Роман Сута (латис. Romans Suta; 28 квітня 1896 — 14 липня 1944) — латвійський художник, дизайнер і педагог. Входив до «Ризької групи художників». Один із засновників майстерні із розпису порцелянових виробів «Балтарс».
Роман Сута | ||||
---|---|---|---|---|
латис. Romans Suta | ||||
Народження | 28 квітня 1896[1] d, Латвія | |||
Смерть | 14 липня 1944[3] (48 років) | |||
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія Латвія СРСР | |||
Діяльність | художник, кераміст, скульптор | |||
Напрямок | реалізм і кубізм | |||
У шлюбі з | Бєльцова Олександра Митрофанівна | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | Латвійський національний художній музей | |||
| ||||
Роман Сута у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 28 квітня 1896 року в Дзербенській волості Венденського повіту в родині власника невеликого магазина Екаба Сути.
Після навчання у Валкській початковій школі закінчив екстерном Псковське реальне училище (1912). Навчався в приватній студії Юліса Мадерніекса (1913), в Ризькому міському художньому училищі у Вільгельма Пурвіта і Яніса Тільбергса (1913—1915). У 1915 році разом з сім'єю евакуювався в Петроград. Закінчив Художню школу в Пензі (1917).
У серпні 1917 року добровільно вступив до лав Земгалського латиського стрілецького полку. В кінці того ж року повернувся до Латвії, входив до групи художників-експресіоністів (1919), один із засновників і активних членів Ризької групи художників (1920—1926), майстерні розпису по порцеляні Балтарс (1924—1929), член Ризького товариства художників графіків (1929—1934). З 1926 року учасник виставок Мистецького об'єднання «Зелена ворона».
У 1923 році як стипендіат Латвійського культурного фонду відвідав Берлін, Дрезден і Париж. Мав особисті контакти з Амеде Озанфаном, Ле Корбюзьє, Маркусом Люперцем.
Володар золотої (за стилістичні ідеї національного конструктивізму) і бронзової (за розпис по порцеляні) медалей на Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв 1925 року в Парижі, срібної медалі (за Кузнецовську кераміку) на Міжнародній виставці 1935 року в Брюсселі, Гран Прі на міжнародній виставці 1937 року в Парижі за кришталь Ільгюціємської фабрики.
Разом з працював над святковим Первомайським оформленням Риги в 1919 році. Займався оформленням інтер'єрів. Був одним із засновників культурного товариства Латвія-СРСР (1926), художником-оформлювачем павільйону СРСР на міжнародній промисловій виставці (1928). Брав участь в оформленні Сільськогосподарської виставки в Єлгаві (1936), Ремісничо-художньої виставки в Ризі (1938), був головним художником оформлення латвійських павільйонів на Міжнародній виставці в Парижі (1937) і на Лейпцизькому ярмарку (1939).
Працював головним художником Ризької порцеляново-фаянсової фабрики Кузнєцова і Ільгюціємського скляного заводу (1931—1940).
Керував студією малюнка в Ризькій народній вищій школі (1929—1934) і в приватній художній студії (1934—1940). Працював художником-постановником Ризької кіностудії (1939—1941), був головним художником першого в Радянській Латвії ігрового фільму «Каугурське повстання». У 1941 році евакуювався до Грузії, працював художником на кіностудії «Грузія-фільм». У 1943 році був заарештований за безглуздим звинуваченням і в 1944 році розстріляний. Реабілітований в 1959 році.
У 2008 році в Ризі, на базі меморіальної квартири Романа Сути і Олександри Бєльцова, відкрився музей, експозиція якого присвячена творчості художника.
Творчість
Брав участь у складі колективних художніх виставок з 1919 року. Його роботи виставлялися в Тарту (1923), Талліні (1923, 1928), Берліні (1923, 1925, 1928), Варшаві (1924), Парижі (1925, 1937), Стокгольмі (1927), Нью-Йорку (1930), Вашингтоні (1930), Празі (1930), Осло (1933), Ленінграді (1934), Москві (1934), Брюсселі (1935), Лейпцигу (1939).
Персональна виставка в Ризі (1928, спільно з А. Бєльцовою). Пам'ятні виставки: Рига (1966, 1985—1986, 1991. 1996), Цесіс (1991).
Найбільш відомі живописні роботи: «Церква» (1917), «Дві фігури» (1919), «Автопортрет з трубкою» (1919), «Окопники» (1920), «Натюрморт з пилкою» (початок 20-х років), «Арлекін з гітарою» (1923), «Яніс Пласа з подругою» (1927), «Іподром» (1933).
В театрі
- 1933 — декорації та костюми для балету «Пульчінелла» (Латвійська опера, Рига).
Фільмографія
Як художник працював над фільмами:
- 1940 — Каугурське повстання
- 1941 — В чорних горах
- 1942 — Невловимий Ян
- 1944 — Щит Джургая
Родина
- Мати: Наталія Амалія Сута — одна з перших в післявоєнній Латвії популяризаторів дієтичного і вегетаріанського харчування. Власниця популярного кафе «Суккуб».
- Брат: Рейнгольд Сута — штурман далекого плавання.
- Дружина: Олександра Бєльцова — художниця.
- Донька: — мистецтвознавець.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Svede M. A. Suta, Romans // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T082460
- Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. —
- Псковское Сергиевское реальное училище
- Māksla un arhitektūra biogrāfijās / [atb. red. Andris Vilsons, Anita Vanaga; zin. red.: Velta Holcmane … [u.c.]; fotogr.: Aivars Lode, Mārtiņš Salna]. 3. sēj. A-Kal. — Rīga: Latvijas enciklopēdija, 1995 : (Latvijas karte). — 255 lpp. : il. ; 24 cm. — (Latvija un latvieši). Grāmata Skata formas Eksemplāri(латис.)
Література
- Suta T. Romans Suta. Rīga, 1975
- Suta T. Romans Suta. Rīga, 1995
- Konstants Z. Baltars. Rīga, 1996.
- Latviešu tēlotāja māksla: 1860—1940. Rīga, 1986
- Siliņš J. Latvijas māksla: 1915—1940 I. Stokholma, 1988
- Unerwartete Begegnung: lettische Avantgarde: 1910—1935. Köln, 1990..
- . Сута Романс / Авторы-составители , ; Научный редактор А. Д. Сарабьянов // : Изобразительное искусство. Архитектура. — М. : RA, Global Expert & Service Team, 2013. — Т. II: Биографии. Л—Я (3 липня). — С. 376—377. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman Suta latis Romans Suta 28 kvitnya 1896 14 lipnya 1944 latvijskij hudozhnik dizajner i pedagog Vhodiv do Rizkoyi grupi hudozhnikiv Odin iz zasnovnikiv majsterni iz rozpisu porcelyanovih virobiv Baltars Roman Sutalatis Romans SutaNarodzhennya28 kvitnya 1896 1896 04 28 1 d LatviyaSmert14 lipnya 1944 1944 07 14 3 48 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Latviya SRSRDiyalnisthudozhnik keramist skulptorNapryamokrealizm i kubizmU shlyubi zByelcova Oleksandra MitrofanivnaDitidRoboti v kolekciyiLatvijskij nacionalnij hudozhnij muzej Roman Suta u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 28 kvitnya 1896 roku v Dzerbenskij volosti Vendenskogo povitu v rodini vlasnika nevelikogo magazina Ekaba Suti Pislya navchannya u Valkskij pochatkovij shkoli zakinchiv eksternom Pskovske realne uchilishe 1912 Navchavsya v privatnij studiyi Yulisa Madernieksa 1913 v Rizkomu miskomu hudozhnomu uchilishi u Vilgelma Purvita i Yanisa Tilbergsa 1913 1915 U 1915 roci razom z sim yeyu evakuyuvavsya v Petrograd Zakinchiv Hudozhnyu shkolu v Penzi 1917 U serpni 1917 roku dobrovilno vstupiv do lav Zemgalskogo latiskogo strileckogo polku V kinci togo zh roku povernuvsya do Latviyi vhodiv do grupi hudozhnikiv ekspresionistiv 1919 odin iz zasnovnikiv i aktivnih chleniv Rizkoyi grupi hudozhnikiv 1920 1926 majsterni rozpisu po porcelyani Baltars 1924 1929 chlen Rizkogo tovaristva hudozhnikiv grafikiv 1929 1934 Z 1926 roku uchasnik vistavok Misteckogo ob yednannya Zelena vorona U 1923 roci yak stipendiat Latvijskogo kulturnogo fondu vidvidav Berlin Drezden i Parizh Mav osobisti kontakti z Amede Ozanfanom Le Korbyuzye Markusom Lyupercem Volodar zolotoyi za stilistichni ideyi nacionalnogo konstruktivizmu i bronzovoyi za rozpis po porcelyani medalej na Mizhnarodnij vistavci suchasnih dekorativnih i promislovih mistectv 1925 roku v Parizhi sribnoyi medali za Kuznecovsku keramiku na Mizhnarodnij vistavci 1935 roku v Bryusseli Gran Pri na mizhnarodnij vistavci 1937 roku v Parizhi za krishtal Ilgyuciyemskoyi fabriki Natyurmort z kosincem