У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубашкін Катерина Олександрівна Рубашкіна українська актриса театру та

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубашкін.

Катерина Олександрівна Рубашкіна — українська актриса театру та кіно, хореограф, педагог.

Катерина Рубашкіна

Ім'я при народженні	Катерина Олександрівна Рубашкіна
Народилася	24 вересня 1986(1986-09-24) (37 років) Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	2009-2020

Нагороди та премії
Премія «Київська пектораль» у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану»

Життєпис

Народилася 24 вересня 1986 року в Києві.

В 2011 році Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого (російський курс професора Миколи Рушковського).

Фільмографія

2009 — «До Парижу!» — епізод
2011 — Повернення Мухтара–7 — Інна Пономарьова - студентка Літературного інституту
2011 — «Життя та пригоди Ведмедика Япончика» — Мері Вінницька, сестра Ведмедика
2012 — «Генеральська невістка» — Жанна, медсестра
2012 — «Мільйонер» — однокурсниця Кирила
2013 — «F63.9 Хвороба кохання» — Маргарита
2013 — «Жіночий лікар-2» (54 серія) — Валентина Безсонова
2013 — «Пізніше каяття» — Маня - гардеробниця у Гришка
2013 — «Вбити двічі» — Ольга Архипова - зічка
2013 — «Шеф поліції» — Сарра - дочка Лібермана
2013 — «Шулер» — журналістка
2014 — «Вовче сонце» — Бася - дочка Боні
2015 — «Остання електричка» — Валя
2016 — «40+, або Геометрія почуттів» — секретар
2016 — «Найкращий тиждень мого життя» — Віка
2016 — «Ніч святого Валентина» — поліцейська
2016 — «Чудо за розкладом» — Римма
2017 — «Догорі дриґом»
2018 — «Шляхетні волоцюги!» — Ядвіга
2018–2019 — «Доньки-матері» — епізод
2018–2020 — «Ніщо не трапляється двічі» — донька Глафіри
2019 — «Готель Едельвейс» — Іріт
2020 — «Зникаючі сліди» — Лариса Васильєва
2020 — «Мій чоловік, моя жінка» — епізод
2020 — «Стань моєю тінню» — Світлана

Театральні роботи

Київський академічний театр на Печерську

«Закон танго» Х.Борхес, Х.Кортасар — Хулія, власниця борделю
«Дурні історії про нас з тобою» К.Драгунская — Наречена
«Salida Cruzada: 8 кроків танго» — Надя
«Бубен Верхнього Світу» В.Пелевин — Маша
«Push up 1-3» Р.Шіммельпфенніг — Марія, охоронець
«Квіти для Єлизавети» Л.Міллер — княгиня Єлизавета, юнацькі роки
«Наше Різдво» — Саша

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

«Моя чудова попелюшка» — сестра Додо

Агенство «Прем’єра»

«Снігова королева» — розбійниця

Київський академічний драматичний театр на Подолі

— «Передчуття Мини Мазайла» — Уля
2009 — «Мертві душі» — Губернаторша
2011 — «На дні» — Настя
2012 — «Старший син» — Ніна
2014 — «Вернісаж на Андріївському» — Наталя
2015 — «Вічно живі» — Варя, робітниця миловаренного заводу
2015 — «Він і вона» — Ганна Семенівна, Танцюристка, Оповідач
2017 — «Сильніше пристрасті, більше ніж любов» — Тетяна Олексіївна, жінка, Наталія Степанівна
2018 — «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня…» Павла Ар’є за мотивами роману Віктора Домонтовичареж. Стас Жирков — вчителька та інші
2018 — «Продавець дощу» — Лізі
2019 — «Зойчина квартира» Михайла Булгакова; реж. Максим Голенко — Зоя Денисівна Пельц, удова
2019 — «Мрії оживають» за п'єсою «DreamWorks» Івана Вирипаєва; реж. Давид Петросян — Бетті
2019 — «Ліс» — Аксюша
2020 — «Камінний господар» — Долорес

Нагороди

2019 — Премія «Київська пектораль – 2018» у номінації «За краще виконання жіночої ролі другого плану» (за роль Вчительки у виставі «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня…» (реж. Стас Жирков)

Примітки

Сергій ВИННИЧЕНКО (5 травня 2020). Двічі в одну «Зойчину квартиру» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 13 серпня 2023.
. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 26 травня 2021.
Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.

[Риболовля_2020-1] Сергій ВИННИЧЕНКО (5 травня 2020). Двічі в одну «Зойчину квартиру» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 13 серпня 2023.

[2] . Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 26 травня 2021.

[3] Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.