Рудольф Леопольд Свобода молодший (нім. Rudolf Swoboda der Jüngere; 4 жовтня 1859, Відень — 24 січня 1914, Відень) — австрійський художник XIX століття, працював у жанрі орієнталізм. Син художника та літографа Едварда Свободи та Жозефіни Мюллер, сестри провідного віденського художника Леопольда Карла Мюллера, який спеціалізувався на східних темах. Брат придворної портретистки королеви Вікторії, Йозефіни Свободи.
Рудольф Свобода | |
---|---|
Народився | 4 жовтня 1859[2][3][…] Відень, Австрійська імперія[2] |
Помер | 26 січня 1914[1] (54 роки) Відень, Австро-Угорщина[2] |
Країна | Австрійська імперія Долитавщина |
Діяльність | художник, портретист, genre painter |
Вчителі | Леопольд Карл Мюллер |
Знання мов | німецька |
Напрямок | орієнталізм |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | Йозефіна Свобода |
|
Біографія
Перші свої уроки Рудольф Свобода брав у Ерменеджільдо Антоніо Донадіні, а з жовтня 1878 року по літо 1884 навчався у свого дядька Леопольда Карла Мюллера, від якого перейняв інтерес до східного мистецтва, і в січні 1879 року разом з ним здійснив подорож в Каїр, Єгипет. Є думка, що Свобода згодом шість разів відвідував цю країну в період з 1880 року по 1891 рік. Повернувшись наприкінці лютого 1879 року з єгипетської поїздки Рудольф відслужив рік на військовій службі, перш ніж повернутися на навчання до дядька.
У 1885 році пішов за дядьком до Лондона, де був представлений королеві Вікторії впливовим австрійським художником Генріхом фон Ангелі. Для підготовки Колоніальної та Індійської виставки з різних країн до Лондона були надіслані представники різних народів, у тому числі 34 індійських ремісників (ткачів, гончарів, ковалів з міді та скульпторів). В 1886 королева Вікторія замовила Свободі портрети п'яти індійців і ще трьох інших людей: кіпріотського ткача, малайського кравця, здобувача алмазів з Мису Доброї Надії. Вікторії полотна сподобалися настільки, що вона сплатила поїздку Свободи до Індії, щоб останній зафіксував на своїх картинах ще більше представників різних національностей та народів Індійського субконтиненту.
Прибувши в жовтні 1886 року в Бомбей, Рудольф Свобода відвідав цього ж року Агру, Равалпінді, Пешавар, а літо 1887 року провів у Пенджабі з Локвудом Кіплінгом, главою Mayo School of Art у Лахорі. У листопаді 1887 р. Свобода написав листа секретареві королеви про намір залишитися в Індії довше. Підсумком поїздки, що закінчилася в 1888 і зачепила також Афганістан і Кашмір, стала група з сорока трьох невеликих, не більше восьми дюймів у висоту картин, на яких Свобода відобразив безліч корінних жителів Індії, а також ряд представників британської адміністрації цієї країни.
Під час свого перебування в Пенджабі з Локвудом Кіплінгом Рудольф Свобода часто проводив і з його молодим сином Редьярдом Кіплінгом. Поширена думка, що саме про Свободу йдеться у листі Редьярда Кіплінга до свого друга взимку 1889 року, де написано про двох австрійських художників, серед інших карикатурних описів, названих «австрійськими маніяками».
Після повернення до Індії Свобода намалював два портрети Абдула Каріма, улюбленого слуги королеви Вікторії, у 1888 та 1889 роках відповідно, а також портрет її кухаря Гхулама Мустафи. Більшість його індійських полотен зберігається в Осборн-хаусі, резиденції королеви Вікторії, куди були перевезені в 1894 році.
Найбільш значущою роботою Рудольфа Свободи вважається картина «A Peep at the Train», що виставлялася в 1892 році в Королівській академії мистецтв.
Примітки
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128931140 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- RKDartists
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dr. Constant v. Wurzbach Swoboda, Rudolph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 41. — S. 85.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Saloni Mathur. India by design : colonial history and cultural display / Jon R. Stone. — Berkeley : University of California Press, 2007. — P. 87. — .
- M. Haja, G. Wimmer. Les Orientalistes des Écoles allemande et autrichienne / Jon R. Stone. — Courbevoie/Paris : ACR édition, 2000. — P. 336.
- Saloni Mathur. India by design : colonial history and cultural display / Jon R. Stone. — Berkeley : University of California Press, 2007. — P. 90. — .
- Saloni Mathur. India by design : colonial history and cultural display / Jon R. Stone. — Berkeley : University of California Press, 2007. — P. 91-99. — .
