Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на У цій статті відсутні

Російсько-українські політичні взаємини на еміграції

Російсько-українські політичні взаємини на еміграції
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. Ви можете допомогти проєкту, написавши преамбулу.
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. Будь ласка, за можливості вдоскональте цю статтю.

Російсько-українські політичні взаємини на еміграції

В період між світовими війнами

Після жовтневої революції, на еміграції, зокрема в Європі, опинилося на початку 1920-х років близько 1 мільйона росіян — кол. військ., високих урядовців, промисловців, інтелігенції. Вони поселилися здебільшого у країнах, які до 1917 входили до складу Рос. Імперії і в них залишилися рештки росіян з-перед 1914, тобто в Польщі, Латвії, Естонії і Фінляндії та у сусідніх: Чехо-Словаччині, Румунії, Юґославії, Болгарії, далі в Німеччині, у Франції і США; врешті в Китаї (гол. у Харбіні), де до 1917 жило чимало росіян. Варшава, Рига, Букарешт, Софія, а гол. Беоґрад, Прага, Берлін, Париж, Харбін, Нью-Йорк стали на довгі роки осередками діяльності рос. еміграції. Поступово рос. емігранти включилися в політичне, промислове, культурне та наукове життя країн своїх поселень і здобули чималий вплив на формування політичної і наукової думки західних держав, на їх ставлення до Росії і до неросійських народів СРСР. Вони великою мірою сприяли дезінформації Заходу щодо українського питання. вели також російські емігранти серед українців на північно-західних землях, які входили до складу Польщі (зокрема Православна Автокефальна Церква в Польщі), і на Закарпатті. У рос. церк. і церк.-гром. об'єднаннях опинилася і денаціоналізується частина укр. заробітчанської еміграції з-перед першої світової війни і утікачів з укр. земель по другій світовій війні, тих, що не порвали зв'язків з Російською Православною Церквою, до якої належали на батьківщині.

Рос. еміграцію (серед них було чимало осіб укр. походження) творили люди різних політ. напрямів, але їхнє ставлення до українців та ін. нерос. народів було майже однакове. Рос. монархісти взагалі заперечували нац. права українського народу і обстоювали неділимість Рос. Імперії. Рос. дем. партії (меншовики, есери, кадети) також відстоювали єдність Росії, але її держ. устрій узалежнювали від вирішення майбутніх Рос. Установчих Зборів. Сумніви деяких росіян щодо можливості і доцільності зберегти Росію в дорев. межах (зокрема стаття історика Г. Федотова в ж. «Новый Журнал», ч. 16, 1947) викликали одностайний осуд усіх рос. політ. угруповань.

Такі погляди російської еміграції унеможливлювали співпрацю з нею українських політичних груп. Проте, на початку 1920-х років у Чехо-Словаччині безрезультатно велися інформативні розмови між російськими соціалістами (В. Чернов й ін.) та діячами українських соціалістичних партій (М, Шаповал, Н. Григоріїв й ін.) про можливості спільного протибольш. фронту. Також безуспішно закінчився обмін думками між ред. ж. «Борьба за Россию» С. Мельгуновим і Д. Дорошенком у 1926. Мельгунов висловлювався за співпрацю укр. і рос. народів в одній державі, Дорошенко ж — за співпрацю двох самостійних держав.

Чергові переговори відбулися у зв'язку з заходами німців довести нерос. народи СРСР до співпраці з ген. А. Власовим і очолюваною ним Рос. Визвольною Армією (РОА) та з «Комитетом Освобождения Народов России» (КОНР). Однак КОНР прагнув зберегти імперіальну єдність Росії, хоч формально деклярував «рівність народів Росії і, їх право на нац. розвиток, самовизначення і держ. незалежність» (Маніфест КОНР, проголошений у Празі 14. 11. 1944). Власову вдалося приєднати до КОНР лише кількох осіб укр. походження, що деклярували себе федералістами (Ф. Ботатирчук, Ю. Музиченко, К. Штепа).

Після Другої Світової Війни

По другій світовій війні російські політичні організації. перенесли діяльність у країни Зах., гол. у Зах. Німеччину. Там таки почали діяти політ. групи, утворені з кол. підсов. громадян, переважно т. зв. власовці. Новими силами зміцнився також «Народно-Трудовой Союз» (НТС), організація, що вийшла з передвоєнних солідаристів з програмою «вождизму», згодом вона стала найсильнішою рос. політ. групою на еміграції.

На початку 1950-х pp., у зв'язку з загостренням взаємин між США і СРСР, деякі амер. політ. кола намагалися довести до співпраці поміж укр. і рос. політ. групами. На поч. 1951 у Нью-Йорку постав Амер. Комітет Визволення Народів Росії (АКВНР) з амер. публіцистом Ю. Лайонсом на чолі, що мав на меті об'єднати рос., укр. та ін. рос. політ. групи на плятформі спільної боротьби проти більшовизму. Внаслідок того у серпні 1951 в Зах. Німеччині утворився «Совет Освобождения Народов России» (СОНР). До складу СОНР увійшло кілька рос. груп; СОНР відстоював т. зв. нєпередрішенство, тобто, визнаючи право нерос. народів СРСР відокремитися від Росії, узалежнював це від вирішення майбутніх Рос. Установчих Зборів або від плебісциту під наглядом Об'єднаних Націй. Українці таку плятформу вважали для себе несприйнятною й у 1951 — 52 всі українські політичні партії заявили, що СОНР може виступати тільки від імени росіян.

Щоб паралізувати опозицію українців та інших неросійських груп, діячі СОНР за допомогою АКВНР створили у 1952 в США Об'єднання Українців-Федералістів та ін. однаково короткотривалі групи; їхніми органами були у 1952 — 53 «Східняк» (додаток до рос. газ. «Новое Русское Слово» у Нью-Йорку) та ж. «Общее Дело» (1954). Тоді ж у Німеччині утворилась організація під назвою Український Визвольний Рух (УВР), що мала об'єднувати українців-федералістів і видавала ж. «Нова Україна». В її проводі був Д. Гулай, а у 1954 — В. Василакий, який згодом повернувся до СРСР.

У 1952 СОНР змінив назву на «Координационный Центр Антибільшовистской Борьбы» (КЦАБ), а Амер. Комітет Визволення Народів Росії перейменовано у 1953 на Амер. Комітет Визволення від Більшовизму. Ці зміни у назві були поступкою нерос. діячам, які були проти того, щоб їх народи називати «народами Росії», а політ. плятформа тих організацій стверджувала право кожного народу СРСР на самовизначення. Внаслідок цього деякі укр. учені й журналісти погодилися співпрацювати в Ім-ті для вивчення СРСР та на радіостанції «Визволення» (пізніше радіо «Свобода»). У 1950-х pp. у Нью-Йорку відбулися розмови на тему вирішення нац. питання на Сх. Європи між укр. і рос. соціалістами (Б. Ніколаєвський). Багато уваги рос.-укр. взаєминам присвячувала Укр. Рев.-Дем. Партія, (УРДП) та її газ. «Укр. Вісті» у Зах. Німеччині. Видавництво «Пролог» у Нью-Йорку влаштувало окрему конференцію у 1961, присвячену питанням рос.-укр. взаємин. Однак на перешкоді до співпраці укр. політ. кіл на еміграції з рос. еміграційними групами стоїть те, що вони далі обстоюють принцип т. зв. непередрішенства і на ділі не визнають права українського народу на держ. самостійність. Все-таки рос. еміграційна преса за останні pp. часто об'єктивно інформує про становище в Україні та про вияви боротьби українців в СРСР за нац. і політ. права.

