Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Юхан Рудольф Челлен | |
|---|---|
| швед. Johan Rudolf Kjellén | |
 | |
| Ім'я при народженні | швед. Johan Rudolf Kjellén |
| Народився | 13 червня 1864 |
| Помер | 14 листопада 1922 (58 років) Уппсала |
| Поховання | d[1] |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | політолог, викладач університету, політик, географ |
| Alma mater | Університет Уппсала[2][3] |
| Галузь | геополітика |
| Заклад | Гетеборзький університет Університет Уппсала |
| Посада | Q18342962?[2], d[3] і d[3] |
| Вчене звання | професор історії та політичних наук |
| Науковий ступінь | доктор |
| Членство | d |
| Партія | Q111104528? (1908)[3], d (1917)[3] і Q111103693? (1911)[3] |
| Діти | d[3] |
 Рудольф Челлен у Вікісховищі | |
Рудо́льф Че́ллен (швед. Johan Rudolf Kjellén, Шведською: [ɕɛlleːn], 1864–1922) — юрист та державознавець, шведський вчений, що ввів у науку поняття «геополітика». Челлен — професор історії та політичних наук Гетеборзького (1901—1916) і Уппсальского (1916—1922) університетів. Він вивчав системи управління з метою виявлення шляхів створення сильної держави. Крім того, він брав активну участь у політиці, був членом парламенту.
Біографія
Рудольф Челлен народився в провінції Скараборг (Швеція) у сім'ї священика. Після закінчення школи вивчав юриспруденцію в Уппсальському університеті (1878—1888), там же захистив докторську дисертацію у 1890. Пізніше викладав у Гетеборгському (1901—1916) і Уппсальському (1916—1922) університетах. Спеціалізувався на дослідженні систем державного управління, для чого йому знадобилися великі знання не тільки державознавчих дисциплін, а й історії, політичної географії, політології.
Познайомившись з працями Ратцеля, Челлен на все життя став його пристрасним шанувальником, він розвивав його геополітичні ідеї, ввів термін «геополітика», визначивши її як вчення про державу — географічний організм, втілений в просторі. Втім, на відміну від свого вчителя, Челлен вважав геополітику не самостійною науковою дисципліною, а лише складовою частиною соціально-політичних наук.
Поняття «геополітика»
Рудольф Челлен ввів поняття «геополітика». На думку вченого, геополітика це наука про державу, як про географічний організм, що втілений у просторі. Ці погляди викладені у його основних роботах: «Введення в географію Швеції» (1900) і «Держава як форма життя» (1916), де вперше згадується поняття геополітики та містяться, по суті, всі принципові положення геополітики. Як і Ратцель, він вважав, що на основі всебічного вивчення конкретної держави можуть бути виведені деякі найзагальніші принципи і закони, які підходять для всіх держав і для всіх часів. Одним з них є сила держави. Держави підносяться, тому що вони сильні. Челлен вважає, що сила — більш важливий фактор для підтримки існування держави, ніж закон, оскільки сам закон може підтримуватися тільки силою.
Основні політичні погляди
За своїми політичними поглядами Челлен був консерватором і германофілом. Він вважав, що майбутнє Швеції і всіх німецьких народів може бути забезпечене тільки в тісному союзі з єдиною потужною (у тому числі у військовому відношенні) Німеччиною, домінуючою вЦентральній Європі, що володіє численними колоніями, тобто джерелами сировини і ринками збуту, що займає разом із союзниками (в тому числі і зі Швецією) гідне місце серед світових держав. Будучи обраним до парламенту Швеції, Челлен здійснював саме таку консервативну, великодержавну, мілітаристську і колоніальну політичну програму, яка не сприймалася в той час негативно і знаходила чимало прихильників.
У книзі «Великі держави» (1910) Челлен стверджував, що малі країни в силу свого географічного положення притягуються великими державами, залучаються в загальну економічну діяльність, утворюючи політичні та господарські «комплекси». Якщо такі «комплекси», як Британська, Російська імперії і США склалися вже в XVIII-XIX ст., то завданням Німеччини та німецьких країн у XX ст. стає зміцнення єдиного ринку, побудова політико-економічного «комплексу» в континентальній Європі — Німецько-нордичного союзу. Формуванню цього «комплексу», або союзу, «юних» націй протистоять, за Челленом, «старі» нації Європи — англійці і французи.
В іншій своїй книзі «Держава як форма життя» (1916), що стала найбільш відомою його роботою, Челлен досліджував найрізноманітніші аспекти життя держави, які в кінцевому рахунку, він звів до п'яти:
- географічний простір,
- народ,
- господарство,
- суспільство,
- управління.
Ці форми, або елементи, існують у нерозривній єдності і утворюють єдиний організм — держава. Відповідно до складових елементів держави вчений виділив основні розділи політичної науки:
- Геополітика — географічні фактори існування і розвитку держави;
- — держава з точки зору її народонаселення;
- Екополітика — держава як економічна сила;
- — соціальний аспект держави;
- Кратополітика — форми правління.
Боротьба за простір обумовлює підпорядкування господарського життя держави закону автаркії або рівноваги: виробництво у державі не повинне бути суто аграрним чи суто індустріальним, бо у випадку 1-ї з крайнощів держава буде потребувати мирних стосунків з іншими державами, а держава, яка потребує миру не здатна вести війну за нові джерела сировини і ринки збуту. Така держава не зможе у разі необхідності існувати сама по собі за зачиненими дверима.
Після 1-ї Світової війни він висловив тезу про 3 географічні фактори, які відіграватимуть вирішальну роль в глобальній геополітиці:
- розширення;
- територіальна монолітність;
- свобода пересування.
Челлен розумів державу як інтегруючу сутність, що включає в себе територію, населення, економічне, соціальне та політичне життя суспільства. Але держава, за Челленом, не випадковий «конгломерат різних сторін людського життя», а жива істота, біологічне утворення, яке розвивається за біологічними законами , зростання, прагнення до домінування. Якщо слабкі держави притягуються, включаються у політичне та економічне життя сильних, більш життєздатних держав, то більш потужні і живучі постійно розширюють свій життєвий простір. Для цього у них є три шляхи: колонізація, злиття, завоювання. Держави, щоб бути сильними і життєздатними, повинні бути розвинені і в аграрному, і в індустріальному відношенні, тобто бути самодостатніми, щоб у разі необхідності (війни, агресії) забезпечити себе всім необхідним. На відміну від Ратцеля, який моделював державу як нижчий організм, подібний водоростям, Челлен уподібнює державу людині, оскільки вона відчуває і є мислячою істотою. Держави, аналогічно людям (і тваринам), підкоряються законам боротьби за існування і природного відбору. Подібно організмам, вони народжуються і ростуть, досягають найвищої сили, старіють і вмирають. Держави — це не тільки форми життя, що займають своє місце у життєвому ряду, вони найбільш важливі та істотні («імпозантні») форми життя.
Як і в живій природі, великі, життєздатні держави зростають за рахунок малих, слабких, не пристосованих до виживання геополітичних утворень. Вони захоплюють їх території, розростаючись, розширюють свої кордони, поки нарешті не поглинають сусідні малі країни. Такою, на думку Челлена, була політична історія всіх імперій. У сучасній історії (тобто на початку XX ст.) Найбільш життєздатними і швидкорослими державами були Німеччина і Японія. Такий хід подій Челлен вважав «природною необхідністю», яка проявляється об'єктивно, незалежно від волі людей. Політичні керівники держав мають можливість лише «прокласти шлях» цієї природної необхідності.
Незважаючи на невелику популярність у рідній Швеції, ідеї Челлена знайшли своїх прихильників серед німецьких консерваторів і соціал-дарвіністів. На них спиралися у своїх творах європейські та американські геополітики.
Бібліографія
Джерела
- Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 479 с.
- Геополітичні погляди Р.Челлена (Електронний ресурс)
- Челлен Рудольф // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Исаев Б. А. Геополитика: Учебное пособие. — СПб.: Питер, 2006. — 384 с.
Література
- Л. Угрин. Челлен Рудольф // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.775
Примітки
- Kjellen, Johan Rudolf — Svenskagravar.se.
- J Rudolf Kjellén — 1917.
- Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 4. — С. 106.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Yuhan Rudolf Chellenshved Johan Rudolf KjellenIm ya pri narodzhenni shved Johan Rudolf KjellenNarodivsya 13 chervnya 1864 1864 06 13 Pomer 14 listopada 1922 1922 11 14 58 rokiv UppsalaPohovannya d 1 Krayina ShveciyaDiyalnist politolog vikladach universitetu politik geografAlma mater Universitet Uppsala 2 3 Galuz geopolitikaZaklad Geteborzkij universitet Universitet UppsalaPosada Q18342962 2 d 3 i d 3 Vchene zvannya profesor istoriyi ta politichnih naukNaukovij stupin doktorChlenstvo dPartiya Q111104528 1908 3 d 1917 3 i Q111103693 1911 3 Diti d 3 Rudolf Chellen u Vikishovishi Rudo lf Che llen shved Johan Rudolf Kjellen Shvedskoyu ɕɛlleːn 1864 1922 yurist ta derzhavoznavec shvedskij vchenij sho vviv u nauku ponyattya geopolitika Chellen profesor istoriyi ta politichnih nauk Geteborzkogo 1901 1916 i Uppsalskogo 1916 1922 universitetiv Vin vivchav sistemi upravlinnya z metoyu viyavlennya shlyahiv stvorennya silnoyi derzhavi Krim togo vin brav aktivnu uchast u politici buv chlenom parlamentu BiografiyaRudolf Chellen narodivsya v provinciyi Skaraborg Shveciya u sim yi svyashenika Pislya zakinchennya shkoli vivchav yurisprudenciyu v Uppsalskomu universiteti 1878 1888 tam zhe zahistiv doktorsku disertaciyu u 1890 Piznishe vikladav u Geteborgskomu 1901 1916 i Uppsalskomu 1916 1922 universitetah Specializuvavsya na doslidzhenni sistem derzhavnogo upravlinnya dlya chogo jomu znadobilisya veliki znannya ne tilki derzhavoznavchih disciplin a j istoriyi politichnoyi geografiyi politologiyi Poznajomivshis z pracyami Ratcelya Chellen na vse zhittya stav jogo pristrasnim shanuvalnikom vin rozvivav jogo geopolitichni ideyi vviv termin geopolitika viznachivshi yiyi yak vchennya pro derzhavu geografichnij organizm vtilenij v prostori Vtim na vidminu vid svogo vchitelya Chellen vvazhav geopolitiku ne samostijnoyu naukovoyu disciplinoyu a lishe skladovoyu chastinoyu socialno politichnih nauk Ponyattya geopolitika Rudolf Chellen vviv ponyattya geopolitika Na dumku vchenogo geopolitika ce nauka pro derzhavu yak pro geografichnij organizm sho vtilenij u prostori Ci poglyadi vikladeni u jogo osnovnih robotah Vvedennya v geografiyu Shveciyi 1900 i Derzhava yak forma zhittya 1916 de vpershe zgaduyetsya ponyattya geopolitiki ta mistyatsya po suti vsi principovi polozhennya geopolitiki Yak i Ratcel vin vvazhav sho na osnovi vsebichnogo vivchennya konkretnoyi derzhavi mozhut buti vivedeni deyaki najzagalnishi principi i zakoni yaki pidhodyat dlya vsih derzhav i dlya vsih chasiv Odnim z nih ye sila derzhavi Derzhavi pidnosyatsya tomu sho voni silni Chellen vvazhaye sho sila bilsh vazhlivij faktor dlya pidtrimki isnuvannya derzhavi nizh zakon oskilki sam zakon mozhe pidtrimuvatisya tilki siloyu Osnovni politichni poglyadiZa svoyimi politichnimi poglyadami Chellen buv konservatorom i germanofilom Vin vvazhav sho majbutnye Shveciyi i vsih nimeckih narodiv mozhe buti zabezpechene tilki v tisnomu soyuzi z yedinoyu potuzhnoyu u tomu chisli u vijskovomu vidnoshenni Nimechchinoyu dominuyuchoyu vCentralnij Yevropi sho volodiye chislennimi koloniyami tobto dzherelami sirovini i rinkami zbutu sho zajmaye razom iz soyuznikami v tomu chisli i zi Shveciyeyu gidne misce sered svitovih derzhav Buduchi obranim do parlamentu Shveciyi Chellen zdijsnyuvav same taku konservativnu velikoderzhavnu militaristsku i kolonialnu politichnu programu yaka ne sprijmalasya v toj chas negativno i znahodila chimalo prihilnikiv U knizi Veliki derzhavi 1910 Chellen stverdzhuvav sho mali krayini v silu svogo geografichnogo polozhennya prityaguyutsya velikimi derzhavami zaluchayutsya v zagalnu ekonomichnu diyalnist utvoryuyuchi politichni ta gospodarski kompleksi Yaksho taki kompleksi yak Britanska Rosijska imperiyi i SShA sklalisya vzhe v XVIII XIX st to zavdannyam Nimechchini ta nimeckih krayin u XX st staye zmicnennya yedinogo rinku pobudova politiko ekonomichnogo kompleksu v kontinentalnij Yevropi Nimecko nordichnogo soyuzu Formuvannyu cogo kompleksu abo soyuzu yunih nacij protistoyat za Chellenom stari naciyi Yevropi anglijci i francuzi V inshij svoyij knizi Derzhava yak forma zhittya 1916 sho stala najbilsh vidomoyu jogo robotoyu Chellen doslidzhuvav najriznomanitnishi aspekti zhittya derzhavi yaki v kincevomu rahunku vin zviv do p yati geografichnij prostir narod gospodarstvo suspilstvo upravlinnya Ci formi abo elementi isnuyut u nerozrivnij yednosti i utvoryuyut yedinij organizm derzhava Vidpovidno do skladovih elementiv derzhavi vchenij vidiliv osnovni rozdili politichnoyi nauki Geopolitika geografichni faktori isnuvannya i rozvitku derzhavi derzhava z tochki zoru yiyi narodonaselennya Ekopolitika derzhava yak ekonomichna sila socialnij aspekt derzhavi Kratopolitika formi pravlinnya Borotba za prostir obumovlyuye pidporyadkuvannya gospodarskogo zhittya derzhavi zakonu avtarkiyi abo rivnovagi virobnictvo u derzhavi ne povinne buti suto agrarnim chi suto industrialnim bo u vipadku 1 yi z krajnoshiv derzhava bude potrebuvati mirnih stosunkiv z inshimi derzhavami a derzhava yaka potrebuye miru ne zdatna vesti vijnu za novi dzherela sirovini i rinki zbutu Taka derzhava ne zmozhe u razi neobhidnosti isnuvati sama po sobi za zachinenimi dverima Pislya 1 yi Svitovoyi vijni vin visloviv tezu pro 3 geografichni faktori yaki vidigravatimut virishalnu rol v globalnij geopolitici rozshirennya teritorialna monolitnist svoboda peresuvannya Chellen rozumiv derzhavu yak integruyuchu sutnist sho vklyuchaye v sebe teritoriyu naselennya ekonomichne socialne ta politichne zhittya suspilstva Ale derzhava za Chellenom ne vipadkovij konglomerat riznih storin lyudskogo zhittya a zhiva istota biologichne utvorennya yake rozvivayetsya za biologichnimi zakonami zrostannya pragnennya do dominuvannya Yaksho slabki derzhavi prityaguyutsya vklyuchayutsya u politichne ta ekonomichne zhittya silnih bilsh zhittyezdatnih derzhav to bilsh potuzhni i zhivuchi postijno rozshiryuyut svij zhittyevij prostir Dlya cogo u nih ye tri shlyahi kolonizaciya zlittya zavoyuvannya Derzhavi shob buti silnimi i zhittyezdatnimi povinni buti rozvineni i v agrarnomu i v industrialnomu vidnoshenni tobto buti samodostatnimi shob u razi neobhidnosti vijni agresiyi zabezpechiti sebe vsim neobhidnim Na vidminu vid Ratcelya yakij modelyuvav derzhavu yak nizhchij organizm podibnij vodorostyam Chellen upodibnyuye derzhavu lyudini oskilki vona vidchuvaye i ye mislyachoyu istotoyu Derzhavi analogichno lyudyam i tvarinam pidkoryayutsya zakonam borotbi za isnuvannya i prirodnogo vidboru Podibno organizmam voni narodzhuyutsya i rostut dosyagayut najvishoyi sili stariyut i vmirayut Derzhavi ce ne tilki formi zhittya sho zajmayut svoye misce u zhittyevomu ryadu voni najbilsh vazhlivi ta istotni impozantni formi zhittya Yak i v zhivij prirodi veliki zhittyezdatni derzhavi zrostayut za rahunok malih slabkih ne pristosovanih do vizhivannya geopolitichnih utvoren Voni zahoplyuyut yih teritoriyi rozrostayuchis rozshiryuyut svoyi kordoni poki nareshti ne poglinayut susidni mali krayini Takoyu na dumku Chellena bula politichna istoriya vsih imperij U suchasnij istoriyi tobto na pochatku XX st Najbilsh zhittyezdatnimi i shvidkoroslimi derzhavami buli Nimechchina i Yaponiya Takij hid podij Chellen vvazhav prirodnoyu neobhidnistyu yaka proyavlyayetsya ob yektivno nezalezhno vid voli lyudej Politichni kerivniki derzhav mayut mozhlivist lishe proklasti shlyah ciyeyi prirodnoyi neobhidnosti Nezvazhayuchi na neveliku populyarnist u ridnij Shveciyi ideyi Chellena znajshli svoyih prihilnikiv sered nimeckih konservatoriv i social darvinistiv Na nih spiralisya u svoyih tvorah yevropejski ta amerikanski geopolitiki Bibliografiya Veliki derzhavi Lejpcig Berlin 1914 Politichni problemi Svitovoyi vijni Lejpcig 1916 Derzhava yak forma zhittya Lejpcig 1916 DzherelaKolosov V A Mironenko N S Geopolitika i politicheskaya geografiya Uchebnik dlya vuzov M Aspekt Press 2002 479 s Geopolitichni poglyadi R Chellena Elektronnij resurs Chellen Rudolf Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Isaev B A Geopolitika Uchebnoe posobie SPb Piter 2006 384 s LiteraturaL Ugrin Chellen Rudolf Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 775 ISBN 978 966 611 818 2PrimitkiKjellen Johan Rudolf Svenskagravar se d Track Q26699962 J Rudolf Kjellen 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Two Chamber Parliament 1867 1970 1985 T 4 S 106 d Track Q110346241