Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російсько-румунська угода про нейтралітет — таємна угода між Російською імперією та Румунським королівством від 18 вересня (1 жовтня) 1914 року.
| Російсько-румунська угода | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 18 вересня 1914 |
| Місце | Санкт-Петербург |
| Підписанти | Сазонов Сергій Дмитрович |
| Сторони | Румунське королівство і Російська імперія |
| Мови | французька |
Була підписана без відома союзників Російської імперії і була для них не обов'язковою.
Передісторія
Від початку Першої світової війни відбувалася дипломатична боротьба між обома воюючими угрупуваннями, що намагалися залучити Румунію на свою сторону. Для цього Румунії пропонувалися територіальні надбання за рахунок ворогів.
Становище Румунії і її ставлення до Антати та Троїстого союзу формувалося протягом тривалого періоду. 30 жовтня 1883 року під тиском Німеччини (О. Бісмарк) був підписаний , до якого приєдналася Німеччина, а у травні 1888 року — й Італія. Згідно договору Румунія приєднувалася до Троїстого союзу. Австро-Угорщина брала на себе зобов'язання надати Румунії допомогу у випадку неспровокованого нападу на неї, а Румунія зобов'язувалася виступити на боці Австро-Угорщини та її союзників на випадок їх війни із Російською імперією. Строк дії договору був визначений у 5 років. Його дія продовжувалася 1892, 1902 та 1913 року.
Перед Балканськими війнами Російська імперія активно сприяла утворенню , до якого увійшли держави з суперечливими інтересами: Сербія (ініціатор створення блоку), Болгарія, Греція. Російська дипломатія створювала Балканський блок як своє знаряддя для світової війни. Під час Першої балканської війни, розв'язаної Балканським блоком супроти Туреччини, Румунія вимагала від Болгарії за свій нейтралітет територіальних компенсацій у Добруджі. Після укладення Лондонського миру (30 травня 1913 року) був підписаний Грецько-сербський союз (1 червня), спрямований проти Болгарії. Румунія приєдналася до нього і виступила проти Болгарії під час Другої балканської війни. Після поразки Болгарії за Бухарестським договором Румунія отримала південну Добруджу. Друга Балканська війна визначила новий баланс сил на Балканах: замість Балканського блоку під керівництвом Російської імперії виникло два супротивних угрупування: з одного боку — Сербія, Греція та Румунія, з іншого — Болгарія, що розпочала переговори з Туреччиною.
Навесні 1914 року дипломатія Антанти та Троїстого союзу енергійно працювала над зміцненням своїх позицій на Балканах. Під час зустрічі Миколи II з королем Румунії у Констанці (червень 1914) Сазонов доклав усіх зусиль, щоб схилити Румунію на бік Антанти. Водночас, не зважаючи на вимоги Німеччини від угорців надати поступок трансільванським румунам, румуно-угорські суперечності у Трансільванії загострилися до краю. Намагання австро-німецького блоку зміцнити союз із Румунією та досягти примирення Румунії з Болгарією не дали бажаного результату.
На початок війни союзний договір 1883 року між Румунією та Троїстим союзом майже втратив реальне значення. Це сталося внаслідок невдалих спроб дипломатії Австро-Угорщини та Німеччини розв'язати конфлікт щодо румунської частини Трансільванії.
Від початку війни Німеччина обіцяла віддати Румунії Бессарабію. Але прем'єр-міністр Йонел Братіану усвідомлював, що це було можливо лише у випадку поразки Російської імперії та захисту територіальних надбань Румунії з боку Австро-Угорщини та Німеччини.
Серед керівництва Румунії також йшла боротьба між двома угрупуваннями: германофілами, що їх очолював король Кароль I, та антантофілами, які заявляли, що інтереси Румунії, пов'язані зі становищем румунів у межах Австро-Угорщини, вимагають невходження країни у війну на боці Німеччини та Австро-Угорщини.
