Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ропуха кавказька | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ропуха кавказька | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Bufo verrucosissimus Pallas, 1814 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Rana verrucosissimus Bufo caucasicus | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ропуха кавказька (Bufo verrucosissimus) — вид земноводних з роду Ропуха родини Ропухові.
Опис
Загальна довжина досягає 17 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Шкіра вкрита великими гладенькими горбиками, шипики можуть бути виражені на голові, з боків або на нижній стороні тіла. Горбки на пальцях подвійні. Резонаторів у самців немає. У людини виділення шкірних залоз ропухи може викликати алергію.
Зверху найчастіше сірого або коричневого кольору (від світлого до темного), з темними . Присутня темна смуга на паротидах, але може складатися з низки плям, а іноді відсутня. Черево жовтувате з темними плямами або без них. Молоді особини можуть мати помаранчеве забарвлення з яскраво-жовтими паротидами.
Спосіб життя
Полюбляє лісисті місцини як на рівнині, так і в горах. Зустрічається на висоті до 1900 м над рівнем моря (верхня межа лісу). Мешкає в широколистяних, змішаних і хвойних лісах, чагарниках, садах, на луках і в городах, біля чайних плантацій на заболочених ділянках та в ариках, нерідко трапляється у населених пунктах.
Активність сутінково-нічна. Тварини з'являються незабаром після заходу сонця. У період розмноження ропухи активні цілодобово. Найбільша активність спостерігається ввечері і на світанку. Вдень тварини ховаються в укриттях під каменями, хмизом, корінням дерев, копицями сіна, в неглибоких норах, гнилих пнях. Відзначено також незвичайні хованки у дуплах, які розташовуються на похилих стовбурах дерев, іноді на висоті 1,5—2 м. Ропухи прив'язані до своїх схованок, регулярно повертаючись до них після нічних походів. У густих заростях трави, що захищають від прямих променів сонця і в похмуру погоду можуть траплятися й вдень під час полювання за здобиччю.
Харчується наземними комахами, а також багатоніжками, павуками, равликами. Серед комах явно переважають жуки (головним чином, жужелиці та слоники) й мурахи, рідше зустрічаються оси, гусінь метеликів і двокрилих. Молоді особини також переважно поїдають мурах і жуків, але можуть харчуватися і бокоплавами. Пуголовки споживають оболонки ікринок, водорості, дрібних водних безхребетних, а іноді мертвих пуголовків та ікру.
На зимівлю йде у вересні-листопаді, коли температура повітря опускається нижче 6-8°С. Зимує на суші під лежачими деревами або під корінням.
Середня річна смертність дорівнює 33—42%. Максимальна тривалість життя в природі не менше 10 років.
Розмноження
Статева зрілість настає у самців на другому, частіше на третьому році життя, у самиць, починаючи з третього року. Навесні з'являється на рівнині і в передгір'ях у другій половині березня — на початку квітня, у горах в квітні — на початку травня, при температурі повітря і води 5-6°С і ґрунту 9°С.
Період розмноження на рівнині займає близько 10 діб, в гірських районах затягується до серпня. Як місця розмноження використовує водойми зі слабким плином, джерела, тихі і неглибокі заплави гірських струмків, дрібні і невеликі за розмірами ставки й озерця. Може змінювати місця розмноження.
Самці можуть вибирати самиць і утворювати з ними пари як на суші, так і у воді. Нерест відбувається при температурі води близько 5-13°С. Ікра відкладається вночі у вигляді шнура довжиною від 3 до 15,4 м і завтовшки всього лише 8 мм. Шнури охоплюють каміння, підводні частини трав'янистих рослин.
Ікринки розташовані в три ряди, їх число в шнурі коливається більш ніж в 10 разів: від 870 до 10500 штук (найчастіше від 5 до 8 тисяч). Діаметр яйцеклітини дорівнює 1,9—2,5 мм.
Ембріональний розвиток триває близько тижня. На ранніх його стадіях температура води вище за 15°С може призвести до загибелі. Пуголовки з'являються, починаючи з середини травня, при температурі води 17°С. Життєздатність до метаморфозу в цілому низька, складаючи менше 1%, іноді понад 11%. Сеголетки досягають в довжину 17—20 мм при середній вазі 960 мг. Їх масовий вихід на сушу відбувається наприкінці липня.
Розповсюдження
Поширена у Краснодарському і Ставропольському краях Російської Федерації, частині України, Грузії та Азербайджані. Основна частина ареалу зосереджена на заході Кавказу: на сході складається з ізольованих ділянок (Лагодехи-Закатали, Ленкоранський і Сабірабадський райони). Зустрічається також у північно-східній Туреччині та північному Ірані (провінції Гілян і Мазендеран).
Примітки
- Bufo verrucosissimus (англ.).
Джерела
- Sergius L. Kuzmin: Die Amphibien Russlands und angrenzender Gebiete. In: Die Neue Brehm-Bücherei Bd. 627. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1995, , S. 174–179.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ropuha kavkazka Ropuha kavkazka Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Neobatrachia Rodina Ropuhovi Rid Ropuha Vid Ropuha kavkazka Binomialna nazva Bufo verrucosissimus Pallas 1814 Sinonimi Rana verrucosissimus Bufo caucasicus Posilannya Vikishovishe Bufo verrucosissimus Vikividi Bufo verrucosissimus EOL 1010608 ITIS 585630 MSOP 39421 NCBI 655847 Ropuha kavkazka Bufo verrucosissimus vid zemnovodnih z rodu Ropuha rodini Ropuhovi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 17 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Shkira vkrita velikimi gladenkimi gorbikami shipiki mozhut buti virazheni na golovi z bokiv abo na nizhnij storoni tila Gorbki na palcyah podvijni Rezonatoriv u samciv nemaye U lyudini vidilennya shkirnih zaloz ropuhi mozhe viklikati alergiyu Zverhu najchastishe sirogo abo korichnevogo koloru vid svitlogo do temnogo z temnimi Prisutnya temna smuga na parotidah ale mozhe skladatisya z nizki plyam a inodi vidsutnya Cherevo zhovtuvate z temnimi plyamami abo bez nih Molodi osobini mozhut mati pomarancheve zabarvlennya z yaskravo zhovtimi parotidami Sposib zhittyaPolyublyaye lisisti miscini yak na rivnini tak i v gorah Zustrichayetsya na visoti do 1900 m nad rivnem morya verhnya mezha lisu Meshkaye v shirokolistyanih zmishanih i hvojnih lisah chagarnikah sadah na lukah i v gorodah bilya chajnih plantacij na zabolochenih dilyankah ta v arikah neridko traplyayetsya u naselenih punktah Aktivnist sutinkovo nichna Tvarini z yavlyayutsya nezabarom pislya zahodu soncya U period rozmnozhennya ropuhi aktivni cilodobovo Najbilsha aktivnist sposterigayetsya vvecheri i na svitanku Vden tvarini hovayutsya v ukrittyah pid kamenyami hmizom korinnyam derev kopicyami sina v neglibokih norah gnilih pnyah Vidznacheno takozh nezvichajni hovanki u duplah yaki roztashovuyutsya na pohilih stovburah derev inodi na visoti 1 5 2 m Ropuhi priv yazani do svoyih shovanok regulyarno povertayuchis do nih pislya nichnih pohodiv U gustih zarostyah travi sho zahishayut vid pryamih promeniv soncya i v pohmuru pogodu mozhut traplyatisya j vden pid chas polyuvannya za zdobichchyu Harchuyetsya nazemnimi komahami a takozh bagatonizhkami pavukami ravlikami Sered komah yavno perevazhayut zhuki golovnim chinom zhuzhelici ta sloniki j murahi ridshe zustrichayutsya osi gusin metelikiv i dvokrilih Molodi osobini takozh perevazhno poyidayut murah i zhukiv ale mozhut harchuvatisya i bokoplavami Pugolovki spozhivayut obolonki ikrinok vodorosti dribnih vodnih bezhrebetnih a inodi mertvih pugolovkiv ta ikru Na zimivlyu jde u veresni listopadi koli temperatura povitrya opuskayetsya nizhche 6 8 S Zimuye na sushi pid lezhachimi derevami abo pid korinnyam Serednya richna smertnist dorivnyuye 33 42 Maksimalna trivalist zhittya v prirodi ne menshe 10 rokiv RozmnozhennyaStateva zrilist nastaye u samciv na drugomu chastishe na tretomu roci zhittya u samic pochinayuchi z tretogo roku Navesni z yavlyayetsya na rivnini i v peredgir yah u drugij polovini bereznya na pochatku kvitnya u gorah v kvitni na pochatku travnya pri temperaturi povitrya i vodi 5 6 S i gruntu 9 S Period rozmnozhennya na rivnini zajmaye blizko 10 dib v girskih rajonah zatyaguyetsya do serpnya Yak miscya rozmnozhennya vikoristovuye vodojmi zi slabkim plinom dzherela tihi i negliboki zaplavi girskih strumkiv dribni i neveliki za rozmirami stavki j ozercya Mozhe zminyuvati miscya rozmnozhennya Samci mozhut vibirati samic i utvoryuvati z nimi pari yak na sushi tak i u vodi Nerest vidbuvayetsya pri temperaturi vodi blizko 5 13 S Ikra vidkladayetsya vnochi u viglyadi shnura dovzhinoyu vid 3 do 15 4 m i zavtovshki vsogo lishe 8 mm Shnuri ohoplyuyut kaminnya pidvodni chastini trav yanistih roslin Ikrinki roztashovani v tri ryadi yih chislo v shnuri kolivayetsya bilsh nizh v 10 raziv vid 870 do 10500 shtuk najchastishe vid 5 do 8 tisyach Diametr yajceklitini dorivnyuye 1 9 2 5 mm Embrionalnij rozvitok trivaye blizko tizhnya Na rannih jogo stadiyah temperatura vodi vishe za 15 S mozhe prizvesti do zagibeli Pugolovki z yavlyayutsya pochinayuchi z seredini travnya pri temperaturi vodi 17 S Zhittyezdatnist do metamorfozu v cilomu nizka skladayuchi menshe 1 inodi ponad 11 Segoletki dosyagayut v dovzhinu 17 20 mm pri serednij vazi 960 mg Yih masovij vihid na sushu vidbuvayetsya naprikinci lipnya RozpovsyudzhennyaPoshirena u Krasnodarskomu i Stavropolskomu krayah Rosijskoyi Federaciyi chastini Ukrayini Gruziyi ta Azerbajdzhani Osnovna chastina arealu zoseredzhena na zahodi Kavkazu na shodi skladayetsya z izolovanih dilyanok Lagodehi Zakatali Lenkoranskij i Sabirabadskij rajoni Zustrichayetsya takozh u pivnichno shidnij Turechchini ta pivnichnomu Irani provinciyi Gilyan i Mazenderan PrimitkiBufo verrucosissimus angl DzherelaSergius L Kuzmin Die Amphibien Russlands und angrenzender Gebiete In Die Neue Brehm Bucherei Bd 627 Westarp Wissenschaften Magdeburg 1995 ISBN 3 89432 457 0 S 174 179