По другій світовій війні також серед росіян на еміграції були кола, які ставилися критично до рос. імперіалістичних концепцій. Так, у 1953 — 56 в Новому Ульмі (Зах. Німеччина) виходив при співпраці росіян, українців й ін. двотижневик, пізніше місячник «Освобождение» (у 1955 — 56, ред. кол. чл. Державної Думи Г. Алексинський), що виступав за держ. усамостійнення всіх народів СРСР і боротьбу проти больш. диктатури та рос. імперіалізму. У 1954 у Західній Німеччині утворилась Нац. Оргція Рос. Демократів (НОРД) з метою боротися за рос. нац. державу і висловлювалася за співпрацю з українцями та ін. нерос. народами СРСР.

У 1960-х років у США і в Канаді діяла т. зв. Кронштадська група росіян, що співпрацювала з українцями та ін. неросіянами. Вона виходила з програми кронштадських повстанців 1921, а в галузі міжнац. взаємин пропагувала утворення конфедерації самостійних держав Сх. Європи, Сибіру й Туркестану. Цю програму групи виклав її діяч В. Петров у трактаті під назвою «Кронштадська теза». В органі «За нашу і вашу свободу» (ч. 2, 1966) стверджувалося, що "немає ніяких розумних підстав заперечувати самовизначення українського, білоруського, грузинського, таджикського, киргизького, татарського й інших народів. ", що розповсюджене широко серед рос. еміграції гасло «непередрішенства» по суті мало чим відрізнясться від старого гасла про "єдину, неділиму ". Кроншадці. не розвинули широкої діяльності, бо ін. рос. угруповання засудили їх як «розчленителів Росії».

Почавши з 1956, росіяни й українці зустрілися на форумі міжнар. антиком. організацій: Антиком. Ліґи Азіятських Народів (АПАКЛ), Світової Антиком. Ліґи (ВАКЛ) та ін. Виступаючи з доручення АБН або ОУН (р), укр. представники добилися того, що учасники щорічних конференцій цих організацій визнали права українського народу на самостійність і ухвалювали прихильні до укр. справи резрлюції. З рос. боку у конференціях брав участь НТС, який, до приходу українців, цілковито опановував цей форум. Унаслідок безперервних зударів з українцями, що виявляли недемократичні й імперіалістичні тенденції НТС, ця організація зовсім покинула АПАКЛ і ВАКЛ (1965 — 68).

На початку 1970-х років сов. уряд дозволив виїхати за кордон або вислав з СРСР деяких визначних росіян. Дехто з них (О. Єсенін-Вольпін, П. Літвінов, В. Некрасов, О. Солженіцин та ін.) виявили у своїх висловлюваннях більше зрозуміння до українського народу та його прагнень. Конкретних заходів до російсько-української співпраці вони не розпочали.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu Rosijsko ukrayinski politichni vzayemini na emigraciyiV period mizh svitovimi vijnamiPislya zhovtnevoyi revolyuciyi na emigraciyi zokrema v Yevropi opinilosya na pochatku 1920 h rokiv blizko 1 miljona rosiyan kol vijsk visokih uryadovciv promislovciv inteligenciyi Voni poselilisya zdebilshogo u krayinah yaki do 1917 vhodili do skladu Ros Imperiyi i v nih zalishilisya reshtki rosiyan z pered 1914 tobto v Polshi Latviyi Estoniyi i Finlyandiyi ta u susidnih Cheho Slovachchini Rumuniyi Yugoslaviyi Bolgariyi dali v Nimechchini u Franciyi i SShA vreshti v Kitayi gol u Harbini de do 1917 zhilo chimalo rosiyan Varshava Riga Bukaresht Sofiya a gol Beograd Praga Berlin Parizh Harbin Nyu Jork stali na dovgi roki oseredkami diyalnosti ros emigraciyi Postupovo ros emigranti vklyuchilisya v politichne promislove kulturne ta naukove zhittya krayin svoyih poselen i zdobuli chimalij vpliv na formuvannya politichnoyi i naukovoyi dumki zahidnih derzhav na yih stavlennya do Rosiyi i do nerosijskih narodiv SRSR Voni velikoyu miroyu spriyali dezinformaciyi Zahodu shodo ukrayinskogo pitannya veli takozh rosijski emigranti sered ukrayinciv na pivnichno zahidnih zemlyah yaki vhodili do skladu Polshi zokrema Pravoslavna Avtokefalna Cerkva v Polshi i na Zakarpatti U ros cerk i cerk grom ob yednannyah opinilasya i denacionalizuyetsya chastina ukr zarobitchanskoyi emigraciyi z pered pershoyi svitovoyi vijni i utikachiv z ukr zemel po drugij svitovij vijni tih sho ne porvali zv yazkiv z Rosijskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu do yakoyi nalezhali na batkivshini Ros emigraciyu sered nih bulo chimalo osib ukr pohodzhennya tvorili lyudi riznih polit napryamiv ale yihnye stavlennya do ukrayinciv ta in neros narodiv bulo majzhe odnakove Ros monarhisti vzagali zaperechuvali nac prava ukrayinskogo narodu i obstoyuvali nedilimist Ros Imperiyi Ros dem partiyi menshoviki eseri kadeti takozh vidstoyuvali yednist Rosiyi ale yiyi derzh ustrij uzalezhnyuvali vid virishennya majbutnih Ros Ustanovchih Zboriv Sumnivi deyakih rosiyan shodo mozhlivosti i docilnosti zberegti Rosiyu v dorev mezhah zokrema stattya istorika G Fedotova v zh Novyj Zhurnal ch 16 1947 viklikali odnostajnij osud usih ros polit ugrupovan Taki poglyadi rosijskoyi emigraciyi unemozhlivlyuvali spivpracyu z neyu ukrayinskih politichnih grup Prote na pochatku 1920 h rokiv u Cheho Slovachchini bezrezultatno velisya informativni rozmovi mizh rosijskimi socialistami V Chernov j in ta diyachami ukrayinskih socialistichnih partij M Shapoval N Grigoriyiv j in pro mozhlivosti spilnogo protibolsh frontu Takozh bezuspishno zakinchivsya obmin dumkami mizh red zh Borba za Rossiyu S Melgunovim i D Doroshenkom u 1926 Melgunov vislovlyuvavsya za spivpracyu ukr i ros narodiv v odnij derzhavi Doroshenko zh za spivpracyu dvoh samostijnih derzhav Chergovi peregovori vidbulisya u zv yazku z zahodami nimciv dovesti neros narodi SRSR do spivpraci z gen A Vlasovim i ocholyuvanoyu nim Ros Vizvolnoyu Armiyeyu ROA ta z Komitetom Osvobozhdeniya Narodov Rossii KONR Odnak KONR pragnuv zberegti imperialnu yednist Rosiyi hoch formalno deklyaruvav rivnist narodiv Rosiyi i yih pravo na nac rozvitok samoviznachennya i derzh nezalezhnist Manifest KONR progoloshenij u Prazi 14 11 1944 Vlasovu vdalosya priyednati do KONR lishe kilkoh osib ukr pohodzhennya sho deklyaruvali sebe federalistami F Botatirchuk Yu Muzichenko K Shtepa Pislya Drugoyi Svitovoyi VijniPo drugij svitovij vijni rosijski politichni organizaciyi perenesli diyalnist u krayini Zah gol u Zah Nimechchinu Tam taki pochali diyati polit grupi utvoreni z kol pidsov gromadyan perevazhno t zv vlasovci Novimi silami zmicnivsya takozh Narodno Trudovoj Soyuz NTS organizaciya sho vijshla z peredvoyennih solidaristiv z programoyu vozhdizmu zgodom vona stala najsilnishoyu ros polit grupoyu na emigraciyi Na pochatku 1950 h pp u zv yazku z zagostrennyam vzayemin mizh SShA i SRSR deyaki amer polit kola namagalisya dovesti do spivpraci pomizh ukr i ros polit grupami Na poch 1951 u Nyu Jorku postav Amer Komitet Vizvolennya Narodiv Rosiyi AKVNR z amer publicistom Yu Lajonsom na choli sho mav na meti ob yednati ros ukr ta in ros polit grupi na plyatformi spilnoyi borotbi proti bilshovizmu Vnaslidok togo u serpni 1951 v Zah Nimechchini utvorivsya Sovet Osvobozhdeniya Narodov Rossii SONR Do skladu SONR uvijshlo kilka ros grup SONR vidstoyuvav t zv nyeperedrishenstvo tobto viznayuchi pravo neros narodiv SRSR vidokremitisya vid Rosiyi uzalezhnyuvav ce vid virishennya majbutnih Ros Ustanovchih Zboriv abo vid plebiscitu pid naglyadom Ob yednanih Nacij Ukrayinci taku plyatformu vvazhali dlya sebe nesprijnyatnoyu j u 1951 52 vsi ukrayinski politichni partiyi zayavili sho SONR mozhe vistupati tilki vid imeni rosiyan Shob paralizuvati opoziciyu ukrayinciv ta inshih nerosijskih grup diyachi SONR za dopomogoyu AKVNR stvorili u 1952 v SShA Ob yednannya Ukrayinciv Federalistiv ta in odnakovo korotkotrivali grupi yihnimi organami buli u 1952 53 Shidnyak dodatok do ros gaz Novoe Russkoe Slovo u Nyu Jorku ta zh Obshee Delo 1954 Todi zh u Nimechchini utvorilas organizaciya pid nazvoyu Ukrayinskij Vizvolnij Ruh UVR sho mala ob yednuvati ukrayinciv federalistiv i vidavala zh Nova Ukrayina V yiyi provodi buv D Gulaj a u 1954 V Vasilakij yakij zgodom povernuvsya do SRSR U 1952 SONR zminiv nazvu na Koordinacionnyj Centr Antibilshovistskoj Borby KCAB a Amer Komitet Vizvolennya Narodiv Rosiyi perejmenovano u 1953 na Amer Komitet Vizvolennya vid Bilshovizmu Ci zmini u nazvi buli postupkoyu neros diyacham yaki buli proti togo shob yih narodi nazivati narodami Rosiyi a polit plyatforma tih organizacij stverdzhuvala pravo kozhnogo narodu SRSR na samoviznachennya Vnaslidok cogo deyaki ukr ucheni j zhurnalisti pogodilisya spivpracyuvati v Im ti dlya vivchennya SRSR ta na radiostanciyi Vizvolennya piznishe radio Svoboda U 1950 h pp u Nyu Jorku vidbulisya rozmovi na temu virishennya nac pitannya na Sh Yevropi mizh ukr i ros socialistami B Nikolayevskij Bagato uvagi ros ukr vzayeminam prisvyachuvala Ukr Rev Dem Partiya URDP ta yiyi gaz Ukr Visti u Zah Nimechchini Vidavnictvo Prolog u Nyu Jorku vlashtuvalo okremu konferenciyu u 1961 prisvyachenu pitannyam ros ukr vzayemin Odnak na pereshkodi do spivpraci ukr polit kil na emigraciyi z ros emigracijnimi grupami