Румунія була змушена враховувати вступ своїх сусідів до ворогуючих союзів. З усіх балканських країн найсильнішу армію мала Болгарія. ЇЇ центральне положення на Балканах дозволяло використати її як плацдарм для нападу із тилу на Сербію та Румунію, а також і на Грецію. Німеччина із союзниками обіцяли Болгарії у випадку приєднання Румунії до Антанти південну та північну Добруджу, на які претендувала також Румунія. Виступ Болгарії на боці Центральних держав підштовхував на той же шлях Румунію. Однак із початком війни Болгарія не поспішала визначити своє положення щодо ворогуючих сторін і залишалась нейтральною. Лише 14 жовтня 1915 року Болгарія вступила у війну, розпочавши воєнні дії проти Сербії, свого союзника по Балканському блоку.
Серед учасників Антанти від початку війни відбувалися перемовини про поділ майбутньої здобичі. 5 вересня між урядами Російської імперіїю, Великої Британії та Франції була укладена Угода про неукладення сепаратного миру. 14 вересня міністр закордонних справ Російської імперії С. Сазонов подав пропозиції російської сторони щодо поділу територій після поразки Німеччини та її союзників. Пропонуючи утворити «триєдину монархію» на місці Австро-Угорщини у складі Австрійської імперії, королівства Чехії та королівства Угорщини, він вказував, що «Угорське королівство повинне було би домовитися з Румунією щодо Трансільванії». 15 вересня за ініціативи російського посланника у Бухаресті С. А. Поклевського-Козелл С. Сазонов звернувся до Миколи II і отримав його згоду на те, щоб запропонувати уряду Румунії зайняти своїми військами частину Буковини населену румунами.
Підписання угоди
Зміст угоди
За угодою Російська імперія зобов'язувалася протидіяти будь-якій спробі порушити територіальний status quo Румунії у межах її тогочасних кордонів.
Вона також зобов'язувалася визнати за Румунією право приєднати заселені румунами території Австро-Угорщини. Угода також містила обіцянку поділити Буковину між Румунією та Російською імперією на підставі розмежування «за принципом більшості населення».
Румунії надавалось право «зайняти означені території в момент, який вона вважатиме за зручний для себе».
Росія зобов'язувалася досягти згоди із вказаних питань з урядами Лондона й Парижа.
Навзамін Румунія зобов'язувалася дотримуватися доброзичливого нейтралітету щодо Росії до того часу, коли вона займе населені румунами області Австро-угорської монархії.
До анексування Румунією територій, про які йде мова, ця угода буде триматися в таємниці.
Пов'язані події
Навесні 1915 року Румунія спробувала досягти згоди Антанти на приєднання територій Австро-Угорщини до Прута і Тиси. Але Росія і Сербія на той час не погоджувалися віддати Румунії українські та сербські землі. Зі зміною становища на фронті Росія була змушена піти на переговори з Румунією, але Братіану ухилився від згоди на участь у війні.
Невдачі Німеччини знову примусили Румунію змінити позицію і 4 (17) серпня 1916 року вона підписала з Антантою таємний договір, за яким погодилася оголосити війну Австро-Угорщині. Румунському урядові вдалося досягти ще деяких поступок у Північній Буковині (українській) та сербському Західному Банаті і у районі р. Тиси, де жили угорці. Антанта також погодилася на визнання повного рівноправ'я Румунії при майбутньому узгодженні умов миру.
28 серпня Румунія оголосила війну Австро-Угорщині.
У жовтні 1920 року країни Антанти підписали , за яким територія Бессарабії відходила до Румунії.
РСРФР і, пізніше, СРСР не визнавали приєднання цих територій до Румунії і зображували їх на картах як частину СРСР.
Примітки
- Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп.— К.: Атіка, 2004.— С. 512.
- Советская историческая энциклопедия. Т. 1. Аалтонен—Аяны / Гл. ред. Е. М. Жуков.— М., «Советская Энциклопедия», 1961.— К. 148.
- Історія дипломатії. Том другий. Дипломатія за нового часу (1872—1919 рр.) / Під ред. акад. В. П. Потьомкіна. Укладачі проф. Хвостов В. М. і проф. Мінц І. І.— К.: Українське вид-во політич. літ-ри, 1948.— С. 212.
- Международные отношения в эпоху империализма. Документы из архивов царского и Временного правительств. 1878—1917 гг. Серия III. 1914—1917 гг. Том шестой, ч. 1. 5 августа 1914 г. — 13 января 1915 г.— М.—Л.: Гос. Соц.—Экономическ. Изд-во, 1935.— С. 214.
- Международные отношения в эпоху империализма. Документы из архивов царского и Временного правительств. 1878—1917 гг. Серия III. 1914—1917 гг. Том шестой, ч. 1. 5 августа 1914 г. — 13 января 1915 г.— М.—Л.: Гос. Соц.—Экономическ. Изд-во, 1935.— С. 249.
- Політична угола й воєнна конвенція були підписані у присутності лише кількох осіб вдома у брата прем'ьер-міністра Вінтіли Бретіану.
- История Румынии. 1848—1917./ Отв. ред. Виноградов В. Н.— М.: Наука, 1971.– С. 544.
- Царская Россия в мировой войне. Том 1.— Л.: Государственное издательство, 1926.— С.224—231.
- Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 9 : Прил—С./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2012.— С. 364.
Джерела
- Історія дипломатії. Том другий. Дипломатія за нового часу (1872—1919 рр.) / Під ред. акад. В. П. Потьомкіна. Укладачі проф. Хвостов В. М. і проф. Мінц І. І.— К.: Українське вид-во політич. літ-ри, 1948.— 408 с.
- Кройтор Володимир Костянтинович. Дипломатичні колізії вступу Румунії у Першу світову війну / В. К. Кройтор // Історія релігій в Україні.– 2014.– Кн. 1.– С. 519—529.
- Гакман С. М. Сепаратний мирний договір Румунії з країнами Четверного Союзу: мотиви, рішення, наслідки.— Історична панорама: Збірник наукових праць (частина 1).– Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009.– 150 c..
- Международные отношения в эпоху империализма. Документы из архивов царского и Временного правительств. 1878—1917 гг. Серия III. 1914—1917 гг. Том шестой, ч. 1. 5 августа 1914 г. — 13 января 1915 г.— М.—Л.: Гос. Соц.—Экономическ. Изд-во, 1935.— 481 с.
- Пуанкаре Раймон. На службе Франции. Воспоминания за девять лет / Пер. с франц. Ф. Ка-пелюша. Книга I. Том V. Нашествие 1914 года. Том VI. В окопах.— М.: Государственное Социально-Экономическое издательство, 1936. — С. 523.
Посилання
- Моніка Кьорпек, Василь Каптару. Роль лібералів у збереженні нейтралітету Румунії в Першій світовій війні.— Radio România Internaţional: Сторінки історії.— 2015-02-16 07:38:00
Див. також
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijsko rumunska ugoda pro nejtralitet tayemna ugoda mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Rumunskim korolivstvom vid 18 veresnya 1 zhovtnya 1914 roku Rosijsko rumunska ugodaTip mizhnarodnij dogovirPidpisano 18 veresnya 1914Misce Sankt PeterburgPidpisanti Sazonov Sergij DmitrovichStoroni Rumunske korolivstvo i Rosijska imperiyaMovi francuzka Bula pidpisana bez vidoma soyuznikiv Rosijskoyi imperiyi i bula dlya nih ne obov yazkovoyu PeredistoriyaVid pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vidbuvalasya diplomatichna borotba mizh oboma voyuyuchimi ugrupuvannyami sho namagalisya zaluchiti Rumuniyu na svoyu storonu Dlya cogo Rumuniyi proponuvalisya teritorialni nadbannya za rahunok vorogiv Stanovishe Rumuniyi i yiyi stavlennya do Antati ta Troyistogo soyuzu formuvalosya protyagom trivalogo periodu 30 zhovtnya 1883 roku pid tiskom Nimechchini O Bismark buv pidpisanij do yakogo priyednalasya Nimechchina a u travni 1888 roku j Italiya Zgidno dogovoru Rumuniya priyednuvalasya do Troyistogo soyuzu Avstro Ugorshina brala na sebe zobov yazannya nadati Rumuniyi dopomogu u vipadku nesprovokovanogo napadu na neyi a Rumuniya zobov yazuvalasya vistupiti na boci Avstro Ugorshini ta yiyi soyuznikiv na vipadok yih vijni iz Rosijskoyu imperiyeyu Strok diyi dogovoru buv viznachenij u 5 rokiv Jogo diya prodovzhuvalasya 1892 1902 ta 1913 roku Pered Balkanskimi vijnami Rosijska imperiya aktivno spriyala utvorennyu do yakogo uvijshli derzhavi z superechlivimi interesami Serbiya iniciator stvorennya bloku Bolgariya Greciya Rosijska diplomatiya stvoryuvala Balkanskij blok yak svoye znaryaddya dlya svitovoyi vijni Pid chas Pershoyi balkanskoyi vijni rozv yazanoyi Balkanskim blokom suproti Turechchini Rumuniya vimagala vid Bolgariyi za svij nejtralitet teritorialnih kompensacij u Dobrudzhi Pislya ukladennya Londonskogo miru 30 travnya 1913 roku buv pidpisanij Grecko serbskij soyuz 1 chervnya spryamovanij proti Bolgariyi Rumuniya priyednalasya do nogo i vistupila proti Bolgariyi pid chas Drugoyi balkanskoyi vijni Pislya porazki Bolgariyi za Buharestskim dogovorom Rumuniya otrimala pivdennu Dobrudzhu Druga Balkanska vijna viznachila novij balans sil na Balkanah zamist Balkanskogo bloku pid kerivnictvom Rosijskoyi imperiyi viniklo dva suprotivnih ugrupuvannya z odnogo boku Serbiya Greciya ta Rumuniya z inshogo Bolgariya sho rozpochala peregovori z Turechchinoyu Navesni 1914 roku diplomatiya Antanti ta Troyistogo soyuzu energijno pracyuvala nad zmicnennyam svoyih pozicij na Balkanah Pid chas zustrichi Mikoli II z korolem Rumuniyi u Konstanci cherven 1914 Sazonov doklav usih zusil shob shiliti Rumuniyu na bik Antanti Vodnochas ne zvazhayuchi na vimogi Nimechchini vid ugorciv nadati postupok transilvanskim rumunam rumuno ugorski superechnosti u Transilvaniyi zagostrilisya do krayu Namagannya avstro nimeckogo bloku zmicniti soyuz iz Rumuniyeyu ta dosyagti primirennya Rumuniyi z Bolgariyeyu ne dali bazhanogo rezultatu Na pochatok vijni soyuznij dogovir 1883 roku mizh Rumuniyeyu ta Troyistim soyuzom majzhe vtrativ realne znachennya Ce stalosya vnaslidok nevdalih sprob diplomatiyi Avstro Ugorshini ta Nimechchini rozv yazati konflikt shodo rumunskoyi chastini Transilvaniyi Vid pochatku vijni Nimechchina obicyala viddati Rumuniyi Bessarabiyu Ale prem yer ministr Jonel Bratianu usvidomlyuvav sho ce bulo mozhlivo lishe u vipadku porazki Rosijskoyi imperiyi ta zahistu teritorialnih nadban Rumuniyi z boku Avstro Ugorshini ta Nimechchini Sered kerivnictva Rumuniyi takozh jshla borotba mizh dvoma ugrupuvannyami germanofilami sho yih ocholyuvav korol Karol I ta antantofilami yaki zayavlyali sho interesi Rumuniyi pov yazani zi stanovishem rumuniv u mezhah Avstro Ugorshini vimagayut nevhodzhennya krayini u vijnu na boci Nimechchini ta Avstro Ugorshini Rumuniya bula zmushena vrahovuvati vstup svoyih susidiv do voroguyuchih soyuziv Z usih balkanskih krayin najsilnishu armiyu mala Bolgariya YiYi centralne polozhennya na Balkanah dozvolyalo vikoristati yiyi yak placdarm dlya napadu iz tilu na Serbiyu ta Rumuniyu a takozh i na Greciyu Nimechchina iz soyuznikami obicyali Bolgariyi u vipadku priyednannya Rumuniyi do Antanti pivdennu ta pivnichnu Dobrudzhu na yaki pretenduvala takozh Rumuniya Vistup Bolgariyi na boci Centralnih derzhav pidshtovhuvav na toj zhe shlyah Rumuniyu Odnak iz pochatkom vijni Bolgariya ne pospishala viznachiti svoye polozhennya shodo voroguyuchih storin i zalishalas nejtralnoyu Lishe 14 zhovtnya 1915 roku Bolgariya vstupila u vijnu rozpochavshi voyenni diyi proti Serbiyi svogo soyuznika po Balkanskomu bloku Sered uchasnikiv Antanti vid pochatku vijni vidbuvalisya peremovini pro podil majbutnoyi zdobichi 5 veresnya mizh uryadami Rosijskoyi imperiyiyu Velikoyi Britaniyi ta Franciyi bula ukladena Ugoda pro neukladennya separatnogo miru 14 veresnya ministr zakordonnih sprav Rosijskoyi imperiyi S Sazonov podav propoziciyi rosijskoyi storoni shodo podilu teritorij pislya porazki Nimechchini ta yiyi soyuznikiv Proponuyuchi utvoriti triyedinu monarhiyu na misci Avstro Ugorshini u skladi Avstrijskoyi imperiyi korolivstva Chehiyi ta korolivstva Ugorshini vin vkazuvav sho Ugorske korolivstvo povinne bulo bi domovitisya z Rumuniyeyu shodo Transilvaniyi 15 veresnya za iniciativi rosijskogo poslannika u Buharesti S A Poklevskogo Kozell S Sazonov zvernuvsya do Mikoli II i otrimav jogo zgodu na te shob zaproponuvati uryadu Rumuniyi zajnyati svoyimi vijskami chastinu Bukovini naselenu rumunami Pidpisannya ugodiZmist ugodiZa ugodoyu Rosijska imperiya zobov yazuvalasya protidiyati bud yakij sprobi porushiti teritorialnij status quo Rumuniyi u mezhah yiyi togochasnih kordoniv Vona takozh zobov yazuvalasya viznati za Rumuniyeyu pravo priyednati zaseleni rumunami teritoriyi Avstro Ugorshini Ugoda takozh mistila obicyanku podiliti Bukovinu mizh Rumuniyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu na pidstavi rozmezhuvannya za principom bilshosti naselennya Rumuniyi nadavalos pravo zajnyati oznacheni teritoriyi v moment yakij vona vvazhatime za zruchnij dlya sebe Rosiya zobov yazuvalasya dosyagti zgodi iz vkazanih pitan z uryadami Londona j Parizha Navzamin Rumuniya zobov yazuvalasya dotrimuvatisya dobrozichlivogo nejtralitetu shodo Rosiyi do togo chasu koli vona zajme naseleni rumunami oblasti Avstro ugorskoyi monarhiyi Do aneksuvannya Rumuniyeyu teritorij pro yaki jde mova cya ugoda bude trimatisya v tayemnici Pov yazani podiyiNavesni 1915 roku Rumuniya sprobuvala dosyagti zgodi Antanti na priyednannya teritorij Avstro Ugorshini do Pruta i Tisi Ale Rosiya i Serbiya na toj chas ne pogodzhuvalisya viddati Rumuniyi ukrayinski ta serbski zemli Zi zminoyu stanovisha na fronti Rosiya bula zmushena piti na peregovori z Rumuniyeyu ale Bratianu uhilivsya vid zgodi na uchast u vijni Nevdachi Nimechchini znovu primusili Rumuniyu zminiti poziciyu i 4 17 serpnya 1916 roku vona pidpisala z Antantoyu tayemnij dogovir za yakim pogodilasya ogolositi vijnu Avstro Ugorshini Rumunskomu uryadovi vdalosya dosyagti she deyakih