- Saloni Mathur. India by design : colonial history and cultural display / Jon R. Stone. — Berkeley : University of California Press, 2007. — P. 100. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudolf Leopold Svoboda molodshij nim Rudolf Swoboda der Jungere 4 zhovtnya 1859 Viden 24 sichnya 1914 Viden avstrijskij hudozhnik XIX stolittya pracyuvav u zhanri oriyentalizm Sin hudozhnika ta litografa Edvarda Svobodi ta Zhozefini Myuller sestri providnogo videnskogo hudozhnika Leopolda Karla Myullera yakij specializuvavsya na shidnih temah Brat pridvornoyi portretistki korolevi Viktoriyi Jozefini Svobodi Rudolf SvobodaNarodivsya 4 zhovtnya 1859 1859 10 04 2 3 Viden Avstrijska imperiya 2 Pomer 26 sichnya 1914 1914 01 26 1 54 roki Viden Avstro Ugorshina 2 Krayina Avstrijska imperiya DolitavshinaDiyalnist hudozhnik portretist genre painterVchiteli Leopold Karl MyullerZnannya mov nimeckaNapryamok oriyentalizmBatko dMati dBrati sestri Jozefina Svoboda Mediafajli u Vikishovishi Remontuvalniki kilimiv Rudolf SvobodaBiografiyaPershi svoyi uroki Rudolf Svoboda brav u Ermenedzhildo Antonio Donadini a z zhovtnya 1878 roku po lito 1884 navchavsya u svogo dyadka Leopolda Karla Myullera vid yakogo perejnyav interes do shidnogo mistectva i v sichni 1879 roku razom z nim zdijsniv podorozh v Kayir Yegipet Ye dumka sho Svoboda zgodom shist raziv vidviduvav cyu krayinu v period z 1880 roku po 1891 rik Povernuvshis naprikinci lyutogo 1879 roku z yegipetskoyi poyizdki Rudolf vidsluzhiv rik na vijskovij sluzhbi persh nizh povernutisya na navchannya do dyadka U 1885 roci pishov za dyadkom do Londona de buv predstavlenij korolevi Viktoriyi vplivovim avstrijskim hudozhnikom Genrihom fon Angeli Dlya pidgotovki Kolonialnoyi ta Indijskoyi vistavki z riznih krayin do Londona buli nadislani predstavniki riznih narodiv u tomu chisli 34 indijskih remisnikiv tkachiv gonchariv kovaliv z midi ta skulptoriv V 1886 koroleva Viktoriya zamovila Svobodi portreti p yati indijciv i she troh inshih lyudej kipriotskogo tkacha malajskogo kravcya zdobuvacha almaziv z Misu Dobroyi Nadiyi Viktoriyi polotna spodobalisya nastilki sho vona splatila poyizdku Svobodi do Indiyi shob ostannij zafiksuvav na svoyih kartinah she bilshe predstavnikiv riznih nacionalnostej ta narodiv Indijskogo subkontinentu Pribuvshi v zhovtni 1886 roku v Bombej Rudolf Svoboda vidvidav cogo zh roku Agru Ravalpindi Peshavar a lito 1887 roku proviv u Pendzhabi z Lokvudom Kiplingom glavoyu Mayo School of Art u Lahori U listopadi 1887 r Svoboda napisav lista sekretarevi korolevi pro namir zalishitisya v Indiyi dovshe Pidsumkom poyizdki sho zakinchilasya v 1888 i zachepila takozh Afganistan i Kashmir stala grupa z soroka troh nevelikih ne bilshe vosmi dyujmiv u visotu kartin na yakih Svoboda vidobraziv bezlich korinnih zhiteliv Indiyi a takozh ryad predstavnikiv britanskoyi administraciyi ciyeyi krayini Pid chas svogo perebuvannya v Pendzhabi z Lokvudom Kiplingom Rudolf Svoboda chasto provodiv i z jogo molodim sinom Redyardom Kiplingom Poshirena dumka sho same pro Svobodu jdetsya u listi Redyarda Kiplinga do svogo druga vzimku 1889 roku de napisano pro dvoh avstrijskih hudozhnikiv sered inshih karikaturnih opisiv nazvanih avstrijskimi maniyakami Pislya povernennya do Indiyi Svoboda namalyuvav dva portreti Abdula Karima ulyublenogo slugi korolevi Viktoriyi u 1888 ta 1889 rokah vidpovidno a takozh portret yiyi kuharya Ghulama Mustafi Bilshist jogo indijskih poloten zberigayetsya v Osborn hausi rezidenciyi korolevi Viktoriyi kudi buli perevezeni v 1894 roci Najbilsh znachushoyu robotoyu Rudolfa Svobodi vvazhayetsya kartina A Peep at the Train sho vistavlyalasya v 1892 roci v Korolivskij akademiyi mistectv PrimitkiBenezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Deutsche Nationalbibliothek Record 128931140 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 RKDartists d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Swoboda Rudolph Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 41 S 85 d Track Q665807d Track Q90654189 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Saloni Mathur India by design colonial history and cultural display Jon R Stone Berkeley University of California Press 2007 P 87 ISBN 9780520234178 M Haja G Wimmer Les Orientalistes des Ecoles allemande et autrichienne Jon R Stone Courbevoie Paris ACR edition 2000 P 336 Saloni Mathur India by design colonial history and cultural display Jon R Stone Berkeley University of California Press 2007 P 90 ISBN 9780520234178 Saloni Mathur India by design colonial history and cultural display Jon R Stone Berkeley University of California Press 2007 P 91 99 ISBN 9780520234178 Saloni Mathur India by design colonial history and cultural display Jon R Stone Berkeley University of California Press 2007 P 100 ISBN 9780520234178