stoyit te sho voni dali obstoyuyut princip t zv neperedrishenstva i na dili ne viznayut prava ukrayinskogo narodu na derzh samostijnist Vse taki ros emigracijna presa za ostanni pp chasto ob yektivno informuye pro stanovishe v Ukrayini ta pro viyavi borotbi ukrayinciv v SRSR za nac i polit prava Po drugij svitovij vijni takozh sered rosiyan na emigraciyi buli kola yaki stavilisya kritichno do ros imperialistichnih koncepcij Tak u 1953 56 v Novomu Ulmi Zah Nimechchina vihodiv pri spivpraci rosiyan ukrayinciv j in dvotizhnevik piznishe misyachnik Osvobozhdenie u 1955 56 red kol chl Derzhavnoyi Dumi G Aleksinskij sho vistupav za derzh usamostijnennya vsih narodiv SRSR i borotbu proti bolsh diktaturi ta ros imperializmu U 1954 u Zahidnij Nimechchini utvorilas Nac Orgciya Ros Demokrativ NORD z metoyu borotisya za ros nac derzhavu i vislovlyuvalasya za spivpracyu z ukrayincyami ta in neros narodami SRSR U 1960 h rokiv u SShA i v Kanadi diyala t zv Kronshtadska grupa rosiyan sho spivpracyuvala z ukrayincyami ta in nerosiyanami Vona vihodila z programi kronshtadskih povstanciv 1921 a v galuzi mizhnac vzayemin propaguvala utvorennya konfederaciyi samostijnih derzhav Sh Yevropi Sibiru j Turkestanu Cyu programu grupi viklav yiyi diyach V Petrov u traktati pid nazvoyu Kronshtadska teza V organi Za nashu i vashu svobodu ch 2 1966 stverdzhuvalosya sho nemaye niyakih rozumnih pidstav zaperechuvati samoviznachennya ukrayinskogo biloruskogo gruzinskogo tadzhikskogo kirgizkogo tatarskogo j inshih narodiv sho rozpovsyudzhene shiroko sered ros emigraciyi gaslo neperedrishenstva po suti malo chim vidriznyastsya vid starogo gasla pro yedinu nedilimu Kronshadci ne rozvinuli shirokoyi diyalnosti bo in ros ugrupovannya zasudili yih yak rozchleniteliv Rosiyi Pochavshi z 1956 rosiyani j ukrayinci zustrilisya na forumi mizhnar antikom organizacij Antikom Ligi Aziyatskih Narodiv APAKL Svitovoyi Antikom Ligi VAKL ta in Vistupayuchi z doruchennya ABN abo OUN r ukr predstavniki dobilisya togo sho uchasniki shorichnih konferencij cih organizacij viznali prava ukrayinskogo narodu na samostijnist i uhvalyuvali prihilni do ukr spravi rezrlyuciyi Z ros boku u konferenciyah brav uchast NTS yakij do prihodu ukrayinciv cilkovito opanovuvav cej forum Unaslidok bezperervnih zudariv z ukrayincyami sho viyavlyali nedemokratichni j imperialistichni tendenciyi NTS cya organizaciya zovsim pokinula APAKL i VAKL 1965 68 Na pochatku 1970 h rokiv sov uryad dozvoliv viyihati za kordon abo vislav z SRSR deyakih viznachnih rosiyan Dehto z nih O Yesenin Volpin P Litvinov V Nekrasov O Solzhenicin ta in viyavili u svoyih vislovlyuvannyah bilshe zrozuminnya do ukrayinskogo narodu ta jogo pragnen Konkretnih zahodiv do rosijsko ukrayinskoyi spivpraci voni ne rozpochali LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dvinov B Vlasovskoe dvizhenie v svete dokumentov Nyu Jork 1950 Wraga K Russian Emigration After Thirty Years Exile London 1951 Vozrozhdenie ch P Parizh 1951 Fisher G Soviet Opposition to Stalin Kembridzh 1952 Osvobozhdenie Organ mezhdunarodnogo revolyucionno demokraticheskogo dvizheniya narodov SSSR chch 1 56 Novij Ulm 1953 56 McGraw Hill Encyclopedia of Russia and the Soviet Union Nyu Jork 1961 Pctrow Skitaletz E The Kronstadt Thesis Nyu Jork 1964 Byulleten ch 2 Za nashu i vashu svobodu SShA Kanada 1966

Дата публікації:
Топ