Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ру́дня — село в Україні у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 247 осіб. Входить до складу Смідинської сільської громади.
| село Рудня | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Смідинська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 247 |
| Площа | 1,135 км² |
| Густота населення | 268,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44450 |
| Телефонний код | +380 3346 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°20′41″ пн. ш. 24°17′05″ сх. д. / 51.34472° пн. ш. 24.28472° сх. д.Координати: 51°20′41″ пн. ш. 24°17′05″ сх. д. / 51.34472° пн. ш. 24.28472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 173 м |
| Водойми | Вижівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44450, Волинська обл., Старовижівський р-н, с.Рудня |
| Карта | |
  Рудня | |
 Рудня | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Рудня знаходиться за 24 км від Старої Вижівки та за 18 км від залізничної станції Мацеїв, розташована за 32км . від міста Ковеля . В кінці 19 століття в селі було 15 домів і 97 жителів. На сторінках нашої історії живуть також згадки і про те, що близько 60 хуторів оточували с. Рудня у повоєнний період. На даний час в селі проживає — 247 чоловік.
Історія
За переказами Рудні більше 4-ох сотень літ . Як відгомін віків, звучать перекази про те, що ніби в цій місцевості по берегах річки Вижівки вели розробки так званої болотяної руди. Звідси й народилася назва населеного пункту .
У 1910 році жителі с. Рудня закупили в пана Міочинського, який мешкав у Лукові, 207 десятин землі і працювали одноосібно. Селяни поділялись на середняків і бідняків. Пан, продавши землю, змушував сплачувати за її великі податки грішми. Розміри податків були величезні.
На сторінках нашої історії живуть згадки про ярмо польської шляхти в особі пана Міочинського, який не відзначився особливою добротою та люб'язністю до селян, через що селяни мусили шукати кращого життя за океаном. Улітку 1919 року польська шляхта захопила частину України до Житомира. Таким чином, західна частина колишньої Волинської губернії залишилась у складі Польщі, село Рудня було окуповане польськими військами.
У 1934 році проходить бурхливий період селянських страйків, організованих осередком КПЗУ, що боровся за встановлення радянської влади на західній Україні. Це стосується і руднянців.
У 1936—1938 роках були заарештовані Цюпак Василь та Цюпак Юрій, які відбували ув'язнення в Картузькій Березі .
З приходом у село радянської окупації в селі почала діяти сільська рада. Першим головою сільської ради був Іванчик Семен.
З часом головами сільської Ради були: Киричук Андрій Максимович, Цюпак Тарас Трохимович, Максимук Степан Д. ,Янкевич Василь, Максимук Петро, Данелюк Андронік .
Сільська Рада знаходилася в центрі села, де проживала сім'я Максимуків.
11 травня 1957 року були об'єднані Кукуріківська Головнянського району і Сьомаківська Луківського району сільські ради з центром у селі Рудня, а сільська рада стала Руднянською Луківського району.
23 вересня 1959 року Указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідований Луківський район .До Старовижівського району передано Руднянську сільську раду.
З 30.12.1962 р. до 08.12.1966 р. сільська рада відносилась до Любомльського району.
З 08.12.1966 року по даний час сільська рада відноситься до Старовижівського району.
У 1960 році сільська рада перенесена в приміщення контори колгоспу, а в 1983 році побудоване нове приміщення, яке існує до цього часу.
Сільськими головами працювали Гусар Мефодій, Шевчук Андрій І. Кучара Сергій, Панасюк Іван О. Муц Я. М.,Гузь Михайло М.,Марценюк Іван В. Поліщук Людмила І . Приходюк Олександр А.У жовтні місяці 2017 року відбулися вибори у Смідинську ОТГ і з цього періоду Руднянська сільська рада входить до її складу.
У 1940 році в с. Довгий Ліс був організований колгосп, організатором якого був Місюк Дмитро. Більшість земель с. Рудня належали цьому колгоспові.
