1945 року старший лейтенант Ружин здійснив 202 бойових вильоти, в тому числі 32 вночі, завдав противникові значні втрати в живій силі і техніці. Групи, які він очолював, було знищили 10 літаків, 33 танка і самохідні гармати, 43 залізничних вагона і паровоз, 96 гармат польової артилерії, дев'ять мінометів, 76 візків з вантажами та боєприпасами, 11 складів противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенанту Ружину Володимиру Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8600).

26 липня 1946 року загинув в авіаційній катастрофі. Похований у місті Болнісі (Грузія).

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.

У рідному селі ім'ям Героя названа вулиця.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.)
Они отстояли мир. — Дніпропетровськ: Промінь, 1985 (рос.)

Посилання

Біографія Ружина В.М. на сайті «Герои страны» (рос.)