Roman Suta 1924 rik Poshtova marka Latviyi Razom z pracyuvav nad svyatkovim Pervomajskim oformlennyam Rigi v 1919 roci Zajmavsya oformlennyam inter yeriv Buv odnim iz zasnovnikiv kulturnogo tovaristva Latviya SRSR 1926 hudozhnikom oformlyuvachem paviljonu SRSR na mizhnarodnij promislovij vistavci 1928 Brav uchast v oformlenni Silskogospodarskoyi vistavki v Yelgavi 1936 Remisnicho hudozhnoyi vistavki v Rizi 1938 buv golovnim hudozhnikom oformlennya latvijskih paviljoniv na Mizhnarodnij vistavci v Parizhi 1937 i na Lejpcizkomu yarmarku 1939 Pracyuvav golovnim hudozhnikom Rizkoyi porcelyanovo fayansovoyi fabriki Kuznyecova i Ilgyuciyemskogo sklyanogo zavodu 1931 1940 Keruvav studiyeyu malyunka v Rizkij narodnij vishij shkoli 1929 1934 i v privatnij hudozhnij studiyi 1934 1940 Pracyuvav hudozhnikom postanovnikom Rizkoyi kinostudiyi 1939 1941 buv golovnim hudozhnikom pershogo v Radyanskij Latviyi igrovogo filmu Kaugurske povstannya U 1941 roci evakuyuvavsya do Gruziyi pracyuvav hudozhnikom na kinostudiyi Gruziya film U 1943 roci buv zaareshtovanij za bezgluzdim zvinuvachennyam i v 1944 roci rozstrilyanij Reabilitovanij v 1959 roci U 2008 roci v Rizi na bazi memorialnoyi kvartiri Romana Suti i Oleksandri Byelcova vidkrivsya muzej ekspoziciya yakogo prisvyachena tvorchosti hudozhnika TvorchistBrav uchast u skladi kolektivnih hudozhnih vistavok z 1919 roku Jogo roboti vistavlyalisya v Tartu 1923 Tallini 1923 1928 Berlini 1923 1925 1928 Varshavi 1924 Parizhi 1925 1937 Stokgolmi 1927 Nyu Jorku 1930 Vashingtoni 1930 Prazi 1930 Oslo 1933 Leningradi 1934 Moskvi 1934 Bryusseli 1935 Lejpcigu 1939 Personalna vistavka v Rizi 1928 spilno z A Byelcovoyu Pam yatni vistavki Riga 1966 1985 1986 1991 1996 Cesis 1991 Najbilsh vidomi zhivopisni roboti Cerkva 1917 Dvi figuri 1919 Avtoportret z trubkoyu 1919 Okopniki 1920 Natyurmort z pilkoyu pochatok 20 h rokiv Arlekin z gitaroyu 1923 Yanis Plasa z podrugoyu 1927 Ipodrom 1933 V teatri 1933 dekoraciyi ta kostyumi dlya baletu Pulchinella Latvijska opera Riga Filmografiya Yak hudozhnik pracyuvav nad filmami 1940 Kaugurske povstannya 1941 V chornih gorah 1942 Nevlovimij Yan 1944 Shit DzhurgayaRodinaMati Nataliya Amaliya Suta odna z pershih v pislyavoyennij Latviyi populyarizatoriv diyetichnogo i vegetarianskogo harchuvannya Vlasnicya populyarnogo kafe Sukkub Brat Rejngold Suta shturman dalekogo plavannya Druzhina Oleksandra Byelcova hudozhnicya Donka mistectvoznavec Div takozhPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Svede M A Suta Romans Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T082460 d Track Q217595d Track Q103969096d Track Q810196d Track Q56691875d Track Q21431157d Track Q1547776 Delarge J Le Delarge Paris Grund Jean Pierre Delarge 2001 ISBN 978 2 7000 3055 6 d Track Q3118641d Track Q11305732d Track Q90d Track Q20056651 Pskovskoe Sergievskoe realnoe uchilishe Maksla un arhitektura biografijas atb red Andris Vilsons Anita Vanaga zin red Velta Holcmane u c fotogr Aivars Lode Martins Salna 3 sej A Kal Riga Latvijas enciklopedija 1995 Latvijas karte 255 lpp il 24 cm Latvija un latviesi ISBN 5 89960 058 6 Gramata Skata formas Eksemplari latis LiteraturaSuta T Romans Suta Riga 1975 Suta T Romans Suta Riga 1995 Konstants Z Baltars Riga 1996 Latviesu telotaja maksla 1860 1940 Riga 1986 Silins J Latvijas maksla 1915 1940 I Stokholma 1988 Unerwartete Begegnung lettische Avantgarde 1910 1935 Koln 1990 Suta Romans Avtory sostaviteli Nauchnyj redaktor A D Sarabyanov Izobrazitelnoe iskusstvo Arhitektura M RA Global Expert amp Service Team 2013 T II Biografii L Ya 3 lipnya S 376 377 ISBN 978 5 902801 11 5