Воєнні часи
Мирну працю трудівників села було перервано 22 червня 1941 року, коли почалася війна .І наше село було окуповане фашистськими загарбниками, як і вся прикордонна Волинь . Німці змушували людей здавати худобу, продукти .Багато чоловіків пішло на фронт . У цей період у тутешніх лісах діяли партизанські загони різних ідеологічних спрямувань . Їх боротьба з фашистами та поміж собою була сповнена протиріччями, кривавими сутичками і численними жертвами серед мирного населення. Село було окуповане німцями з 28.06.1941 року по 18.07.1944 р. Під час окупації на село нападали німецькі литовці і мадяри, грабували, вбивали людей, палили село. З села на примусові роботи в Німеччину були вивезені Киричук Дарія Андріївна та Максимук Анастасія Андріївна. В Німеччині вони працювали на військових заводах та у господарів і перебували там з 1942 по 1945 роки.
За мужність і відвагу на фронтах війни 74 жителі села удостоєні урядових нагород .Війна спопелила 21 хату. Від рук червоних партизанів загинуло -40 чол. ,від рук ОУН-УПА — 43 чол. Від рук німецьких фашистів чи їх сателітів -39 чол. В т .ч на фронті -32 чол. Вивезено органами радянської влади у віддалені райони СРСР у 1939—1941 роках -11 чол. У повоєнний період-60 чол. На Обеліск Слави занесено імена 66 загиблих громадян, які самовіддано боролися за незалежність і полягли смертю хоробрих на фронтах війни.
Після війни було знесено всі хутори, люди перебиралися в село і об'єднувались в колгоспи. Колективізація велася командно-адміністративними методами. До колгоспу забирали не тільки землю, а й наявний у людей сільськогосподарський інвентар, худобу і навіть господарські споруди (клуні, тощо). Супротив колективізації карався штрафами, арештами, виселеннями. В селі Рудня колгосп було організовано з 10.05.1948 року. Його ініціаторами були Цюпак Юрій Йосипович, який був першим головою новоствореного колгоспу і Максимук Степан Денисович . Повністю завершена колективізація села була в 1948—1949 роках . В 1954 році відбулося укрупнення двох колгоспів: с. Сьомаки (к-п ім. Ворошилова) і колгосп ім. Дзержинського с. Рудня, а колгосп «Червоний колос» був приєднаний у 1957 році (с Кукуріки). Об'єднаний колгосп називався ім. Дзержинського .Головою колгоспу на той час був Максимук Михайло Леонтійович.
Повоєнне село
Після воєнного лихоліття на Поліссі прискореними темпами велося мирне будівництво. Спраглі до творчої праці на користь краю його жителі проявляли справжній ентузіазм в усіх починаннях .На ключових напрямках господарювання бракувало спеціалістів, переважала ручна праця .І все ж село спиналося з колін, налагоджувався побут, зросло виробництво. Проходили роки, колгосп зміцнювався, розбудовувався, вирощувались високі врожаї жита та льону, картоплі та буряків, були високі надої молока та розвивалось тваринництво.. Правління колгоспу розміщувалось у конторі, цей будинок був побудований у 60-х роках і збережений до цього часу. Головами колгоспу були: Данелюк Андронік, Шевчук А. І, Баран Федір, Щесюк В. Ф. ,Цехош В. П.,Стоцький О. Д. ,Борис В . В, Гузь М. М. Славною сторінкою історії села є його жителі, які трудилися в полі на тваринницькій фермі: бригадири, ланкові, трактористи, комбайнери, водії, різноробочі .На тваринницькій фермі: доярки, телятниці, пастухи, свинарки, підвожчики кормів. Багато з них були занесені до «Книги пошани», яка велася в колгоспі. Також були нагороджені орденами і медалями, цінними подарунками, грамотами за трудові заслуги .Періодом процвітання нашого колгоспу було головування Щесюка В. Ф. та Цехоша В.П, які організували розбудову ферми, та сприяли розвитку села в цілому .
Йшли роки, змінювалися часи, назрівала перебудова .Колгосп ім. Д зержинського у 1993 році перейменували в КСП «Колос», у 2000 році перейменовано на СВК «Колос», у 2003 році СОК «Руднянський», у 2007 році ліквідація господарства згідно ст.40.п. 1 КзпП України .
Із 1960 по 1985 роки були благодатніми для розвитку інфраструктури наших населених пунктів: саме в цей період були побудовані основні сільські установи, прокладена дорога із твердим покриттям.
У 1985 році було побудовано колгоспом дитячий садочок .В дитячому садочку прагнули зробити для малечі усе, щоб діти почували себе затишно, проводилися різні свята та урочистості, вихованці активно брали участь в різних районних конкурсах. В цьому заслуга всіх працівників закладу. З 1995 по 2007 рік садочок у зв'язку з фінансовою скрутою не працював, А у 2007 році відновив свою роботу і працює по даний час. Працівники закладу: Чабан Л. С.,Оніщук Л. В.,Сачук Т. А.,Бабій М. В. - вкладають всі сили та знання у виховання дітей.
Сучасне село
Село Рудня має своє відділення зв'язку з 1962 року, працівниками якого були Данелюк Володимир, Цехош Тамара І. і теперішній працівник Панасюк Наталія І. Дякуючи їм всім ми маємо тепер можливість отримувати періодичні видання, пенсіонери мають змогу отримати пенсії, соціальні виплати, маємо де оплачувати комунальні послуги Також у нашому селі є вежа оператора мобільного зв'язку КИЇВСТАР.
На території села Рудня функціонує один торговий заклад . який є платником податків і, відповідно, поповнює сільський бюджет.
Ще донедавна з гіркотою в душі дивилися селяни на поля, які поросли лісом і стали непридатними для обробітку. А вже сьогодні, з приходом інвестора у село, який заснував ТОВ «ГОЛДЕН-БЕРРІ» і розкорчували понад 30 га поля, знищили 20 річні самосіви дерев і кущів, здійснили культивацію 125 га земель для посіву, на 50 га угідь засіяли озимі культури.
Тепер більшість селян ведуть одноосібні господарства. Додатковий дохід місцеві жителі отримують, збираючи лісові дари — чорницю, ожину, гриби, та продаючи продукцію з присадибних ділянок . Особливу увагу приділяють картоплярвству, овочівництву. У приватному секторі починає відроджуватися і ягідництво.
Місцеві жителі із задоволенням відпочивають на просторах мальовничої природи. Якщо і ви бажаєте екстриму, то береги Вижівки чекають на ваші намети і спальні мішки.
І хоч жителів в селі не так і багато, усі вони пишаються своїм рідним селом, традиційно підкреслюють красу нашої природи, свою гостинність і щирість душі. І розуміють, що лише завдяки старанності та наполегливості, можуть зробити наше село справді унікальним. Адже працюємо заради майбутнього наших дітей та внуків.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 291 особа, з яких 133 чоловіки та 158 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 295 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,34 % |
| білоруська | 0,33 % |
| російська | 0,33 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання
- Погода в селі Рудня
- Історія міст і сіл Української РСР .Волинська область . –К. : Головна редакція УРЕ ,1970.- с.677 .
- Кучінко М. М., Охріменко Г.В .Археологічні пам'ятки Волині.-Луцьк ,1991.- с .104 .
- Минуле і сучасне Волині та Полісся .Сереховичі та Старовижівщина в історії України, Волині та Полісся: Науковий збірник .-Луцьк .-2006. Випуск 21.- 186 .188.189 с.
- Павлов В. В. Старовижівщина –поліський край: історико-краєзнавчий нарис.-Луцьк: Надстир'я,2006.-с.93
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rudnya Ru dnya selo v Ukrayini u Kovelskomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 247 osib Vhodit do skladu Smidinskoyi silskoyi gromadi selo Rudnya Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Kovelskij rajon Gromada Smidinska silska gromada Osnovni dani Naselennya 247 Plosha 1 135 km Gustota naselennya 268 72 osib km Poshtovij indeks 44450 Telefonnij kod 380 3346 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 20 41 pn sh 24 17 05 sh d 51 34472 pn sh 24 28472 sh d 51 34472 24 28472 Koordinati 51 20 41 pn sh 24 17 05 sh d 51 34472 pn sh 24 28472 sh d 51 34472 24 28472 Serednya visota nad rivnem morya 173 m Vodojmi Vizhivka Misceva vlada Adresa radi 44450 Volinska obl Starovizhivskij r n s Rudnya Karta Rudnya Rudnya Mapa Rudnya u VikishovishiGeografiyaSelo Rudnya znahoditsya za 24 km vid Staroyi Vizhivki ta za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Maceyiv roztashovana za 32km vid mista Kovelya V kinci 19 stolittya v seli bulo 15 domiv i 97 zhiteliv Na storinkah nashoyi istoriyi zhivut takozh zgadki i pro te sho blizko 60 hutoriv otochuvali s Rudnya u povoyennij period Na danij chas v seli prozhivaye 247 cholovik IstoriyaZa perekazami Rudni bilshe 4 oh soten lit Yak vidgomin vikiv zvuchat perekazi pro te sho nibi v cij miscevosti po beregah richki Vizhivki veli rozrobki tak zvanoyi bolotyanoyi rudi Zvidsi j narodilasya nazva naselenogo punktu U 1910 roci zhiteli s Rudnya zakupili v pana Miochinskogo yakij meshkav u Lukovi 207 desyatin zemli i pracyuvali odnoosibno Selyani podilyalis na serednyakiv i bidnyakiv Pan prodavshi zemlyu zmushuvav splachuvati za yiyi veliki podatki grishmi Rozmiri podatkiv buli velichezni Na storinkah nashoyi istoriyi zhivut zgadki pro yarmo polskoyi shlyahti v osobi pana Miochinskogo yakij ne vidznachivsya osoblivoyu dobrotoyu ta lyub yaznistyu do selyan cherez sho selyani musili shukati krashogo zhittya za okeanom Ulitku 1919 roku polska shlyahta zahopila chastinu Ukrayini do Zhitomira Takim chinom zahidna chastina kolishnoyi Volinskoyi guberniyi zalishilas u skladi Polshi selo Rudnya bulo okupovane polskimi vijskami U 1934 roci prohodit burhlivij period selyanskih strajkiv organizovanih oseredkom KPZU sho borovsya za vstanovlennya radyanskoyi vladi na zahidnij Ukrayini Ce stosuyetsya i rudnyanciv U 1936 1938 rokah buli zaareshtovani Cyupak Vasil ta Cyupak Yurij yaki vidbuvali uv yaznennya v Kartuzkij Berezi Z prihodom u selo radyanskoyi okupaciyi v seli pochala diyati silska rada Pershim golovoyu silskoyi radi buv Ivanchik Semen Z chasom golovami silskoyi Radi buli Kirichuk Andrij Maksimovich Cyupak Taras Trohimovich Maksimuk Stepan D Yankevich Vasil Maksimuk Petro Danelyuk Andronik Silska Rada znahodilasya v centri sela de prozhivala sim ya Maksimukiv 11 travnya 1957 roku buli ob yednani Kukurikivska Golovnyanskogo rajonu i Somakivska Lukivskogo rajonu silski radi z centrom u seli Rudnya a silska rada stala Rudnyanskoyu Lukivskogo rajonu 23 veresnya 1959 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR likvidovanij Lukivskij rajon Do Starovizhivskogo rajonu peredano Rudnyansku silsku radu Z 30 12 1962 r do 08 12 1966 r silska rada vidnosilas do Lyubomlskogo rajonu Z 08 12 1966 roku po danij chas silska rada vidnositsya do Starovizhivskogo rajonu U 1960 roci silska rada perenesena v primishennya kontori kolgospu a v 1983 roci pobudovane nove primishennya yake isnuye do cogo chasu Silskimi golovami pracyuvali Gusar Mefodij Shevchuk Andrij I Kuchara Sergij Panasyuk Ivan O Muc Ya M Guz Mihajlo M