Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роки́тне — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 4890 осіб.
| село Рокитне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Рокитнівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56080150220047099 |
| Облікова картка | Рокитне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1888 (136 років) |
| Населення | 4890 осіб |
| Площа | 95,76 км² |
| Густота населення | 51,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34208 |
| Телефонний код | +380 3635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 179 м |
| Найближча залізнична станція | Рокитне-Волинське |
| Відстань до залізничної станції | 2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт Рокитне, вул. Незалежності, 15 |
| Карта | |
  Рокитне | |
 Рокитне | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Рокитнівська сільська рада розташована серед лісових масивів в північній частині від районного центру. Територія сільської ради на півдні поєднана з територією Рокитнівської селищної ради. Територією пролягає залізниця, залізнична станція Рокитне-Волинське (за 2 км). На північному сході Рокитнівська сільська рада межує з Блажівською сільською радою, на сході — із Сновидовицькою сільською радою Сарненського району. До складу сільської ради входить чотири населених пункти: Рокитне, Лісове, Осницьк, Старики.
Відстань від життєво-важливих об'єктів:
- с. Рокитне
- до автомагістралі — 0 км
- до залізничної станції — 2 км
- дл районного центру — 2 км
- до обласного центру — 150 км
- с. Лісове
- автомагістралі — 9 км
- залізничного зупинного пункту — 2 км
- районного центру 11 км
- обласного центру — 161 км
- с. Осницьк
- автомагістралі — 0 км
- залізничного зупинного пункту — 200 м
- районного центру — 7 км
- обласного центру — 145 км.
- с. Старики
- автомагістралі — 3 км
- залізничної станції — 18 км
- районного центру — 18 км
- обласного центру — 142 км.
Історія
Перша письмова згадка про село датується 1545 роком і міститься в описі Овруцького замку. Згідно з реєстром поборового податку із землі Київської за 1581 рік Рокитне, Горловичі й Замисловичі були спільною власністю княгині Олександри Капусти та пана Панаса Тризни. На той час в селі налічувалось 15 подвір'їв.
Серед місцевого населення існують перекази про назву села. Рокита — це рослина роду вербових, яка часто зустрічається у місцевості нашого краю. В чому ж відмінність між рокитою і вербою. А вона полягає в тому, що гілки останньої сіро-зеленого кольору, надзвичайно ламкі біля основи. Цвіте вона, на відміну від звичайних верб, одночасно з розпусканням листочків і росте у зволожених місцях. Поблизу села Рокитне виявлено залишки трьох давньоруських курганних поховань.
У 1628 році «подимщину» за володіння частиною цього села, за 6 будинків і 1 земельну ділянку, сплачував київський каштелян Гаврило Гойський . Його дочка, Регіна, дружина князя Миколая Соломерецького, у 1639 році продала село Рокитне братам з роду Чапличів: Олександру, Марціану та Алоїзу. У 1726—1728 роках була проведена інвентаризація земель після якої Рокитне перебувало в заставній власності у Вавринця Прушинського (1694—1770) — каштеляна житомирського та овруцького. Чапличами було прийнято рішення продати село Рокитне та прилеглі території через скрутне фінансове становище вже у 1731 році. Впродовж наступних 150 років ними володів рід Прушинських. Враховуючи досить складну на той час ситуацію в сім'ї, граф Й. Прушинський двома духовними заповітами – першим від 17 червня 1817 року і додатковим від 26 січня 1819 року, забезпечив майбутнє своїм онукам. Відповідно рішення суду від 10 грудня 1838 року та акту Волинської цивільної палати від 22 червня 1840 року, власницею села Рокитне з Руднею Стариками і селом Масевичі, в яких проживало 353 особи, стала онука Й. Прушинського Людвіка Менжинська. У Рокитнівському маєтку поміщиці Людвіки Менжинської заготовляли скіпу для отримання смоли та берест для виготовлення дьогтю. Великим лихом були неврожайні роки. Тому через неврожаї в населених пунктах запроваджувалися так звані запасні магазини. Станом на 1853 рік у селі Рокитне функціонував аналогічний заклад, при якому значилось 624 ревізькі душі. Однак належної кількості хліба в магазині не було: замість 624 чверті озимого хліба було 539, і відповідно з 312 чверті «ярового» в наявності зафіксовано 181. Після смерті Л. Менжинської власниками с. Рокитне стали її дочки — графині Анеля Ржищевська та Каміла Могильницька з роду Прушинських.
У 1866 році в селі Рокитне мешкало 311 осіб чоловічої статі, в тому числі селян, які викупали наділи — 311. Відповідно поданих даних в попередній грамоті в маєтку було 100 селянських обійсть. Однак, відповідно проведеної ревізії, їх кількість була дещо більшою — 118. Розпорядник сільських коштів Пархоменко 5 лютого 1875 року оцінив стан дерев'яної сільської парафіяльної церкви Успіння Пресвятої Богородиці як катастрофічний. В результаті чого було затверджено проект нового храму 9 вересня 1877 року, а наступного року — кошторис. Роботи по будівництву церкви розпочали у 1884 році і тривали два роки. Відповідно кошторису було використано 6872 руб. 43 коп. Наприкінці ХІХ століття кількість прихожан вищезазначеної церкви становила 1439 осіб, з них: 726 чоловіків та 713 жінок. Нащадків у Могильницьких не було. У 1882 році Вітольд Могильницький, чоловік Каміли з роду Менжинських, продав земельну ділянку села Рокитного з Масевичами в кількості 1000 десятин з хорошим будівельним лісом за 50000 рублів. Новим власником став Володимир Миколайович Охотніков — російський підприємець, член Державної ради, нащадок древнього дворянського роду. Велику роль в появі скляного заводу в Рокитному стали особиста зацікавленість в освоєнні даної території, з подальшим отриманням прибутків, власника Володимира Охотнікова та купця-підприємця єврейського походження Юліана Розенберга.
У 1861році село Рокитне і прилегла до нього територія була власністю пана Охотнікова. У 1888 році село відвідував єврей бельгійського походження, власник склоробної компанії й придбав в Охотнікова невелику ділянку сипучих кварцевих пісків, що були придатні для скловаріння.
В урочищі «Ступське» та «Кобила» добувалася природна руда — торф, вироблялося деревне вугілля. В лісах переробляли смолу.
У 1897 році в селі Рокитному Кисорицької волості Овруцького повіту будується шклола. У перший рік навчання школу відвідували 74 учні. Вчитель П. Х. Прилуцький та священник В. Г. Баторевич. При школі рахувалось 100 сажнів землі, зайнятих під будівлями. Основними предметами були Закон Божий, письмо, арифметика. У 1936 році добудоване приміщення ще одного класу на 35 місць. Це вже була школа із шестирічним навчанням. Вивчення Закону Божого викладалося російською мовою або польською, решта предметів навчали польською мовою.
У 1898 році в селі була побудована церква. У 1900—1902 роках в дію введена залізниця Київ — Ковель.
У січні 1918 року в селі проголошена радянська влада, а у 1922 — владу панської Польщі. Починаючи з 1919 року село Рокитне стає центром концентрації селянських господарств.
У вересні 1939 року Червона армія звільнила село від поляків.
Які б часи не були на території ради традиційним видом господарської діяльності було землеробство та скотарство. Основним тяглом були воли, корови та не в багатьох коні. Поширені ремесла — прадіння, ткацтво, деревообробні ремесла.
У 1941 році село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими військами, а у січні 1944 року його звільнено радянськими військами.
Під час німецько-радянської війни поблизу села діяв партизанський загін імені Дзержинського. 196 односельців боронили Батьківщину в лавах Червоної армії. За бойові заслуги 97 чоловік нагороджено орденами та медалями. На фронтах загинуло 99 мешканців села, а з усіх сіл сільської ради — 137 чоловік.
У 1939 році виникла необхідність створення органу, який би керував осередком села. Наприкінці 1939 року було створено Рокитнівська сільську раду, першим головою якої було обрано Заболоцького Василя Івановича, який головував до червня 1941 року. Після визволення села від німецько-фашистських загарбників його знову було обрано головою сільської ради.
Після призначення Василя Заболоцького секретарем райкому партії, другим головою сільської ради призначено Адама Кириловця. Пізніше головами були Микита Калита, Микита Богданець, Федір Панасик, Григорій Богданець, Юрій Васильченко, Павло Богданець, Олександр Берташ, Іван Кириловець, Анатолій Ковальчук, Микола Богданець, а з 1982 року — Гончар Петро Михайлович.
На території сільської ради у повоєнні роки створено два колгоспи: «Борець» та імені Шевченка, які згодом об'єдні в один під назвою «33-річниця Великого Жовтня», пізніше — «Ленінський шлях», «Колос», а нині — СГПП «Рокитне».
Першими колгоспи очолювали: Олексій Вознюк та Олександр Вознюк, пізніше — Наталія Йосипівна Салімонова, Павло Мартинович Богданець, Доля Анатолій Данилович, Трохимчик Іван Мусійович, Жданюк Степан Володимирович, а нині СГПП очолює Цісар Володимир Пилипович.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4 880 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,80 % |
| російська | 0,18 % |
| молдовська | 0,02 % |
Історичні пам'ятки сільської ради
За період існування сільської ради були створені та виявлені пам'ятки природи та архітектури, які нагадують теперішньому поколінню про сиву давнину та героїчне минуле односельців. Зокрема, на території школи охороняється пам'ятка природи — дуб, якому понад 400 років.
У 1986 році побудовано обеліск полеглим воїнам-односельчанам, які не повернулися з війни.
На честь 40-річчя від Дня Перемоги в селі встановлено пам'ятник «Пушка».
До історичних пам'яток архітектури сільської ради відноситься Свято-Успенський храм.
Культура
У селі Рокитне функціонує два заклади культури: Будинок культури та бібліотека-філія села Рокитне.
Бібліотека — філія с. Рокитне.
У жовтні 1949 року у селі було відкрито першу бібліотеку і в тому ж місяці придбано перших 300 примірників літератури. Бібліотека розміщена в приміщенні невеличкої хати-читальні. Першим бібліотекарем Рокитнівської сільської бібліотеки було призначено Вознюка Івана Олексійовича, тоді молодого, енергійного юнака, а нині Іван Олексійович — пенсіонер. І почали відвідувати сільську бібліотеку не тільки молодь і школярі, а й люди похилого віку, які вміли читати. Першим читачем бібліотеки став Пахнюк Олексій Сергійович, який і досі відвідує нашу бібліотеку.
У 1951 році на посаду бібліотекаря було призначено Яременко Тамару Василівну, яка працювала в цій галузі понад 40 років. Всього тоді нараховувалося 251 книга і 21 читач. Коли розпочали будівництво нового Будинку культури у 1957 році, бібліотеку перемістили в приміщення поштового відділення.
У 1961 році в новому приміщенні Будинку культури виділили дві кімнати, але на той час книжковий фонд вже становив більше семи тисяч примірників. Поповнювався фонд як за рахунок сільської ради та колгоспу, так і централізовано одержували літературу через пошту . Періодики надходило багато, фонд поповнювався весь час новими надходженнями. Тамара Василівна при допомозі голови сільської ради почали просити голову колгоспу Богданця Павла Мартиновича про збільшення площі бібліотеки. Після того, як контора колгоспу перейшла в нове приміщення бібліотеці виділили ще дві кімнати. На той час вже налічувалось близько 2000 читачів. Приміщення бібліотеки було реорганізовано, фонд становив понад 20 тисяч примірників. Було надано ще одну одиницю і на посаду бібліотекаря прийшла Мирончук Галина Іванівна.
Працівники бібліотеки в тісному зв'язку працювали з партійною та комсомольською організацією колгоспу та школи. Проводилися систематично масові заходи на тваринницькій фермі, машино-тракторному парці, на току. Енергійна і молода Тамара Василівна відвідувала і проводила бесіди, читацькі конференції, усні журнали в ланках, на фермах. В кімнаті тваринника постійно були оформлені книжкові виставки і стенди.
У квітні 1966 року бібліотеці було присвоєно звання «Культурно-освітньої установи відмінної праці».
У жовтні 1975 року на посаду бібліотекаря прийшла Кириловець Ніна Тимофіївна. Наприкінці 1970-х років масові бібліотеки об'єднуються в централізовану бібліотечну систему з єдиним книжковим фондом. В ті роки держава виділяла дуже багато коштів на літературу, на зміцнення матеріально-технічної бази. Працювати було легко і з задоволенням, всі брали участь у масових заходах.
У січні 1994 року Чецька Тамара Василівна іде на заслужений відпочинок і завідувачкою стає Кириловець Ніна Тимофіївна, а бібліотекар — Довгаль Валентина Володимирівна. Економічний кризис в країні позначився і на бібліотеках. Надходження літератури зменшувалось. Наша бібліотека уже не може задовольнити всі запити читачів.
Для залучення додаткових коштів для придбання літератури залучаються додаткові кошти — це введення додаткових коштів, проведення акції «Подаруй бібліотеці книгу».
Нині бібліотека має свої платні послуги, за які вона закуповує необхідну літературу для користувачів, організовує комерційний фонд. Необхідна інформація для користувачів збирається в папках — досьє з різних тем.
Завідувачкою бібліотеки є Ничипорчук Світлана Федорівна.
Примітки
- https://rada.info/rada/04387622/
- Rudnytska, Liudmyla (15 грудня 2018). Створення скляного заводу на базі села Рокитне Овруцького повіту Волинської губернії. Київські історичні студії (укр.). № 2 (7). doi:10.28925/2524-0757.2018.2.4753. ISSN 2524-0757. Процитовано 18 серпня 2020.
- https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36185/1/Дисертація_Рудницька_ЛВ_2021.pdf с.41-44
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- Паспорт сільської ради.
- https://rokitnelibr.at.ua/index/istorija/0-6
Посилання
- Рокитне. Верховна Рада України.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roki tne selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 4890 osib selo Rokitne Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Rokitnivska selishna gromada Kod KATOTTG UA56080150220047099 Oblikova kartka Rokitne Osnovni dani Zasnovane 1888 136 rokiv Naselennya 4890 osib Plosha 95 76 km Gustota naselennya 51 07 osib km Poshtovij indeks 34208 Telefonnij kod 380 3635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 15 41 pn sh 27 13 28 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 179 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Rokitne Volinske Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 km Misceva vlada Adresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 Karta Rokitne Rokitne Mapa Rokitne u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rokitne GeografiyaRokitnivska silska rada roztashovana sered lisovih masiviv v pivnichnij chastini vid rajonnogo centru Teritoriya silskoyi radi na pivdni poyednana z teritoriyeyu Rokitnivskoyi selishnoyi radi Teritoriyeyu prolyagaye zaliznicya zaliznichna stanciya Rokitne Volinske za 2 km Na pivnichnomu shodi Rokitnivska silska rada mezhuye z Blazhivskoyu silskoyu radoyu na shodi iz Snovidovickoyu silskoyu radoyu Sarnenskogo rajonu Do skladu silskoyi radi vhodit chotiri naselenih punkti Rokitne Lisove Osnick Stariki Vidstan vid zhittyevo vazhlivih ob yektiv s Rokitne do avtomagistrali 0 km do zaliznichnoyi stanciyi 2 km dl rajonnogo centru 2 km do oblasnogo centru 150 km s Lisove avtomagistrali 9 km zaliznichnogo zupinnogo punktu 2 km rajonnogo centru 11 km oblasnogo centru 161 km s Osnick avtomagistrali 0 km zaliznichnogo zupinnogo punktu 200 m rajonnogo centru 7 km oblasnogo centru 145 km s Stariki avtomagistrali 3 km zaliznichnoyi stanciyi 18 km rajonnogo centru 18 km oblasnogo centru 142 km IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1545 rokom i mistitsya v opisi Ovruckogo zamku Zgidno z reyestrom poborovogo podatku iz zemli Kiyivskoyi za 1581 rik Rokitne Gorlovichi j Zamislovichi buli spilnoyu vlasnistyu knyagini Oleksandri Kapusti ta pana Panasa Trizni Na toj chas v seli nalichuvalos 15 podvir yiv Sered miscevogo naselennya isnuyut perekazi pro nazvu sela Rokita ce roslina rodu verbovih yaka chasto zustrichayetsya u miscevosti nashogo krayu V chomu zh vidminnist mizh rokitoyu i verboyu A vona polyagaye v tomu sho gilki ostannoyi siro zelenogo koloru nadzvichajno lamki bilya osnovi Cvite vona na vidminu vid zvichajnih verb odnochasno z rozpuskannyam listochkiv i roste u zvolozhenih miscyah Poblizu sela Rokitne viyavleno zalishki troh davnoruskih kurgannih pohovan U 1628 roci podimshinu za volodinnya chastinoyu cogo sela za 6 budinkiv i 1 zemelnu dilyanku splachuvav kiyivskij kashtelyan Gavrilo Gojskij Jogo dochka Regina druzhina knyazya Mikolaya Solomereckogo u 1639 roci prodala selo Rokitne bratam z rodu Chaplichiv Oleksandru Marcianu ta Aloyizu U 1726 1728 rokah bula provedena inventarizaciya zemel pislya yakoyi Rokitne perebuvalo v zastavnij vlasnosti u Vavrincya Prushinskogo 1694 1770 kashtelyana zhitomirskogo ta ovruckogo Chaplichami bulo prijnyato rishennya prodati selo Rokitne ta prilegli teritoriyi cherez skrutne finansove stanovishe vzhe u 1731 roci Vprodovzh nastupnih 150 rokiv nimi volodiv rid Prushinskih Vrahovuyuchi dosit skladnu na toj chas situaciyu v sim yi graf J Prushinskij dvoma duhovnimi zapovitami pershim vid 17 chervnya 1817 roku i dodatkovim vid 26 sichnya 1819 roku zabezpechiv majbutnye svoyim onukam Vidpovidno rishennya sudu vid 10 grudnya 1838 roku ta aktu Volinskoyi civilnoyi palati vid 22 chervnya 1840 roku vlasniceyu sela Rokitne z Rudneyu Starikami i selom Masevichi v yakih prozhivalo 353 osobi stala onuka J Prushinskogo Lyudvika Menzhinska U Rokitnivskomu mayetku pomishici Lyudviki Menzhinskoyi zagotovlyali skipu dlya otrimannya smoli ta berest dlya vigotovlennya dogtyu Velikim lihom buli nevrozhajni roki Tomu cherez nevrozhayi v naselenih punktah zaprovadzhuvalisya tak zvani zapasni magazini Stanom na 1853 rik u seli Rokitne funkcionuvav analogichnij zaklad pri yakomu znachilos 624 revizki dushi Odnak nalezhnoyi kilkosti hliba v magazini ne bulo zamist 624 chverti ozimogo hliba bulo 539 i vidpovidno z 312 chverti yarovogo v nayavnosti zafiksovano 181 Pislya smerti L Menzhinskoyi vlasnikami s Rokitne stali yiyi dochki grafini Anelya Rzhishevska ta Kamila Mogilnicka z rodu Prushinskih U 1866 roci v seli Rokitne meshkalo 311 osib cholovichoyi stati v tomu chisli selyan yaki vikupali nadili 311 Vidpovidno podanih danih v poperednij gramoti v mayetku bulo 100 selyanskih obijst Odnak vidpovidno provedenoyi reviziyi yih kilkist bula desho bilshoyu 118 Rozporyadnik silskih koshtiv Parhomenko 5 lyutogo 1875 roku ociniv stan derev yanoyi silskoyi parafiyalnoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici yak katastrofichnij V rezultati chogo bulo zatverdzheno proekt novogo hramu 9 veresnya 1877 roku a nastupnogo roku koshtoris Roboti po budivnictvu cerkvi rozpochali u 1884 roci i trivali dva roki Vidpovidno koshtorisu bulo vikoristano 6872 rub 43 kop Naprikinci HIH stolittya kilkist prihozhan vishezaznachenoyi cerkvi stanovila 1439 osib z nih 726 cholovikiv ta 713 zhinok Nashadkiv u Mogilnickih ne bulo U 1882 roci Vitold Mogilnickij cholovik Kamili z rodu Menzhinskih prodav zemelnu dilyanku sela Rokitnogo z Masevichami v kilkosti 1000 desyatin z horoshim budivelnim lisom za 50000 rubliv Novim vlasnikom stav Volodimir Mikolajovich Ohotnikov rosijskij pidpriyemec chlen Derzhavnoyi radi nashadok drevnogo dvoryanskogo rodu Veliku rol v poyavi sklyanogo zavodu v Rokitnomu stali osobista zacikavlenist v osvoyenni danoyi teritoriyi z podalshim otrimannyam pributkiv vlasnika Volodimira Ohotnikova ta kupcya pidpriyemcya yevrejskogo pohodzhennya Yuliana Rozenberga U 1861roci selo Rokitne i prilegla do nogo teritoriya bula vlasnistyu pana Ohotnikova U 1888 roci selo vidviduvav yevrej belgijskogo pohodzhennya vlasnik sklorobnoyi kompaniyi j pridbav v Ohotnikova neveliku dilyanku sipuchih kvarcevih piskiv sho buli pridatni dlya sklovarinnya V urochishi Stupske ta Kobila dobuvalasya prirodna ruda torf viroblyalosya derevne vugillya V lisah pereroblyali smolu U 1897 roci v seli Rokitnomu Kisorickoyi volosti Ovruckogo povitu buduyetsya shklola U pershij rik navchannya shkolu vidviduvali 74 uchni Vchitel P H Priluckij ta svyashennik V G Batorevich Pri shkoli rahuvalos 100 sazhniv zemli zajnyatih pid budivlyami Osnovnimi predmetami buli Zakon Bozhij pismo arifmetika U 1936 roci dobudovane primishennya she odnogo klasu na 35 misc Ce vzhe bula shkola iz shestirichnim navchannyam Vivchennya Zakonu Bozhogo vikladalosya rosijskoyu movoyu abo polskoyu reshta predmetiv navchali polskoyu movoyu U 1898 roci v seli bula pobudovana cerkva U 1900 1902 rokah v diyu vvedena zaliznicya Kiyiv Kovel U sichni 1918 roku v seli progoloshena radyanska vlada a u 1922 vladu panskoyi Polshi Pochinayuchi z 1919 roku selo Rokitne staye centrom koncentraciyi selyanskih gospodarstv U veresni 1939 roku Chervona armiya zvilnila selo vid polyakiv Yaki b chasi ne buli na teritoriyi radi tradicijnim vidom gospodarskoyi diyalnosti bulo zemlerobstvo ta skotarstvo Osnovnim tyaglom buli voli korovi ta ne v bagatoh koni Poshireni remesla pradinnya tkactvo derevoobrobni remesla U 1941 roci selo bulo timchasovo okupovane nimecko fashistskimi vijskami a u sichni 1944 roku jogo zvilneno radyanskimi vijskami Pid chas nimecko radyanskoyi vijni poblizu sela diyav partizanskij zagin imeni Dzerzhinskogo 196 odnoselciv boronili Batkivshinu v lavah Chervonoyi armiyi Za bojovi zaslugi 97 cholovik nagorodzheno ordenami ta medalyami Na frontah zaginulo 99 meshkanciv sela a z usih sil silskoyi radi 137 cholovik U 1939 roci vinikla neobhidnist stvorennya organu yakij bi keruvav oseredkom sela Naprikinci 1939 roku bulo stvoreno Rokitnivska silsku radu pershim golovoyu yakoyi bulo obrano Zabolockogo Vasilya Ivanovicha yakij golovuvav do chervnya 1941 roku Pislya vizvolennya sela vid nimecko fashistskih zagarbnikiv jogo znovu bulo obrano golovoyu silskoyi radi Pislya priznachennya Vasilya Zabolockogo sekretarem rajkomu partiyi drugim golovoyu silskoyi radi priznacheno Adama Kirilovcya Piznishe golovami buli Mikita Kalita Mikita Bogdanec Fedir Panasik Grigorij Bogdanec Yurij Vasilchenko Pavlo Bogdanec Oleksandr Bertash Ivan Kirilovec Anatolij Kovalchuk Mikola Bogdanec a z 1982 roku Gonchar Petro Mihajlovich Na teritoriyi silskoyi radi u povoyenni roki stvoreno dva kolgospi Borec ta imeni Shevchenka yaki zgodom ob yedni v odin pid nazvoyu 33 richnicya Velikogo Zhovtnya piznishe Leninskij shlyah Kolos a nini SGPP Rokitne Pershimi kolgospi ocholyuvali Oleksij Voznyuk ta Oleksandr Voznyuk piznishe Nataliya Josipivna Salimonova Pavlo Martinovich Bogdanec Dolya Anatolij Danilovich Trohimchik Ivan Musijovich Zhdanyuk Stepan Volodimirovich a nini SGPP ocholyuye Cisar Volodimir Pilipovich NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 4 880 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 80 rosijska 0 18 moldovska 0 02 Istorichni pam yatki silskoyi radiZa period isnuvannya silskoyi radi buli stvoreni ta viyavleni pam yatki prirodi ta arhitekturi yaki nagaduyut teperishnomu pokolinnyu pro sivu davninu ta geroyichne minule odnoselciv Zokrema na teritoriyi shkoli ohoronyayetsya pam yatka prirodi dub yakomu ponad 400 rokiv U 1986 roci pobudovano obelisk poleglim voyinam odnoselchanam yaki ne povernulisya z vijni Na chest 40 richchya vid Dnya Peremogi v seli vstanovleno pam yatnik Pushka Do istorichnih pam yatok arhitekturi silskoyi radi vidnositsya Svyato Uspenskij hram KulturaU seli Rokitne funkcionuye dva zakladi kulturi Budinok kulturi ta biblioteka filiya sela Rokitne Biblioteka filiya s Rokitne U zhovtni 1949 roku u seli bulo vidkrito pershu biblioteku i v tomu zh misyaci pridbano pershih 300 primirnikiv literaturi Biblioteka rozmishena v primishenni nevelichkoyi hati chitalni Pershim bibliotekarem Rokitnivskoyi silskoyi biblioteki bulo priznacheno Voznyuka Ivana Oleksijovicha todi molodogo energijnogo yunaka a nini Ivan Oleksijovich pensioner I pochali vidviduvati silsku biblioteku ne tilki molod i shkolyari a j lyudi pohilogo viku yaki vmili chitati Pershim chitachem biblioteki stav Pahnyuk Oleksij Sergijovich yakij i dosi vidviduye nashu biblioteku U 1951 roci na posadu bibliotekarya bulo priznacheno Yaremenko Tamaru Vasilivnu yaka pracyuvala v cij galuzi ponad 40 rokiv Vsogo todi narahovuvalosya 251 kniga i 21 chitach Koli rozpochali budivnictvo novogo Budinku kulturi u 1957 roci biblioteku peremistili v primishennya poshtovogo viddilennya U 1961 roci v novomu primishenni Budinku kulturi vidilili dvi kimnati ale na toj chas knizhkovij fond vzhe stanoviv bilshe semi tisyach primirnikiv Popovnyuvavsya fond yak za rahunok silskoyi radi ta kolgospu tak i centralizovano oderzhuvali literaturu cherez poshtu Periodiki nadhodilo bagato fond popovnyuvavsya ves chas novimi nadhodzhennyami Tamara Vasilivna pri dopomozi golovi silskoyi radi pochali prositi golovu kolgospu Bogdancya Pavla Martinovicha pro zbilshennya ploshi biblioteki Pislya togo yak kontora kolgospu perejshla v nove primishennya biblioteci vidilili she dvi kimnati Na toj chas vzhe nalichuvalos blizko 2000 chitachiv Primishennya biblioteki bulo reorganizovano fond stanoviv ponad 20 tisyach primirnikiv Bulo nadano she odnu odinicyu i na posadu bibliotekarya prijshla Mironchuk Galina Ivanivna Pracivniki biblioteki v tisnomu zv yazku pracyuvali z partijnoyu ta komsomolskoyu organizaciyeyu kolgospu ta shkoli Provodilisya sistematichno masovi zahodi na tvarinnickij fermi mashino traktornomu parci na toku Energijna i moloda Tamara Vasilivna vidviduvala i provodila besidi chitacki konferenciyi usni zhurnali v lankah na fermah V kimnati tvarinnika postijno buli oformleni knizhkovi vistavki i stendi U kvitni 1966 roku biblioteci bulo prisvoyeno zvannya Kulturno osvitnoyi ustanovi vidminnoyi praci U zhovtni 1975 roku na posadu bibliotekarya prijshla Kirilovec Nina Timofiyivna Naprikinci 1970 h rokiv masovi biblioteki ob yednuyutsya v centralizovanu bibliotechnu sistemu z yedinim knizhkovim fondom V ti roki derzhava vidilyala duzhe bagato koshtiv na literaturu na zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi Pracyuvati bulo legko i z zadovolennyam vsi brali uchast u masovih zahodah U sichni 1994 roku Checka Tamara Vasilivna ide na zasluzhenij vidpochinok i zaviduvachkoyu staye Kirilovec Nina Timofiyivna a bibliotekar Dovgal Valentina Volodimirivna Ekonomichnij krizis v krayini poznachivsya i na bibliotekah Nadhodzhennya literaturi zmenshuvalos Nasha biblioteka uzhe ne mozhe zadovolniti vsi zapiti chitachiv Dlya zaluchennya dodatkovih koshtiv dlya pridbannya literaturi zaluchayutsya dodatkovi koshti ce vvedennya dodatkovih koshtiv provedennya akciyi Podaruj biblioteci knigu Nini biblioteka maye svoyi platni poslugi za yaki vona zakupovuye neobhidnu literaturu dlya koristuvachiv organizovuye komercijnij fond Neobhidna informaciya dlya koristuvachiv zbirayetsya v papkah dosye z riznih tem Zaviduvachkoyu biblioteki ye Nichiporchuk Svitlana Fedorivna Primitkihttps rada info rada 04387622 Rudnytska Liudmyla 15 grudnya 2018 Stvorennya sklyanogo zavodu na bazi sela Rokitne Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi Kiyivski istorichni studiyi ukr 2 7 doi 10 28925 2524 0757 2018 2 4753 ISSN 2524 0757 Procitovano 18 serpnya 2020 https elibrary kubg edu ua id eprint 36185 1 Disertaciya Rudnicka LV 2021 pdf s 41 44 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Pasport silskoyi radi https rokitnelibr at ua index istorija 0 6PosilannyaRokitne Verhovna Rada Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi