Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Богацький Павло Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Павло Богацький | ||||
| Народився | 17 березня 1883 Купин, Поділля | |||
| Помер | 23 грудня 1962 (79 років) Воллонґонґ | |||
| Діяльність | журналіст літературознавець | |||
| Сфера роботи | журналістика[1], література[1] і літературна критика[1] | |||
| Alma mater | Подільська духовна семінарія | |||
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Павло́ Олекса́ндрович Бога́цький (англ. Pavlo Bohatsky; 17 березня 1883, Купин, Поділля — 23 грудня 1962, Воллонґонґ, Новий Південний Уельс, Австралія, похований там само) — український письменник, журналіст, літературознавець, літературно-театральний критик, бібліограф, редактор, політичний і військовий діяч, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, начальник київської міліції (1917—1918). Криптоніми та псевдоніми: Б, П. Б., Б. Г-цький, П. Жучок, П. Олександренко, П. Оль, Павло Б., Я. Стоколос, Студент, Aliens, Alienus.
Життєпис
Київ, 22 січня 1919
Павло Богацький народився 17 березня 1883 року в містечку Купин Подільської губернії, син священика. Після навчання в Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському. Після молодечого захоплення орнітологією, Богацький захопився літературою, а натрапивши на «недозволені» книжки, захопився ще й революційною акцією. Праця в таємному революційному гуртку, зв'язки з невгодними для начальства людьми, редагування шкільного часопису «Проба сил» спричинились до звільнення в грудні 1903 р. Богацького з 5 класи семінарії на підставі резолюції архиєрея «за дух, не соотвєствующій дух семінарії». Після цього Богацький вступив до офіцерської юнацької школи у Вільні, яку скінчив березня 1906 року з рангом підпоручника. Призначений офіцером до Луцького полку піхоти, до 10 роти, що стояла тоді в м. Ромен на Полтавщині. Продовження праці по революційних гуртках спричинилась до того, що Богацький був заарештований у вересні 1906 року і посаджений в «Косий Капонір» київської цитаделі, де й пробув 5½ місяців, аж до повного звільнення його з військової служби. У цей час він, подібно до переважної частини молодої української інтелігенції, перебував під впливом як національних, так і соціалістичних ідей.
Шлях до університету був заборонений, тому Богацький вступив на агрономічний факультет Київської політехніки (1907—1908) але не докінчив через літературної і редакційної праці. В 1910-х роках активно виступав з прозовими творами.
Він редагував і видавав журнали «Хрін» (1908; вийшло 1 число), «Вісник культури і життя» (разом із Гнатом Хоткевичем, 1913; вийшло 4 числа).
Разом з Микитою Шаповалом стає організатором і редактором київського журналу «Українська хата», який видавали з березня 1909 р. аж по серпень 1914 року, коли журнал був закритий, а Богацький був заарештований російською владою і засланий до в Сибір, звідкіль його визволила лише революція 1917 року.
В 1917 році повернувся до Києва, і в квітні 1917 року на першому Всеукраїнському Національному Конґресі Богацький був вибраним першим секретарем, а за тим переходить на адміністративну працю, як начальник Київської повітової міліції (березень 1917 — лютий 1918), а потім міста Києва (березень-квітень 1918). Був арештований та ув'язнений німцями у зв'язку з викраденням банкіра Абрама Доброго. В ув'язненні перебував аж до вибуху другої революції в Україні в листопаді 1918 року.
У відновленій Українській Народній Республіці Богацький зайняв посаду столичного отамана, а по залишені Києва Директорією був прикомандирований до Корпусу Січових Стрільців, і з березня 1919 року як отаман Коша Охорони республіканського ладу при Міністерстві внутрішніх справ УНР у Кам'янці-Подільському. Він пройшов з Кошем всю Волинь та західне Поділля аж до відступу армії Української Народної Республіки на територію Галичини.
Знайомий Володимира Самійленка.
Польща і Чехословаччина
В 1920 емігрував до Польщі, де співпрацював в газеті «Українська Трибуна» (Варшава 1920). Весною 1922 переїхав до Праги для участі в організації української культурної праці в Чехословаччині, де став членом редакції і керівником видання (1922—1923), а згодом одним з керівників «Селянської Спілки»
У травні 1926 був обраний головою «Українського Громадського Видавничого Фонду» в Празі, а з 1929 — членом Українського Соціалогічного Інституту в Празі з доручення керувати Кабінетом Шевченкознавства. З 1930 обраний ученим Секретарем і членом Дирекції цього Інституту.
Одержав у 1930-их рр. докторат гоноріс кавза від Українського Соціологічного Інституту в Празі; дійсним членом Історично-філологічного товариства в Празі.
Австралія
До Австралії приїхав у 1949, де став головою Тірольською Громадою у штаті НПВ. Був основоположником Української Громади у Воллонґонґу, брав активну участь в громадському житті і до самої смерті був співробітником «Вільної Думки» (Сідней), продовжуючи працювати над «Малою Літературною Енциклопедію».
За активну діяльність у Пласті (Україна, Чехія, Німеччина) нагороджений (Орденом св. Юрія в золоті); був дійсним членом Бібліологічної Комісії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1953).
Вшанування пам'яті
- У травні 2022 р. в місті Городок Хмельницької області провулок Купріна перейменували на провулок Павла Богацького.
Творчість
- «Камелія» (1918) — збірка новел
- Богацький П. Під баштою зі слонової кости [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Прага-Берлін : Нова Україна, 1923. 95 с.
- «На шляху до освіти» (1941)
- «Нові літературні прямування» (1942)
- «„Кобзар“ Т. Шевченка за сто років 1840—1940» (1942) Краків-Львів, Українська книга, т.4
- «Сучасний стан світового мистецтва»
- Мала Літературна Енциклопедія [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.] (2002) Сідней .
- Богацький П. Матеріали до критичного видання творів Грицька Чупринки [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]. Прага, 1926. 185 с.
- Богацький П. Мій дім, мій край, моє життя: Хроніка життя родини Богацьких. — Міттенвальд, 1947. −50 с.
- Богацький П. Сьогочасні літературні прямування. — Прага: Нова Україна, 1923. — 88 с.
- Богацький П. Чесний робітник: Оповідання // Дзвін. — 1990. — № 7. — С. 26-27.
- Богацький П., Шаповал М., Животко А. Українська хата 1909—1914 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк: Українська Громада ім. М. Шаповала в Новім Йорку, 1955
- Богацький П. З пережитого (спогади) [ 14 червня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- Czech National Authority Database
- Микитович Р. «Богацький Павло» // Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — . С. 45
- Шаповал М. «Доба Хатянства» // Богацький П., Шаповал М., Животко А. Українська хата 1909—1914. — Нью-Йорк: Українська Громада ім. М. Шаповала в Новім Йорку, 1955. — С. 37-39
- Козар Іван. «Перші українці в Юнандеррі» // Альманах українського життя в Австралії. Видання українського часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 677.
- Богацький Лев. «Павло Богацький» // Альманах українського життя в Австралії. Видання українського часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 926—928.
Література
- Біляїв Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Богацький Павло // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993.- Т. 1. — С. 143.
- Романенчук Б. «Богацький Павло» // Романенчук Б. Азбуковник: Енциклопедія української літератури. — Філадельфія, 1969. — Т. 1. — С. 380—381.
- Прокопчук В. С. «Павло Богацький — учений, краєзнавець» // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. — К., 1999. — Вип. 9. -С. 357—364.
- Погребенник Ф. «Письменник і видавець» // Дзвін. — 1990. — № 1. — С. 28.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 54. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf
Посилання
- С. І. Білокінь. БОГАЦЬКИЙ Павло Олександрович [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 310. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Bogackij Pavlo OleksandrovichPavlo BogackijNarodivsya 17 bereznya 1883 1883 03 17 Kupin PodillyaPomer 23 grudnya 1962 1962 12 23 79 rokiv VollongongDiyalnist zhurnalist literaturoznavecSfera roboti zhurnalistika 1 literatura 1 i literaturna kritika 1 Alma mater Podilska duhovna seminariyaChlenstvo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogackij Pavlo Oleksa ndrovich Boga ckij angl Pavlo Bohatsky 17 bereznya 1883 Kupin Podillya 23 grudnya 1962 Vollongong Novij Pivdennij Uels Avstraliya pohovanij tam samo ukrayinskij pismennik zhurnalist literaturoznavec literaturno teatralnij kritik bibliograf redaktor politichnij i vijskovij diyach dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka nachalnik kiyivskoyi miliciyi 1917 1918 Kriptonimi ta psevdonimi B P B B G ckij P Zhuchok P Oleksandrenko P Ol Pavlo B Ya Stokolos Student Aliens Alienus ZhittyepisPavlo Bogackij ta Petro Shekerik Donikiv svyatkuyut Den Zluki Kiyiv 22 sichnya 1919 Pavlo Bogackij narodivsya 17 bereznya 1883 roku v mistechku Kupin Podilskoyi guberniyi sin svyashenika Pislya navchannya v Podilskij duhovnij seminariyi u Kam yanci Podilskomu Pislya molodechogo zahoplennya ornitologiyeyu Bogackij zahopivsya literaturoyu a natrapivshi na nedozvoleni knizhki zahopivsya she j revolyucijnoyu akciyeyu Pracya v tayemnomu revolyucijnomu gurtku zv yazki z nevgodnimi dlya nachalstva lyudmi redaguvannya shkilnogo chasopisu Proba sil sprichinilis do zvilnennya v grudni 1903 r Bogackogo z 5 klasi seminariyi na pidstavi rezolyuciyi arhiyereya za duh ne sootvyestvuyushij duh seminariyi Pislya cogo Bogackij vstupiv do oficerskoyi yunackoyi shkoli u Vilni yaku skinchiv bereznya 1906 roku z rangom pidporuchnika Priznachenij oficerom do Luckogo polku pihoti do 10 roti sho stoyala todi v m Romen na Poltavshini Prodovzhennya praci po revolyucijnih gurtkah sprichinilas do togo sho Bogackij buv zaareshtovanij u veresni 1906 roku i posadzhenij v Kosij Kaponir kiyivskoyi citadeli de j probuv 5 misyaciv azh do povnogo zvilnennya jogo z vijskovoyi sluzhbi U cej chas vin podibno do perevazhnoyi chastini molodoyi ukrayinskoyi inteligenciyi perebuvav pid vplivom yak nacionalnih tak i socialistichnih idej Shlyah do universitetu buv zaboronenij tomu Bogackij vstupiv na agronomichnij fakultet Kiyivskoyi politehniki 1907 1908 ale ne dokinchiv cherez literaturnoyi i redakcijnoyi praci V 1910 h rokah aktivno vistupav z prozovimi tvorami Vin redaguvav i vidavav zhurnali Hrin 1908 vijshlo 1 chislo Visnik kulturi i zhittya razom iz Gnatom Hotkevichem 1913 vijshlo 4 chisla Razom z Mikitoyu Shapovalom staye organizatorom i redaktorom kiyivskogo zhurnalu Ukrayinska hata yakij vidavali z bereznya 1909 r azh po serpen 1914 roku koli zhurnal buv zakritij a Bogackij buv zaareshtovanij rosijskoyu vladoyu i zaslanij do v Sibir zvidkil jogo vizvolila lishe revolyuciya 1917 roku V 1917 roci povernuvsya do Kiyeva i v kvitni 1917 roku na pershomu Vseukrayinskomu Nacionalnomu Kongresi Bogackij buv vibranim pershim sekretarem a za tim perehodit na administrativnu pracyu yak nachalnik Kiyivskoyi povitovoyi miliciyi berezen 1917 lyutij 1918 a potim mista Kiyeva berezen kviten 1918 Buv areshtovanij ta uv yaznenij nimcyami u zv yazku z vikradennyam bankira Abrama Dobrogo V uv yaznenni perebuvav azh do vibuhu drugoyi revolyuciyi v Ukrayini v listopadi 1918 roku U vidnovlenij Ukrayinskij Narodnij Respublici Bogackij zajnyav posadu stolichnogo otamana a po zalisheni Kiyeva Direktoriyeyu buv prikomandirovanij do Korpusu Sichovih Strilciv i z bereznya 1919 roku yak otaman Kosha Ohoroni respublikanskogo ladu pri Ministerstvi vnutrishnih sprav UNR u Kam yanci Podilskomu Vin projshov z Koshem vsyu Volin ta zahidne Podillya azh do vidstupu armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na teritoriyu Galichini Znajomij Volodimira Samijlenka Polsha i Chehoslovachchina V 1920 emigruvav do Polshi de spivpracyuvav v gazeti Ukrayinska Tribuna Varshava 1920 Vesnoyu 1922 pereyihav do Pragi dlya uchasti v organizaciyi ukrayinskoyi kulturnoyi praci v Chehoslovachchini de stav chlenom redakciyi i kerivnikom vidannya 1922 1923 a zgodom odnim z kerivnikiv Selyanskoyi Spilki U travni 1926 buv obranij golovoyu Ukrayinskogo Gromadskogo Vidavnichogo Fondu v Prazi a z 1929 chlenom Ukrayinskogo Socialogichnogo Institutu v Prazi z doruchennya keruvati Kabinetom Shevchenkoznavstva Z 1930 obranij uchenim Sekretarem i chlenom Direkciyi cogo Institutu Oderzhav u 1930 ih rr doktorat gonoris kavza vid Ukrayinskogo Sociologichnogo Institutu v Prazi dijsnim chlenom Istorichno filologichnogo tovaristva v Prazi Avstraliya Do Avstraliyi priyihav u 1949 de stav golovoyu Tirolskoyu Gromadoyu u shtati NPV Buv osnovopolozhnikom Ukrayinskoyi Gromadi u Vollongongu brav aktivnu uchast v gromadskomu zhitti i do samoyi smerti buv spivrobitnikom Vilnoyi Dumki Sidnej prodovzhuyuchi pracyuvati nad Maloyu Literaturnoyu Enciklopediyu Za aktivnu diyalnist u Plasti Ukrayina Chehiya Nimechchina nagorodzhenij Ordenom sv Yuriya v zoloti buv dijsnim chlenom Bibliologichnoyi Komisiyi Naukovogo Tovaristva im T Shevchenka u Lvovi z 1953 Vshanuvannya pam yati U travni 2022 r v misti Gorodok Hmelnickoyi oblasti provulok Kuprina perejmenuvali na provulok Pavla Bogackogo Tvorchist Kameliya 1918 zbirka novel Bogackij P Pid bashtoyu zi slonovoyi kosti 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Praga Berlin Nova Ukrayina 1923 95 s Na shlyahu do osviti 1941 Novi literaturni pryamuvannya 1942 Kobzar T Shevchenka za sto rokiv 1840 1940 1942 Krakiv Lviv Ukrayinska kniga t 4 Suchasnij stan svitovogo mistectva Mala Literaturna Enciklopediya 5 lipnya 2017 u Wayback Machine 2002 Sidnej ISBN 0 908168 12 8 Bogackij P Materiali do kritichnogo vidannya tvoriv Gricka Chuprinki 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Praga 1926 185 s Bogackij P Mij dim mij kraj moye zhittya Hronika zhittya rodini Bogackih Mittenvald 1947 50 s Bogackij P Sogochasni literaturni pryamuvannya Praga Nova Ukrayina 1923 88 s Bogackij P Chesnij robitnik Opovidannya Dzvin 1990 7 S 26 27 Bogackij P Shapoval M Zhivotko A Ukrayinska hata 1909 1914 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nyu Jork Ukrayinska Gromada im M Shapovala v Novim Jorku 1955 Bogackij P Z perezhitogo spogadi 14 chervnya 2019 u Wayback Machine PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Mikitovich R Bogackij Pavlo Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori gol red Vasil Markus Naukove Tovaristvo im Shevchenka Nacionalna akademiya nauk Ukrayini K INTEL 1995 T 4 Avstraliya Aziya Afrika ISBN 978 5 7702 1069 9 S 45 Shapoval M Doba Hatyanstva Bogackij P Shapoval M Zhivotko A Ukrayinska hata 1909 1914 Nyu Jork Ukrayinska Gromada im M Shapovala v Novim Jorku 1955 S 37 39 Kozar Ivan Pershi ukrayinci v Yunanderri Almanah ukrayinskogo zhittya v Avstraliyi Vidannya ukrayinskogo chasopisu Vilna dumka ta Fundaciyi ukrayinoznavchih studij v Avstraliyi Sidnej 1994 S 677 ISBN 0 908 168 04 7 Bogackij Lev Pavlo Bogackij Almanah ukrayinskogo zhittya v Avstraliyi Vidannya ukrayinskogo chasopisu Vilna dumka ta Fundaciyi ukrayinoznavchih studij v Avstraliyi Sidnej 1994 S 926 928 ISBN 0 908 168 04 7LiteraturaBilyayiv Volodimir Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Bogackij Pavlo Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Golov red V Kubijovich Reprint vidtvorennya K 1993 T 1 S 143 Romanenchuk B Bogackij Pavlo Romanenchuk B Azbukovnik Enciklopediya ukrayinskoyi literaturi Filadelfiya 1969 T 1 S 380 381 Prokopchuk V S Pavlo Bogackij uchenij krayeznavec Istoriya Ukrayini Malovidomi imena podiyi fakti K 1999 Vip 9 S 357 364 Pogrebennik F Pismennik i vidavec Dzvin 1990 1 S 28 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 54 ISBN 978 966 02 8536 1 http irbis nbuv gov ua E LIB PDF EIF0000083 pdfPosilannyaS I Bilokin BOGACKIJ Pavlo Oleksandrovich 6 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 310 ISBN 966 00 0734 5