Marcenyuk Ivan V Polishuk Lyudmila I Prihodyuk Oleksandr A U zhovtni misyaci 2017 roku vidbulisya vibori u Smidinsku OTG i z cogo periodu Rudnyanska silska rada vhodit do yiyi skladu U 1940 roci v s Dovgij Lis buv organizovanij kolgosp organizatorom yakogo buv Misyuk Dmitro Bilshist zemel s Rudnya nalezhali comu kolgospovi Voyenni chasiMirnu pracyu trudivnikiv sela bulo perervano 22 chervnya 1941 roku koli pochalasya vijna I nashe selo bulo okupovane fashistskimi zagarbnikami yak i vsya prikordonna Volin Nimci zmushuvali lyudej zdavati hudobu produkti Bagato cholovikiv pishlo na front U cej period u tuteshnih lisah diyali partizanski zagoni riznih ideologichnih spryamuvan Yih borotba z fashistami ta pomizh soboyu bula spovnena protirichchyami krivavimi sutichkami i chislennimi zhertvami sered mirnogo naselennya Selo bulo okupovane nimcyami z 28 06 1941 roku po 18 07 1944 r Pid chas okupaciyi na selo napadali nimecki litovci i madyari grabuvali vbivali lyudej palili selo Z sela na primusovi roboti v Nimechchinu buli vivezeni Kirichuk Dariya Andriyivna ta Maksimuk Anastasiya Andriyivna V Nimechchini voni pracyuvali na vijskovih zavodah ta u gospodariv i perebuvali tam z 1942 po 1945 roki Za muzhnist i vidvagu na frontah vijni 74 zhiteli sela udostoyeni uryadovih nagorod Vijna spopelila 21 hatu Vid ruk chervonih partizaniv zaginulo 40 chol vid ruk OUN UPA 43 chol Vid ruk nimeckih fashistiv chi yih satelitiv 39 chol V t ch na fronti 32 chol Vivezeno organami radyanskoyi vladi u viddaleni rajoni SRSR u 1939 1941 rokah 11 chol U povoyennij period 60 chol Na Obelisk Slavi zaneseno imena 66 zagiblih gromadyan yaki samoviddano borolisya za nezalezhnist i polyagli smertyu horobrih na frontah vijni Pislya vijni bulo zneseno vsi hutori lyudi perebiralisya v selo i ob yednuvalis v kolgospi Kolektivizaciya velasya komandno administrativnimi metodami Do kolgospu zabirali ne tilki zemlyu a j nayavnij u lyudej silskogospodarskij inventar hudobu i navit gospodarski sporudi kluni tosho Suprotiv kolektivizaciyi karavsya shtrafami areshtami viselennyami V seli Rudnya kolgosp bulo organizovano z 10 05 1948 roku Jogo iniciatorami buli Cyupak Yurij Josipovich yakij buv pershim golovoyu novostvorenogo kolgospu i Maksimuk Stepan Denisovich Povnistyu zavershena kolektivizaciya sela bula v 1948 1949 rokah V 1954 roci vidbulosya ukrupnennya dvoh kolgospiv s Somaki k p im Voroshilova i kolgosp im Dzerzhinskogo s Rudnya a kolgosp Chervonij kolos buv priyednanij u 1957 roci s Kukuriki Ob yednanij kolgosp nazivavsya im Dzerzhinskogo Golovoyu kolgospu na toj chas buv Maksimuk Mihajlo Leontijovich Povoyenne seloPislya voyennogo liholittya na Polissi priskorenimi tempami velosya mirne budivnictvo Spragli do tvorchoyi praci na korist krayu jogo zhiteli proyavlyali spravzhnij entuziazm v usih pochinannyah Na klyuchovih napryamkah gospodaryuvannya brakuvalo specialistiv perevazhala ruchna pracya I vse zh selo spinalosya z kolin nalagodzhuvavsya pobut zroslo virobnictvo Prohodili roki kolgosp zmicnyuvavsya rozbudovuvavsya viroshuvalis visoki vrozhayi zhita ta lonu kartopli ta buryakiv buli visoki nadoyi moloka ta rozvivalos tvarinnictvo Pravlinnya kolgospu rozmishuvalos u kontori cej budinok buv pobudovanij u 60 h rokah i zberezhenij do cogo chasu Golovami kolgospu buli Danelyuk Andronik Shevchuk A I Baran Fedir Shesyuk V F Cehosh V P Stockij O D Boris V V Guz M M Slavnoyu storinkoyu istoriyi sela ye jogo zhiteli yaki trudilisya v poli na tvarinnickij fermi brigadiri lankovi traktoristi kombajneri vodiyi riznorobochi Na tvarinnickij fermi doyarki telyatnici pastuhi svinarki pidvozhchiki kormiv Bagato z nih buli zaneseni do Knigi poshani yaka velasya v kolgospi Takozh buli nagorodzheni ordenami i medalyami cinnimi podarunkami gramotami za trudovi zaslugi Periodom procvitannya nashogo kolgospu bulo golovuvannya Shesyuka V F ta Cehosha V P yaki organizuvali rozbudovu fermi ta spriyali rozvitku sela v cilomu Jshli roki zminyuvalisya chasi nazrivala perebudova Kolgosp im D zerzhinskogo u 1993 roci perejmenuvali v KSP Kolos u 2000 roci perejmenovano na SVK Kolos u 2003 roci SOK Rudnyanskij u 2007 roci likvidaciya gospodarstva zgidno st 40 p 1 KzpP Ukrayini Iz 1960 po 1985 roki buli blagodatnimi dlya rozvitku infrastrukturi nashih naselenih punktiv same v cej period buli pobudovani osnovni silski ustanovi prokladena doroga iz tverdim pokrittyam U 1985 roci bulo pobudovano kolgospom dityachij sadochok V dityachomu sadochku pragnuli zrobiti dlya malechi use shob diti pochuvali sebe zatishno provodilisya rizni svyata ta urochistosti vihovanci aktivno brali uchast v riznih rajonnih konkursah V comu zasluga vsih pracivnikiv zakladu Z 1995 po 2007 rik sadochok u zv yazku z finansovoyu skrutoyu ne pracyuvav A u 2007 roci vidnoviv svoyu robotu i pracyuye po danij chas Pracivniki zakladu Chaban L S Onishuk L V Sachuk T A Babij M V vkladayut vsi sili ta znannya u vihovannya ditej Suchasne seloSelo Rudnya maye svoye viddilennya zv yazku z 1962 roku pracivnikami yakogo buli Danelyuk Volodimir Cehosh Tamara I i teperishnij pracivnik Panasyuk Nataliya I Dyakuyuchi yim vsim mi mayemo teper mozhlivist otrimuvati periodichni vidannya pensioneri mayut zmogu otrimati pensiyi socialni viplati mayemo de oplachuvati komunalni poslugi Takozh u nashomu seli ye vezha operatora mobilnogo zv yazku KIYiVSTAR Na teritoriyi sela Rudnya funkcionuye odin torgovij zaklad yakij ye platnikom podatkiv i vidpovidno popovnyuye silskij byudzhet She donedavna z girkotoyu v dushi divilisya selyani na polya yaki porosli lisom i stali nepridatnimi dlya obrobitku A vzhe sogodni z prihodom investora u selo yakij zasnuvav TOV GOLDEN BERRI i rozkorchuvali ponad 30 ga polya znishili 20 richni samosivi derev i kushiv zdijsnili kultivaciyu 125 ga zemel dlya posivu na 50 ga ugid zasiyali ozimi kulturi Teper bilshist selyan vedut odnoosibni gospodarstva Dodatkovij dohid miscevi zhiteli otrimuyut zbirayuchi lisovi dari chornicyu ozhinu gribi ta prodayuchi produkciyu z prisadibnih dilyanok Osoblivu uvagu pridilyayut kartoplyarvstvu ovochivnictvu U privatnomu sektori pochinaye vidrodzhuvatisya i yagidnictvo Miscevi zhiteli iz zadovolennyam vidpochivayut na prostorah malovnichoyi prirodi Yaksho i vi bazhayete ekstrimu to beregi Vizhivki chekayut na vashi nameti i spalni mishki I hoch zhiteliv v seli ne tak i bagato usi voni pishayutsya svoyim ridnim selom tradicijno pidkreslyuyut krasu nashoyi prirodi svoyu gostinnist i shirist dushi I rozumiyut sho lishe zavdyaki starannosti ta napoleglivosti mozhut zrobiti nashe selo spravdi unikalnim Adzhe pracyuyemo zaradi majbutnogo nashih ditej ta vnukiv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 291 osoba z yakih 133 choloviki ta 158 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 295 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 34 biloruska 0 33 rosijska 0 33 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 PosilannyaPogoda v seli Rudnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE 1970 s 677 Kuchinko M M Ohrimenko G V Arheologichni pam yatki Volini Luck 1991 s 104 Minule i suchasne Volini ta Polissya Serehovichi ta Starovizhivshina v istoriyi Ukrayini Volini ta Polissya Naukovij zbirnik Luck 2006 Vipusk 21 186 188 189 s Pavlov V V Starovizhivshina poliskij kraj istoriko krayeznavchij naris Luck Nadstir ya 2006 s 93 Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi