Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розіка Швіммер Роужа Беді Швіммер угор Bédy Schwimmer Rózsa 11 вересня 1877 Будапешт 3 серпня 1948 Нью Йорк угорська пац

Розіка Швіммер

Розіка Швіммер

Розіка Швіммер (Роужа Беді-Швіммер, угор. Bédy-Schwimmer Rózsa; 11 вересня 1877, Будапешт — 3 серпня 1948, Нью-Йорк) — угорська пацифістка, феміністка і суфражистка. Вона була однією з перших світових федералістів і однієї з перших жінок-послів у світі.

Розіка Швіммер
угор. Rosika "Rózsa" Bédy-Schwimmer
image
Народилася11 вересня 1877(1877-09-11)[1][2]
Будапешт, Австро-Угорщина[3]
Померла3 серпня 1948(1948-08-03)[1][2](70 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3]
·пневмонія
Похованняd
Країнаimage Угорщина
Діяльністьжурналістка, нехудожня письменниця, політична діячка, антивоєнна активістка, редакторка, лекторка, суфражистка
Галузьпацифізм[4], фемінізм[4], журналістика[4] і d[4]
Знання мовугорська[4] і німецька[4]
ЧленствоМіжнародна жіноча ліга за мир та свободу і d
Роки активностіз 1895
Посадаd
Конфесіяатеїзм
Родичіd і d
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Швіммер.
image
Розіка Швіммер

Життєпис

Ранні роки

Розіка Швіммер народився в єврейській родині в Будапешті в Австро-Угорщині. Вона вивчала музику і мови, але коли в 1896 році фінансове становище сім'ї погіршилося, вона влаштувалася на роботу бухгалтером.

Політична кар'єра

У 1897 році Швіммер організувала Асоціацію угорських жінок-клерків, а в 1904 році разом з іншими відомими феміністками заснувала Угорську феминістичну асоціацію (угор. Feministák Egyesülete (FE). Вона допомогла створити Угорську національну раду жінок і була членом правління Угорського товариства миру. У 1909 році міністр внутрішніх справ призначив її до керівної ради з питань добробуту дітей.

У 1913 році вона стала членом-кореспондентом Міжнародного альянсу за виборчі права жінок (IWSA). Швіммер спільно з Керрі Чапмен Кетт їздила країнами Європи й виступала з лекціями про жіноче виборче право. Вона також редагувала журнал A nő (Жінка). У 1914 році Швіммер переїхала до Лондону, де працювала кореспонденткою різних європейських газет і була прессекретаркою IWSA. Коли почалася Перша світова війна, вона не могла повернутися додому і почала агітувати за припинення бойових дій. У 1914 році вона відвідала США з метою вимагати від президента Вудро Вільсона провести нейтральну конференцію, щоб покласти кінець війні. У 1915 році вона взяла участь у формуванні Жіночої партії світу.

image
Міжнародний конгрес жінок в 1915 році. зліва направо:1. Люсі Тумаян — Вірменія, 2. Леопольдіна Кулька, 3. Лаура Хьюз — Канада, 4. Розіка Швіммер — Угорщина, 5. Аніта Аугспург — Німеччина, 6. Джейн Аддамс — США, 7. Євгенія Ханнер, 8. Алетта Якобс — Нідерланди, 9. Кристал Макміллан — Велика Британія, 10. Роза Дженоні — Італія, 11. Анна Клеман — Швеція, 12. Тора Даугаард — Данія, 13. Луїза Кейлау — Норвегія

На Міжнародному конгресі жінок (28 квітня — 10 травня 1915, Гаага, Нідерланди) пропозиція Швіммер про проведення нейтральної конференції для безперервного посередництва між урядами воюючих країн було прийнято. Пізніше в тому ж році вона заручилася підтримкою Генрі Форда, який зафрахтував «Корабель миру» до Стокгольму. Розчарувавшись у зусиллях Форда, вона організувала Міжнародний комітет з негайного посередництва у червні 1916 року. Після перемир'я, Швіммер стала віцепрезиденткою Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу.

Коли Угорщина здобула незалежність від Австро-Угорщини в 1918 році, прем'єр-міністр Угорщини Міхай Карої 19 листопада призначив Розіку Швіммер на посаду посла у Швейцарії. Однак її місія не увінчалася успіхом, і Швіммер відкликали в січні 1919 року. Коли комуністи отримали контроль над урядом у 1919 році, вона виступила і проти очолюваного ними режиму Угорської радянської республіки, і проти білих контрреволюційних сил, втративши свої громадянські права. Коли уряд Міклоша Горті повалило Угорську радянську республіку, вона в 1920 році втікла до Відня, а в 1921 році до США. Вона оселилася в Чикаго і більше не поверталася до Угорщини.

За її пацифістські переконання в США Розіку Швіммер вважали соціалісткою. Більшу частину життя вона провела борючись з наклепом на свою адресу. Коли Фред Марвін оголосив її німецькою шпигункою і більшовицьким агентом, вона подала в суд і отримала $17 000 за відшкодування моральної шкоди. Однак вона не змогла отримати громадянство США через свій пацифізм. Верховний суд США виніс рішення проти неї в справі США проти Швіммер (1929). Вона прожила решту життя в країні як особа без громадянства.

Пізніше Розіка Швіммер закликала до створення світового уряду. У 1935 році вона створила Всесвітній центр жіночих архівів з Мері Ріттер Бірд. Вона отримала Всесвітню премію миру в 1937 році. У тому ж році вона сформувала Кампанію за світовий уряд з Лолою Ллойд Маверік, першу Всесвітню федералистську організацію XX століття. Пізніше в XX столітті федералистское рух успішно очолив кампанію і коаліцію за створення Міжнародного кримінального суду. У 1947 році Швіммер була номінована на здобуття Нобелівської премії миру, але не мала шансів отримати її, оскільки в 1948 році премія не присуджувалася.

Смерть

Розика Швіммер померла від пневмонії 3 серпня 1948 року в Нью-Йорку. Її тіло було піддано кремації, а прах розвіяний над озером Мічиган.

Див. також

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #11743079X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Peter Pastor, «The Diplomatic Fiasco of the Modern World's First Woman Ambassador, Roza Bedy-Schwimmer.» East European Quarterly, Vol. 8, No. 4, 1974: 273—282
  6. Wenger, Beth (20 березня 2009). . Jewish Women's Archive. Brookline, Massachusetts: Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia. Архів оригіналу за 13 June 2016. Процитовано 20 квітня 2017.
  7. Papp, Claudia. Meller, Mrs Artur, Eugénia Miskolczy (1872–1944). Biographical dictionary of women's movements and feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th centuries. Budapest, Hungary: Central European University Press. с. 331–335. ISBN .
  8. YIVO | Schwimmer, Rózsika. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 19 травня 2019.
  9. Gerit von Leitner. Wollen wir unsere Hände in Unschuld waschen? Gertrud Woker (1878—1968), Chemikerin & Internationale Frauenliga 1915—1968. Berlin: Weidler, 1998, , p. 99.
  10. Barbara S. Kraft: The Peace Ship: Henry Ford's Pacifist Adventure in the First World War. Macmillan, New York 1978.
  11. Tibor Grant, «Against All Odds: Vira B. Whitehouse and Rosika Schwimmer in Switzherland, 1918.» American Studies International, Vol. 40, No. 1, 2002: 34-51
  12. http://www.iccnow.org/documents/WFM-IGP_2009_Annual_Report.pdf [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], page 6
  13. Rosika Schwimmer, Jewish Suffragist and Pacifist in Landmark Lawsuit [ 1 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Chicago jewish history

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rozika Shvimmer Rouzha Bedi Shvimmer ugor Bedy Schwimmer Rozsa 11 veresnya 1877 Budapesht 3 serpnya 1948 Nyu Jork ugorska pacifistka feministka i sufrazhistka Vona bula odniyeyu z pershih svitovih federalistiv i odniyeyi z pershih zhinok posliv u sviti Rozika Shvimmerugor Rosika Rozsa Bedy SchwimmerNarodilasya11 veresnya 1877 1877 09 11 1 2 Budapesht Avstro Ugorshina 3 Pomerla3 serpnya 1948 1948 08 03 1 2 70 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA 3 pnevmoniyaPohovannyadKrayina UgorshinaDiyalnistzhurnalistka nehudozhnya pismennicya politichna diyachka antivoyenna aktivistka redaktorka lektorka sufrazhistkaGaluzpacifizm 4 feminizm 4 zhurnalistika 4 i d 4 Znannya movugorska 4 i nimecka 4 ChlenstvoMizhnarodna zhinocha liga za mir ta svobodu i dRoki aktivnostiz 1895PosadadKonfesiyaateyizmRodichid i d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shvimmer Rozika ShvimmerZhittyepisRanni roki Rozika Shvimmer narodivsya v yevrejskij rodini v Budapeshti v Avstro Ugorshini Vona vivchala muziku i movi ale koli v 1896 roci finansove stanovishe sim yi pogirshilosya vona vlashtuvalasya na robotu buhgalterom Politichna kar yera U 1897 roci Shvimmer organizuvala Asociaciyu ugorskih zhinok klerkiv a v 1904 roci razom z inshimi vidomimi feministkami zasnuvala Ugorsku feministichnu asociaciyu ugor Feministak Egyesulete FE Vona dopomogla stvoriti Ugorsku nacionalnu radu zhinok i bula chlenom pravlinnya Ugorskogo tovaristva miru U 1909 roci ministr vnutrishnih sprav priznachiv yiyi do kerivnoyi radi z pitan dobrobutu ditej U 1913 roci vona stala chlenom korespondentom Mizhnarodnogo alyansu za viborchi prava zhinok IWSA Shvimmer spilno z Kerri Chapmen Kett yizdila krayinami Yevropi j vistupala z lekciyami pro zhinoche viborche pravo Vona takozh redaguvala zhurnal A no Zhinka U 1914 roci Shvimmer pereyihala do Londonu de pracyuvala korespondentkoyu riznih yevropejskih gazet i bula pressekretarkoyu IWSA Koli pochalasya Persha svitova vijna vona ne mogla povernutisya dodomu i pochala agituvati za pripinennya bojovih dij U 1914 roci vona vidvidala SShA z metoyu vimagati vid prezidenta Vudro Vilsona provesti nejtralnu konferenciyu shob poklasti kinec vijni U 1915 roci vona vzyala uchast u formuvanni Zhinochoyi partiyi svitu Mizhnarodnij kongres zhinok v 1915 roci zliva napravo 1 Lyusi Tumayan Virmeniya 2 Leopoldina Kulka 3 Laura Hyuz Kanada 4 Rozika Shvimmer Ugorshina 5 Anita Augspurg Nimechchina 6 Dzhejn Addams SShA 7 Yevgeniya Hanner 8 Aletta Yakobs Niderlandi 9 Kristal Makmillan Velika Britaniya 10 Roza Dzhenoni Italiya 11 Anna Kleman Shveciya 12 Tora Daugaard Daniya 13 Luyiza Kejlau Norvegiya Na Mizhnarodnomu kongresi zhinok 28 kvitnya 10 travnya 1915 Gaaga Niderlandi propoziciya Shvimmer pro provedennya nejtralnoyi konferenciyi dlya bezperervnogo poserednictva mizh uryadami voyuyuchih krayin bulo prijnyato Piznishe v tomu zh roci vona zaruchilasya pidtrimkoyu Genri Forda yakij zafrahtuvav Korabel miru do Stokgolmu Rozcharuvavshis u zusillyah Forda vona organizuvala Mizhnarodnij komitet z negajnogo poserednictva u chervni 1916 roku Pislya peremir ya Shvimmer stala viceprezidentkoyu Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi za mir i svobodu Koli Ugorshina zdobula nezalezhnist vid Avstro Ugorshini v 1918 roci prem yer ministr Ugorshini Mihaj Karoyi 19 listopada priznachiv Roziku Shvimmer na posadu posla u Shvejcariyi Odnak yiyi misiya ne uvinchalasya uspihom i Shvimmer vidklikali v sichni 1919 roku Koli komunisti otrimali kontrol nad uryadom u 1919 roci vona vistupila i proti ocholyuvanogo nimi rezhimu Ugorskoyi radyanskoyi respubliki i proti bilih kontrrevolyucijnih sil vtrativshi svoyi gromadyanski prava Koli uryad Miklosha Gorti povalilo Ugorsku radyansku respubliku vona v 1920 roci vtikla do Vidnya a v 1921 roci do SShA Vona oselilasya v Chikago i bilshe ne povertalasya do Ugorshini Za yiyi pacifistski perekonannya v SShA Roziku Shvimmer vvazhali socialistkoyu Bilshu chastinu zhittya vona provela boryuchis z naklepom na svoyu adresu Koli Fred Marvin ogolosiv yiyi nimeckoyu shpigunkoyu i bilshovickim agentom vona podala v sud i otrimala 17 000 za vidshkoduvannya moralnoyi shkodi Odnak vona ne zmogla otrimati gromadyanstvo SShA cherez svij pacifizm Verhovnij sud SShA vinis rishennya proti neyi v spravi SShA proti Shvimmer 1929 Vona prozhila reshtu zhittya v krayini yak osoba bez gromadyanstva Piznishe Rozika Shvimmer zaklikala do stvorennya svitovogo uryadu U 1935 roci vona stvorila Vsesvitnij centr zhinochih arhiviv z Meri Ritter Bird Vona otrimala Vsesvitnyu premiyu miru v 1937 roci U tomu zh roci vona sformuvala Kampaniyu za svitovij uryad z Loloyu Llojd Maverik pershu Vsesvitnyu federalistsku organizaciyu XX stolittya Piznishe v XX stolitti federalistskoe ruh uspishno ocholiv kampaniyu i koaliciyu za stvorennya Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu U 1947 roci Shvimmer bula nominovana na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi miru ale ne mala shansiv otrimati yiyi oskilki v 1948 roci premiya ne prisudzhuvalasya Smert Rozika Shvimmer pomerla vid pnevmoniyi 3 serpnya 1948 roku v Nyu Jorku Yiyi tilo bulo piddano kremaciyi a prah rozviyanij nad ozerom Michigan Div takozhAlma DolensPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Deutsche Nationalbibliothek Record 11743079X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Peter Pastor The Diplomatic Fiasco of the Modern World s First Woman Ambassador Roza Bedy Schwimmer East European Quarterly Vol 8 No 4 1974 273 282 Wenger Beth 20 bereznya 2009 Jewish Women s Archive Brookline Massachusetts Jewish Women A Comprehensive Historical Encyclopedia Arhiv originalu za 13 June 2016 Procitovano 20 kvitnya 2017 Papp Claudia Meller Mrs Artur Eugenia Miskolczy 1872 1944 Biographical dictionary of women s movements and feminisms in Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th centuries Budapest Hungary Central European University Press s 331 335 ISBN 978 963 7326 39 4 YIVO Schwimmer Rozsika Arhiv originalu za 21 sichnya 2014 Procitovano 19 travnya 2019 Gerit von Leitner Wollen wir unsere Hande in Unschuld waschen Gertrud Woker 1878 1968 Chemikerin amp Internationale Frauenliga 1915 1968 Berlin Weidler 1998 ISBN 3 89693 125 3 p 99 Barbara S Kraft The Peace Ship Henry Ford s Pacifist Adventure in the First World War Macmillan New York 1978 Tibor Grant Against All Odds Vira B Whitehouse and Rosika Schwimmer in Switzherland 1918 American Studies International Vol 40 No 1 2002 34 51 http www iccnow org documents WFM IGP 2009 Annual Report pdf 4 bereznya 2016 u Wayback Machine page 6 Rosika Schwimmer Jewish Suffragist and Pacifist in Landmark Lawsuit 1 serpnya 2019 u Wayback Machine Chicago jewish history

Дата публікації:
Топ