postupok u Pivnichnij Bukovini ukrayinskij ta serbskomu Zahidnomu Banati i u rajoni r Tisi de zhili ugorci Antanta takozh pogodilasya na viznannya povnogo rivnoprav ya Rumuniyi pri majbutnomu uzgodzhenni umov miru 28 serpnya Rumuniya ogolosila vijnu Avstro Ugorshini U zhovtni 1920 roku krayini Antanti pidpisali za yakim teritoriya Bessarabiyi vidhodila do Rumuniyi RSRFR i piznishe SRSR ne viznavali priyednannya cih teritorij do Rumuniyi i zobrazhuvali yih na kartah yak chastinu SRSR PrimitkiMakarchuk V S Zagalna istoriya derzhavi i prava zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik Vid 4 te dop K Atika 2004 S 512 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya T 1 Aaltonen Ayany Gl red E M Zhukov M Sovetskaya Enciklopediya 1961 K 148 Istoriya diplomatiyi Tom drugij Diplomatiya za novogo chasu 1872 1919 rr Pid red akad V P Potomkina Ukladachi prof Hvostov V M i prof Minc I I K Ukrayinske vid vo politich lit ri 1948 S 212 Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma Dokumenty iz arhivov carskogo i Vremennogo pravitelstv 1878 1917 gg Seriya III 1914 1917 gg Tom shestoj ch 1 5 avgusta 1914 g 13 yanvarya 1915 g M L Gos Soc Ekonomichesk Izd vo 1935 S 214 Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma Dokumenty iz arhivov carskogo i Vremennogo pravitelstv 1878 1917 gg Seriya III 1914 1917 gg Tom shestoj ch 1 5 avgusta 1914 g 13 yanvarya 1915 g M L Gos Soc Ekonomichesk Izd vo 1935 S 249 Politichna ugola j voyenna konvenciya buli pidpisani u prisutnosti lishe kilkoh osib vdoma u brata prem er ministra Vintili Bretianu Istoriya Rumynii 1848 1917 Otv red Vinogradov V N M Nauka 1971 S 544 Carskaya Rossiya v mirovoj vojne Tom 1 L Gosudarstvennoe izdatelstvo 1926 S 224 231 Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t T 9 Pril S Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2012 S 364 DzherelaIstoriya diplomatiyi Tom drugij Diplomatiya za novogo chasu 1872 1919 rr Pid red akad V P Potomkina Ukladachi prof Hvostov V M i prof Minc I I K Ukrayinske vid vo politich lit ri 1948 408 s Krojtor Volodimir Kostyantinovich Diplomatichni koliziyi vstupu Rumuniyi u Pershu svitovu vijnu V K Krojtor Istoriya religij v Ukrayini 2014 Kn 1 S 519 529 Gakman S M Separatnij mirnij dogovir Rumuniyi z krayinami Chetvernogo Soyuzu motivi rishennya naslidki Istorichna panorama Zbirnik naukovih prac chastina 1 Chernivci Cherniveckij nac un t 2009 150 c Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma Dokumenty iz arhivov carskogo i Vremennogo pravitelstv 1878 1917 gg Seriya III 1914 1917 gg Tom shestoj ch 1 5 avgusta 1914 g 13 yanvarya 1915 g M L Gos Soc Ekonomichesk Izd vo 1935 481 s Puankare Rajmon Na sluzhbe Francii Vospominaniya za devyat let Per s franc F Ka pelyusha Kniga I Tom V Nashestvie 1914 goda Tom VI V okopah M Gosudarstvennoe Socialno Ekonomicheskoe izdatelstvo 1936 S 523 PosilannyaMonika Korpek Vasil Kaptaru Rol liberaliv u zberezhenni nejtralitetu Rumuniyi v Pershij svitovij vijni Radio Romania Internaţional Storinki istoriyi 2015 02 16 07 38 00Div takozhNa cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij